Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 661/2328/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2019. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: 11-кп/819/204/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017230070001492

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Єдиний унікальний номер справи: 661/2328/17     Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Номер провадження: 11-кп/819/204/19 Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ст. 128 КК України                 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді:  ОСОБА_2 
		суддів:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі: ОСОБА_5 
		за участю прокурора:  ОСОБА_6 
		обвинуваченого: ОСОБА_7 
		захисника: ОСОБА_8 
		розглянувшиувідкритомусудовомузасіданніу м.Херсоні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань за № 12017230070001492 за апеляційною скаргою прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_9 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2018 року щодо обвинуваченої  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Саверна, Єрахтурського району, Рязанської області, Російської Федерації, громадянки України, росіянки, заміжньої, пенсіонерки, мешк. АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		ВСТАНОВИЛА:
		Цим вироком, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано не винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення за ст. 128 КК України. Вирішено питання про долю речових доказів. 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що вона 15 травня 2017 року, близько 11:00 години, перебуваючи на прилеглій земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 , під час конфлікту, на ґрунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не передбачаючи при цьому можливості настання середньої тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 , хоча повинна була й могла їх передбачити, зважаючи на стан здоров`я та похилий вік потерпілої, штовхнула ззаду у плечі ОСОБА_10 , в результаті чого потерпіла впала на землю передньою частиною корпуса, отримавши при цьому тілесні ушкодження у виді перелому 9,11 ребер справа середньо-пахвової лінії. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 97 НК від 12.06.2017 року Новокаховського відділення СМЕ Комунального закладу Херсонської обласної ради «Бюро судово-медичної експертизи» тілесні ушкодження, заподіяні потерпілій ОСОБА_10 , відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковано за ст. 128 КК України (необережне середньої тяжкості тілесних ушкодження).
		 
		Прокурор Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій вважає вирок незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п.2 ч.1 ст. 411 КПК України). В обґрунтування вимог посилається на те, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_7 за ст. 128 КК України, оскільки такий висновок суперечить обставинам, встановленим під час судового розгляду та доказам, які були досліджені судом під час судового засідання. В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що визнання судом недопустимими доказами: протоколу слідчого експерименту від 18.07.2017 року (вказана слідча дія була проведена без обвинуваченої та протокол не наданий експерту), показів потерпілої та свідків - є не обґрунтованим, оскільки всі докази у кримінальному провадженні в своїй сукупності, з урахуванням хронології подій доводять вину обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні злочину, який їй було інкриміновано. А тому просить вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.11.2018 року скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, проте не призначати покарання, передбачені санкцією ст.128 КК України, у зв`язку із досягненням обвинуваченою пенсійного віку (у відповідності до положень ч.3 ст. 56, ч.2 ст.57 та ч.3 ст.61 КК України), провести судове слідство під час якого дослідити докази сторони обвинувачення, а саме: допитати потерпілу ОСОБА_10 ; допитати свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; дослідити письмові докази.
		Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.
		Вислухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги, пояснення обвинуваченої ОСОБА_7 та думку захисника ОСОБА_8 , які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, заслухавши сторони в судових дебатах, під час яких вони залишились на попередніх позиціях, останнє слово обвинуваченої, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідност. 404 КПК України- суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 4 ч.1ст. 409 КПК України- підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Зі змісту ст.370КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно зі ст.368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		За змістом ст.373 КК України - виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		За положеннями ч.2, ч.4 ст.17 КПК України та ст. 62 Конституції України - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Виходячи з вищевказаних законодавчих та конституційних принципів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_7 в необережному нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень середньої тяжкості є неналежними та недопустимими доказами, які також спростовані стороною захисту, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з наведенням достатніх мотивів та посиланням на норми закону обґрунтував своє рішення щодо ухвалення виправдувального вироку.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при ухваленні вироку суд першої інстанції дав аналіз усім зібраним у справі доказам, на які посилалася сторона обвинувачення, тобто всім фактичним даним, які містяться в показаннях потерпілої, свідків, письмових доказах, а також у висновках експертів. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом першої інстанції належним чином мотивовано, повністю забезпечено право учасників кримінального провадження в розгляді кримінального провадження в суді, у встановленому законом порядку вжито та проведено всі належні заходи щодо встановлення істини у провадженні та ухвалено виправдувальний вирок виключно на доказах, досліджених в процесі судового розгляду: показаннях потерпілої ОСОБА_10 ; показаннях свідка ОСОБА_11 , показаннях свідка ОСОБА_12 , протоколу слідчого експерименту з фототаблицею від 18.07.2017 року; висновку експерта № 97 НК від 12.06.2017 року, амбулаторної карти хворого ОСОБА_10 , висновку № 11 судово - медичної комісійної експертизи від 05.04.2018 року.
