Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/578/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: 51-7249км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		14 березня 2019 року
		м. Київ
		справа № 357/578/14-к
		провадження № 51-7249км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		виправданого  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, наухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2018 року укримінальному провадженні №12013100260000948 щодо 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самгородок Сквирського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2017 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та виправдано узв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаних злочинів.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6  без змін.
		Згідно з обвинувальним актом  ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що31липня 2011 року близько 04:00 він спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2109 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) тарухаючись на вул. Сквирське шосе у с. Шапіївка Сквирського району Київської області, побачив поблизу магазину, розташованого на вказаній вулиці, автомобіль ВАЗ-2109 (державний номерний знак НОМЕР_2 ), що, як йому було відомо, належав ОСОБА_12 , з яким у нього були неприязні стосунки.
		ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 направились доавтомобіля ОСОБА_12 , в салоні якого перебували ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
		Не виявивши в автомобілі самого ОСОБА_12 , ОСОБА_6 витягнув завтомобіля ОСОБА_13 . У цей час ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, щосупроводжувалось особливою зухвалістю, маючи кількісну перевагу, демонструючи зневагу до загальноприйнятих норм моралі, почали завдавати ОСОБА_13 численних ударів руками та ногами по тулубу, голові, верхніх та нижніх кінцівках.
		Під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . ОСОБА_6 дістав спеціально пристосований длязаподіяння тілесних ушкоджень травматичний пістолет «Форт 12-Р» № НОМЕР_3 для відстрілу набоїв несмертельної дії калібру 9 мм та, приставивши його до голови ОСОБА_13 , погрожуючи застосуванням пістолета в разі опору, почав відводити ОСОБА_13 від автомобіля в сторону, тоді як ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 продовжували умисно завдавати ОСОБА_13 численних ударів урізні частини тулуба.
		У цей час ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_14 , який перебував у салоні автомобіля ВАЗ-2109 (номерний знак НОМЕР_2 ), спостерігає за подіями, щовідбуваються ззовні. Обурившись цим, ОСОБА_6 , діючи умисно, зметою протиправного позбавлення життя іншої людини на ґрунті щойно виниклих неприязних відносин приставив вогнепальний пістолет «Форт 12-Р» впритул до шиї ОСОБА_14 та умисно здійснив два постріли, у результаті яких останній отримав два проникаючі вогнепальні поранення шиї, від яких помер намісці події.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 14 жовтня 2011 року № 344-24 смерть ОСОБА_14 настала від вогнепального сліпого кульового поранення шиї зліва з ушкодженням вени та крововтратою, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя. Своїми діями, які виразились вумисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що після вчинення умисного вбивства ОСОБА_14 того ж дня близько 4:10 у нього виник умисел напротиправне позбавлення життя ОСОБА_13 , якому в цей час з хуліганських спонукань продовжували заподіювати тілесні ушкодження ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		Так, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_13 та, направивши зазначений вогнепальний пістолет у бік останнього, здійснив постріл, однак випадково влучив у ліву частину шиї ОСОБА_9 , який у той момент перебував на відстані близько 1-1,5 м від ОСОБА_6 , внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення шийної ділянки зліва, після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 припинили свої хуліганські дії щодо ОСОБА_13 тапотягнули ОСОБА_9 до автомобіля ВАЗ-2109 (номерний знак НОМЕР_1 ). ОСОБА_10 повіз ОСОБА_9 до Сквирської ЦРЛ, де останньому було надано медичну допомогу, а ОСОБА_6 та ОСОБА_11 залишилися на місці вчинення злочину.
		Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , ОСОБА_6 підійшов до останнього, який після хуліганських дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 сидів на землі, схопив його закомір та підвів на коліна. З метою реалізації свого умислу ОСОБА_6 , приставив впритул до голови ОСОБА_13 вогнепальний пістолет «Форт 12-Р» танатиснув курок. У цей час ОСОБА_13 почав чинити активний опір, вихопив зруки ОСОБА_6 пістолет та викинув його під паркан присадибної ділянки, після чого між ними розпочалася бійка. Через декілька хвилин боротьби ОСОБА_6 звалив ОСОБА_13 на землю та, опинившись зверху на ньому, дістав невстановлений досудовим розслідуванням предмет з колючими властивостями і з метою доведення свого злочинного умислу на позбавлення життя ОСОБА_13 , завдав останньому не менше двох ударів у ділянку грудної клітки.
