Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/3196/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2019. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2019.
Дата набрання законної сили: 04.06.2019
Результат оскарження 04.06.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 3825/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		14 березня 2019 року м. Рівне              №460/3196/18
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації, до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (далі іменується - позивач), до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасування рішення від 28.02.2018 №62/18-а "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 10.08.2016 №01/20/16" по об'єкту: "Реконструкція автоналивного пункту з розширенням на 4 стояка (інв. №НВ-Н 2102), резервуарів РВС-10000м3 №3 і №4 резервуарного парку (інв. №НВ-Н 00011) ЛВДС "Новоград-Волинський" ДП "ПрикарпатЗахідтранс".
		В обґрунтування позову зазначає, що зі сторони ТОВ "Прикарпатзахідтранс" для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки надано вичерпний перелік відповідної документації у тому числі містобудівний розрахунок з визначеними параметрами та характером будівельних робіт з урахуванням того, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були надані на реконструкцію існуючого комплексу споруд без зміни функціонального призначення комплексу або зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки - чинним законодавством України при реконструкції існуючих об'єктів нерухомості не передбачено необхідність розробки/внесення змін до плану зонування території або розробки генерального плану. Підстав для відмови у видачі Містобудівних умов та обмежень на час їх видачі не існувало, тому у Відділу містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації не було законних підстав відмовити у їх видачі. Що стосується плану зонування території чи детального плану, то їх розробка не є обов'язком приватних підприємств, а їх відсутність не є безумовною підставою для скасування Містобудівних умов та обмежень. Більше того, законодавство не містить імперативної вимоги наявності плану зонування території чи детального плану при отриманні містобудівних умов. Позивач вказує, що не отримував земельної ділянки, а лише проводить реконструкцію об'єкта який перебуває у власності багато років, на земельній ділянці яку відведено багато років тому. Відповідачем не вжито жодних заходів для запобігання порушенню прав та інтересів позивача, хоча такі механізми законодавством передбачені. Згідно з п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, інспектор міг у разі виявлення порушень винести припис про усунення порушень, або ж зупинити дію Містобудівних умов до усунення порушень, а саме розробки детального плану. Таких дій інспектором здійснено не було, більше того, не проаналізовано чи порушують відповідні містобудівні умови та обмеження чиїсь права. Що стосується ненаведення цифрових показників у містобудівних умовах та обмеженнях, а лише посилання на ДБН, то позивач зазначає, що дотримання ДБН, є обов'язковим незалежно від того, чи зазначені відповідні вимоги/показники в містобудівних умовах взагалі, або зазначено загальне посилання на такі ДБН чи їх окремі положення. На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач позов не визнав, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що під час проведення планової перевірки виявлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-20/16 від 10.08.2016 на об'єкт: "Реконструкція авто паливного пункту з розширенням на 4 стояки (інв. №НВ-Н 2102), резервуарів РВС-10000м3 №3 і №4 резервуарного парку (інв. №НВ-Н 00011) ЛВДС "Новоград-Волинський" ДП "ПрикарпатЗахідтранс" видані з грубим порушенням вимог містобудівного законодавства. Так, в розділі "Мустобудівні умови обмеження" не наведені цифрові показники, а зазначено загальні норми ДБН. На момент видачі зазначених містобудівних умов та обмежень та проведення планової перевірки план зонування території та детальний план території с. Майстрова Воля, Новоград-Волинського району не розроблено. Том визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам відповідної містобудівної документації на місцевому рівні Відділ містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації взагалі не мав можливості. Відповідач зазначає, що ним скасовано дію містобудівних умов та обмежень виданих з порушеннями допущеними саме Відділом містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації, а не позивачем. Ні під час перевірки, ні рішеннями прийнятими за результатами перевірки позивача не зобов'язували виготовляти детальний план чи план зонування території. Перевірка проводилась виключно Відділу містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації щодо отримання ним вимог законодавства під час проведення містобудівної діяльності, зокрема, надані містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Також відповідач зазначає, що загальне посилання на норми ДБН, які містяться в містобудівних умовах та обмеженнях, не є зазначенням мінімально допустимих відстаней до існуючих червоних ліній та будівель і споруд тощо. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
		Ухвалою суду від 29.12.2018 прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження  з повідомленням (викликом) учасників справи. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділ містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації (далі - третя особа). Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 24.01.2019. 
		24.01.2019 розгляд справи відкладено на 07.02.2019.
		Ухвалою суду від 07.02.2019 розгляд справи відкладено на 26.02.2019.
