Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2470/3517/11 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано судом: 19.03.2019. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2019.
Дата набрання законної сили: 19.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  2а/2470/3517/11 
		Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.
		Суддя-доповідач:  Мацький Є.М. 
		 
		19 березня 2019 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Мацького Є.М. 
		суддів:  Охрімчук І.Г.  Капустинського М.М. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_2  на  ухвалу   Чернівецького окружного адміністративного суду  від  24 вересня 2018 року (ухвала постановлена у м. Чернівці, повний текст ухвали складено 01.10.2018, час її постановлення не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації про  визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, 
		В С Т А Н О В И В :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
		 
		1. 12 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у даній справі та зазначити суму стягнення згідно з висновком №26 від 07.06.2016 року судово-економічної експертизи на користь ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по 31.05.2016 року та в подальшому за період до поновлення на роботі.
		 
		2. Вказана заява обґрунтована невиконанням відповідачем та відповідними органами Державної виконавчої служби і Державної казначейської служби постанови суду у встановлений законом строк.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ УХВАЛИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
		4. Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів щодо вжиття заходів звернення до відповідних органів з виконавчим листом в межах встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та жодним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.
		 
		5. Відмовляючи в частині зазначення у виконавчому листі суми стягнення згідно з висновком №26 від 07.06.2016 судово-економічної експертизи, суд вказав, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено внесення змін у виконавчий лист, крім випадків виправлення помилки у виконавчому листі, встановлених ст. 374 КАС України. 
		 
		6. Також суд вказав, що внесення згаданого змісту у виконавчий лист без ухвалення додаткового судового рішення у даній справі призведе до порушення процесуальних норм, встановлених КАС України.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		7. Апелянт, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу та прийняти нову, якою заяву задовольнити.
		 
		8. Скаржник зазначив, що судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що виконавчий лист з примусового виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року у справі № 2а/2470/3517/11 неодноразово пред'являвся для виконання до органів державної виконавчої служби та до органів державної казначейської служби та на поважність причин його неприйняття до виконання даними органами в період з 18.06.2013 року до 14.03.2018 року.
		 
		9. Також апелянт вказав, що 18.06.2013 внесені та зареєстровані відомості до ЄРДР за №2013270040001545 за ознаками в діях службових осіб Управління інфраструктури та туризму Чернівецької ОДА кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Однак 14 березня 2018 року слідчим СВ Шевченківського ВП Чернівецького відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області прийнято постанову про закриття кримінального провадження. Таким чином, вказане кримінальне провадження тривало майже п'ять років, однак постанова суду залишилась без виконання.
		 
		10. Разом з тим, позивач після закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа у зв'язку із невиконанням Управлінням інфраструктури та туризму Чернівецької ОДА рішення суду, незважаючи на наявність відкритого кримінального провадження, неодноразово звертався до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Чернівецькій області з метою примусового виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року, зокрема, 16.09.2014, 22.09.2016, 01.06.2018 та до Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області, зокрема, 22.07.2013, 05.07.2018. Проте виконавчий лист за весь вказаний період виконавчими органами так і не був прийнятий до виконання у зв'язку із наявністю відкритого кримінального провадження.
		 
		ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		11. У липні 2008 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви від 12.02.2009 про уточнення позовних вимог, просив:
		- визнати протиправним наказ Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА №13-ос від 17.06.2008 року про звільнення позивача;
		- зобов'язати Головне управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури облдержадміністрації видати наказ про переведення позивача на посаду головного спеціаліста новоствореного управління;
		- стягнути заробітну  плату за час вимушеного прогулу.
		 
		12. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.03.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011 рішення судів попередніх інстанцій скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		14. Постановою Чернівецького окружного адміністративного осуду від 14.09.2012 позов задоволено частково. 
		 
		14.1. Визнано протиправним та скасовано наказ управління промисловості та розвитку інфраструктури  Чернівецької обласної держаної адміністрації від 17 червня 2008року № 13 - ОС про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури  обласної держаної адміністрації. 
		 
