Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/2723/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2019. Зареєстровано: 20.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2019.
Дата набрання законної сили: 18.03.2019
Номер судового провадження: 11-кп/807/331/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015080080001591

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 18.03.2019 Справа № 332/2723/15-к
		 
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
		 
		 
		 
		Провадження №11-кп/807/331/19Головуючий у 1-й інстанції  ОСОБА_1 Єдиний унікальний №332/2723/15-кСуддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.3 ст.368 КК України  
		 
		 
		Ухвала
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 березня 2019 року                         м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
		головуючого             ОСОБА_2 
		суддів             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участі секретаря         ОСОБА_5    
		прокурора             ОСОБА_6 ,    
		обвинувачених         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		захисників             ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2017 року, яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надійка Хомутовського району Курської області російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		та
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Запорізьке Запорізького району Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		визнано винуватими і засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		ВСТАНОВИЛА:
		Вказаним вироком районного суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватими і засуджено за вчинення злочину за наступних обставин. 18.11.2010 року за результатами проведених виборів депутатів Степногірської селищної ради ОСОБА_7 оголошено обраним та таким, що набув повноваження депутата місцевої ради. Згідно з розпорядженням Запорізького міського голови №1584к від 29.11.2012 року ОСОБА_7 призначено на посаду головного спеціаліста-інспектора відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
		Згідно з розпорядженням Запорізького міського голови №1192к від 13.09.2012 року ОСОБА_8 призначено на посаду головного спеціаліста-інспектора відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Відповідно до посадових обов`язків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на останніх покладено здійснення функцій представника органу місцевого самоврядування, а отже, згідно з п.1 примітки до ст.364 КК останні є службовими особами.
		Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста-інспектора відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 20.03.2011 року, та посадовою інструкцією головного спеціаліста-інспектора відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 09.07.2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на займаній посаді відповідно до своїх завдань та обов`язків: готує проекти розпорядчих документів про проведення перевірок,забезпечує своєчасне та правильне їх виконання; організовує виконання вимог законодавства України з питань служби в органах місцевого самоврядування; здійснює обстеження та перевірки об`єктів благоустрою території міста Запоріжжя. Самостійно, або спільно з іншими державними органами виконавчої влади, іншими органами, що здійснюють нагляд та контроль, проводить перевірки дотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства України у сфері благоустрою та з інших питань, що входять до його компетенції; складає акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення. Має право вимагати усунення виявлених порушень. У разі необхідності здійснює розрахунок заподіяної шкоди.
		Згідно зі ст. 5 КУпАП міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких, відповідно до ст. 152 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність. На підставі ст. 255 КУпАП посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами міських рад, мають право складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.152 КУпАП. Відповідно до п.4 та п.4, 2 Положення про Інспекцію з благоустрою м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №62 від 18.02.2011 року, посадовим особам інспекції для виконання покладених на них обов`язків та функцій надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
		Так, 10.04.2015 року приблизно об 11 годині, головними спеціалістами-інспекторами відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час проведення перевірок додержання вимог правил благоустрою виявлено факт вивозу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 на автомобілі марки «ЗіЛ» д/н НОМЕР_1 відходів будівництва в зеленій зоні по вул. Хороводна в м. Запоріжжя, про що ОСОБА_8 складено протокол про адміністративне правопорушення №0030 за ст. 152 КУпАП відносно водія вказаного автомобілю - ОСОБА_12 . В цей же день приблизно о 12 годині головний спеціаліст-інспектор відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради ОСОБА_7 за попередньою змовою з головним спеціалістом-інспектором вказаного відділу ОСОБА_8 , маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_11 , що за не складання відносно нього у подальшому адміністративних протоколів за порушення правил благоустрою останній має передати їм грошові кошти в розмірі 400 грн. за кожний факт вивозу відходів на полігон твердих побутових відходів ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» №1, розташований за адресою: вул.Базова, 10-в, м.Запоріжжя.
		17.04.2015 року приблизно о 12 годині ОСОБА_7 , перебуваючи на вул.Базовій в м.Запоріжжя, продовжуючи свій злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_11 про необхідність передачі їм грошових коштів в обумовленому розмірі заздалегідь, до початку вивозу будівельного сміття.
		23 та 27 квітня 2015 року ОСОБА_11 організовано дворазове вивезення будівельних відходів автомобілем марки «КРАЗ», д/н НОМЕР_2 на полігон твердих побутових відходів ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» №1, розташований за адресою: вул.Базова, 10-в, м.Запоріжжя, при цьому 23.04.2015 року ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_7 про те, що передасть обумовлені раніше грошові кошти після наступного вивозу відходів.
		28.04.2015 року приблизно о 10 годині головні спеціалісти-інспектори відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, використовуючи свої службові повноваження, перебуваючи в салоні службового автомобіля марки «ВАЗ 21213», д/н НОМЕР_3 , біля перехрестя вул.Заводської та вул.Північне шосе в м.Запоріжжі, одержали від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. за не складання відносно нього адміністративного протоколу за ст.152 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, а також за безперешкодний вивіз будівельних відходів на полігон твердих побутових відходів ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» №1.
		Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища за попередньою змовою групою осіб.
		ОСОБА_7 призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією усього належного на праві власності майна та з позбавленням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування.
		ОСОБА_8 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією усього належного на праві власності майна та з позбавленням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування. Вирішено питання про речові докази. 
		 
		В апеляційнійскарзі (з доповненнями)захисник ОСОБА_13 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вважає вирок суду таким, що підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю, з тих підстав, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, і ґрунтуються головним чином на поясненнях завідомого провокатора, викривленому або завідомо неповному викладенні пояснень осіб, що були допитані в судовому засіданні, а також на недопустимих доказах, судом допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, які мали безпосередній вплив на результат судового розгляду. Крім того, навіть якщо вважати всі докази допустимими, а винність ОСОБА_7 - доведеною (а це далеко не так), то і тоді кваліфікація його дій є неправильною.
		Демонструючи обвинувальний ухил, суд першої інстанції повністю обґрунтував свої висновки лише на поясненнях провокатора ОСОБА_14 , доповнивши їх поясненнями поліцейських і прокурорів, які явно страждали на амнезію і не змогли згадати навіть найпростіші обставини вчинення ними тих чи інших дій (не кажучи вже про свідоме спотворення дійсних обставин).
		Пояснення свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_16 (понятих) наведено лише в тій частині, яка повинна підтверджувати версію обвинувачення. Інші повідомлені цими свідками обставини, які переконливо свідчать про грубе порушення слідством норм КПК, суд начебто не почув, не навів їх у вироку і оцінки цим поясненням не дав.
		З пояснень свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 судом висмикнуті лише окремі фрази, які поза контекстом справжніх пояснень цих осіб повинні свідчити про винність обвинувачених. Пояснення тих самих осіб, які переконливо свідчили про невинуватість ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , повну абсурдність висунутого звинувачення - судом проігноровані і у тексті вироку не наведені.
		З тією самою метою суд навів хибні пояснення водія ОСОБА_20 про завантаження ним сміття на реальному будівництві, а протилежні за змістом правдиві пояснення водія ОСОБА_21 було свідомо викривлено.
		Суд першої інстанції не надав жодної оцінки очевидному факту провокації з боку так званого "потерпілого", відмовився критично ставитися до сумнівних, а подекуди - і відверто брехливих показів цього суб`єкта, надавши його свідченням заздалегідь встановленої сили.
		Покази свідків ОСОБА_22 , повністю спростовують версію обвинувачення про якийсь "вплив" ОСОБА_7 на діяльність полігону ТОВ "Ремондіс", а тому і не включені до вироку.
		Покази свідка ОСОБА_23 , який підтвердив, що на місці затримання ультрафіолетовий прилад не зафіксував на правій руці ОСОБА_24 слідів хімічного маркера. ОСОБА_25 також підтвердив, що протокол складався слідчим на місці власноруч - у справі таких протоколів вже два, один рукописний, а іншій надрукований.
		Свідок ОСОБА_26 - пояснення цього свідка в тексті вироку викривлені до невпізнаваності, а їх суттєва частина не наведена взагалі, а отже пояснення ОСОБА_18 є такими, що зводять версію обвинувачення до нуля - тому вони і не потрапили до вироку.
		Покази свідка ОСОБА_19 наведено у вироку в цілому правильно, але неповно, з її пояснень випливає, що заїзд автомобілів зі сміттям для гасіння пожежі відбувалося саме за ініціативою самого керівництва "Ремондісу", а не завдяки якомусь "впливу" з боку ОСОБА_24 і ОСОБА_27 .
		Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що сміття забиралося не з будівництва, а з іншого звалища - по вул. Миколи Краснова.
		Пояснення свідка ОСОБА_28 стосовно розташування "майданчика" в якомусь селі повністю спростовані доказами, наданими стороною захисту - кресленням і фотоматеріалами, при порівнянні яких із відеозаписом поїздки ОСОБА_20 стає очевидним, що автомобіль під керуванням свідка їздив по території Шевченківського і Заводського районів м. Запоріжжя, і ні до яких сел не заїжджав.
		Покази свідка ОСОБА_29 неправдиві, адже в матеріалах провадження немає ЖОДНОГО ДОКУМЕНТУ, з якого можна було б довідатися про те, що ОСОБА_14 або будь-хто інший повідомляє про те, що зустріч з ОСОБА_7 заплановано саме на 28.04.2015 р.
		Суд не надав логічної оцінки очевидно недостовірним поясненням свідка ОСОБА_30 , продемонструвавши обвинувальний ухил.
		Пояснення свідка ОСОБА_31 мають таке саме значення, як і пояснення ОСОБА_32 - вони є неправдивими.
		Пояснення свідків ОСОБА_33 і ОСОБА_34 сфальсифіковані і не містять правдивої інформації. Так само як і покази свідка ОСОБА_35 .
		Вказує, що справа повністю сфабрикована на основі провокації з боку ОСОБА_14 . Провокація доводиться також наступним.
		Якби звернувся в поліцію дійсно потерпілий громадянин, то послідовність дій поліції і прокуратури, зміст і датування процесуальних документів були б іншими.
		Про те, що провокація була спочатку запланована на 27 квітня, говорить той факт, що при допиті 27 квітня ОСОБА_14 вже заявляє, що нібито зібрав для Бондарева 3000 гривень за кілька машин сміття, які він буде вивозити зі своїх будівельних ділянок. Однак розмову про ці гроші ОСОБА_14 почав з ОСОБА_24 тільки вранці 28 квітня "під камеру", тому що 27-го ОСОБА_24 відмовився з ним зустрічатися.
		Постанова прокурора Кузіва про збереження оперативної інформації датована 24 квітня, тобто за 4 дні до отримання цієї самої інформації. Про що взагалі можна говорити, якщо вони вже за 4 дні до події знають, що буде пропонуватися, що не 1000, і не 2000, а саме 3000 гривень, і саме 28 квітня?
		Таким же екстрасенсом є і прокурор ОСОБА_36 - він теж знає про 3 тисячі і про 28 квітня задовго до того, як про це дізнається ОСОБА_24 .
		Як відомо натепер, телефони ОСОБА_24 прослуховувалися з 21.04.2015 р. (т. 5, а.с. 200-205). Але дивним чином до суду не потрапило жодної телефонної розмови ОСОБА_24 - ані з ОСОБА_14 , ані з керівником полігону Бучакчинським. 
		Тільки в листопаді 2016 р були відкриті кримінальні провадження, однак зони спрямовані в вотчину пана Манько - Шеченківський район, із зрозумілим результатом. Пройшов рік - жодної слідчої дії не проведено. На скарги і клопотання - ніякої реакції.
		За заявами ТОВ "Запоріжспецсплав", а також за заявами постраждалих від -ровокацій ОСОБА_14 працівників митниці теж порушені кримінальні провадження. Ходних слідчий дій в цих провадженнях не вчинено, скарги ігноруються.
		У липні 2017 p., відновивши всю картину взаємодій провокатора з колишнім БЕЗ і прокуратурою, вони звернулися із заявою про відкриття відносно всієї цієї бригади кримінального провадження за ст.ст. КК - 364 (зловживання владою), 366 підробка документів), 370 (провокація підкупу), 371 (завідомо незаконне затримання), 372 (притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності), 396 (приховування злочину).
		Ухвалою суду від 27.07.2017 р. прокуратуру зобов`язали відкрити це кримінальне провадження.
		Що стосується неправильної кваліфікації злочину, зауважує наступне, що станом на 17 квітня до ЄРДР можна було включати лише запис за ст. 368 ч.1 КК України. Однак така кваліфікація відповідно до ст. 246 КПК України не давала можливості використовувати провокатора, прослушку, підкидати гроші і таємно знімати все.
		У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допущено грубе порушення норм кримінального процесуального законодавства та використання недопустимих доказів, а саме допущено незаконне проведення оперативно-розшукових заходів стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; повідомлення про підозру; обвинувальний акт складено у провадженні з іншим номером, тобто і іншому кримінальному провадженні, матеріали справи відкриті стороні захисту не у повному обсязі. Прокуратурою і слідством грубо порушено вимоги ч.3 ст. 271 КПК України, замість слідчого експерименту влаштовано провокацію за участю штатного провокатора.
		Вважає незаконними та недопустимими доказами: постанова про контроль за вчиненням злочину; незаконне отримання дозволу на здійснення аудіо- і відео контролю осіб; відеозаписи НС(Р)Д 28.04.2015 року, зроблені ОСОБА_14 і поліцією; видача грошей провокатору; участь у слідчих діях не уповноважених на це осіб; протокол обшуку автомобіля від 28.04.2015 року; протоколи аудіо-відео контролю; протокол здійснення контролю за вчиненням злочину; зразки хімічної речовини.
		Під час дослідження доказів суд надавав явну перевагу стороні обвинувачення, задовольняючи всі клопотання прокурора і відхиляючи всі клопотання сторони захисту, судом проігноровано докази сторони захисту, допущено порушення вимог ст. ст. 350, 352, 359, 360 КПК України, а також порушена презумпція невинуватості, порушено правила фіксації судового процесу засобами аудіо запису. 
		Просить вирок суду стосовно ОСОБА_7 скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 
		В змінах та доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_13 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 вказує,що викладені раніше в апеляційній скарзі доводи підтримує в повному обсязі (за виключенням посилання на неповне фіксування перебігу судового процесу засобами аудіофіксації). 
		Серед інших істотних порушень кримінального процесуального закону, які мали безпосередній вплив на результат судового розгляду, ним було здійснено посилання на недодержання стороною обвинувачення передбаченого законом порядку повідомлення ОСОБА_7 про підозру. 
		Таким чином, повідомлення про підозру ОСОБА_7 як депутату Степногірської селищної ради повинен був здійснити прокурор Запорізької області (на той час ОСОБА_37 ) або його заступник. Цього зробленоне було. В матеріалах кримінального провадження міститься документ під назвою "повідомлення про підозру", датований 07.05.2015 р. Однак згідно з офіційним повідомленням прокуратури (т.5, а.с. 150-152) матеріали цього кримінального провадження в період з 29.04 по 25.06.2015 р. в прокуратуру області не надходили, вони були спрямовані в прокуратуру області тільки 30.06.2015 р. Отже, прокурор області ОСОБА_37 цих матеріалів в зазначений період вивчати не міг просто фізично, а тим більше не міг складати і вручати ОСОБА_7 повідомлення про підозру. Особисто ОСОБА_7 ніколи не зустрічався з ОСОБА_38 і не брав участі у жодній процесуальній дії з його участю, ані 07.05.2015 p., ані в інший час. Просить вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2017 р. стосовно ОСОБА_7 - скасувати. Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 24 КПК України.
		 