		В судовому засіданні 26.02.2019 оголошено перерву до 14.03.2019.
		Представник позивача в судове засіданні не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
		Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, подала клопотання яким підтримала позовні вимоги позивача та просила справу розглянути без участі її представника.
		Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини не можливості прибуття представника суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов'язкова участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, відповідно до статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних матеріалів.
		Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, оскільки потреба заслухати свідка чи експерта відсутня. 
		За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу. 
		Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
		Відділом містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації на підставі заяви позивача видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 10.08.2016 за № 01-20/16 щодо «Реконструкції авто паливного пункту з розширенням  на 4 стояка (інв. №НВ-Н 2102), резервуарів РВС-10000 м3 №3 і №4 резервуарного парку (інв. №НВ-Н 00011) ЛВДС «Новоград-Волинський» ДП «ПрикарпатЗахідтранс» за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, село Майстрова Воля, вул. Наливна Станція, 1-А (а.с.14-17). 
		Надалі позивач розробив проектну документацію на вказану реконструкцію, отримав позитивний експертний звіт щодо проектної документації, та дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 1131173 від 27.10.2017 (а.с.18-37).
		З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1903 від 22.12.2017 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на І квартал 2018 року», направлення на проведення планової перевірки №4/18-а від 31.01.2018 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області в період з 01.02.2018 по 28.02.2018 проведено планову перевірку Відділу містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації (а.с.58-60). 
		За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.02.2018 (а.с.61-68).
		28.02.2018 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Магдюком Сергієм Аполлоновичем винесено рішення №62/18-а про скасування дії містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 10.08.2016 за №01-20/16 (а.с.69). 
		У рішенні зазначено що Містобудівні умови та обмеження №01-20/16 від 10.08.2016 прийнято з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п.6 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», саме станом на серпень 2016 року не розроблено план зонування територій, детальний план (неможливо визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні). Також порушено пп. «а, б, г, д» п.3.4. розділу «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, а саме: в п.п. « 1,2,4,6» розділу «Містобудівні умови та обмеження» вищевказаних містобудівних умов та обмежень не наведені цифрові показники для подальшого проектування, а здійснено посилання на норми ДБН, що не відповідає п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень №01-20/16 від 10.08.2016.
		Вважаючи вищевказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
		Вирішуючи вказаний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Відповідно до статті 26 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
		Статтею 29 Закону визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
		1) за заявою замовника;
		2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
		3) за рішенням суду.
		Відповідно до статті 1 Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Відповідно до п. 6 розділу V «Прикінцеві положення» Закону, рішення щодо визначення та надання містобудівних умов та обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.
		Відповідно до статті 11 Закону, застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Статтею 14 Закону визначено, що організація розроблення та внесення змін до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та районними державними адміністраціями.
		Відповідно до статті 16 Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Згідно з статтею 18 Закону, план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Відповідно до статті 19 Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
		Згідно з статтею 7 Закону, державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
		Статтею 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 23 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок №698), за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
		Відповідно до п.29 Порядку №698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
		Таким чином законодавство чітко передбачає правові підстави для отримання особою містобудівних умов та обмежень, а також вичерпний перелік підстав для відмови у їх наданні. 
		З наявної в матеріалах справи заяви про видачу містобудівних умов та обмежень встановлено, що вона відповідає вимогам статті 29 Закону, вказана обставина відповідачем не заперечується. 
		Тому у Відділу містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації були відсутні підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
		Суд зазначає, що норми права, які регулюють порядок та підстави скасування містобудівних умов та обмежень, відсилають до норм права, дотримання яких є необхідним при видачі містобудівних умов та обмежень. Таким чином містобудівні умови та обмеження, які видані з чітким дотриманням вимог законодавства, не можуть бути скасовані з підстав невідповідності тому ж законодавству.
		Що стосується відповідності містобудівних умов та обмежень №01-20/16 від 10.08.2016 законодавству суд зазначає наступне.
		У рішенні №62/18-а від 28.02.2018 про скасування містобудівних умов та обмежень, як підставу їх скасування зазначено про неможливість визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки станом на серпень 2016 року не розроблено план зонування територій, детальний план.
		Разом з тим стаття 29 Закону до підстав скасування містобудівних умов та обмежень відносить невідповідність їх містобудівній документації на місцевому рівні. 
		Суд зазначає, що неможливість визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, через їх відсутність та невідповідність містобудівних умов та обмежень містобудівній документації на місцевому рівні - не є тотожними обставинами, а тому відповідач скасував містобудівні умови та обмежень №01-20/16 від 10.08.2016, не навівши у своєму рішенні підстав для такого скасування, встановлених законодавством України.
