Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/13131/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2019. Зареєстровано: 21.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2019.
Дата набрання законної сили: 26.03.2019
Номер судового провадження: 2-а/520/38/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		_____________________________________________________________________________________________________________________
		Справа № 520/13131/18
		Провадження № 2-а/520/38/19
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		14.03.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,
		секретар судового засідання - Белінська Ганна Сергіївна,
		за участі: представника позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи - Державна екологічна інспекція Північно-західного регіону Чорного моря Сербіна Дмитра Леонідовича ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Громадянина Республіки ОСОБА_1 до Державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченко Юрія Петровича, третя особа - Державна екологічна інспекція Північно-західного регіону Чорного моря, про скасування постанови, - 
		В С Т А Н О В И В:
		І . ПРОЦЕДУРА
		24.09.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, та визнати протиправною та скасувати Постанову №100741 від 31 липня 2018 року, винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченко Юрієм Петровичем , про накладення адміністративного стягнення на громадянина Індійської Республіки ОСОБА_1 за ст.59-1 КУпАП у розмірі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень, справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина Індійської Республіки ОСОБА_1 за ст.59-2 КУпАП закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Ухвалою від 25.09.2018 року провадження у справі відкрито.
		06.11.2018 року державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченком Ю.П. до суду подано відзив на адміністративний позов.
		12.11.2018 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.
		26.12.2018 року представниками позивача адвокатами Неділько С.М. та Волковим А.С. до суду подано відповідь на відзив.
		01.02.2019 року державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченком Ю.П. до суду подано заперечення на відповідь на відзив.
		11.02.2019 року стороною позивача до суду електронною поштою надіслано письмові пояснення.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_15 . позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
		Відповідач державний інспектор з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченко Ю.П. до судового засідання не з`явився, до суду електронною поштою надіслав клопотання про відкладення слухання справи в зв`язку з його перебуванням на лікарняному.
		Представник третьої особи Сербін Д .Л. в судовому засіданні підтримав письмові заперечення відповідача та просить в задоволенні позову відмовити.
		Відповідно до положень ст. 268 КАС України дана адміністративна справа віднесена до категорії термінових адміністративних справ.
		Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		За таких обставин та з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових заперечень державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченко Ю.П. суд вважає можливим продовжити розгляд справи по суті за відсутності відповідача.
		ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Представники позивача Вадівелу Пандіжана в адміністративному позові, у відповіді на відзив та письмових поясненнях зазначають, що оскаржувана постанова є незаконною та безпідставною, оскільки були відсутні підстави для проведення державного екологічного контролю, скидання ізольованого баласту з судна дозволяється без обмежень та контролю. При цьому стороною позивача наголошується, що не існує терміну неізольована баластна система, баласт був взятий в водах Чорного моря та не є брудним. Судно знаходилось в належному технічному стані та на час взяття проб скидання баласту вже було закінчено, в танках міг залишатись лише осад. Також представники позивача стверджують, що відсутні докази того, що з судна скидались видимі плавучі частки або виникали видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування. У діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Під час провадження у справі про адміністративне правопорушення були порушені права позивача, а саме: не залучено перекладача, справа розглядалась за відсутності позивача, одночасно були складені протокол та постанова, порушені вимоги щодо місця розгляду справи. Також стороною позивача зазначається, що неправомірно були застосовані ДСТУ щодо стічних вод, неправильно обраний спосіб вимірювання фонових показників якості води. Щодо сплати позивачем штрафу та підписання відмови від перекладача, представники позивача зазначають, що ОСОБА_1 зробив це під тиском та за несприятливих для нього обставин, оскільки судно вже було готове до виходу за межі України та затримка судна на час розгляду справи мала призвести до зриву строків доставки вантажу, що загрожувало б судновласнику величезними збитками та штрафними санкціями. 