		В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 вказаний вирок вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи за наступних підстав.
		Наданий суду обвинувальний акт містить розбіжності щодо номеру кримінального провадження та датою його внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Так, у обвинувальному акті, наданому суду номер кримінального провадження значиться як «12015080080001951». Дата внесення кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначена як «07.04.2015».
		Але, доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування у даному проваджені містить номер кримінального провадження «12015080080001591», а дата внесення кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначена як «17.04.2015».
		Також з матеріалів кримінального провадження, що надійшло до суду вбачається, що обвинувальний акт складений 07.05.2015 p., незважаючи на те, що такі процесуальні дії як допит свідків, додаткові допити підозрюваного, огляд речей провадились після вказаної дати, що вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування.
		Тобто обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 не відповідає вимогам закону, в зв`язку з чим порушує право обвинуваченого на захист.
		Зауважує,що вданому випадку ОСОБА_8 , згідно обвинувального акту, повинен був скласти адміністративний протокол відносно ОСОБА_11 з приводу скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУАП України.
		Допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_20 , пояснили, що відходи будівництва 28.04.2015 р. відвантажувалися на території ТЗОВ «Ремондіс».
		Свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та обвинувачені не підтвердили факт вивозу саме відходів будівництва та заявили, що на території ТЗОВ «Ремондіс» був відвантажений грунт задля ліквідації пожежі. Пояснення свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_20 щодо завезення будівельних відходів не були підтверджені жодним документом.
		У товаристваз обмеженоювідповідальністю ТЗОВ"Ремондіс",згідно витягуз реєструюридичних осібна часвказаних подійбули відкритінаступні кодиКВЕД: 51.57.0 - оптова торгівля відходами та брухтом (основний); 37.10.0 оброблення металевих відходів та брухту; 37.20.0оброблення неметалевихвідходів табрухту; 90.02.0 збирання та знищення інших відходів.
		Аналізуючи вказані правові норми зазначає, що територія ТЗОВ «Ремондіс» не є об`єктом правопорушення, передбаченого ст.152 КУАП, а ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 , рекомендуючи територію «Ремондіс» для утилізації відходів діяли в межах своїх повноважень, крім того, саме підприємство потребувало допомоги для усунення пожежі.
		Допитані у судовому засіданні ОСОБА_11 та водій ОСОБА_21 підтвердили, що під час вигрузки щебня, піску, шиферу 10.04.2015 р. на обочині по вул. Базовій, ОСОБА_14 запропонував обвинуваченим скласти протокол адміністративного правопорушення саме на нього, однак, ОСОБА_27 пояснив, що відповідатиме саме та особа яка, скоїла правопорушення - тобто водій ОСОБА_21 . В подальшому під час подій 28.04.2015 p., якщо водій ОСОБА_20 вигрузив би сміття з порушенням норм у сфері благоустрою території міста, то протокол був би складений саме на нього, як на особу яка здійснила вивантаження з транспортного засобу, а не на ОСОБА_11 , як замовника. Також, допитаний під час судового розгляду, ОСОБА_11 , пояснив, що він розмовляв про вивіз сміття тільки з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під час цих розмов участі не приймав, тому свідок тільки на свій власний розсуд вважає, що ОСОБА_8 винен в скоєнні злочину, передбаченого ст.368 КК України.
		Інших доказів причетності ОСОБА_8 до скоєння злочину сторона обвинувачення не надала.
		Крім того, згідно правил приймання відходів на полігоні ТПВ №1 м. Запоріжжя вул. Базова 10 ТОВ «Ремондіс»: захоронению на полігоні ТПВ-1 не підлягають відходи, які не зазначені у дозволі на здійснення операцій у сфері поводження з відходами ТОВ «Ремондіс». У разі виявлення відходів заборонених для захоронения працівник або начальник полігону зобов`язаний відправити транспортний засіб, не розвантажуючи його і зробити відповідний запис у дорожньому листі.
		Таким чином, відповідальність за відвантаження відходів, які заборонені, якщо б такі були в машинах, лежить на працівниках «Ремондіс», а тому в діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.3 ст.368 КК України.
		17.04.2015 р. слідчий ОСОБА_39 вніс до ЄРДР інформацію про те, що посадова особа органу влади вимагає неправомірну вигоду. У той же день прокурор Запорізької області доручив проведення досудового розслідування СВ Шевченківського РВ. Також 17.04.2017 р. слідчий СВ Шевченківського СВ ОСОБА_40 повідомив прокурора місцевої прокуратури про початок досудового розслідування на підставі доручення начальника СВ ОСОБА_41 датованого тим же числом. Однак, вказане доручення в матеріалах справи відсутнє, а тільки 18.04.2015 р. проведення досудового розслідування було доручено ОСОБА_42 начальником ОСОБА_43 порушення вимог ст. 39 КПК України слідчий ОСОБА_44 особисто почав проводити розслідування, що свідчить про його упередженість, а також проведення досудового слідства неналежною особою. 
		Так, 27.04.2015 р. слідчий СВ Шевченківського ВП ОСОБА_40 звернувся до Шевченківського районного суду з клопотанням про проведення обшуку автомобілю ВАЗ-21313 д,н. НОМЕР_3 . У той же день ухвалою Шевченківського суду дозволено проведення вказаної слідчої дії. 28.04.2015 р. на підставі ухвали Шевченківського суду слідчий СВ Шевченківського ВП ОСОБА_40 провів обшук, склавши письмово протокол обшуку. Однак, в подальшому була складена роздруківка вказаного протоколу обшуку підписана учасниками, яка не відповідає оригіналу, точніше значно відрізняється. На підставі викладеного, в зв`язку з неможливістю встановити точний зміст вказаної слідчої дії, то протокол обшуку автомобілю ВАЗ-21313 не може бути належним та допустимим доказом. 
		Постанова про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, складена прокурором 27.04.2015 p., однак згідно фабули злочину, чітко описуються майбутні події, які мали б відбутися 28.04.2015 p., що свідчить про складання цієї постанови заднім числом. Такі ж помилки є і в дорученні, складеним того ж 27.04.2015 р. Крім того, вказане доручення було направлене в. о. начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області Хіменко, а не слідчому, як вказано в клопотанні. Допитаний в якості свідка прокурор ОСОБА_36 , пояснив, що листування у рамках одного кримінального провадження проходить без його реєстрації, однак, невідомо з яких підстав у лівому верхньому куті стоїть вихідний №3/201 від 27.04.12015 p., a також в протоколі огляду та помітки, складеним 28.04.2015 р. слідчим ОСОБА_45 є посилання на цей вихідний номер. Також під час допиту прокурор ОСОБА_36 пояснив, що у вказаних документах в даті помилка і вони дійсно складалися 27.04.2015 р.
		Вказане свідчить про складання вказаної постанови та доручення не 27.04.2015 p., а вже після затримання обвинувачених. Таким чином, слідчий проводив слідчу дію без процесуальних підстав, в зв`язку з чим протокол огляду та помітки заздалегідь ідентифікованих засобів не може бути допустимим доказом.
		Протокол про результати негласної слідчої дії - аудіо, відеоконтроль особи від 29.04.2015 р. складений співробітником УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_46 не містить посилання на доручення слідчого, а містить посилання тільки на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду від 21.04.2015 р.
		Копія доручення слідчого ОСОБА_47 , яка долучена до матеріалів провадження, не містить жодного реквізиту, передбаченого інструкцією, крім того відсутні: дата складання, вихідний номер та термін дії. Також у вказаному дорученні відсутні посилання на додатки - саме на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду від 21.04.2015 р. або її копію. Доручення направлене В.о. начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_48 , однак, його віза про розподіл виконання між підлеглими відсутній. Також вказане доручення не містить жодного реквізиту, який повинен бути у кожному таємному документі, якій в подальшому розсекречено.
		З цього випливає, що під час виготовлення вказаного протоколу НСРД оперативний працівник не мав доручення, а тому і повноважень на його складання та проведення, а тому вказаний протокол складений не уповноваженою на це особою та має бути визнаний недопустимим доказом.
		Ще один доказ, наданий стороною обвинувачення є протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 28.04.2015 p., складений на підставі постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 27.04.2015 p., згідно змісту вказаного протоколу під час даної негласної слідчої дії приймали участь два співробітника УДСБЕЗ ОСОБА_23 та ОСОБА_49 , однак, доручення на їх залучення відсутні. Також у протоколі вказана ще одна невідома особа, ідентифікована як співробітник УОТЗ ГУМВС України в Запорізькій області. Отже, контроль за вчиненням злочину може проводитись слідчим чи оперативним працівником лише при наявності відповідного доручення на це слідчого. Доручення про залучення оперативних співробітників та невідомих осіб в матеріалах справи відсутнє, в зв`язку з чим, вказаний протокол не відповідає вимогам КПК України, а тому повинен бути визнаний недопустимим. Неодноразово допитаний у всіх судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_8 свою провину в інкримінованому злочині не визнав, та пояснював, що жодних протиправних дій не скоював. Покази обвинуваченого нічим не спростовані, навпаки знайшли своє підтвердження матеріалами кримінальної справи. Просить скасувати вирок суду та закрити провадження по справі.
		 
