Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/2753/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Заяви про перегляд заочного рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Номер судового провадження: 61-20354ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		06 березня 2019 року
		м. Київ
		справа № 760/2753/17-ц
		провадження № 61-20354св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,                Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - приватне підприємство «КомСервіс»,
		відповідач - ОСОБА_3,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «КомСервіс» на постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Білич І. М., Болотова Є. В., Поліщук Н. В., від 29 березня 2018 року.
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2017 року приватне підприємство «КомСервіс» (далі -                        ПП «КомСервіс») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про захист ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
		Позовна заява ПП «КомСервіс» мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на сторінках користувача ОСОБА_3, засновника приватного підприємства «Сіріус» (далі - ПП «Сіріус»), у соціальних мережах, таких як Facebook та Vkonakte було розміщено відеоролик під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1» При перегляді сторінки користувача ОСОБА_3 міститься посилання на відеоролик з демонстрацією на ньому автомобілів                            ПП «КомСервіс» та його товарних знаків. 
		Зазначені публікації розміщені у мережі інтернет за                               адресами https:ІНФОРМАЦІЯ_2 та https:ІНФОРМАЦІЯ_3 і відкриті для перегляду необмеженому колу осіб.
		Соціальні мережі Facebook (www.facebook.com) та Vkonakte (www.vk.com) є відкритими соціальними мережами, які доступні необмеженому колу осіб, серед користувачів яких є діючі та потенційні замовники охоронних послуг ПП «КомСервіс».
		ПП «КомСервіс» вважає, що вказаний відеоролик спрямований                       на проведення антиреклами ПП «КомСервіс» та інших охоронних агентств (ТОВ «Охоронний холдинг», ТОВ «Венбест», ПП «Явір-2005»), що здійснюють свою діяльність на ринку охоронних послуг. Крім того, відповідач, на переконання позивача, у ролику поширив інформацію для споживачів послуг про те, що нібито більшість охоронних компаній - це аферисти, які працюють неякісно та розповсюджують «міфи».
		Інформацію, зазначену у відеоролику, ПП «КомСервіс» вважає недостовірною та такою, що ганьбить ділову репутацію та вселяє недовіру ймовірних клієнтів до суб'єкта надання охоронних послуг, ставить під сумнів сформовану та напрацьовану роками позитивну ділову репутацію           ПП «КомСервіс» на ринку охоронних послуг. 
		Наслідком таких дій відповідача є зниження довіри клієнтів та зменшення їх кількості, що як наслідок призводить до втраченої вигоди.
		Посилаючись на зазначені обставини, ПП «КомСервіс» просило суд зобов'язати ОСОБА_3 видалити відеоролик зі своїх сторінок у соціальних мережах Facebook та Vkonakte, який розміщений ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зобов'язати ОСОБА_3 опублікувати публічну заяву стосовно спростування відомостей, поширених у відеоролику, який був оприлюднений ІНФОРМАЦІЯ_4 на його сторінках у соціальних мережах Facebook та Vkonakte, у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення офіційного вибачення перед ПП «КомСервіс» про те, що поширена ним інформація відносно ПП «КомСервіс»  є недостовірною і такою, що не відповідає дійсності, а також опублікувати спростування наступного тексту:                        «Я, ОСОБА_3, засновник ПП «Сіріус», заявляю, що інформація, поширена мною про ПП «КомСервіс» не відповідає дійсності, а саме: що ПП «КомСервіс» не входить до числа аферистів та не використовує брендування свого транспорту реагування подібне до автомобілів поліції задля створення ілюзії великої кількості автомобілів. Розуміючи значення своїх дій, прошу вибачення у ПП «КомСервіс» та зобов'язуюсь надалі дотримуватися правил добросовісної реклами». ПП «КомСервіс» просило стягнути із ОСОБА_3 300 000, 00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва, у складі судді Коробенко С. В., від 01 серпня 2017 року задоволено позовні вимоги ПП «КомСервіс». Зобов'язано ОСОБА_3 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити зі своїх сторінок у соціальних мережах Facebook (www.facebook.com) та Vkonakte (www.vk.com) відеоролик, який розміщений ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зобов'язано ОСОБА_3 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили опублікувати на своїх особистих сторінках в соціальних мережах Facebook (www.facebook.com) та Vkonakte (www.vk.com) спростування поширеної ним недостовірної інформації наступного змісту: «Я, ОСОБА_3, заявляю, що інформація, поширена мною шляхом розміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 на даній сторінці відеоролику під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка стосується                      ПП «КомСервіс», не відповідає дійсності, а саме ПП «КомСервіс» не входить в число аферистів та не використовує брендування свого транспорту реагування подібне до автомобілів поліції задля створення ілюзії великої кількості автомобілів». Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПП «КомСервіс» компенсацію за шкоду, завдану діловій репутації, у розмірі 300 000, 00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3, який є засновником суб'єкта надання охоронних послуг, а саме ПП «Сіріус», шляхом розміщення такого характеру відеоматеріалів, поширив недостовірну інформацію, що призвело до приниження ділової репутації компанії конкурента. 