		Відповідач державний інспектор з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченко Ю.П . у відзиві на позов та у запереченні на відповідь на позов посилається на те, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою. 30.07.2018 року головним спеціалістом посту екологічного контролю МТП «Южний» був складений рапорт щодо того, що з судна «BW ACORN» в районі причалу №17 здійснюється скид вод в акваторію Аджалицького лиману, під час чого спостерігаються видимі плавучі частки невідомого походження. Того ж дня інспекторами Держекоінспекції здійснено відбір проб поверхневих вод, про що був складений Акт відбору проб вод №372 від 30.07.2018 року та складено схему відбору проб поверхневих вод Аджалицького лиману від 30.07.2018 року, за результатами лабораторних вимірювань був складений Протокол №402 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 30.07.2018 року, відповідно до цих вимірювань встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 2.3 рази у порівнянні з пробами, відібраними на фоновій відстані 300 м. від місця відбору біля т/х «BW ACORN». Також відповідач зазначає, що будучи усвідомленим в своїх правах позивач відмовився від надання пояснень або заперечень, не вимагав правової допомоги та послуг перекладача, 31.07.2018 року надіслав лист, в якому зазначив, що він проінформований та повністю згодний з Протоколом екологічної інспекції, та просив провести розгляд справи 31.07.2018 року без його участі та був згодний зі штрафними санкціями у розмірі 1190 грн.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		31.07.2018 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Манченко Ю.П. складено протокол №100741 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого о 21.30 год. 30.07.2018 року встановлено забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктам /а.с.24/.
		З матеріалів справи вбачається, що Додаток №1 до протоколу №100741 від 31.07.2018 року (роз`яснення прав правопорушника та суті правопорушення) від 31.07.2018 року надавався позивачу ОСОБА_1 також в перекладі на англійську мову, в примірнику якого позивач зазначив, що не потребує ні адвоката, ні перекладача /а.с.70,71/. Проте сам протокол складено українською мовою без перекладу.
		Судом досліджено лист капітана т/х «BW ACORN» ОСОБА_1 від 31.07.2018 року для надання за місцем вимоги /а.с.72-73/, яким позивач повідомив, що він ознайомлений з протоколом екологічного департаменту і повністю з ним погоджується. Просить винести постанову сьогодні, 31.07.2018 року, стосовно суми в розмірі 1190 грн. (50,00 дол. США) без його присутності.
		Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №100741 від 31.07.2018 року капітан т/х «BW ACORN» ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 110 Водного кодексу України, тим, що допустив забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджаликського лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктам. В результаті чого порушенням заподіяно шкоду на невизначену на момент винесення постанови суму /а.с.25-26/.
		Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн.
		Зазначена постанова має припис інспектора Манченка Ю.П., що копію постанови вручено представнику агентуючої компанії для передачі капітану 31.07.2018 року.
		Також 31.07.2018 року Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря прийнято рішення про заборону на вихід судна «BW ACORN», ІМО НОМЕР_1 з морського порту «Южний» в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України на суму 17305,68 доларів США /а.с.165/.
		З листа начальника Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря в.о. Капітана морського порту «Южний» від 31.07.2018 року №2571/08 вбачається, що рішення Інспекції про заборону на вихід судна з морського порту в звязку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України зупинено, оскільки претензія на суму 17305,68 доларів США , що була оформлена судну «BW ACORN», ІМО НОМЕР_1 сплачена в повному обсязі /а.с.162/.
		З відповіді на адвокатський запит, наданий начальником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 26.09.2018 року вбачається, що на адресу Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не надходила інформація від членів екіпажу або інших осіб та стосовно забруднення судном «BW Acorn» довкілля або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів під час судно заходу до морського порту «Южний». Інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 30.07.2018 року був здійснений огляд т/х «BW Acorn» (ІМО НОМЕР_1) в рамках вимог Чорноморського меморандуму про взаєморозуміння та згідно Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства» №545 від 17.07.2003 року. Перевірка на предмет скидання судном шкідливих речовин в акваторії порту та територіальних водах України, та складання відповідного акту про порушення вимог Міжнародної конвенції щодо запобігання забруднення з суден МАРПОЛ 73/78, не проводилася /а.с.132/.