		В апеляційнійскарзі обвинувачений ОСОБА_8  вказаний вирок вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи за наступних підстав. Вважає, що ОСОБА_14 , працівниками міліції УДСБЕЗ ГУМВС (на квітень 2015 року) та працівниками прокуратури Запорізької області задіяли для здійснення провокації щодо нього та ОСОБА_7 шляхом підкидання грошових коштів у салон службового автомобіля задля підвищення показників своєї службової діяльності та усунення їх від займаних посад для продовження своєї злочинної діяльності. Про підготовку ОСОБА_14 до провокації свідчить копія виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ПП «БУДШЛЯХ-2011», завірена самим ОСОБА_14 , датована 8 квітня 2015 року, тобто за 9 днів до звернення з заявою до міліції про вимагання з нього грошових коштів. Щонайменше, це виглядає підозріло. На підтвердження його вини у скоєнні злочину під час судового розгляду сторона звинувачення посилалась на наступні докази: покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_50 , ОСОБА_34 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_28 , ОСОБА_12 . Все, що викладено в обвинувальному акті не відповідає дійсності та є абсурдом, оскільки сам ОСОБА_14 під час дачі показів у суді 11.11.2015р. зазначає, що в цей день після скоєння правопорушення ОСОБА_21 , ОСОБА_14 спілкувався лише з ОСОБА_24 , він в цей час складав протокол на водія, в розмову з ними не вступав, невдовзі він поїхав і в цей день більше з ОСОБА_24 не спілкувався. Отже, змовитися з ОСОБА_51 до 12 години у нього не було змоги, адже ОСОБА_14 повідомляє, що він не приймав участь в розмові. На його думку, сфабрикована заява ОСОБА_14 а також неправдиве повідомлення слідчого ОСОБА_52 про дозвіл проведення відносно нього НСРД, ввело в оману суд, адже ніяких доказів його причетності до вимагання коштів з ОСОБА_14 , окрім неправдивої заяви ОСОБА_14 стороною обвинувачення не надано.
		Вважає, що при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні, його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не знайшла свого підтвердження представленими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами, у зв`язку з чим він підлягає повному виправданню за недоведеністю вини у вчиненні злочину.
		Вважає, що суд повинен критично оцінювати покази свідка ОСОБА_11 . Таким чином, покази свідка ОСОБА_11 не спростовують його доводи про те, що дійсною метою ОСОБА_11 будо притягнення його і ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, з метою звільнення їх з займаних посад, в тому числі за допомогою провокації хабара, так як ОСОБА_14 є штатним провокатором на утримані правоохоронних органів поліції та деяких прокурорів прокуратури Запорізької області.
		Також вважає, що суд повинен був критично поставитися до показів свідка ОСОБА_14 , оскільки, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували покази свідка про отримання ним 17.04.2015 року неправомірної вигоди у вигляді 400 грн. 
		При оцінці показів свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_53 суду було необхідно врахувати, що покази свідка жодним чином не вказують на чинення ним злочину, а навпаки, підтверджують його покази про невинуватість.
		Слід критично відноситись до показів свідка ОСОБА_54 у зв`язку з тим, що він перебував у матеріальній залежності від ОСОБА_11 та допомагав останньому у здійсненні незаконної підприємницької діяльності. Крім того, свідок не надав жодного свідчення про вчинення злочину та обставини його вчинення саме ним.
		До показань свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_55 також слід відноситись критично, так як вказані свідки є працівниками правоохоронного органу, та їх слід вважати зацікавленими особами.
		Свідок ОСОБА_29 не надав жодного свідчення про вчинення злочину та обставини вчинення саме ним.
		Покази свідків ОСОБА_56 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 не місять жодних даних на підтвердження його винуватості у скоєнні злочину. 
		Всі вигадані документи, а саме доручення на проведення слідчих (розшукових) дій; протокол огляду грошових купюр; постанова про призначення судово-хімічної експертизи від 28.04.2015 року; постанова про визнання речовими доказами від 21.05.2015 року, та недостовірні дані, які викладені в цих документах свідком  слідчим ОСОБА_45 мають певні розбіжності, містять помилки, ніяким чином не підтверджені, ні жодним документом, ні будь-яким свідченнями.
		Вважає, що суд повинен був критично ставитись до досліджених при судовому розгляді справи речовим доказам і документам, наданим стороною обвинувачення для підтвердження його вини, оскільки органом досудового розслідування було порушено вимоги КПК щодо отримання них.
		Щоб довести, що справа сфабрикована, ще раз звертає увагу на наступні документи:
		- постанова про доручення досудового розслідування кримінального провадження від 17.04.2015р. за підписом прокурора області Шацьким, в якій йдеться про вимагання 3000 грн., виникає питання, яким чином прокурор знав що у ОСОБА_14 28 квітня збереться така сума.
		У клопотанні до судді Орджонікідзевського суду на проведення обшуку у квартирі, де мешкає ОСОБА_8 слідчий ОСОБА_57 завідомо вніс неправдивий додаток за № 1201508000000226 від 22.04.2015р., порушуючи вимоги ч.3 ст.234 КПК України.
		У повідомленні про початок досудового розслідування від 16.06.2015р. за підписом Войтенко зазначено, що ним 17 квітня розпочато досудове розслідування.
		Постанова про збереження отриманої під час проведення НСРД інформацій, датована 24 квітня 2015 р. за підписом прокурора ОСОБА_6 . Тобто майже за 2 міс. до того, як відбулася заміна групи прокурорів з Шевченківської прокуратури на обласних 16.06.2015 р. Таких документів у цьому кримінальному провадженні, яке від початку було сфабриковане - безліч.
		Всі ці фальсифікації стороною обвинувачення називаються технічними помилками і відбувалися вони під пильним наглядом і керівництвом процесуального керівника прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції ОСОБА_6 . Окремо наголошує, що протоколи зробленим Крупицьким не відповідає дійсності і так як вказані речення він не промовляв. Вину свою не визнає, бо жодних протиправних дій не скоював. Просить скасувати вирок суду та закрити провадження по справі.
		Заслухавши доповідь судді, обвинувачених та їх захисників, які підтримали апеляційні скарги; прокурора, який просив вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
		 
		Доводи апелянтів про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		 
		Висновки районного суду про наявність вини обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:
		 
