Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/14793/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2019. Зареєстровано: 21.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2019.
Дата набрання законної сили: 15.04.2019
Номер судового провадження: 2-о/161/52/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/14793/18 
		Провадження № 2-о/161/52/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 березня 2019 року                                                місто Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого - судді Філюк Т.М.
		за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Департамент соціальної політики Луцької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		18 вересня 2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту отримання тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, отриманих 20 лютого 2014 року на вул. Інституцькій в м. Києві під час «Революції Гідності».
		Заява обґрунтована тим, що 20 лютого 2014 року в місті Києві по вулиці Інституцька ОСОБА_1 було поранено під час «Революції Гідності». В результаті зазначених подій останнім було отримане наскрізне вогнепальне кульове поранення. В той же день йому була надана первинна медична допомога на місці поранення, згодом була проведена первинна хірургічна обробка рани в Київській міській клінічній лікарні № 17. В подальшому, 21.02.2014 року заявника було транспортовано для стаціонарного лікування у Волинську обласну клінічну лікарню, за адресою: м. Луцьк, проспект Грушевського, 21. У Волинській обласній клінічній лікарні ОСОБА_1  знаходився на стаціонарному лікуванні з 21 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року з діагнозом: «Наскрізне вогнепальне кульове поранення нижньогрудного відділу хребта з ушкодженням остистих відростків та Тh9-Тh10 хребців, із забоєм спинного мозку, з елементами епідурального крововиливу в спинномозковий канал, та ураженням м'яких тканин. По факту його поранення, у кримінальному провадженні, на підставі постанови старшого слідчого від 03.06.2014 року було проведено судово-медичну експертизу. Зазначена судово-медична експертиза проводилась з 03.06.2014 року по 02.07.2014 року. В результаті зазначеної експертизи було встановлено, що вказане тілесне ушкодження, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але не менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Однак, заявник, не погоджується з зазначеним висновком, та оскільки законами України не передбачена можливість фізичної особи самостійно звернутись до судово-медичної експертизи за встановленням юридичного факту отриманих ушкоджень, а необхідність такого звернення має значення для призначення пенсії та  одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Іншого порядку встановлення даного факту не передбачено. 
		Враховуючи вищевикладене, просить встановитифакт, що має юридичне значення, зокрема факт отримання тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, отриманих 20 лютого 2014 року на вул. Інституцькій в м. Києві під час «Революції Гідності».
		Від заявника надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити за його відсутності, заяву підтримує з підстав, викладених в ній, просить задовольнити.
		Від представника заінтересованої особи надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити за її відсутності, при вирішенні питання щодо задоволення позову покладались на думку суду.
		У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Ухвалою суду від 12 листопада 2018 року у даній справі було призначено судово - медичну  експертизу та на час проведення експертизи провадження в справі зупинено.
		Ухвалою суду від 30 січня 2019 року провадження у даній справі поновлено у зв'язку із надходженням висновку експерта Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації.
		Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав. 
		Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Стаття 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 
		Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, встановлений ст. 16 ЦК України, однак, зважаючи на аналіз положень вказаної норми закону, він не є вичерпним.
		Згідно ч. 2 ст. 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів та ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при здійсненні правосуддя має керуватись принципом верховенства права у контексті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ЄКПЛ) і практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), які слід застосовувати судам при розгляді справ як джерело права відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
		Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії висновку експерта № 1010/Е, на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Рубана А.Х. від 03 червня 2014 року в період з 03.06.2014 року по 02.07.2014 року, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100060000228 (ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) проведено судово-медичну експертизу.  За результатами проведеної експертизи встановлено, що на момент звернення за медичною допомогою 20.02.2014 року о 10:20 у ОСОБА_1 мало місце тілесне ушкодження. Відповідно до п. п. 4.6 та 2.3.3. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, отримане тілесне ушкодження за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але не менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с. 9-13).
		На виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від від 12 листопада 2018 року була проведена судово-медична експертиза 
		Відповідно до висновку експерта Герасимюк Н.О. №907 встановлено, що  із врахуванням даних медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1, а саме діагноза: «вогнепальне кульове наскрізне поранення хребта з ушкодженням остистих відростків та дужок 9-10 хребців, із-забоєм спинного мозку ураженням м'яких тканин», при обстеженні наявність вхідного, вихідного отвору та раневого каналу, а також дані додаткових методів обстеження, а саме МРТ грудного відділу хребта, дане тілесне ушкодження могло виникнути внаслідок дії вогнепальної зброї. За ступенем тяжкості вищевказане тілесне ушкодження відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його лікування та загоєння необхідний час більше 21 доби.
		Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		За правилами ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Зі змісту вказаних статей, а також роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
		Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
		При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
		ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку окремого провадження з метою встановлення факту, що має юридичне значення у порядку, передбаченому статтею 315 ЦПК України, а саме, факту отримання тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Необхідність встановлення даного факту заявнику необхідно для призначення пенсії та  одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Заявник у судовому засіданні акцентував увагу суду на відсутність іншого порядку встановлення даного факту.
		Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення й мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
		Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням тієї обставини, що встановлення зазначеного юридичного факту іншим способом, окрім судового неможливо, аналіз зібраних по справі доказів та їх належна оцінка вказують  на наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту отримання  ОСОБА_1, 20 лютого 2014 року, тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 293, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Департамент соціальної політики Луцької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
		Встановити факт отримання  ОСОБА_1, 20 лютого 2014 року, тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		Заявник: ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1; паспорт серії НОМЕР_1); 
		Заінтересована особа: Департамент соціальної політики Луцької міської ради (місцезнаходження: м. Луцьк, пр. Волі, буд.4а, ЄДРПОУ 03191963).
		 
		Дата складення повного тексту рішення 14 березня 2019 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя        
		 
		Луцького міськрайонного суду                         Т.М.Філюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...