		Також суд зазначає, що розробка плану зонування території та детального плану не є обов'язком приватних підприємств. Зміст, призначення та повноваження по розробці і затвердженні плану зонування території та детального плану визначені статтями 14, 16, 18, 19 Закону. Жодна із зазначених норм законодавства не покладає відповідальність за наявність та зміст плану зонування території і детального плану на приватних суб'єктів.
		Щодо покликання відповідача на відсутність у містобудівних умовах та обмеженнях цифрових показників для подальшого проектування, а лише посилання на норми ДБН, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до п.3.4 розділу «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (чинного на момент видачі містобудівних умов та обмежень), розділ   "Містобудівні   умови   та  обмеження  забудови 
		земельної ділянки" містить: 
		а) граничнодопустиму висоту будівель; 
		б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 
		в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); 
		г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; 
		ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); 
		д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; 
		е) охоронювані зони інженерних комунікацій; 
		є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно  з  державними  будівельними   нормами   ДБН   А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; 
		ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; 
		з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; 
		и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; 
		і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону  України   "Про охорону культурної спадщини"; 
		ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. 
		Відповідно до статті 11 Закону, застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Аналіз наведеної норми у контексті спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що дотримання ДБН, є обов'язковим незалежно від того, чи зазначені відповідні вимоги/показники в містобудівних умовах взагалі, або зазначено загальне посилання на такі ДБН чи їх окремі положення. Водночас не зазначення у в Містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, не може свідчити про порушення чинного законодавства України та наявності підстав для їх скасування.
		Крім того, відповідно до пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
		Суд звертає увагу, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується. Однак в оскаржуваному рішенні відповідачів не наведено мотивів неможливості усунення виявлених порушень, чим не дотримані приписи пункту 32 Порядку № 698.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 05 січня 2000 року у справі «Beyeler проти Італії» зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		У рішенні від 20 жовтня 2011 року (остаточне - 20 січня 2012 року) у справ «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що приймаючи згідно з цими принципами висновки національних судів, що процедура скасування рішення 1992 року відповідала нормам чинного національного законодавства, Суд не переконаний, що вона передбачала достатні гарантії від зловживань із боку державних органів. По-перше, видається, що ця процедура дозволяє державним органам ретроспективно позбавляти особистих прав, наданих помилково, без будь-якого відшкодування добросовісним правовласникам. По-друге, видається, що вона надає державним органам можливість позбавляти таких прав за власним бажанням, у будь-який час і без залучення сторін, чиї інтереси зачіпаються. Суд зазначає, що можливість заінтересованих сторін оскаржити таке позбавлення до суду звичайно зменшує ймовірність свавільного тлумачення застосовних норм матеріального права державними органами, які стверджують, що помилилися. З іншого боку, те, що їх повноваження з перегляду власних рішень, включаючи випадки виявлення помилки, не обмежено жодними часовими рамками, має суттєвий негативний вплив на юридичну визначеність у сфері особистих прав і цивільних правовідносин, що шкодить принципу «належного урядування» та вимозі «законності», закріпленим у ст. 1 Першого протоколу (параграф 73).
		Враховуючи наведене, при скасуванні містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 10.08.2016 за № 01-20/16, неврахована можливість зупинення дії таких містобудівних умов та обмежень, чим порушено принцип належного врядування, не дотримано необхідний балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №826/14181/17 та від 18.10.2018 №823/1550/17.
		Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 1762грн. згідно з платіжним дорученням від 26.12.2018 №19291, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В :
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, м. Рівне, вул. Котляревського, 18; код ЄДРПОУ 13990932), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ містобудування, архітектури та будівництва Новоград-Волинської районної державної адміністрації (11700, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 16; код ЄДРПОУ 04053654), до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 12; код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати Рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Магдюка Сергія Аполлоновича від 28.02.2018 №62/18-а "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 10.08.2016 №01/20/16" (Замовник - ОСОБА_4) на об'єкт: "Реконструкція авто паливного пункту з розширенням на 4 стояка (інв. №НВ-Н 2102), резервуарів РВС-10000м3 №3 і №4 резервуарного парку (інв. №НВ-Н 00011) ЛВДС "Новоград-Волинський" ДП "ПрикарпатЗахідтранс".
		Сягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (код ЄДРПОУ 13990932) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) судовий збір в сумі 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  
		 
		Повний текст рішення складений 19 березня 2019 року.
		 
		Суддя                                                                                  Щербаков В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...