		14.2. Зобов'язано Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації, поновити позивача на роботі на рівнозначній посаді в Управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації. 
		 
		14.3. Стягнуто з Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по день поновлення на роботі. 
		 
		14.4. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
		 
		15 На підставі зазначеного рішення 14 листопада 2012 року Чернівецький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист про зобов'язання Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації, поновити позивача на роботі на рівнозначній посаді в Управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлено до 15.11.2013 (а.с.187, т.2).
		 
		16. Крім того, 07.02.2013 судом першої інстанції у цій справі видано виконавчий лист про визнання протиправним та скасування наказу Управління промисловості та розвитку інфраструктури  Чернівецької обласної держаної адміністрації від 17.06.2008 № 13-ОС про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної держаної адміністрації, стягнення з Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 по день поновлення на роботі. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлено до 21.11.2013 (а.с.202, т.2).
		 
		17. 11 червня 2013 року постановою державного виконавця закінчено виконавче провадження (ВП №35552381) з виконання виконавчого листа, виданого судом 14.11.2012, у зв'язку з надісланням до Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області подання про кримінальну відповідальність боржника за невиконання рішення суду (а.с.186, т.2).
		 
		18. 01 червня 2018 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області із заявою про проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом 07.02.2013 (а.с.204, т.2).
		 
		19. 05 червня 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області виконавчий лист, виданий 07.02.2013, повернуто стягувачу без прийняття його до виконання. Підставою для повернення виконавчого документу стало пропущення стягувачем, встановленого законом, строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (а.с.200-201, т.2).
		 
		20. 05 липня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області із заявою про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року та виконавчого листа від 07.03.2013 у справі №24/2470/3517/11 щодо стягнення середньомісячного заробітку за вимушений прогул.
		 
		21. Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області від 06.07.2018 №13-22/271-2420 заяву позивача залишено без розгляду у зв'язку з тим, що заявник просить стягнути середньомісячний заробіток за вимушений прогул без визначеного розміру коштів та не зазначає реквізити банківського рахунку отримувача (а.с.203, т.2).
		 
		22. У зв'язку з невиконанням у встановлений законом строк постанови суду, з метою комплексного оформлення документів та виконання судового рішення, позивач звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та зазначити у виконавчому листі суму стягнення згідно з висновком №26 від 07.06.2016 року судово-економічної експертизи на користь ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по 31.05.2016 року та в подальшому за період до поновлення на роботі.
		 
		ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
		 
		23. Апелянт вважає, що з 18.06.2013 до 14.03.2018 здійснювалось кримінальне провадження за ознаками в діях службових осіб Управління інфраструктури та туризму Чернівецької ОДА кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, в результаті чого він не міг пред'явити виконавчий лист до виконання протягом вказаного періоду.
		 
		24. Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації своїх доводів та заперечень до суду не подало.
		 
		ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		 
		25. Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		26. Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
		 
		27. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
		 
		28. Згідно із частино1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		29. За приписами ч. 1 ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
		 
		30. Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.09.1999 № 606-ХІV (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчий лист може бути пред'явлено до виконання протягом одного року.
		 
		V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		 
		31. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. У разі спливу зазначеного строку стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, пропущений строк може бути поновлено за наявності причин, визнаних судом поважними.
		 
		32. У розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, поважними причинами пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання вважаються об'єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотримання нею строків пред'явлення виконавчого листа до виконання.
		 
		33. Слід зазначити, що процесуальним законодавством не визначено переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд повинен поновити пропущений строк.
		 
		34. Європейський суд з прав людини, в своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		 
		35. Конституційним Судом України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року, зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
		 
		36. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
		 
		37. Колегією суддів встановлено, що 14 листопада 2012 року Чернівецький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист про зобов'язання Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації, поновити позивача на роботі на рівнозначній посаді в Управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, зі строком пред'явлення до виконання до 15.11.2013, за яким 11 червня 2013 року закінчено виконавче провадження у зв'язку з надісланням до Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області подання про кримінальну відповідальність боржника за невиконання рішення суду.
		 