		Судом досліджено Акт 93 перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства і правил із запобігання забруднення навколишнього природного середовища в підрозділах філії від 31.07.2018 року, складений провідним фахівцем з екологічної безпеки Відділу екологічної безпеки Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України», з якого вбачається, що о 9:50 на ПБК «Арктур» проведено обстеження акваторії Малого Аджаликського лиману, під час проведення якого забруднення (зміна кольору, запаху, прозорості) води на акваторії візуально не виявлено /а.с.127-128/.
		В ході судового розгляду встановлено, що судно «BW Acorn» (ІМО НОМЕР_1) має Класифікаційне свідоцтво та Підтвердження про Проходження Щорічних та Проміжних Перевірок, з яких вбачається, що судно побудовано у січні 2010 року та остання Проміжна Перевірка була проведена 22.12.2017 року, що підтверджується відповідними документами, виданими класифікаційним товариством НІППОН КАІДЗІ КЬОКАЙ /а.с.133-136/. При цьому Сертифікат є дійсним до 11.01.2020 року.
		IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
		Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені  Законом України «Про охорону навколишнього середовища».
		Стаття 20-2 Закону визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить, зокрема: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку; г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; и) виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються.
		Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року №312  затверджено Положення про морські екологічні інспекції, відповідно до п.1 Положення, Морськими екологічними інспекціями є Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна Азовська морська екологічна інспекція та Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря , які є територіальними органами Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковуються.
		Згідно до вимог п.2 Положення, до функцій Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовищ; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами (пп. 16 ч. 2 Положення).
		Згідно до вимог п.1 ч.4. Положення, об`єктами контролю Інспекції є, зокрема: усі українські та іноземні судна, кораблі та інші плавучі об`єкти, а також засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.
		Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» №198 від 20.03.1995 року, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі, коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.
		Ознаками наявності підстав для здійснення екологічного контролю судна є наступна сукупність обставин:
		- наявність факту скидання з судна у районі скидання видимих плавучих слідів нафти чи нафтопродуктів або інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районні скидання, та фактичне погіршення якості води внаслідок такого скидання.
		Відповідно до ст. 15 Закону України «Про морські порти», саме на адміністрацію морських портів покладено забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Якщо мають місце факти скидання чи виникнення у районні скидання забруднюючих речовин, то сама наявність таких фактів також не є підставою для здійснення екологічного контролю судна, оскільки абзацом сьомим пункту 10 Типової технологічної схеми передбачено, що підстави для здійснення екологічного контролю мають місце лише у тому разі, якщо таке скидання чи виникнення забруднюючих речовин фактично призвело до забруднення якості води. Тобто, для визначення підстав для здійснення екологічного контролю судна має бути також встановлено, чи має місце забруднення якості води порівняно з фоновими показниками, яке утворилося внаслідок зазначеного скидання або виникнення забруднюючих речовин.
		Відтак, лише за наявності всіх визначених чинним законодавством ознак (встановлений факт скидання чи виникнення забруднюючих речовин, а також встановлений факт забруднення) можливе здійснення екологічного контролю судна.  
		Відповідно до пункту 6 Положення про морські екологічні інспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.05.2012 року за №1347/20085, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (поверхневих, морських, лляльних, зворотних та баластних (крім ізольованого баласту), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.
		Відповідно до пункту 51 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. №269, скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України  дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів  за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції   мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним  викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.
		За правовою позицією Вищого адміністративного суду України, зазначеною в постанові цього суду від 04.12.2013 №К/800/9629/13,  ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.
		Відповідно до п. 1.6 Інструкції щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 491 (надалі - Інструкція N 491) від 13.06.2007 р., баластна вода - це забортна вода, прийнята для баластування судна. Подібне визначення міститься у п. 2.3 Державних санітарних правил і норм скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища ДСанПІН 199-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України N 199 від 09.07.97 р. (надалі - ДСанПІН 199-97), який також визначає баластні води як забортну воду, прийняту для баластування судна.
		Класифікація баластних вод визначається виходячи із наступного.
		Україна є учасницею базової міжнародної конвенцій у сфері захисту морського середовища від забруднення - Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, яка набула чинності для України 21 вересня 1993 року (надалі - Конвенція МАРПОЛ 73/78).
		Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Аналогічна норма міститься і у частині 2 статті 71 Закону N 1264-XII.