		 
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року скасовано заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва                 від 01 серпня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким ПП «КомСервіс» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звертаючись до суду позивач не зазначив та не довів, а місцевий суд не встановив, якими саме діями відповідача, висловами, зображеннями були порушені права позивача, що зашкодило його діловій репутації.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У квітні 2018 року ПП «КомСервіс»  подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року та залишити в силі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що апеляційним судом повно     і всебічно не з'ясовано обставини справи, при вирішенні спору по суті не надано оцінки інформації, що була оприлюднена у спірному відеоролику, зокрема щодо брендування автомобілів Національної поліції України та груп мобільного реагування позивача. Відповідач не довів, що поширена ним інформація є достовірною. При цьому факт поширення відповідачем інформації доведений.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		04 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
		27 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом                  ПП «КомСервіс» до ОСОБА_3 про захист ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ПП «КомСервіс» на постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		 
		Доводи відзиву на касаційну скаргу 
		ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПП «КомСервіс».
		У відповіді на відзив ПП «КомСервіс» вказує на законність рішення суду першої інстанції.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_3 на своїй сторінці у соціальних мережах Facebook та Vkonakte розмістив відеоролик під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».                   
		У поширеному відеоролику міститься епізод, на якому зображені автомобілі, які використовуються ПП «КомСервіс» для надання охоронних послуг. Ці автомобілі мають графічні ознаки належності їх до охоронної фірми «КомСервіс». При цьому наводиться інформація про те, що деякі охоронні компанії, яких характеризовано як недобросовісні, свідомо використовують брендування (зовнішнє обклеювання) автомобілів для своїх груп мобільного реагування подібно до автомобілів Національної поліції України, задля створення ілюзії великої кількості автомобілів.  
		Уданому відеоролику використовуються зображення автомобілів                   ПП «КомСервіс», на яких нанесено знак товарів та послуг, зареєстрований за № 143147, який належить ПП «КомСервіс». 
		Відеоролик розміщений у соціальних мережах є доступним необмеженому колу осіб, що забезпечує можливість постійного його перегляду.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої           статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.
		Відповідно до положень статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на свободу дотримання своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідей без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. 
		Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Згідно положень частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до положень статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством              (стаття 201 ЦК України).
		Згідно з приписами   статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону України «Про інформацію»).                            За приписами статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		За змістом частини четвертої статті 32 Конституції України,                       статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації і на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням чи поширенням такої недостовірної інформації.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року).
		Частиною другою статті 34 ГК України передбачено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Юридичним складом цивільного правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин (пункти 4, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року): поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Згідно з приписами статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію (частини шоста, сьома статті 277 ЦК України).
		Здійснюючи судовий розгляд справи, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3, який є засновником суб'єкта надання охоронних послуг - ПП «Сіріус», на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook (www.facebook.com) ІНФОРМАЦІЯ_4 було розміщено відеоролик під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		У поширеному відеоролику йдеться про охоронні підприємства, які охарактеризовані, виходячи із заголовку, як аферисти, яких потрібно остерігатися, та є такими, що вводять клієнтів в оману, надають послуги сумнівної якості, при цьому, в одному з епізодів відеоролика  повідомляється інформація, що ПП «КомСервіс» задля створення ілюзії великої кількості автомобілів використовує автомобілі з брендуванням, подібним до брендування автомобілів органів Національної поліції України.
		Поширивши відеоролик під вказаним заголовком, в якому міститься інформація про ПП «КомСервіс», ОСОБА_3 поставив під сумнів ділову репутацію позивача, зокрема щодо добросовісності й професіоналізму, а також якості послуг, які надаються останнім. 
		Враховуючи, що ОСОБА_3 є засновником суб'єкта надання охоронних послуг - ПП «Сіріус», то розміщення ним відеоматеріалів вказаного характеру може свідчити про свідомий характер таких дій, спрямованих на зниження ділової репутації компанії-конкурента.
		Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачем його немайнових прав на недоторканність ділової репутації, шляхом поширення у мережі інтернет, зокрема у соціальній мережі Facebook (www.facebook.com), інформації стосовно ПП «КомСервіс», яка не відповідає дійсності, а відповідачем, у свою чергу вказаного не спростовано та не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності відображеної інформації, викладеної останнім у інтернет мережі: у відеоролику під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення у справі, вищевказаного не врахував.
		Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги статті 213 ЦПК України, 2004 року, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.
		За таких обставин постанова апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «КомСервіс» відносно визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування не може вважатись такою, що відповідає вищенаведеним нормам матеріального і процесуального права.
		Разом з тим, суд касаційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо доведеності вимог позивача про стягнення компенсації спричиненої шкоди у розмірі 300 тис. грн. 
		Місцевим судом не вмотивовано належним чином висновок щодо розміру відшкодування, необґрунтовано наявності втрат майнового чи немайнового характеру, що настали у зв'язку з порушенням права на недоторканість ділової репутації.
		Заявлений позивачем розмір компенсації за спричинену шкоду у розмірі      300 тис. грн є недоведеним та необґрунтованим. На переконання суду касаційної інстанції спростування відповідачем поширеної інформації у мережі інтернет є належною і достатньою сатисфакцією за вчинене цивільне правопорушення.
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Керуючись статтями 402, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу приватного підприємства «КомСервіс» задовольнити частково.
		Постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року у частині вирішення позовних вимог про зобов'язання відповідача видалити недостовірну інформацію та опублікувати спростування поширеної ним недостовірної інформації скасувати.
		Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 01 серпня           2017 року у частині зобов'язання ОСОБА_3 видалити зі своїх сторінок у соціальних мережах Facebook (www.facebook.com) та Vkonakte (www.vk.com) відеоролик, який розміщений ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також у частині зобов'язання опублікувати спростування поширеної ним недостовірної інформації залишити в силі.
		В іншій частині постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийД. Д. Луспеник  СуддіО. В. Білоконь   Є. В. Синельников   С. Ф. Хопта   Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...