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що він є директором підприємства «Будшлях 211», займається вивозом будівельного сміття. 10.04.2015 йому потрібно було вивезти сміття, він знайшов машину, завантажив будівельне сміття та поїхав на полігон абразивного комбінату. Коли він туди приїхав, то йому відмовили висипати сміття на полігоні. Тоді він висипав сміття біля полігону, але побачивши це, приїхала екологічна міліція, раніше не знайомі йому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та почали складати протокол на водія. ОСОБА_8 почав складати протокол, а ОСОБА_7 почав розмовляти з ОСОБА_11 . На нарікання ОСОБА_11 щодо відсутності місць для вивозу будівельного сміття, ОСОБА_7 повідомив, що зможе допомогти йому, але за вивіз однієї машини зі сміттям він повинен передавати йому 300 гривень. Після того, як протокол відносно водія автомобіля «Зил» був складений, ОСОБА_11 обмінявся з ОСОБА_7 телефонами, та останній повідомив ОСОБА_11 , що, у майбутньому, якщо йому необхідно буде вивести сміття, то він повинен їхати до ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя», де ОСОБА_7 зустріне його.
		17.04.2015 ОСОБА_11 завантажив будівельне сміття, подзвонив ОСОБА_7 , та приїхав на КПП «Ремондіс». Він заїхав, вигрузив сміття та заплатив ОСОБА_7 за вигризку сміття 400 грн. ОСОБА_11  вирішив написати заяву до міліції та повідомити про цей злочин. Робітники міліції в присутності понятих помітили гроші спеціальною люмісцентною речовиною , які він повинен був використати як засіб платежу за можливість надання дозволу на висипання будівельного сміття. 17.04.2015, у ОСОБА_11 виникла необхідність вивести сміття, у зв`язку з чим він зателефонував ОСОБА_7 та повідомив про свої наміри. Після цього, знаходячись по вул. Діагональній у м. Запоріжжі, найняв автомобіль марки «Краз», загрузив на нього будівельне сміття та попрямував до ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя». Під`їхавши до вказаного місця, його безперешкодно пропустили на полігон ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя», де він висипав вказане сміття. На зворотному шляху автомобіль марки «Краз», на якому він пересувався, наздогнав автомобіль марки «Нива». ОСОБА_11 вийшов з автомобіля та підійшов до автомобіля «Нива». У ході розмови з ОСОБА_7 , останній почав обурюватись, що вони домовлялись про вивезення сміття автомобілем марки «Зил», а він вивіз сміття автомобілем з більшою вантажопідйомністю.
		У подальшому, ОСОБА_7 повідомив, що за вивезення сміття автомобілем марки «Краз», ОСОБА_11 необхідно додатково передавати йому ще по 100 гривень за кожний автомобіль. З додатковими умовами ОСОБА_7 . ОСОБА_11 погодився, та передав йому грошові кошти у сумі 400 гривень. Крім того, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 , що немає необхідності в тому, щоб він їздив з водієм з метою висипати сміття.
		У цей же день, ОСОБА_11 , зрозумівши, що у нього вимагають неправомірну вигоду, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою. 23.04.2015 та 27.04.2015 ним організовано дворазове вивезення будівельних відходів автомобілем марки «Краз» на полігон ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя», при цьому 23.04.2015 він у ході розмови з ОСОБА_7 , повідомив останньому про те, що передасть обумовлені раніше грошові кошти наступного разу. 28.04.2015, він прийшов до міліції по вул. Матросова у м. Запоріжжі. Ним були надані працівникам міліції особисті грошові кошти у сумі 3000 гривень, які були оглянуті та помічені спеціальним засобом, про що було складено відповідний протокол. Після цього, вказані грошові кошти йому було повернуто. Цього ж дня, він зателефонував ОСОБА_7 та домовився про зустріч на кільці по вул. Діагональній у м. Запоріжжі. У подальшому, прибувши до вказаного місця, він зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У ході розмови, повідомив їм, що йому необхідно, крім вивезених раніше двох автомобілів зі сміттям, вивезти ще шість таких автомобілів, на що ОСОБА_7 відповів згодою. Після цього, ОСОБА_11 повідомив, що може передати їм 3000 гривень. ОСОБА_8 підрахував, що за 2 автомобіля зі сміттям, які вже вивезені та 6 автомобілів, які він запланував вивезти, ОСОБА_11 повинен їм передати 3200 гривень. У подальшому, на прохання ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодились на передачу їм 3000 гривень. Після цього, ОСОБА_7 запропонував підвезти ОСОБА_11 до його автомобіля, на що він погодився, сівши на переднє пасажирське сидіння автомобіля «Нива». Знаходячись в салоні вказаного автомобіля. ОСОБА_11 положив грошові кошти у сумі 3000 гривень у папку яка знаходилась під «бардачком» в автомобілі. Після цього, він вийшов з автомобіля «Нива» та пішов у своїх справах. ОСОБА_58 постійно знаходився поряд з ОСОБА_7 вони разом організовували вивіз сміття, Кісіль в присутності ОСОБА_11 рахував на калькуляторі суму грошей яку він повинен був оплатити їм;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є працівниками інспекції з благоустрою Запорізької міської ради, вони виконують свої обов`язки як спеціалісти. Вони мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення якщо має місце незаконне вивантаженнясміття в невстановленому місці. 
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_23 про те, що він брав участь у документуванні факту вчинення злочину під час затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .. Вони були затримані на вул. Діагональній в м. Запоріжжя під час отримання неправомірної вигоди. ОСОБА_23 робив змиви з рук обвинувачених в присутності понятих, також в його присутності та присутності понятих проводився обшук автомобілю. В його присутності було вилучено 3000 грн. по 200 грн., які знаходились в папці у ніші під торпедою автомобілю, в якому приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Взагалі в ході затримання та обшуку було вилучено посвідчення, документи, грошові кошти, власні кошти обвинувачених та змиви з рук обвинувачених;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 про те, що він працює разом з обвинуваченими, в квітні 2015 року ОСОБА_7 висипав машину з ґрунтом на території відвалів сміття на ТОВ «Ремондіс». Автомобіль з ґрунтом запустили на безоплатній основі. Дозволу на вивантаження цієї землі не було, це є порушенням. Він узяв на себе відповідальність за висипання цих машин з ґрунтом, оскільки в ті дні на полігонах був пожар;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 про те, що в 2015 році вона працювала в ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» диспетчером. В квітні 2015 було заборонено вивантажувати будівельний мусор. Це контролював єко-пост та її керівник ОСОБА_26 .. Автомобіль КРАЗ було пропущено нею з мусором на полігон без зважування та оплати в квітні 2015 за вимогою ОСОБА_18 , в цей день був пожар на полігоні, тому деякі автомобілі пропускали без оплати та зважування;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_59 про те, що за замовленням чоловіка, раніше йому не знайомого, він перевозив будівельне сміття з будівельного майданчика по вул. Краснова на майданчик сміття біля Мокрянського кар`єра. Коли він почав висипати сміття, це був пісок, щебінь,під`їхала біла «Нива», в ній були обвинувачені, які представились та почали складати протокол. Разом з ним був замовник цього перевезення, але протокол склали на водія - ОСОБА_60 . Протокол писав ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 тим часом розмовляв з замовником цієї перевозки;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_28 про те, що навесні минулого року його попросив ОСОБА_11  вивезти будівельне сміття з будівельного майданчику в Вільнянський район. Сміття потрібно було вивезти в сторону м. Вільнянськ за залізничний переїзд. Це було сміття, яке складалось з цегли, раствору з під плитки. Він завантажив сміття та приїхав на вул.Леваневського на сміттєву звалку . Він проїхав мимо вагової, там він бачив ОСОБА_11 , який приїхав на автомобілі «Нива» разом з іншими особами. Іншого разу через півтори неділі він вивозив також будівельне сміття. Поїхав на міську звалку, там чекав ОСОБА_11 щоб йому дали команду заїзжати, проїхав через прохідну, потім вигрузив сміття; 
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_29 про те, що він певний час був процесуальним прокурором за цією справою. В дорученні слідчому від 27.04.2015 про проведення помітки та вручення ОСОБА_11 заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр (а.с. 196 т.1) відсутній номер документу, оскільки цей документ було вручено слідчому особисто, а не через канцелярію. Крім того, є опечаткою адресування документу указане в цьому документі. Ним у постанові про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів та дорученні в порядку ст. 36 КПК України від 27.04.2015 дійсно вказувалось відомості, про те, що у період часу з 10.04.2015 по 28.04.2015 ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 вимагають у ОСОБА_11 грошові кошти. Йому на той момент з матеріалів провадження було відомо, що 28.04.2015 у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинна була відбутися зустріч з ОСОБА_11 з приводу передачі неправомірної вигоди, тому він і зазначив про вимагання ними у ОСОБА_11 грошових коштів у період часу з 10.04.2015 по 28.04.2015. Зазначення ним відомостей про адресата - начальника УДС БЕЗ ГУМВС України в області ОСОБА_61 у вказаних документах є технічною помилкою. Зазначеними документами він прийняв рішення використати під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби шляхом огляду, помітки та вручення ОСОБА_11 грошових купюр. Проведення цієї слідчої дії ним доручено слідчому СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в області ОСОБА_62 ;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_63 про те, що він був слідчим за цією справою В дорученні слідчому від 27.04.2015 про проведення помітки та вручення ОСОБА_11 заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр (а.с. 196 т.1) відсутній номер документу, оскільки цей документ було вручено слідчому особисто, а не через канцелярію. Крім того, є опечаткою адресування документу указане в цьому документі. З пояснень ОСОБА_11 випливало, що він буде вручати гроші в якості неправомірної вигоди обвинуваченим 28.04.2016, тому доручення та постанова про використання заздалегідь ідентифікованих засобів датовані 27.04.2015. постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів та дорученням в порядку ст. 36 КПК України від 27.04.2015 надійшли до нього від прокурора ОСОБА_29 , і на підставі цих документів ним проводились оглядта поміткагрошових коштіву сумі3000грн. Він сам помічав грошові кошти , які були надані ОСОБА_11 . Також ОСОБА_64 брав участь у проведенні слідчих дій в тому числі і в обшуку автомобілю «Нива» з обвинуваченими по справі, коли було вилучено помічені грошові кошти, отримані ними в якості неправомірної вигоди. Також він робив змиви з рук обвинувачених, тобто брав участь у фіксації обставин обшуку. Копію ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку було зачитано обвинуваченим , які на законних підставах володіли автомобілем «Нива» в якому проводився обшук. Після проведення обшуку в автомобілі, всі учасники обшуку в тому числі і обвинувачені проїхали до Шевченківського райвідділу, де надали свої пояснення;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_50 про те, що він був понятим в квітні 2015 року при огляді грошових купюр по 200 грн. кожна, всього 3000 грн. , ці купюри були в його присутності помічені спеціальною речовиною, в будівлі обласного управління внутрішніх справ на вул.. Гагаріна в м. Запоріжжя, яка світилась при ультрафіолетовому освітленні. Після огляду цих грошових коштів вони були переписані на реєстр. Указані грошові кошти не пам`ятає кому були передані. Приїхавши разом з особою, яка повинна була передати ці гроші обвинуваченим, та ще одним понятим , ОСОБА_65 , на зупинку «Діагональна» в м. Запоріжжя, вони були свідками того, що особа, яка отримала гроші для передачі їх як неправомірну вигоду, розмовляла в автомобілі «Нива» з обвинуваченими по справі, коли він пішов, то обвинувачених затримали, а з бардачка забрали папку в якій знаходились гроші, помічені люмінесцентною речовиною. При цьому руки ОСОБА_7 світились при перевірці їх ультрафіолетовим світлом;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_65 про те, що він разом з ОСОБА_66 був понятим при огляді грошових купюр по 200 грн. кожна, всього 3000 грн. , ці купюри були в його присутності помічені спеціальною речовиною, в будівлі обласного управління внутрішніх справ на вул.. Гагаріна в м. Запоріжжя,яка світилась при ультрафіолетовому освітленні. Після огляду цих грошових коштів вони були переписані на реєстр. Указані грошові кошти не пам`ятає кому були передані. Приїхавши разом з особою, яка повинна була передати ці гроші обвинуваченим, та ще одним понятим , на зупинку «Діагональна» в м. Запоріжжя. Вони були свідками того, що особа, яка отримала гроші для передачі їх як неправомірну вигоду, розмовляла в автомобілі «Нива» з обвинуваченими по справі, коли він пішов, то обвинувачених затримали, а з бардачка забрали папку в якій знаходились гроші, помічені люмінесцентною речовиною. При цьому руки ОСОБА_7 світились при перевірці їх ультрафіолетовим світлом;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_55 про те, що ним було написано рапорт до чергової частини Шевченківського відділу міліції на підставі заяви ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_24 та Кісіль бажають отримати від нього хабара за не притягнення до адміністративної відповідальності за незаконну вигрузку сміття будівельних матеріалів. Слідчий вніс це кримінальне провадження до ЄРДР. ОСОБА_11 надавав документи, що підтверджують реєстрацію його підприємства, що займається будівництвом. Які ще документи надавав ОСОБА_11 він не пам`ятає. Раніше з ОСОБА_11 він не був знайомий. Відомості про конкретних осіб, які вчиняють злочин ним у рапорті не зазначались з метою запобігти розголошенню відомостей про його вчинення, що могло зашкодити кримінальному провадженню з урахуванням великого кола осіб, які мали доступ до вказаного рапорту;
		- заявою ОСОБА_11 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вимагають хабара, рапортом оперуповноваженого УДСБЕЗГУМВСУкраїнив Запорізькій області ОСОБА_55 , який зареєстрований до Журналу єдиного обліку заяв іповідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в області 17.04.2015 за № 6039, витягом з ЄРДР що підтверджують звернення гр.. ОСОБА_11 з заявою до районного відділу міліції про скоєння злочину обвинуваченими та внесення цих даних до ЄРДР (т.1 а.с. 164, 165, 166, 167,168);
		- протоколом обшуку від 28.09.2015, що підтверджує виявлення в салоні автомобілю ВАЗ 21213 д/н НОМЕР_3  грошей в сумі 3000 грн., а також вилучення в ході особистого огляду змивів з рук ОСОБА_7 (т.1, а.с.182 -189);
		- протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів від 28.04.2015  грошових купюр в сумі 3000 грн., що були використані для контрою за вчиненням злочину (т.1, а.с.197-202), та постановою та дорученням про використання заздалегідь ідентифікованих засобів (т.1, а.с.195-196), що підтверджує що на вказані грошові кошти нанесено люмінесцентний барвник «Промінь-1», після чого грошові кошти повернуто ОСОБА_11 з метою викриття інспекторів Інспекції з благоустрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
		- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 28.04.2015, що підтверджує отримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн. (т.2 а.с.14), клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій (т.2 а.с.4-9), дорученням на проведення негласної слідчої дії від 24.06.2015(т.2 а.с. 10-11), постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 24.06.2015 (т.2, а.с.12-13);
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії аудіо-відео контролю особи від 29.04.2015, що підтверджує зміст розмови ОСОБА_7 , ОСОБА_8  та ОСОБА_11 про отримання неправомірної вигоди в сумі 3000 грн., та передачу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 3000 грн. за можливість вигрузити будівельне сміття в невстановленому місці. (т.2 а.с. 37-39) та СD диск з записом цієї розмови ( т.2 а.с.40), клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій (т.2 а.с.4-9), дорученням на проведення негласної слідчої дії від 24.06.2015 (т.2 а.с. 10-11), постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 24.06.2015 (т.2, а.с.12-13);
		- ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 21.04.2015 про надання дозволу проведення та продовження негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджують законність проведення негласних слідчих дій в даному кримінальному провадженні (а.с. 199-205 т.5); 
		- висновком експерта № 219 від 30.04.2015, відповідно до якого виявлені на грошових коштах у сумі 3000 грн. та на змиві з правої руки ОСОБА_7  спеціальніхімічні речовини - люмінофори,мають загальну родову належність та могли складати раніше єдину масу з наданим контрольним зразком спецзасобу (а.с. 118-121 т.2);
		- наказом № 60 г від 26.02.2015 про закріплення службового автомобілю ВАЗ 21213 д/н НОМЕР_3 за головним спеціалістом  інспектором відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю ОСОБА_7 (т.2, а.с.104), автомобілю в якому було передано 3000 грн. на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
		- розпорядженням Запорізького міського голови №1192к про призначення ОСОБА_8 з 17.09.2012 на вакантну посаду головного спеціаліста  інспектора відділу економіки , фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради з посадовим розкладом згідно зі штатним розписом , присягою посадової особи , заявою про призначення на посаду, та попередження про обмеження пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, що підтверджують знаходження ОСОБА_8 на посаді, та ознайомлення щодо обмежень у зв`язку з тим, що він обіймає посаду. ( т.3 а.с.79-81, 119-121)
		- розпорядженням Запорізького міського голови №1184к про призначення ОСОБА_7  з 03.12.2012 на вакантну посаду головного спеціаліста  інспектора відділу економіки , фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради з посадовим розкладом згідно зі штатним розписом , присягою посадової особи , заявою про призначення на посаду, та попередження про обмеження пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, що підтверджують знаходження ОСОБА_7  на посаді, та ознайомлення щодо обмежень у зв`язку з тим, що він обіймає посаду. ( т.3 а.с. 144, , 141-143,146,172);
		- посадовою інструкцією головного спеціаліста-інспектора відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради ОСОБА_7 від 20.03.2011 (а.с. 77-78 т3);
		- посадовоюінструкціюголовногоспеціаліста-інспектора відділу економіки, фінансів та зв`язків з громадськістю Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради ОСОБА_8 від 09.07.2012 (а.с.141-142 т.3);
		- матеріалами справи за протоколом про адміністративне правопорушення № 0030 від 10.04.2015, складеного відносно ОСОБА_12 (а.с. 138-145 т.2);
		- положеннямпроІнспекціюзблагоустроюм. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради № 62 від 18.02.2011 (а.с. 130- 135 т.2);
		- інформацією щодо пропуску автомобілів на полігон ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1, що підтверджує відсутність будь-яких відомостей щодо пропуску на полігон автомобіля марки «Краз», д/н НОМЕР_2 з будівельним сміттям з 01.04.2015 до 01.05.2015, (а.с.156- 231 т.2);
		- речовими доказами, грошовими купюрами, вилученими з автомобілю в якому знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджують наявність передання неправомірної вигоди на користь обвинувачених (т.3 а.с. 203);
		- речовими доказами тампонами зі змивами з рук ОСОБА_7 , що підтверджують наявність на руках ОСОБА_7 речовини Промінь-1, якою були помічені купюри отримані ним як неправомірна винагорода (т.3 а.с.206).
		 