		Захищаючи своє життя від протиправного посягання з боку ОСОБА_6 , ОСОБА_13 зіштовхнув його з себе, однак нападник умисно з метою позбавлення життя продовжував завдавати ударів по тілу останнього. В ході сутички ОСОБА_13 вдалося вихопити з руки ОСОБА_6 невстановлений досудовим слідством предмет з колючими властивостями та викинути його, і з місця вчинення злочину втекти. Тобто ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення умисного вбивства ОСОБА_13 до кінця, але злочин небуло закінчено з причин, які не залежали від його волі.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 04 жовтня 2011року № 41/Д  ОСОБА_13 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а дії ОСОБА_6 виразились у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Виправдовуючи ОСОБА_6 , суд першої інстанції зазначив, що під час досудового розслідування було доведено лише подію  убивство ОСОБА_14 , однак не встановлено та не доведено в судовому засіданні час, місце, спосіб, мотиви, знаряддя злочину та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також беззаперечно не доведено вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні вбивства ОСОБА_14 та замаху на вбивство ОСОБА_13 . 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду іпризначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки немістить відповідей на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, вважає, що суд безпідставно відмовив у допиті свідків. Крім того, прокурор наголошує, що суд першої інстанції, порушуючи вимоги статей 85, 86, 94, 370, 374 КПК України, не надав оцінки доказам винуватості ОСОБА_6 , наявним уматеріалах кримінального провадження, та не навів причин їх неврахування, ненадав юридичної оцінки проведеній перевірці та прийнятому рішенню про відмову в порушенні кримінальної справи від 23 вересня 2011 року.
		В запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення  без зміни.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
		Виправданий ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно зяким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку івстановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб таінші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та,вустановлених цим Кодексом випадках,  на потерпілого.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в основу обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України покладено показання потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , вирок Сквирського районного суду Київської області від 22 січня 2014 року щодо ОСОБА_9 , протоколи огляду місця події від 31 липня, 01 серпня 2011 року, протокол огляду трупа від 01 серпня 2011 року, протокол огляду місця проживання ОСОБА_23 , рапорт оперуповноваженого СКР Сквирського РВ ГУ МВС України вКиївській області, висновок судово-медичної експертизи від 14 жовтня 2011 року № 344-24, акт судово-медичного обстеження від 01 серпня 2011 року № 344, висновки судово-балістичних експертиз від 29 серпня 2011 року № 458-ВКД, від 06вересня 2011 року № 448ВКД, від 04 серпня 2011 року № 450ВКД, висновок комплексної судово-балістичної та судово-хімічної експертизи від 08 вересня 2011року №453ВКД, висновок судово-хімічної експертизи від 19 серпня 2011року № 1086/х, висновок судово-медичної експертизи від 11 жовтня 2011року № 44/Д, висновок судово-медичної криміналістичної експертизи, висновок судово-балістичної експертизи від 23 січня 2014 року № 2ВКЕ тощо.
		Дослідивши зазначені докази, надавши кожному з них і їм у сукупності оцінку зточки зору належності, допустимості й достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_6 вказаних злочинів.
		Такий висновок суду достатньо мотивований й ґрунтується на даних, які були належним чином перевірені в судовому засіданні та змістовно наведені у вироку. 
		В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_6 заперечив свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів та зазначив, що того дня спиртних напоїв не вживав, оскільки перебував за кермом, а близько 24 год. напрохання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на своєму автомобілі привіз останніх до магазину в с. Шапіївці Сквирського району Київської області, деміж ним та ОСОБА_13 виник конфлікт.
		При цьому будь-які об`єктивні дані, що спростовували б такі показання ОСОБА_6 та поза усяким розумним сумнівом свідчили про вчинення ним інкримінованих злочинів, в матеріалах кримінального провадження відсутні. Надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази такої інформації не містять.
