Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/13561/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Терористичний акт.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2019.
Дата набрання законної сили: 22.01.2019
Номер судового провадження: 51-3743км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		22 січня 2019 року
		м. Київ
		справа № 201/13561/14-к 
		провадження № 51- 3743 км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року вкримінальному провадженні №22014040000000066 за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Дніпра,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено:
		- за ч. 1 ст. 263 КК  до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
		- за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК із застосуванням ч. 2 ст. 68 КК  до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
		Вирішено питання про запобіжний захід, речові докази та процесуальні витрати. 
		За цим же вироком засуджено ОСОБА_8 , який в апеляційному та касаційному порядках його не оскаржував.
		Як установив суд, ОСОБА_7 у період з 5по 24 червня 2014 року за попередньою змовою групою осіб здійснював готування, зокрема підшуковував співучасників, засоби та знаряддя, для вчинення терористичного акту, а саме вчинення за допомогою вибухової речовини, привезеної ОСОБА_8 з Луганської області, вибухів, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей та настання інших тяжких наслідків, на залізничній колії під час переміщення по ній потягу з військовою технікою Збройних сил України до району проведення антитерористичної операції, а також щодо командування батальйону «Дніпро-1» МВС України з метою привернення уваги громадськості до своїх політичних поглядів та діяльності незаконно створених на території України утворень, так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», залякування населення, провокації воєнного конфлікту на території Дніпропетровської та інших областей. 
		Крім того, протягом невстановленого часу ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу за невстановлених обставин придбав та незаконно зберігав за місцем свого проживання в м. Дніпропетровську (м. Дніпро) ручну осколкову гранату РГД-5 із запалом, що відноситься до категорії боєприпасів, та дві тротилові шашки вагою 203,6 г та 201,3 г, що відносяться до категорії вибухових речовин, які 26 червня 2014 року під час проведення обшуку були у нього виявлені та вилучені співробітниками УСБУ в Дніпропетровській області. 
		Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 5 липня 2017 року вирок місцевого суду залишив без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		На думку захисника, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК. 
		Зокрема, захисник вважає, що за змістом кримінального закону терористичний акт може бути вчинено лише особою, яка є членом терористичної організації, а оскільки ОСОБА_7 членом жодної терористичної організації не був, то його дії не можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК.
		Крім того, зазначає, що в діях ОСОБА_7 відсутній і склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 263 КК, оскільки, на його переконання, вибухові речовини у помешкання засудженого занесли самі працівники поліції чи СБУ. При цьому зауважує, що слідів пальців рук ОСОБА_7 на пакетах із вибуховими речовинами виявлено не було, а поняті, які були присутніми при проведенні обшуку, сам момент виявлення та вилучення вибухових пристроїв не бачили.
		Також захисник звертає увагу, що всупереч вимогам ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочато до моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		З огляду на ці порушення захисник вважає, що постановлені у справі рішення не відповідають вимогам ст. 370 КПК, є незаконними і підлягають скасуванню.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги своєї касаційної скарги підтримала повністю, просила судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Прокурор ОСОБА_5 висловилася проти задоволення касаційної скарги та просила залишити судові рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, позиції сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень ґрунтується на: висновку експерта від 14 липня 2014 року № 70/26/23-97; наданих у суді показаннях експерта ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; даних протоколів обшуку та огляду предметів, вилучених під час проведення обшуку в помешканні ОСОБА_7 , від 24 червня 2014 року, протоколу проведення слідчого експерименту від 6 жовтня 2014 року, протоколу результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також на інших доказах у справі, які було ретельно досліджено та перевірено судом першої інстанції під час судового розгляду і оцінено судом з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		За тих фактичних обставин, які було встановлено судом першої інстанції, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК.
		Доводи у касаційній скарзі захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК, є безпідставними. Для кваліфікації злочину за ст. 258 КК кримінальний закон не вимагає обов`язкової участі особи у терористичній організації, для цього достатньо, щоб особа діяла хоча б з однією метою, зазначеною в диспозиції вказаної норми, що і було встановлено судом першої інстанції при розгляді справи.
		Надуманими є і посилання захисника в касаційній скарзі про те, що тротилові шашки та гранати РГД-5 із запалом було занесено під час обшуку до помешкання ОСОБА_7 працівниками правоохоронних органів. Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ці доводи сторони захисту були предметом ретельної перевірки й аналізу судів першої та апеляційної інстанцій і свого підтвердження не знайшли. Зокрема, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що були залучені в якості понятих при проведенні обшуку у квартирі ОСОБА_7 та бачили, як у їхній присутності працівники СБУ виявили та вилучили у вказаному приміщенні вибухові речовини та бойові припаси. При цьому категорично заявили, що під час проведення обшуку працівники СБУ при собі, крім ноутбука, нічого не мали.
		Також не знайшли свого підтвердження при перевірці судом касаційної інстанції і наведені в касаційній скарзі доводи захисника про незаконність проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
		Як убачається з матеріалів провадження, 4 червня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР) під № 22014040000000066 було внесено відомості про виявлення працівниками правоохоронних органів фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень та розпочато досудове розслідування, під час якого встановлено факти вчинення інших кримінальних правопорушень, відомості про які також було внесено до ЄРДР, у тому числі, 20 червня 2014 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК, щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та інших. Також у матеріалах кримінального провадження є дані про внесення до ЄРДР відомостей щодо ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (т. 5, а.с. 122-125).
		Наведені в касаційній скарзі захисника доводи є аналогічними тим, що були викладені нею в апеляційній скарзі та були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, на які цей суд надав умотивовані відповіді у своєму рішенні. 
		Ретельно перевіривши ці доводи та врахувавши установлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження й докази, досліджені й перевірені ним під час судового розгляду, яким цей суд надав відповідну правову оцінку, апеляційний суд дійшов безспірного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів та безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника. 
		Ухвала апеляційного суду за змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК та є належно обґрунтованою і вмотивованою.
		Наведені в касаційній скарзі захисника доводи не ставлять під сумнів правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях і не містять обґрунтувань, які би давали підстави Верховному Суду стверджувати, що ці судові рішення постановлено без додержання вимог статей370, 374, 419 КПК.
		Істотних порушень норм права, які можуть бути підставою для зміни чи скасування судових рішень при перевірці матеріалів кримінального провадження, суд касаційної інстанції не встановив.
		Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.
		Керуючись статтями 434, 436, 441 та п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року щодо ОСОБА_7  без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2   ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...