		Так, згідно висновку № 11 судово - медичної комісійної експертизи від 05.04.2018 року локалізація виявлених у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень у вигляді переломів 9,11 ребер справа, що відповідає боковій поверхня грудної клітки справа, виключає їх виникнення як за обставин викладених в обвинувальному акті (а.с.2) «штовхнула ззаду у плечі ОСОБА_10 , в результаті чого потерпіла впала на землю передньою частиною корпуса, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді перелому 9,11 ребер» так і в результаті падіння з висоти власного росту (а.с.54 протокол проведення слідчого експеременту від 18.07.2017 року за участю потерпілої ОСОБА_10 )… впала передньою частиною корпуса, обличчям вперед на землю…».
		Таким чином, доводи прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_7 за ст. 128 КК України, не взявши до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки - спростовуються матеріалами кримінального провадження, перевіреними та дослідженими судом першої інстанції доказів сторони обвинувачення та сторони захисту, яким надано належну оцінку у відповідності до вимог ст. 94 КПК України.
		Колегія суддів бере до уваги, що ставлячи питання про скасування вироку, прокурор конкретних фактів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не навів, твердження прокурора, що докази у своїй сукупності, з урахуванням хронології подій у кримінальному провадженні доводять вину обвинуваченої у вчиненні злочину, який їй було інкриміновано, носять абстрактний характер, не можуть бути взяті судом апеляційної інстанції до уваги та підлягають відхиленню.
		У рішенніЄвропейського судуз правлюдини «Жуковськийпроти України»від 03.03.2011року наголошується,що зазагальним правиломпункти1і 3«d»статті6Конвенції вимагаютьнадання підсудномувідповідної таналежної можливостізаперечувати показаннясвідка обвинуваченняі допитатийого абопід часнадання останнімсвоїх показань,або пізніше(рішеннявід 23.04.1997року усправі «ВанМехелен таінші протиНідерландів» тарішення від15.06.1992року усправі «Людіпроти Швейцарії»).Вирок неможе ґрунтуватисьвиключно абовирішальною міроюна показаннях,які стороназахисту неможе заперечити(рішеннявід27.01.2009року усправі «A.L.проти Фінляндії»). 
		Відповідно до ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен,кого обвинуваченоу вчиненікримінального правопорушення,вважається невинуватимдоти,доки йоговину небуде доведенов законномупорядку. Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.
		Суд апеляційної інстанції визнає, що всі докази, якими суд першої інстанції обґрунтував висновок відносно невинуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ст.128 КК України, є допустимими і порушень вимог закону про безпосередність їх дослідження судом першої інстанції не допущено, не суперечить вимогам ч.1 ст. 62 Конституції України (особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки, зокрема, її вину не буде доведено в законному порядку) та вимогам ч.2, ч.4 ст. 17 КПК України (ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом).
		З оглядуна те,що вирокомсуду першоїінстанції вирішенопитання виключновідносно ОСОБА_7 і виключновідносно висунутогоїй обвинуваченняза вчиненняпротиправних дій,передбачених ст.128КК України,доказів,якими бпоза розумнимсумнівом підтверджуваливину ОСОБА_7 в заподіянніпотерпілій необережнихсередньої тяжкостітілесних ушкоджень,стороною обвинуваченнясуду ненадано,а такожзважаючи,що судомпершої інстанціїбуло встановленодійсні обставинипровадження,дана належнаоцінка наданимстороною обвинуваченнядоказам,правильно застосованінорми матеріальногоправа,не допущенопорушення нормпроцесуального права,суд апеляційноїінстанції вважаєвисновок провиправдання ОСОБА_7 за недоведеністювчинення неюкримінального правопорушення,передбаченого ст.128КК Україниобґрунтованим,а  доводи апеляційної скарги прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду кримінального провадження та такими, що не ставлять під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
		Колегія суддівзалишає такожпоза увагоювимогу прокуроращодо проведеннясудового слідствадля дослідженнядоказів сторониобвинувачення (допитпотерпілої ОСОБА_10 ;допит свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,дослідження письмовихдоказів)виходячи зтого,що у випадку, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, то суду апеляційної інстанції немає потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції у відповідності до ст. 23 КПК України (правова позиція Верховного Суду у справі № 5-465кс(15)16 постанова від 20.04.2017 року).
		На підставі встановлених та перевірених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування вироку з мотивів, наведених прокурором в апеляційній скарзі та вважає за необхідне за наслідками апеляційного розгляду прийняти рішення, яким вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.11.2018 року залишити без зміни, а подану прокурором апеляційну скаргу - без задоволення.
		Відповідно доп.1 ч.1ст.407КПК України занаслідками апеляційногорозгляду заскаргою навирок судупершої інстанціїсуд апеляційноїінстанції маєправо залишити вирок або ухвалу без змін.
		Керуючись ст.ст.404,405,407,413, 420 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.11.2018 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_1 , яким її визнано невинуватою та виправдано за ст.128КК Україниу кримінальному провадженні № 12017230070001492  залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
		Судді:                     (підписи)
		З оригіналом згідно:
		Суддя                                             ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...