Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/22776/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2019. Зареєстровано: 21.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2019.
Дата набрання законної сили: 19.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 березня 2019 року 
		Київ
		справа №686/22776/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/6901/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу  за позовом ОСОБА_2 до Хмельницької міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення дій за касаційною ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Продан Б.Г. від 22 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М., Граб Л.С. від 19 травня 2016 року,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Хмельницької міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення дій, в якому просила суд: 
		- визнати протиправною відмову у виплаті допомоги по вагітності та пологам із коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі листка непрацездатності від 17 серпня 2015 року серії АГЩ № 071542;   
		- зобов'язати  призначити та виплатити їй допомогу по вагітності та пологам із коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі листка непрацездатності від 17 серпня 2015 року серії АГЩ № 071542.
		Позов обґрунтований тим, що рішення відповідача про відмову у нарахуванні та виплаті матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах у зв'язку зі спливом 30-тижневого строку з дати переміщення її є протиправним, оскільки воно порушує гарантоване Конституцією право на отримання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що допомога по вагітності і пологах надається протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи, оскільки листок непрацездатності серії АГЩ № 071542 виданий ОСОБА_2 через 43 тижні з дати переміщення, Хмельницька міська виконавча дирекція Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності правомірно відмовила позивачу в призначенні та виплаті допомоги по вагітності і пологам за рахунок коштів Фонду.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		Не погоджуючись з постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати наведені рішення суду першої та апеляційної інстанції та задовольнити позов. 
		 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Касаційна скарга позивачем подана  21 вересня 2016 року.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/22776/15-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
		У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі за текстом - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленка Н.В.
		Верховний Суд ухвалою від 22 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 686/22776/15-а та призначив її до розгляду ухвалою від 18 березня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 19 березня 2019 року. 
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач  перебувала в трудових відносинах з ТОВ «АВТОВІНД», місце знаходження м. Луганськ вул. Оборонна, 44Б.
		10 квітня 2014 року ОСОБА_2 була взята на облік в управлінні соціального захисту населення Хмельницької міської ради як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 20 жовтня 2014 року № 682580045.
		17 серпня 2015 року Хмельницьким міським перинатальним центром ОСОБА_2 було  видано листок непрацездатності серії АГЩ № 071542.
		28 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про надання допомоги по вагітності та пологах як застрахованій особі, яка переселилась з тимчасової окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.
		08 жовтня 2015 року листом № 01-28-633 відповідач повідомив позивача про те, що у наданні допомоги їй було відмовлено, так як допомога по вагітності і пологах надається в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення страхової особи, а нею листок непрацездатності поданий через 43 тижні з дати переміщення.
		Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач 17 листопада 2015 року звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що була зареєстрована як переміщена особа 10 квітня 2014 року, а страховий випадок настав лише 17 серпня 2015 року, тому протягом 30 тижнів вона не могла звернутися з відповідною заявою до відповідача, як це передбачено Порядком надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою правління Фонду від 26 грудня 2014 року № 37 (далі - Порядок № 37). Крім того зазначає, що відмова відповідача нарахувати та виплатити матеріальне забезпечення по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах з мотивів спливу 30-тижневого строку з дати переміщення позивачки є протиправною, оскільки порушує гарантоване Конституцією право позивачки на отримання такого матеріального забезпечення та допомоги.
		У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що відповідні державні органи повідомляють Пенсійний фонд. Вважає. що премія носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, а тому як і інші види додаткового грошового забезпечення не може ставитися у залежність від результатів роботи інших працівників.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ          
		 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
		Згідно із пунктом 2 частини першої статті 16 вказаного Закону застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
		Частиною першою статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
		При цьому абзацом 3 цієї ж частини статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.
		Відповідно до частини першої статті 31 вказаного Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
		Згідно пунктом 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що він відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
		Відповідно до частини першої статті 7 вказаного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
		Частиною десятою вказаної статті Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.
		Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.
		Механізм надання матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - матеріальне забезпечення), за рахунок коштів Фонду особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, за видами матеріального забезпечення визначений Порядком № 37.
		Пунктом 2 Порядку № 37 визначено, що матеріальне забезпечення надається особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), та отримувачам допомоги на поховання застрахованих осіб і які не реалізували свого права на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України від 01 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240-III) та не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 37 допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи.
		При цьому, допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи (підпункт 2 пункту 2 Порядку № 37).
		Отже, правління Фонду цим Порядком передбачило строки, в межах яких може бути надано допомогу по вагітності та пологах застрахованим особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а роботодавець залишився зареєстрованим на вказаних територіях.
		Разом з цим, колегія суддів зазначає, що кожна вагітна жінка має право на отримання допомоги по вагітності та пологам. Водночас порядок отримання і розмір цієї допомоги залежить від статусу жінки. Зокрема, є особливості надання цієї допомоги: для працюючих (застрахованих) жінок, жінок-підприємців і не застрахованих жінок.
		Право застрахованої особи на отримання допомоги по вагітності та пологах передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а положення вказаного Порядку № 37, який є підзаконним нормативно-правовим актом, обмежує можливість реалізації такого права, що суперечить принципу верховенства права.
		Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 754/216/17.
		Конституцією України гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46). А людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3).
		Вказане свідчить про вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду, оскільки позовні вимоги спрямовані на відновлення порушеного права застрахованої особи.
		Колегія суддів зазначає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача виплатити належні кошти згідно листка непрацездатності від 17 серпня 2015 року серії АГЩ № 071542, є обґрунтованою, у зв'язку з наступним.
		На час виникнення спірниких правовідносин (проведення антитерористичної операції) нормами законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було визначено порядок виплати матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасово втратою працездатності саме для тимчасово переміщених осіб, яким надано право отримати належні позивачці кошти безпосередньо від робочого органу Фонду за фактичним місцем проживання, перебування, як особі, яка внутрішньо переміщена з тимчасово окупованої території, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
		Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
		Оскільки колегія суддів скасовує рішення судів першої та  апеляційної інстанції, не повертаючи справу на новий розгляд, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати підлягають новому розподілу.
		Відповідно до квитанції № 0.0.460716656.1 від 13 листопада 2015 року ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання позову у сумі 487,20 грн., відповідно до квитанції № 0.0.514724805.1 від 02 березня 2016 року  ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги  у сумі 606,33 грн., відповідно до квитанції № 0.0.621928326.1 від 22 вересня 2016 року ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання касаційної  скарги у сумі 661.45 грн., що вцілому складає 1754,98 грн., які належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (частина перша статті 139 КАС України).
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. 
		Визнати протиправною відмову Хмельницької міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування у виплаті допомоги по вагітності та пологам ОСОБА_2 із коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі листка непрацездатності від 17 серпня 2015 року серії АГЩ № 071542.  
		Зобов'язати Хмельницьку міську виконавчу дирекцію Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування призначити та виплатити ОСОБА_2 допомогу по вагітності та пологам відповідно до листка непрацездатності від 17 серпня 2015 року серії АГЩ № 071542.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування судові витрати на користь ОСОБА_2 у сумі 1754,98 грн.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    Я.О. Берназюк 
		 
		Судді:                                                                               М.І. Гриців
		 
		                                                                                                  Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...