		Колегія суддів вважає, що показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_59 , ОСОБА_28 , ОСОБА_50 , ОСОБА_65 , ОСОБА_67 , протоколи слідчих дій, висновки експерта, речові докази, є належними, допустимими та достовірними доказами, а у своїй сукупності достатніми, оскільки співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому, щодо обставин вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		 
		   У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи апелянтів про те, що висновки суду про вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цього злочину не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		   Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		   Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Враховуючи вищевказане, а також те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що показання свідка ОСОБА_11 зокрема про те, що він є директором підприємства «Будшлях 211», яке займається вивозом будівельного сміття. 
		10.04.2015 року він висипав сміття біля полігону, але приїхала екологічна міліція, раніше не знайомі йому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та почали складати протокол на водія автомобіля. ОСОБА_8 почав складати протокол, а ОСОБА_7 почав розмовляти з ним та повідомив, що зможе допомогти йому, але за вивіз однієї машини зі сміттям він повинен передавати йому 300 гривень, після цього він обмінявся з ОСОБА_7 телефонами; 
		17.04.2015 року він заплатив ОСОБА_7 за вигризку сміття автомобілем марки «Краз» 400 грн., після цього вирішив написати заяву до міліції; 
		23.04.2015 та 27.04.2015 ним організовано дворазове вивезення будівельних відходів автомобілем марки «Краз» на полігон ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя», при цьому 23.04.2015 він у ході розмови з ОСОБА_7 , повідомив останньому про те, що передасть обумовлені раніше грошові кошти наступного разу; 
		28.04.2015, він прийшов до міліції та надав працівникам міліції особисті грошові кошти у сумі 3000 гривень, які були оглянуті та помічені спеціальним засобом, про що було складено відповідний протокол. Після цього, вказані грошові кошти йому було повернуто. Цього ж дня, він зателефонував ОСОБА_7 та домовився про зустріч на кільці по вул. Діагональній у м. Запоріжжі. У подальшому, прибувши до вказаного місця, він зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У ході розмови, повідомив їм, що йому необхідно, крім вивезених раніше двох автомобілів зі сміттям, вивезти ще шість таких автомобілів, на що ОСОБА_7 відповів згодою. Після цього, ОСОБА_11 повідомив, що може передати їм 3000 гривень. ОСОБА_8 підрахував, що за 2 автомобіля зі сміттям, які вже вивезені та 6 автомобілів, які він запланував вивезти, ОСОБА_11 повинен їм передати 3200 гривень, на його прохання, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодились на передачу їм тільки 3000 гривень. Після цього, ОСОБА_7 запропонував підвезти його, сівши на переднє пасажирське сидіння автомобіля «Нива», він положив грошові кошти у сумі 3000 гривень у папкуяка знаходилась під «бардачком» в автомобілі, 
		які узгоджуються,як зпоказаннями свідків: ОСОБА_59  про те, що протокол на нього писав ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 тим часом розмовляв з замовником цієї перевозки;  ОСОБА_28  про те, що навесні минулого року його попросив ОСОБА_11  вивезти будівельне сміття, він завантажив сміття та приїхав на вул.Леваневського на сміттєву звалку, проїхав мимо вагової, там він бачив ОСОБА_11 , який приїхав на автомобілі «Нива» разом з іншими особами, іншого разу він вивозив також будівельне сміття, поїхав на міську звалку, там чекав ОСОБА_11 щоб йому дали команду заїзжати, проїхав через прохідну, потім вигрузив сміття;  ОСОБА_23  про те, що він брав участь у документуванні факту вчинення злочину під час затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , він робив змиви з рук обвинувачених в присутності понятих, також в його присутності та присутності понятих проводився обшук автомобілю. В його присутності було вилучено 3000 грн. по 200 грн., які знаходились в папці у ніші під торпедою автомобілю, в якому приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;  ОСОБА_65 та ОСОБА_50  про те, що вони були понятимипри огляді грошових купюр по 200 грн. кожна, всього 3000 грн., ці купюри були в їх присутності помічені спеціальною речовиною, яка світилась при ультрафіолетовому освітленні, вони були свідками того, що особа, яка отримала гроші для передачі їх як неправомірну вигоду, розмовляла в автомобілі «Нива» з обвинуваченими по справі, коли він пішов, то обвинувачених затримали, а з бардачка забрали папку в якій знаходились гроші, помічені люмінесцентною речовиною, при цьому руки ОСОБА_7 світились при перевірці їх ультрафіолетовим світлом; 
		так і з висновком експерта № 219 від 30.04.2015, відповідно до якого виявлені на грошових коштах у сумі 3000 грн. та на змиві з правої руки ОСОБА_7  спеціальніхімічні речовини - люмінофори,мають загальну родову належність та могли складати раніше єдину масу з наданим контрольним зразком спецзасобу, 
		колегія суддів вважає, ці докази несуперечливими та конкретними,тобто належними,допустимими тадостовірними,які прямопідтверджують існуванняобставин,що підлягалидоказуванню укримінальному провадженні(ст.91КПК України),та якіу сукупностіз іншимидоказами,зокрема: заявою ОСОБА_11  про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вимагають хабара; протоколом обшуку від 28.09.2015, що підтверджує виявлення в салоні автомобілю ВАЗ 21213 грошей в сумі 3000 грн., а також вилучення в ході особистого огляду змивів з рук ОСОБА_7 , протоколом прорезультати контролюза вчиненнямзлочину від 28.04.2015, що підтверджує отримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн., є достатніми для прийняття процесуального рішення про те, що обвинуваченні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України. 
		 
		Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає також безпідставними та голослівними наступні доводи:
		захисника ОСОБА_10 про те, що:
		- пояснення свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_16 (понятих) наведено лише в тій частині, яка повинна підтверджувати версію обвинувачення. Інші повідомлені цими свідками обставини, які переконливо свідчать про грубе порушення слідством норм КПК, суд начебто не почув, не навів їх у вироку і оцінки цим поясненням не дав;
		- з пояснень свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 судом висмикнуті лише окремі фрази, які поза контекстом справжніх пояснень цих осіб повинні свідчити про винність обвинувачених. Пояснення тих самих осіб, які переконливо свідчили про невинуватість ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , повну абсурдність висунутого звинувачення - судом проігноровані і у тексті вироку не наведені;
		- з тією самою метою суд навів хибні пояснення водія ОСОБА_20 про завантаження ним сміття на реальному будівництві, а протилежні за змістом правдиві пояснення водія ОСОБА_21 було свідомо викривлено;
		- покази свідка ОСОБА_22 , повністю спростовують версію обвинувачення про якийсь "вплив" ОСОБА_7 на діяльність полігону ТОВ "Ремондіс", а тому і не включені до вироку;
		- свідок ОСОБА_23 підтвердив, що на місці затримання ультрафіолетовий прилад не зафіксував на правій руці ОСОБА_24 слідів хімічного маркера. ОСОБА_25 також підтвердив, що протокол складався слідчим на місці власноруч - у справі таких протоколів вже два, один рукописний, а іншій надрукований;
		- пояснення свідка ОСОБА_26 в тексті вироку викривлені до невпізнаваності, а їх суттєва частина не наведена взагалі, а отже пояснення ОСОБА_18 є такими, що зводять версію обвинувачення до нуля - тому вони і не потрапили до вироку;
		- покази свідка ОСОБА_19 наведено у вироку в цілому правильно, але неповно, з її пояснень випливає, що заїзд автомобілів зі сміттям для гасіння пожежі відбувалося саме за ініціативою самого керівництва "Ремондісу", а не завдяки якомусь "впливу" з боку ОСОБА_24 і ОСОБА_27 ;
		-свідок ОСОБА_12 підтвердив, що сміття забиралося не з будівництва, а з іншого звалища - по вул. Миколи Краснова;
		- пояснення свідка ОСОБА_28 стосовно розташування "майданчика" в якомусь селі повністю спростовані доказами, наданими стороною захисту - кресленням і фотоматеріалами, при порівнянні яких із відеозаписом поїздки ОСОБА_20 стає очевидним, що автомобіль під керуванням свідка їздив по території Шевченківського і Заводського районів м. Запоріжжя, і ні до яких сіл не заїжджав;
		- покази свідка ОСОБА_29 неправдиві, адже в матеріалах провадження немає жодного документу, з якого можна було б довідатися про те, що ОСОБА_14 або будь-хто інший повідомляє про те, що зустріч з ОСОБА_7 заплановано саме на 28.04.2015 р. Суд не надав логічної оцінки очевидно недостовірним поясненням свідка ОСОБА_30 , продемонструвавши обвинувальний ухил;
		- пояснення свідка ОСОБА_31 мають таке саме значення, як і пояснення ОСОБА_32 - вони є неправдивими;
		- пояснення свідків ОСОБА_33 і ОСОБА_34 сфальсифіковані і не містять правдивої інформації. Так само як і покази свідка ОСОБА_55 
		захисника ОСОБА_9 про те, що:
		- свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 не підтвердили факт вивозу саме відходів будівництва та заявили, що на території ТЗОВ «Ремондіс» був відвантажений грунт задля ліквідації пожежі;
		- пояснення свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_20 щодо завезення будівельних відходів не були підтверджені жодним документом.
		обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що :
		- заява ОСОБА_14 сфабрикована адже ніяких доказів його причетності до вимагання коштів з ОСОБА_14 , окрім неправдивої заяви ОСОБА_14 стороною обвинувачення не надано;
		- суд не критично оцінив покази свідка ОСОБА_11 , оскільки останній мав мету притягнення його і ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, з метою звільнення їх з займаних посад, в тому числі за допомогою провокації хабара, так як ОСОБА_14 є штатним провокатором на утримані правоохоронних органів поліції та деяких прокурорів прокуратури Запорізької області;
		- суд повинен був критично поставитися до показів свідка ОСОБА_14 , оскільки, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували покази свідка про отримання ним 17.04.2015 року неправомірної вигоди у вигляді 400 грн.;
		- при оцінці показів свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_53 суду було необхідно врахувати, що покази свідка жодним чином не вказують на вчинення ним злочину, а навпаки, підтверджують його покази про невинуватість;
		- слід критично відноситись до показів свідка ОСОБА_54 у зв`язку з тим, що він перебував у матеріальній залежності від ОСОБА_11 та допомагав останньому у здійсненні незаконної підприємницької діяльності. Крім того, свідок не надав жодного свідчення про вчинення злочину та обставини його вчинення саме мною;
		- до показань свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_55 також слід відноситись критично, так як вказані свідки є працівниками правоохоронного органу, та їх слід вважати зацікавленими особами;
		- свідок ОСОБА_29 не надав жодного свідчення про вчинення злочину та обставини вчинення саме ним;
		- покази свідків ОСОБА_56 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 не місять жодних даних на підтвердження його винуватості у скоєнні злочину. 
		 