		Вказана Конвенція поділяє баласт на чистий, забруднений та ізольований.
		Брудний баласт - це забортна вода, яка прийнята у вантажні танки, та яка відводиться за борт через загальну систему загальними баластними насосами поза межами особливих районів, за 12-ти мильною зоною через відстійний танк, під контролем САВРУС (системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, з самописцем - прибором контролю нафтовмісту на скиданні, що забезпечує сигнал про перевищення 15 мг/л, команду на автоматичний запірний пристрій та зупинку насосу). Також брудний баласт можна визначити як баласт, що міститься у неочищених від нафти танках.
		Чистий баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки або в ретельно вимиті вантажні танки, яка відкочується за борт через загальну баластну систему загальними баластними насосами, поза меж особливих районів, на ходу судна, за 12-ти мильною зоною. Також чистий баласт - це баласт з танку, який був зачищений до такого ступеню, що злив не викликає появи маслянистої плівки на поверхні води та зміни її кольору та вміст нафти в ньому не перевищує 15 частин на мільйон.
		Ізольований баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки, які мають автономну систему викачки та окремі, лише для цієї мети насоси, та яка скидається за борт без обмеження. Ізольований баласт - це баласт, який знаходиться в танках з повністю ізольованою (окремою) баластною системою.
		Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, ДСанПІН 199-97 визначають чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.
		Правила запобігання забруднення із суден внутрішніх водних шляхів України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 694 від 13 серпня 2007 року, визначають забруднений баласт як баластну водяну суміш (з нафтою або іншими забруднювальними речовинами), яка утворюється в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту. Ізольований баласт визначається як баластна вода, прийнята в танк, який повністю відділений від вантажної та паливної систем і призначений тільки для перевезення баластних вод.
		Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, що набула чинності для України 03.06.99, на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року" N 728-XIV від 03.06.99, забруднення морського середовища означає привнесення людиною безпосередньо чи опосередковано речовин чи енергії в морське середовище, включаючи естуарії, яке призводить чи може призвести до таких пагубних наслідків як шкода живим ресурсам та життю в морі, небезпеку для здоров`я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості морської води, що використовується, та погіршення умов відпочинку.
		Пункт 2.15 ДСанПІН 199-97 забруднення морського середовища визначає як привнесення людиною безпосередньо чи побічно речовин, мікроорганізмів у морське середовище, включаючи гирлові райони рік, які призводять або можуть призвести до згубних наслідків, завдати шкоди живим ресурсам та життю в морі, створити небезпеку для здоров`я людини, перешкоди для діяльності на морі, погіршити якість морської води та умов відпочинку.
		Стаття 1 Водного кодексу України визначає забруднення вод як надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин.
		Ідентичну норму містить пункт 3 Правил з охорони морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 269, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року N 431 (надалі - Правила N 269). При цьому, забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт у результаті господарської діяльності людини.
		Правила N 269 в розділі "Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення із суден", зокрема, передбачають заборону і дозвіл скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України.
		Пунктом 4 Правил №269 в редакції на час спірних правовідносин заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України:
		вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані;
		відходів та сміття;
		вод, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів.
		Пунктом 5 Правил №269 дозволено скидання стічних вод із суден:
		які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства;
		які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.
		Аналіз зазначених правових норм в сукупності дає підстави для висновку, що скидання ізольованого водяного баласту за своїм змістовним навантаженням не є тотожнім скиданню забруднюючих речовин з морського судна.
		Цей висновок також підтверджується Інструкцією про порядок пломбування в морських торгівельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, яка затверджена наказом Міністерства транспорту України N 695 від 30.09.2002 (надалі - Інструкція N 695), відповідно до положень якої пломбуванню підлягають всі суднові пристрої, які спеціально призначені для безпосереднього скидання за борт судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять.
		Орієнтовний перелік суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, які повинні бути опломбовані наведено в додатку 1 Інструкції N 695. В свою чергу пункт 2.5.2 цієї Інструкції визначає, що не підлягають пломбуванню пристрої, призначені для суднових операцій, які постійно здійснюються в порту, в тому числі призначені для скидання ізольованого баласту.
		Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.
		Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.
		Частиною 2 статті 5 Конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачений порядок інспектування суден під час перебування в портах або віддалених від берега терміналах, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь Сторони, яке здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною. Будь-яке таке інспектування обмежується лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. У цьому випадку або у випадку, якщо судно не має дійсного Свідоцтва, Сторона, що здійснює інспектування, вживає заходів, що забезпечують невихід у море такого судна доти, поки воно не зможе вийти в море, не представляючи надмірної загрози для морського середовища. Однак така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від берега термінал для прямування на найближчу підходящу судноремонтну верф.
		Статтею 6 Конвенції МАРПОЛ 73/78 визначено порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції. Так, згідно частини 2 вказаної статті судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту або віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддано інспектуванню посадовими особами, призначеними або уповноваженими такою Стороною, щоб перевірити, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил. Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення положення Конвенції, то Адміністрації надсилається про це повідомлення для вжиття відповідних заходів. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі є, того, що судно на порушення положень Правил зробило скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Якщо це практично можливо, компетентна влада цієї Сторони повідомляє капітана судна про передбачуване порушення. Після отримання таких доказів Адміністрація проводить розслідування справи і може просити іншу Сторону надати додаткові або більш переконливі докази передбачуваного порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування відповідно до свого законодавства якомога швидше. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про передбачуване порушення, а також Організацію. Сторона може піддати інспектуванню судно, до якого застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про таке інспектування разом з достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Доповідь про таке інспектування надсилається Стороні, що просила про інспектування, і Адміністрації для того, щоб можна було вжити відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції.
		V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
		Суд зазначає, що діюче законодавство України встановлює чіткі умови та підстави для проведення екологічного контролю суден закордонного плавання. Державний екологічний контроль на судні може здійснюватись лише у двох випадках: зафіксований у встановленому законом порядку факт скидання з судна видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування, наявність від посадових осіб Укртрансбезпеки інформації про скидання з судна шкідливих речовин за результатами перевірки судна або повідомлення про забруднення судном довкілля.
		Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку, передбаченому  КУпАП  та Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено  Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264). 
		На підтвердження факту скидання з судна «BW ACORN». IMO НОМЕР_1 видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання стороною відповідача надано Акт відбору проб вод №376 від 30.07.2018 року, з якого вбачається, що державним інспектором Д.Є. Костінюк в присутності капітана судна «BW ACORN» ОСОБА_1 було виконано відбір проб баластних вод з неізольованої баластної системи на підставі ДСТУ ISO 5667-10:2005 Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод; та КНД 211.1.0.009-94 Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод /а.с.59/, а також Протокол №406 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 30.07.2018 року відповідно до акта відбору проб вод №376 від 30.07.2018 року /а.с.60-61/.
		З рапорту Начальнику Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, наданого головним спеціалістом ПЕК «МТП «Южний» Костінюком Д. Є., вбачається, що 30.07.2018 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря посту екологічного контролю «Морський торговельний порт «Южний» Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря виявлено, що в районі причалу №17 ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», з судна «BW ACORN», ІМО НОМЕР_1 здійснюється скид вод в акваторію Аджалицького лиману. Під час вищезазначеного скиду спостерігаються видимі плавучі частки невідомого походження. Вказані факти зафіксовано засобами відео фіксації /а.с.63/.
		При цьому відеофіксації виявлених забруднень суду не надано. Тобто, будь-яких доказів, фактів, наявність яких є підставою для контролю ізольованого баласту, відповідачем надано не було. Відтак, підстави для здійснення відбору проб з танків судна з ізольованим баластом в усіх зазначених випадках були відсутні. 