		38. Також судом першої інстанції у цій справі 07 лютого 2013 року видано виконавчий лист про визнання протиправним та скасування наказу Управління промисловості та розвитку інфраструктури  Чернівецької обласної держаної адміністрації від 17.06.2008 № 13-ОС про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної держаної адміністрації, стягнення з Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 по день поновлення на роботі, зі строком пред'явлення до виконання до 21.11.2013.
		 
		39. З виконавчим листом, виданим судом 07.02.2013, позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області 01 червня 2018 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (21.11.2013), у зв'язку з чим, 05 червня 2018 року виконавчий лист повернуто стягувачу без прийняття його до виконання. 
		 
		40. Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у даній справі позивач послався на те, що постанова суду у встановлений законом строк відповідними органами Державної виконавчої служби і Державної казначейської служби не виконана.
		 
		41. Проте, суд першої інстанції, відмовив у задоволенні такої заяви, з тих підстав, що заявником не надано доказів щодо вжиття заходів звернення до відповідних органів з виконавчим листом в межах встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та жодним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.
		 
		42. У обґрунтування свої вимог, позивач у апеляційній скарзі вказав, що у зв'язку з кримінальним провадженням за №2013270040001545 за ознаками в діях службових осіб Управління інфраструктури та туризму Чернівецької ОДА кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, яке розпочато 18 червня 2013 року та закрито 14 березня 2018 року рішення суду залишилось невиконаним.
		 
		43. На підтвердження своїх доводів надіслав до суду апеляційної інстанції копію постанови про закриття кримінального провадження від 14.03.2018.
		 
		44. Колегія суддів наголошує, що виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Гарантоване особі у статті 6 Конвенції право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, § 40). У рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява 40450/04, п. 46) Європейський суд з прав людини зазначив: «…що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п.19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанец проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. У п. 48 цього рішення Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що заявникові не можна було дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. І далі, у п. 54 звернув увагу, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влазадовольнити.
		 
		45. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.
		 
		46. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що зазначені позивачем обставини є поважними причинами пропуску ним строку пред'явлення виконавчого листа у даній справі до виконання.
		 
		47. Окрім того, обов'язок виконати рішення суду, яке набрало законної сили, покладено на Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, незалежно від того, чи звертався позивач за примусовим виконанням судового рішення до органів державної виконавчої служби.
		 
		48. На думку колегії суддів, внаслідок невиконання державними органами рішення суду, яким підтверджено право позивача на поновлення на роботі та виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, продовжується порушення його прав, що зводить нанівець результати судового захисту.
		 
		49. За викладених обставин справи, колегія суддів, виходячи із конституційно встановленої обов'язковості виконання судових рішень, що набрали законної сили та причин, з яких позивачем було пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, вважає заяву позивача про поновлення пропущеного строку такою, що підлягає задоволенню.
		 
		50. Отже, суд першої інстанцій дійшов неправильного висновку, що пропуск строку заявником відбувся з його вини, у зв'язку з чим помилково не визнав причини пропуску такого строку поважними.
		 
		51. Водночас, колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви позивача щодо зазначення у виконавчому листі суми стягнення згідно з висновком №26 від 07.06.2016 року судово-економічної експертизи на користь ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008 року по 31.05.2016 року та в подальшому за період до поновлення на роботі, оскільки у разі задоволення такої вимоги відбулась би зміна суті рішення та предмету судового розгляду. Така вимога могла б бути заявлена (змінена) позивачем в суді першої інстанції під час розгляду судової справи по суті.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
		 
		52. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України  суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		 
		53. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		54. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		55. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		56. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
		 
		57. Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		58. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у даній справі та постановити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити заяву позивача і поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити  частково.
		Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа з виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 у справі 2а/2470/3517/11. 
		Постановити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити дану заяву позивача і поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
		Поновити ОСОБА_2 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа № 2а/2470/3517/11 до виконання.
		У іншій частині ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у справі № 2а/2470/3517/11 залишити без змін. 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі  19 березня 2019 року.
		 
		 
		Головуючий  Мацький Є.М.    Судді    Охрімчук І.Г.    Капустинський М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...