		Так, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про неналежність таких доказів, як показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_13 , оскільки жодна із зазначених осіб не підтвердила туобставину, що обвинувачений здійснював постріли у ОСОБА_14 заобставин, які вказані в обвинуваченні, тобто їх показання не містять будь-яких фактичних даних, якими б доводилась вина ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_14 . Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не зазначали, щобачили у ОСОБА_6 зброю і ніхто із свідків не чув звуку пострілів, внаслідок яких було завдано смертельних поранень потерпілому ОСОБА_14 . 
		Суд також надав оцінку показанням свідка ОСОБА_9 , зазначивши, що вони єнепослідовними і дані за обставин, які викликають сумнів у їх правдивості. При цьому, суд зазначив, що показання ОСОБА_9 є непослідовними в частині розвитку подій на місці вчинення злочину, в частині обставин здійснення пострілу внього, моменту, коли був вчинений постріл тощо.
		Крім того, судом надана оцінка показанням потерпілого ОСОБА_13 , який повідомив про факт його побиття свідками до пострілу в ОСОБА_9 і ОСОБА_6 після пострілу, при цьому, потерпілий не вказував на наявність у обвинуваченого пістолета, а лише припускав це. За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені показання є неналежними.
		Враховуючи викладене, судом правильно встановлено, що в ході досудового розслідування стороною обвинувачення не було зібрано належних та допустимих доказів, які б підтверджували істотні для даного кримінального провадження обставини, встановлення яких є необхідним для доведення вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Такожобґрунтовано зазначено про те, що під час досудового розслідування недоведено поза розумним сумнівом те, що вбивство потерпілого ОСОБА_14 дійсно відбулося в автомобілі ВАЗ 2109 у той самий час, коли вчинялись хуліганські дії щодо потерпілого ОСОБА_13 , та те, що постріли були здійснені з пістолета «Форт-12р» № НОМЕР_4 в.
		Суд апеляційної інстанції, дослідивши повторно наявні в матеріалах кримінального провадження письмові докази, зазначив, що в автомобілі, де знаходився труп ОСОБА_14 , не було виявлено слідів пострілу і не знайшло свого підтвердження обвинувачення в частині здійснення пострілів із пістолета «Форт-12» № НОМЕР_4 в, вилученого в ході огляду місця події. Також колегія суддів звернула увагу, що у потерпілого ОСОБА_14 поряд із обома вогнепальними пораненнями, які призвели до смерті, були виявлені колоті рани, які згідно звисновком судово-медичної і криміналістичної експертизи № 4-мк від 03 січня 2014 року найбільш вірогідно виникли від виступаючої частини дульного зрізу зброї, із якої здійснювались постріли, має колючі властивості, однак пістолет «Форт» таких виступаючих частин не має. З урахуванням наведеного, суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність обвинувачення у тій частині, що вбивство потерпілого ОСОБА_14 було вчинено саме з пістолета, що був знайдений на місці події. 
		Щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, то суди правильно послались на те, щовобвинуваченні не сформульовано мотив вчинення злочину, а в судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів наявності у ОСОБА_6 зброї (пістолета) на місці події, а докази, надані стороною обвинувачення в судовому засіданні, обґрунтовано визнані судом неналежними.
		Окрім того, колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку, що ОСОБА_6 було пред`явлено неконкретне обвинувачення, оскільки наявність раптово виниклих неприязних стосунків як мотиву вбивства ОСОБА_14 є припущенням сторони обвинувачення, що не ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах, а тому мотив вчинення злочину не встановлений щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та мотив вчинення цього злочину взагалі не сформульований. 
		Таким чином, встановивши відсутність у матеріалах кримінального провадження допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_6 за цим обвинуваченням.
		При цьому суди належним чином мотивували свої висновки. Вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
		Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, зокрема й тим, на які прокурор послався укасаційній скарзі, та обґрунтовано визнав їх неспроможними.
		При цьому суд апеляційної інстанції повторно дослідив наявні в матеріалах кримінального провадження письмові докази, допитав свідків.
		Ухвала апеляційного суду належним чином мотивована та відповідає вимогам статей 404, 419 КПК України.
		Переконливих доводів на спростування висновків місцевого та апеляційного судів про відсутність в матеріалах кримінального провадження достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, прокурор у касаційній скарзі ненавів.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були бпідставою для скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено. 
		За таких обставин касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд 
		ухвалив: 
		Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною йоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...