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що своїм рішенням   відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим природоохоронним законодавством, суперечить вимогам статті 19   Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Окрім того, суд звертає увагу на те, що твердження сторони позивача щодо безпідставного притягнення позивача до відповідальності були доведені в ході судового розгляду справи дослідженим письмовим поясненнямначальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 26.09.2018 року, з якого слідує, що на адресу Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не надходила інформація від членів екіпажу або інших осіб та стосовно забруднення судном «BW Acorn» довкілля або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів під час судно заходу до морського порту «Южний». Інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 30.07.2018 року був здійснений огляд т/х «BW Acorn» (ІМО НОМЕР_1) в рамках вимог Чорноморського меморандуму про взаєморозуміння та згідно Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства» №545 від 17.07.2003 року. Перевірка на предмет скидання судном шкідливих речовин в акваторії порту та територіальних водах України, та складання відповідного акту про порушення вимог Міжнародної конвенції щодо запобігання забруднення з суден МАРПОЛ 73/78, не проводилася.
		Доводи сторони позивача щодо того, що відповідач здійснював відбір проб води без достатнього нормативного обгрунтування в частині проведення самої процедури, оскільки відповідний порядок лише розробляється Кабінетом Міністрів України, суд відхиляє, так як на теперішній час дійсними є Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 269 (із змінами і доповненнями), якими в своїй діяльності керується в тому числі і Державна екологічна інспекція Північно-західного регіону Чорного моря.
		Також суд зазначає, що за загальним правилом, відповідно до  вимог ст. 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		З матеріалів справи вбачається, що копія протоколу була вручена позивачу, однак протокол складений українською мовою, відомостей щодо надання позивачу послуг перекладача, оскільки позивач ОСОБА_1 є громадянином Індії та не володіє українською мовою, матеріали справи не містять. При цьому позначки, зроблені позивачем в додатках до протоколу, які мають переклад на англійську мову, щодо відсутності необхідності в залученні перекладача, суд не розцінює як такі, що відносяться до протоколу в цілому. 
		Відповідно до ст. 274 КУпАП обов`язок по залученню перекладача покладається на орган (посадову особу), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
		Таким чином, факт незнання позивачем української мови в обов`язковому порядку покладав на відповідача обов`язок забезпечити участь при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності перекладача з української мови на іншу мову, якою вільно володіє позивач.
		Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою.
		Крім того, постанова та протокол були винесені у вкрай стислий термін, що унеможливило вчинення позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, перекладача тощо). При цьому суд приймає до уваги доводи сторони позивача щодо того, що капітан судна «BW ACORN» ОСОБА_1 був змушений погодитись з складеним протоколом та винесеною відносно нього постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки на час вчинення вказаних дій судно було вже готово до виходу з порту та його затримка мала б негативні наслідки. За таких обставин суд не приймає лист капітана т/х «BW ACORN» ОСОБА_1 від 31.07.2018 року для надання за місцем вимоги /а.с.72-73/, яким позивач повідомив, що він ознайомлений з протоколом екологічного департаменту і повністю з ним погоджується. Просить винести постанову сьогодні, 31.07.2018 року, стосовно суми в розмірі 1190 грн. (50,00 дол. США) без його присутності, як доказ визнання вини позивача у скоєному адміністративному правопорушенні.
		Згідно з положеннями ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно до вимог  ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Таким чином, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, порушено порядок розгляду та вирішення справи, а твердження позивача відповідачем не спростовані, суд не вбачає належних доказів у розумінні ст. 251 КпАП України України, які б свідчили про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, та приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення №100741 від 31.07.2018 року прийнята з порушенням вимог законодавства, є безпідставною та необгрунтованою, у зв`язку з чим, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 255, 295, 297 КАС України, ст. ст. 245, 247, 251, 254, 268, 283 КпАП України, суд,- 
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги Громадянина Республіки   ОСОБА_1  до Державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Манченко Юрія Петровича (адреса: 65114,м.Одеса, 12-а лінія 6-ї ст . Люстдорфської дороги, 22), третя особа - Державна екологічна інспекція Північно-західного регіону Чорного моря (адреса: 65114,м.Одеса, 12-а лінія 6-ї ст. Люстдорфської дороги, 22), про скасування постанови, - задовольнити.
		Скасувати постанову №100741 від 31.07.2018 року, винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Манченком Юрієм Петровичем, про накладення адміністративного стягнення на громадянина Індійської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за ст. 59-1 КУпАП у розмірі 1190,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.
		Суддя                                                          Васильків О. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...