Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/33555/18-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		1[1]
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 14 березня 2019 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах  ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2018 року,
		 
		за участі: прокурора представника власника майна підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,  ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на нерухоме майно  ОСОБА_9  батька ОСОБА_6 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль БМВ Х3, номер кузову    НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом накладення заборони на його відчуження та заборони розпоряджатися цим майном будь-яким чином. 
		 
		В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, про наявність підстав для накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_9 з метою забезпечення його конфіскації та спеціальної конфіскації.
		 
		Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
		Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді є формальною, необґрунтованою та постановленою без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження, що призвело до обмеження права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, двох громадян похилого віку не причетних до кримінального провадження. Так, в апеляційній скарзі наголошується на тому, що власник майна ОСОБА_9 , не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 4201700000003113 від 30 вересня 2017 року, і санкція ч. 3 ст. 368 КК України не буде застосована до нього та до належного йому майна. Більше того, майно на яке накладено арешт також є майном ОСОБА_10  дружини ОСОБА_9 , оскільки вказане майно придбано ними у шлюбі, яка в свою чергу також не перебуває в статусі підозрюваної чи обвинуваченої у вищезгаданому кримінальному правопорушенні. Крім цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не були повідомленні про розгляд клопотання прокурора, чим були позбавленні можливості надати належні докази про необґрунтованість арешту майна та про не співрозмірність обмеження права власності. Копія прийнятого слідчим суддею рішення на адресу останніх також не направлялась.
		Щодо строків апеляційного оскарження адвокат ОСОБА_5 зазначає, що отримав копію ухвали слідчого судді 25 липня 2018 року, а тому просить вважати апеляційну скаргу такою, що подана у встановлений законом строк.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна та підозрювану, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		 Як вбачається з матеріалів провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого 30 вересня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000003113, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.
		 Так, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлені день та час, у начальника управління акредитації та моніторингу державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на систематичне одержання, шляхом вимагання, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе та третіх осіб від службових осіб підприємств, що надають послуги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за невчинення дій з використанням наданого їй службового становища, залучивши до його вчинення заступника начальника управління - начальника відділу акредитації та моніторингу державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України ОСОБА_11 , на що остання надала свою згоду.
		05 липня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Наступного дня, тобто 06 липня 2018 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_9 -батьку ОСОБА_6 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 ., та відповідно до реєстраційної картки автотранспортного засобу - автомобіль БМВ ХЗ, номер кузову    НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
		09 липня 2018 року прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, належне  ОСОБА_9 , шляхом накладення заборони на його відчуження та заборони розпоряджатися цим майном будь-яким чином. 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2018 року вказане клопотання прокурора було задоволено.
		 
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.
		Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 96-2 КК України.
		Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		 
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. 
		 
		Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 
		 
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. 
		 
		Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, належно не дотрималися.
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, слідчий суддя не врахувавши всі обставини провадження наклав арешт на майно з метою забезпечення його конфіскації та спеціальної конфіскації, яке не належить підозрюваній ОСОБА_6 , що як уважає колегія суддів, призвело до неправильного застосування кримінального процесуального закону України та тягне за собою скасування ухвали слідчого судді, на що правильно звертається увага в апеляційній скарзі.
		Так, з матеріалів судового провадження, зокрема інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та реєстраційної картки автотранспортного засобу, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та автомобіль БМВ ХЗ, номер кузову    НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , належать ОСОБА_9 .
		При цьому, прокурором не доведено, що вказане майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 96-2 КК України.
		 
		З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на майно, з метою забезпечення його конфіскації та спеціальної конфіскації, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
		 
		Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна для його власника. 
		 
		За таких обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді, як незаконна скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, оскільки арешт накладений на майно у даному кримінальному провадженні, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження. 
		 
		На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , задовольнити.
		 
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на нерухоме майна ОСОБА_9  батька підозрюваної ОСОБА_6 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль БМВ Х3, номер кузову    НОМЕР_1 ,державний номерний знак НОМЕР_2 , - скасувати.
		 
		Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_9  батька підозрюваної ОСОБА_6 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль БМВ Х3, номер кузову   НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , - відмовити.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/824/825/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції  ОСОБА_12  Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...