		Необґрунтованими є доводи апелянтів і про те, що результати негласних слідчих розшукових дій по даному кримінальному провадженні, є недопустимими доказами, з огляду на наступне.
		Статтею 86КПК визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Як вбачається з матеріалів провадження, 17.04.2015 року були внесені відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_11 про вимагання у нього інспекторами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди за правовою кваліфікацією - ч. 3 ст. 368КК (т. 1 а.с. 165, 167-168). Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, а також три ухвали слідчого судді апеляційного суду від 21.04.2015 року про надання дозволу на проведення щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо - відеоконтролю цих осіб, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що свідчить про те, що рішення про їх проведення в ході досудового розслідування було отримано у відповідності до вимог кримінального процесуального закону. У зв`язку з наведеним на підтвердження винуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_8 суд правильно послався у вироку на дані протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме про результати контролю за вчиненням злочину за ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , який підтверджує отримання останніми неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн., а також про результати проведення негласних слідчих дій аудіо-відео контролю особи, яким підтверджується зміст розмови ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про отримання неправомірної вигоди в сумі 3000 грн., та передачу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 3000 грн. за можливість вигрузити будівельне сміття в невстановленому місці. Також згідно з даних протоколу обшуку від 28.04.2015 року в салоні автомобіля виявлено 3000 грн. та проведено змиви з пальців рук ОСОБА_7 , а згідно висновку експерта № 219 від 30.04.2015, виявлені на грошових коштах у сумі 3000 грн. та на змиві з правої руки ОСОБА_7 спеціальніхімічніречовини-люмінофори,мають загальну родову належність та могли складати раніше єдину масу з наданим контрольним зразком спецзасобу.
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання ним допустимими доказами результатів проведених в межах цього кримінального провадження негласних слідчих (розшукових) дій.
		Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає також безпідставними та голослівними наступні доводи:
		захисника ОСОБА_10 про те, що:
		- у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допущено грубе порушення норм кримінального процесуального законодавства та використання недопустимих доказів, а саме допущено незаконне проведення оперативно-розшукових заходів стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; 
		- прокуратурою і слідством грубо порушено вимоги ч.3 ст. 271 КПК України, замість слідчого експерименту влаштовано провокацію за участю штатного провокатора;
		- вважає незаконними та недопустимими доказами: постанова про контроль за вчиненням злочину; незаконне отримання дозволу на здійснення аудіо- і відео контролю осіб; відеозаписи НС(Р)Д 28.04.2015 року, зроблені ОСОБА_14 і поліцією; видача грошей провокатору; участь у слідчих діях не уповноважених на це осіб; протокол обшуку автомобіля від 28.04.2015 року; протоколи аудіо-відео контролю; протокол здійснення контролю за вчиненням злочину; зразки хімічної речовини;
		захисника ОСОБА_9 про те, що:
		- протокол про результати негласної слідчої дії - аудіо, відеоконтроль особи від 29.04.2015 р. складений співробітником УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_46 не містить посилання на доручення слідчого, а містить посилання тільки на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду від 21.04.2015 р.;
		- копія доручення слідчого ОСОБА_47 , яка долучена до матеріалів провадження, не містить жодного реквізиту, передбаченого інструкцією, крім того відсутні: дата складання, вихідний номер та термін дії. Також у вказаному дорученні відсутні посилання на додатки - саме на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду від 21.04.2015 р. або її копію. Доручення направлене В.о. начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_48 , однак, його віза про розподіл виконання між підлеглими відсутній. Також вказане доручення не містить жодного реквізиту, який повинен бути у кожному таємному документі, якій в подальшому розсекречено. З цього випливає, що під час виготовлення вказаного протоколу НСРД оперативний працівник не мав доручення, а тому і повноважень на його складання та проведення, а тому вказаний протокол складений не уповноваженою на це особою та має бути визнаний недопустимим доказом;
		- ще один доказ, наданий стороною обвинувачення є протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 28.04.2015 p., складений на підставі постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 27.04.2015 p., згідно змісту вказаного протоколу під час даної негласної слідчої дії приймали участь два співробітника УДСБЕЗ ОСОБА_23 та ОСОБА_49 , однак, доручення на їх залучення відсутні. Також у протоколі вказана ще одна невідома особа, ідентифікована як співробітник УОТЗ ГУМВС України в Запорізькій області;
		- отже, контроль за вчиненням злочину може проводитись слідчим чи оперативним працівником лише при наявності відповідного доручення на це слідчого. Доручення про залучення оперативних співробітників та невідомих осіб в матеріалах справи відсутнє, в зв`язку з чим, вказаний протокол не відповідає вимогам КПК України, а тому повинен бути визнаний недопустимим;
		обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що сфабрикована заява ОСОБА_14 а також неправдиве повідомлення слідчого ОСОБА_52 про дозвіл проведення відносно нього НСРД.
		 
		Не заслуговують уваги доводи апелянтів і про вчинення провокації злочину відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з боку ОСОБА_11 та правоохоронних органів, з огляду на наступне.
		Так, для визначення провокації злочину Європейський суд з прав людини встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів. 
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_11 самостійно звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. Відповідно до даних протоколу про результати проведення негласних слідчих дій аудіо-відео контролю особи, підтверджується зміст розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про те, що саме останні виказують особисту зацікавленість в одержанні неправомірної вигоди, погодилися на спосіб та суму отриманих ними грошових коштів.
		Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приступили до виконання злочину до початку контролю за вчиненням ними злочину у формі спеціального експерименту, були ініціаторами одержання неправомірної вигоди, визначивши її розмір та порядок передачі, а працівники прокуратури та правоохоронних органів приєдналися для викриття їх злочинної діяльності. 
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зокрема про те, що «відеозаписи подій, які мали місце 23.04.2015 та 28.04.2015, здобуті у ході проведення НСРД, також повністю спростовують пояснення обвинувачених з приводу того, що ОСОБА_11 вчинив відносно них провокацію, вони всіляко відмовлялись брати участь у його провокативних діях, а той в результаті підкинув їм в автомобіль грошові кошти».
		Так, 28.04.2016 (ас. 38-39 т.2) у ході розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 до них підходить ОСОБА_8 та у його присутності  ОСОБА_11 говорить: «Ладно. Дальше. Две машины у меня уже прошли» (маючи на увазі два автомобілі зі сміттям, які йому вже вдалось висипати на полігоні ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» 23.04.2015 та 27.04.2015).
		ОСОБА_7 , погоджуючись, каже «да».
		ОСОБА_11 запитує:«Вот я до 1 мая хочу каждый день по две?» (звернувшись до календаря, бачимо - 28.04.2015 -2 автомобіля, 29.04.2015 -2 та 30.04.2015-2).
		ОСОБА_7  відповідає: «Ну. До мая. Конечно, поможем».
		ОСОБА_11 продовжує: «Хочу уехать сегодня вечером. Сегодня у нас две, завтра у нас две. В телефонном режиме мы можем решать?».
		На що у черговий раз чує від   ОСОБА_7 : «Все решим».
		Дальше ОСОБА_11 почав мову про оплату наданих  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 «послуг» словами: «И там получается у нас 8 і продовжує запитуючи у ОСОБА_7 : «Ну скащуху на 200 гривен сделаешь?».
		У відповідь чує від   ОСОБА_7 : «Ну да».
		В цей момент у розмову підрахувавши попередньо вступає  ОСОБА_8 , який, згідно його показів, від ОСОБА_11 грошових коштів не вимагав та не отримував, у змові з ОСОБА_7 не перебував та озвучує цифру «3200» перед цим зазначивши «ну, ОСОБА_68 не переживай все будет нормально, мы нормальные люди».
		Закінчилась тема щодо грошової винагороди уточнюючим згодою ОСОБА_11 «Ну 3 устроит» (3000 грн. вже з урахуванням прохання ОСОБА_11 зменшити на 200 грн. кількість грошових коштів, які він мав передати).
		Далі обвинувачені згідно протоколу (а.с. 39 т.2) разом запропонували ОСОБА_11 підвезти його до власного автомобіля. Згідно їх показів наданих в суді вони взагалі не бачили як він поклав грошові кошти у їх автомобіль, однак при цьому так і не змогли пояснити, суду яке смислове навантаження було у проханні  ОСОБА_7  до ОСОБА_11 наступного змісту: «Та подожди! Поехали отсюда. Тут все нас знают. Скажут барыги», та у промові  ОСОБА_8  приказки у момент, коли ОСОБА_11 перераховував передані їм у якості неправомірної вигоди грошові кошти.
		Як вбачається із перелічених досліджених доказів, активна поведінка обвинувачених свідчить про наявність у них - службових осіб прямого умислу на одержання неправомірної вигоди за не складання відносно  ОСОБА_11 адміністративного протоколу за ст. 152 КУпАП, , а також за безперешкодний вивіз будівельних відходів на полігон твердих побутових відходів ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1.
		 
		Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає також безпідставними та голослівними наступні доводи:
		захисника ОСОБА_10 про те, що:
		- висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, і ґрунтуються головним чином на поясненнях завідомого провокатора;
		- демонструючи обвинувальний ухил, суд першої інстанції повністю обґрунтував свої висновки лише на поясненнях провокатора ОСОБА_14 , доповнивши їх поясненнями поліцейських і прокурорів, які явно страждали на амнезію і не змогли згадати навіть найпростіші обставини вчинення ними тих чи інших дій (не кажучи вже про свідоме спотворення дійсних обставин);
		- суд першої інстанції не надав жодної оцінки очевидному факту провокації з боку так званого "потерпілого", відмовився критично ставитися до сумнівних, а подекуди - і відверто брехливих показів цього суб`єкта, надавши його свідченням заздалегідь встановленої сили;
		- справа повністю сфабрикована на основі провокації з боку ОСОБА_14 . Провокація доводитьсятакож наступним. Якби звернувся в поліцію дійсно потерпілий громадянин, то послідовність дій поліції і прокуратури, зміст і датування процесуальних документів були б іншими. Про те, що провокація була спочатку запланована на 27 квітня, говорить той факт, що при допиті 27 квітня ОСОБА_14 вже заявляє, що нібито зібрав для Бондарева 3000 гривень за кілька машин сміття, які він буде вивозити зі своїх будівельних ділянок. Однак розмову про ці гроші ОСОБА_14 почав з ОСОБА_24 тільки вранці 28 квітня "під камеру", тому що 27-го ОСОБА_24 відмовився з ним зустрічатися. Постанова прокурора Кузіва про збереження оперативної інформації датована 24 квітня, тобто за 4 дні до отримання цієї самої інформації. Про що взагалі можна говорити, якщо вони вже за 4 дні до події знають, що буде пропонуватися, що не 1000, і не 2000, а саме 3000 гривень, і саме 28 квітня? Таким же екстрасенсом є і прокурор ОСОБА_36 - він теж знає про 3 тисячі і про 28 квітня задовго до того, як про це дізнається ОСОБА_69 
		- за заявами ТОВ "Запоріжспецсплав", а також за заявами постраждалих від провокацій ОСОБА_14 працівників митниці теж порушені кримінальні провадження. Жодних слідчий дій в цих провадженнях не вчинено, скарги ігноруються. У липні 2017 p., відновивши всю картину взаємодій провокатора з колишнім БЕЗ і прокуратурою, ми звернулися із заявою про відкриття відносно всієї цієї бригади кримінального провадження за ст.ст. КК - 364 (зловживання владою), 366 підробка документів), 370 (провокація підкупу), 371 (завідомо незаконне затримання), 372 (притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності), 396 (приховування злочину);
		обвинуваченого ОСОБА_8 про те,що: 
		- ОСОБА_14 , працівники міліції ОСОБА_70 (на квітень 2015 року) та працівники прокуратури Запорізької області задіяли для здійснення провокації щодо нього та ОСОБА_7 шляхом підкидання грошових коштів у салон службового автомобіля задля підвищення показників своєї службової діяльності та усунення їх від займаних посад для продовження своєї злочинної діяльності;
		- про підготовку ОСОБА_14 до провокації свідчить копія виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ПП «БУДШЛЯХ-2011», завірена самим ОСОБА_14 , датована 8 квітня 2015 року, тобто за 9 днів до звернення з заявою до міліції про вимагання з нього грошових коштів. Щонайменше, це виглядає підозріло;
		- покази свідка ОСОБА_11 не спростовують його доводів про те, що дійсною метою ОСОБА_11 будо притягнення його і ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, з метою звільнення їх з займаних посад, в тому числі за допомогою провокації хабара, так як ОСОБА_14 є штатним провокатором на утримані правоохоронних органів поліції та деяких прокурорів прокуратури Запорізької області.
		 
		Доводи апелянтів про неправильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема про відсутність попередньої змови між ними, є також необґрунтованими, з наступних підстав.
		Згідно роз`яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК хабар належить визнавати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до його початку, про це домовилися (як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його одержання).
		Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що до початку одержання неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн. обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про це домовилися, про що свідчить узгодженість та злагодженість їх дій відносно громадянина ОСОБА_11 .
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зокрема про те, що «підтвердженням вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою є також окремі фрази з розмов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з ОСОБА_11 , які здобуті у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що зафіксована протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії аудіо-відео контроль особи від 29.04.2015, що підтверджує зміст розмови ОСОБА_7 , ОСОБА_8  та ОСОБА_11 про отримання неправомірної вигоди в сумі 3000 грн., та передачу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 3000 грн. за можливість висипати будівельне сміття в невстановленому місці. (т.2 а.с. 37-39) та СD диском з записом цієї розмови ( т.2 а.с.40). Так, на всі питання ОСОБА_11 щодо того, чи може він безперешкодно висипати будівельне сміття. ОСОБА_7 у присутності  ОСОБА_8 , відповідає у множині, за двох, словами: «Посмотрим, разберемся» (16 рядок 2 сторінки протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 29.04.2015 відносно ОСОБА_8 (Далі - Протокол), «Разберемся» (24 рядок 2 сторінки Протоколу), «Все решим» (31 рядок 2 сторінки Протоколу).
		У свою чергу ОСОБА_8 , переконуючи ОСОБА_11 , що вони зможуть забезпечити безперешкодне висипання ним будівельного сміття, у присутності ОСОБА_7 , також говорить у множині, за двох, словами: «Ну, ОСОБА_68 , не переживай, все будет нормально, мы нормальные люди...» (38-40 рядки 2 сторінки Протоколу).
		Крім того, навіть пояснення, надані обвинуваченими свідчать про їх попередньо досягнуту змову на вчинення злочину. Так, обвинувачений ОСОБА_7 , пояснив, що свої службові обов`язки вони з ОСОБА_8 виконують, пересуваючись на різних автомобілях.Даний факттакож підтверджуєтьсянаказами прозакріплення закожним зних окремихавтомобілів. У той же час, згідно з досліджених у ході судового розгляду доказів, 10.04.2015 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 пересуваються на одному автомобілі. Обвинувачені стверджували, що закріплені за ними транспортні засоби ламались, тому приходилось виконувати свої обов`язки, пересуваючись на одному автомобілі, проте 23.04.2015, через 13 днів, вони також пересуваються на одному автомобілі. 28.04.2015, під час одержання неправомірної вигоди,  ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 рухались водному автомобілі«ВАЗ 21213»державний номер НОМЕР_3 ,який,згідно наказувід 26.02.2013, на праві керування закріплений за ОСОБА_7 . 
		Про спільну участь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного злочинутакож свідчитьобставини,які малимісце 23.04.2015. Як пояснив обвинувачений ОСОБА_7 , 23.04.2015 після вивозу  ОСОБА_11 сміття на полігон ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя», він проїхав повз них та зупинився десь через 300 метрів. На запитання: чому вони з ОСОБА_8 після цього сіли в машину? ОСОБА_8 під`їхав до автомобіля «Краз», на якому рухався ОСОБА_11 , зупинився біля нього, без будь-яких прохань останнього? ОСОБА_7 пояснив, що зупинилися аби поздороватись з ОСОБА_11 . Хоча із дослідженого у ході судового розгляду відеозапису подій 23.04.2015, чітко видно, що ця зустріч мала не ситуативний характер, була чітко домовлена за ініціативою  ОСОБА_7 , якого до місця зустрічі довіз ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом. (а.с.40 т.2). Так, на 19 хв. 45 сек. другого фрагменту відеозапису від 23.04.2015, одержаного у ході проведення зазначених НСРД, чутно як ОСОБА_11 , рухаючись в автомобілі «Краз», тривожним голосом говорить водію «Та где-то стать надо». На 20 хв. 10 сек. цього фрагменту ОСОБА_11 надходить телефонний дзвінок. Відповідаючи на нього, ОСОБА_11 каже: «Да Михалыч, я остановился тут... куда? Ну я проехал... где металлопрокат...общем стою на дороге ... хорошо, хорошо, хорошо». Через хвилину ОСОБА_7 у супроводі ОСОБА_8 під`їхали до ОСОБА_11 та у ході розмови з ним, ОСОБА_7 словами: «ради Бога» погодився на передачу їм грошових коштів ОСОБА_11 . Зазначені грошові кошти, як наслідок, були передані 28.04.2015. (а.с.40 т.2). 
		Крім того, суд першої інстанції звертає увагу на те, що у всіх зустрічах з  ОСОБА_11 завжди брав участь ОСОБА_7 з ОСОБА_8 . Усі розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 відбувались у присутності ОСОБА_8 , як і всі запевнення ОСОБА_11 ОСОБА_8 відбувались у присутності ОСОБА_7 .
		 
		Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає також безпідставними та голослівними наступні доводи:
		захисника ОСОБА_10 про те, що стосується неправильної кваліфікації злочину, зауважує наступне, що станом на 17 квітня до ЄРДР можна було включати лише запис за ст. 368 ч.1 КК України. Однак така кваліфікація відповідно до ст. 246 КПК України не давала можливості використовувати провокатора, прослушку, підкидати гроші і таємно знімати все;
		обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що все викладено в обвинувальному акті не відповідає дійсності та є абсурдом, оскільки сам ОСОБА_14 під час дачі показів у суді зазначав, що 10.04.2015 року після скоєння правопорушення ОСОБА_21 , ОСОБА_14 спілкувався лише з ОСОБА_24 , він в цей час складав протокол на водія, в розмову з ними не вступав, невдовзі він поїхав і в цей день більше з ОСОБА_24 не спілкувався. Отже, змовитися з ОСОБА_51 до 12 години у нього не було змоги, адже ОСОБА_14 повідомляє, що він не приймав участь в розмові.
		 
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає також безпідставними доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що відсутні докази отримання ним 17.04.2015 року неправомірної вигоди в розмірі 400 грн., оскільки органами досудового розслідування таке обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не висувалося (т. 1 а.с. 6-13).
		 
		Не заслуговують уваги доводи апелянтів і про те, що були сфабриковані матеріали кримінального провадження, зокрема постанова про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр та додатком до нього - ксерокопіями грошових коштів, виходячи з наступного.
		 
		В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_29 (старший прокурор прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя) та ОСОБА_31 (слідчий СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області). 
		Перший пояснив, що зазначення ним відомостей про адресата - начальника УДС БЕЗ ГУМВС України в області ОСОБА_61 у вказаних документах є технічною помилкою. Зазначеними документами він постановив використати під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби шляхом огляду, помітки та вручення ОСОБА_11 грошових купюр. Проведення цієї слідчої дії ним доручено слідчому СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в області ОСОБА_71 . Крім того, він показав, що ним у постанові про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів та дорученні в порядку ст. 36 КПК України від 27.04.2015 дійсно вказувалось відомості, про те, що у період часу з 10.04.2015 по 28.04.2015 ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 вимагають у ОСОБА_11 грошові кошти. Йому на той момент з матеріалів провадження було відомо, що 28.04.2015 у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинна була відбутися зустріч з ОСОБА_11 з приводу передачі неправомірної вигоди, тому він і зазначив про вимагання ними у ОСОБА_11 грошових коштів у період часу з 10.04.2015 по 28.04.2015.
		Останній показав, що він згоден з пояснення ОСОБА_29 , зазначивши, що саме вказана постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів та доручення в порядку ст. 36 КПК України від 27.04.2015 надійшли до нього від прокурора ОСОБА_29 , і на підставі цих документів ним проводились огляд та помітка грошових коштів у сумі 3000 грн.
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що дані порушення не є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону в контексті положень ч. 1 ст. 412 КПК України і погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи сторони захисту про те, що вказані постанова та доручення не можуть підтверджувати будь-які обставини через те, що в них містяться відомості про адресата - начальника УДС БЕЗ ГУМВС України в області  ОСОБА_61 , а тому не зрозуміло кому вони адресувались, в них наводяться відомості про події 28.04.2015, при тому що процесуальні документи складені 27.04.2015 року, є необґрунтованими та усунуті під час судових засідань.
		 
		Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає також безпідставними та голослівними наступні доводи:
		захисника ОСОБА_10 про те,що вони вже за 4 дні до події знають, що буде пропонуватися, що не 1000, і не 2000, а саме 3000 гривень, і саме 28 квітня? Таким же екстрасенсом є і прокурор ОСОБА_36 - він теж знає про 3 тисячі і про 28 квітня задовго до того, як про це дізнається Бондарев.
		захисника ОСОБА_9 про те, що:
		- постанова про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, складена прокурором 27.04.2015 p., однак згідно фабули злочину, чітко описуються майбутні події, які мали б відбутися 28.04.2015 p., що свідчить про складання цієї постанови заднім числом. Такі ж помилки є і в дорученні, складеним того ж 27.04.2015 р. Крім того, вказане доручення було направлене в. о. начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_48 , а не слідчому, як вказано в клопотанні. Допитаний в якості свідка прокурор ОСОБА_36 , пояснив, що листування у рамках одного кримінального провадження проходить без його реєстрації, однак, невідомо з яких підстав у лівому верхньому куті стоїть вихідний №3/201 від 27.04.12015 p., a також в протоколі огляду та помітки, складеним 28.04.2015 р. слідчим ОСОБА_45 є посилання на цей вихідний номер. Також під час допиту прокурор ОСОБА_36 пояснив, що у вказаних документах в даті помилка і вони дійсно складалися 27.04.2015 р.;
		- вказане свідчить про складання вказаної постанови та доручення не 27.04.2015 p., а вже після затримання обвинувачених. Таким чином, слідчий проводив слідчу дію без процесуальних підстав;
		обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що :
		- всі вигадані документи, а саме доручення на проведення слідчих (розшукових) дій; протокол огляду грошових купюр; постанова про призначення судово-хімічної експертизи від 28.04.2015 року; постанова про визнання речовими доказами від 21.05.2015 року, та недостовірні дані, які викладені в цих документах свідком  слідчим ОСОБА_45 мають певні розбіжності, містять помилки, ніяким чином не підтверджені, ні жодним документом, ні будь-яким свідченнями;
		- суд повинен був критично ставитись до досліджених при судовому розгляді справи речовим доказам і документам, наданим стороною обвинувачення для підтвердження його вини, оскільки органом досудового розслідування було порушено вимоги КПК щодо отримання них;
		- звертає увагу на те, що постанова про доручення досудового розслідування кримінального провадження від 17.04.2015р. за підписом прокурора області Шацьким, в якій йдеться про вимагання 3000 грн., виникає питання, яким чином прокурор знав що у ОСОБА_14 28 квітня збереться така сума;
		- у клопотанні до судді Орджонікідзевського суду на проведення обшуку у квартирі, де мешкає ОСОБА_8 слідчий ОСОБА_57 завідомо вніс неправдивий додаток за № 1201508000000226 від 22.04.2015р., порушуючи вимоги ч.3 ст.234 КПК України;
		- у повідомленні про початок досудового розслідування від 16.06.2015р. за підписом Войтенко зазначено, що ним 17 квітня розпочато досудове розслідування;
		- постанова про збереження отриманої під час проведення НСРД інформацій, датована 24 квітня 2015 р. за підписом прокурора ОСОБА_6 . Тобто майже за 2 міс. до того, як відбулася заміна групи прокурорів з Шевченківської прокуратури на обласних 16.06.2015 р.;
		- таких документів у цьому кримінальному провадженні, яке від початку було сфабриковане - безліч. Всі ці фальсифікації стороною обвинувачення називаються технічними помилками і відбувалися вони під пильним наглядом і керівництвом процесуального керівника прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції ОСОБА_6 .
		 
		Безпідставними є доводи захисника ОСОБА_9 про недопустимість протоколу обшуку від 28.04.2015 року, оскільки протокол обшуку та його роздруківка значно відрізняються між собою, не відповідають дійсності. Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції неодноразово розглядалися клопотання сторони захисту про визнання недопустимими цього протоколу обшуку, однак суд обґрунтовано визнав ці клопотання безпідставними, а цей протокол слідчих дій допустимим доказом.
		 
		Не заслуговують уваги доводи апелянта захисника ОСОБА_9 і про те, що, відповідальність за відвантаження відходів, які заборонені, якщо б такі були в машинах, лежить на працівниках «Ремондіс», а тому в діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.3 ст. 368 КК України, оскільки провина обвинувачених  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 полягає у тому, що у них був прямий умисел на одержання неправомірної вигоди за не складання адміністративних протоколів за порушення ОСОБА_11 ст. 152 КУпАП, чого вони і досягли за безперешкодний вивіз будівельних відходів на полігон твердих побутових відходів ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1. 
		При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що він правильно визнав необґрунтованими доводи захисників щодо недоведеності стороною обвинувачення одержання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди за не складання відносно ОСОБА_11 адміністративного протоколу за ст. 152 КУпАП та за безперешкодний вивіз будівельних відходів на полігон твердих побутових відходів ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1 у зв`язку з відсутністю у останніх повноважень перевіряти діяльність ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1, здійснювати вплив на керівництво цього підприємства.
		Так, відповідно до посадових обов`язків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на останніх покладено здійснення обстежень та перевірок об`єктів благоустрою території міста Запоріжжя, проведення перевірок дотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства України у сфері благоустрою, складення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення.
		Згідно зі ст. 5 КУпАП міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких, відповідно до ст. 152 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність. На підставі ст. 255 КУпАП посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами міських рад, мають право складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 152 КУпАП.
		Відповідно до п. 4 та п. 4.2 Положення про Інспекцію з благоустрою м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 62 від 18.02.2011, посадовим особам інспекції для виконання покладених на них обов`язків та функцій надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
		Таким чином, у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був увесь комплекс повноважень, які дозволяли їм складати відносно ОСОБА_11 протоколи за ст. 152 КУпАП у разі порушення ним державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, перевіряти додержання цих стандартів, норм і правил ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1 та використовувати ці повноваження у своїх корисних цілях - з метою одержання неправомірної вигоди.
		Реальність можливостей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішити ці питання підтверджується матеріалами, здобутими у ході проведення відносно останніх негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи. 
		Так, 23.04.2015, ОСОБА_11 , знаходячись в автомобілі «Краз» з будівельним сміттям біля ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1 здійснив телефонний дзвінок та у нього відбулась розмова наступного змісту: «Але. Михалыч? ... ОСОБА_68 . Я на месте, на проходной. К кому тут подойти? ... Аа. Номер машины НОМЕР_4 ... Стою на входе. Жду звонок». Приблизно через 3 хвилини після цього, ОСОБА_11 на телефон здійснено дзвінок та відбулась розмова такого змісту: «Да Михалыч ... Понял. К кому то надо подходить? Не надо?». В цей момент до ОСОБА_11 підійшов чоловік та запитав: «Вы с Краза? ... Заезжайте!». У свою чергу ОСОБА_11 у трубку сказано: «Хорошо. Наберу потом».
		Наведені відомості та показання свідка ОСОБА_11 не тільки підтверджують обставини зазначені в обвинувальному акті щодо одержання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди за нескладання відносно ОСОБА_11 адміністративного протоколу за ст. 152 КУпАП та за безперешкодний вивіз будівельних відходів на полігон твердих побутових відходів ТЗОВ «Ремондіс Запоріжжя» № 1, але й говорять про сприяння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вивезенні  ОСОБА_11 цього будівельногосміття. 
		 
		Необґрунтованими є доводи захисника ОСОБА_9 про упередженість слідчого ОСОБА_72 , який 17.04.2015 року почав проводити досудове розслідування, хоча доручення начальника СВ було підписано тільки 18.04.2015 року, оскільки 17.04.2015 року досудове розслідування за заявою ОСОБА_11 не проводилося.
		 
		Не заслуговують уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_8 і про те, що рапорт робітника поліції ОСОБА_55 є недопустимим доказом, оскільки із показань останнього в судовому засіданні вбачається, що він написав рапорт на підставі заяви ОСОБА_11 , відомостей про конкретних осіб, які вчиняють злочин він не писав з метою запобіганню розголошення відомостей про його вчинення.
		 
		Голослівними є також доводи захисника ОСОБА_13 про те, що під час дослідження доказів суд надавав явну перевагу стороні обвинувачення, задовольняючи всі клопотання прокурора і відхиляючи всі клопотання сторони захисту, судом проігноровано докази сторони захисту, допущено порушення вимог ст. ст. 350, 352, 359, 360 КПК України, а також порушена презумпція невинуватості, порушено правила фіксації судового процесу засобами аудіо запису, оскільки вони не відповідають дійсності.
		 
		Безпідставними є доводи захисника ОСОБА_13 і про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 стороною обвинувачення була порушені вимоги п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, що є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 24 КПК України, з огляду на наступне.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.481 КПК України, письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
		Вказана вище норма кримінального процесуального закону стосується саме письмового повідомлення про підозру депутату місцевої ради, але в ній не йдеться про особисте вручення такої підозри депутату місцевої ради виключно переліченими вище керівниками прокуратури.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
		Повноваження прокурора визначені ст. 36 КПК України, серед яких прокурор, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) дії та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Отже, наведені норми права не містять вимоги щодо вручення особисто письмового повідомлення про підозру адвокату Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури.
		Таку ж правову позицію висловив і Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у рішенні від 02 квітня 2018 року у справі №800/536/17 (провадження №П9901/400/18).
		 
		Таким чином, доводи апелянтів про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні цього кримінального правопорушення, є необґрунтованими, а їх дії правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		Колегія суддів вважає, що покарання призначене районним судом обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Водночас, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме, ст. 5КК України.
		Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України щодо питання чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та його зворотної дії (див. справи: № 5-1кс13, № 5-32кс13, № 5-6кс14), на стадії визначення тієї норми закону, яка встановлює вид і міру юридичної відповідальності, відбувається вибір такої норми, з`ясовується її зміст, форма та чинність, визначається редакція норми, яка діяла на момент вчинення діяння, встановлюється її дія у часі, просторі та щодо певного кола осіб (ст. ст. 4, 6, 7 та 8 КК). Крім того, необхідно враховувати й вимоги ст. 5 КК, згідно з якою новий закон має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, якщо він скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
		Злочин, за які ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були засуджені, вони вчинили 28 квітня 2015 року. У цей час діяла санкція ч. 3 ст. 368КК України в редакції Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII,якою булопередбачено застосуванняспеціальної конфіскації.Законом України від 10 листопада 2015 року № 770-VIII"Провнесення зміндо Кримінальногокодексу Українищодо вдосконаленняінституту спеціальноїконфіскації зметою усуненнякорупційних ризиківпри їїзастосуванні" (далі - Закон № 770-VIII), який набрав чинності 26 листопада 2015 року, в абзаці другому частин першої-четвертої статті 368 слова "та зі спеціальною конфіскацією" виключено.
		Таким чином, на час постановлення оскаржуваного вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 санкція ч. 3 ст. 368КК України вже не передбачала спеціальної конфіскації, а тому з огляду на ст. 5КК України цей закон підлягав застосуванню в редакції Закону № 770-VIII.
		Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8  покарання, хоча фактично застосував ч. 3 ст. 368КК України, проте не зазначив, яку саме редакцію закону було застосовано.
		За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8  у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність необхідно змінити, вважати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 засудженими за ч. 3 ст. 368КК України в редакції Закону № 770-VIII.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
		Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в цій справі, змінити. 
		Вважати ОСОБА_7 та ОСОБА_8  засудженими за ч. 3 ст. 368КК України в редакції Закону від 10 листопада 2015 року № 770-VIII.
		В решті вирок залишити без зміни.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...