Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 152/65/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 21.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2019.
Дата набрання законної сили: 18.04.2019
Результат оскарження 18.04.2019 Вінницький апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: 2-а/152/1/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 152/65/19
		2-а/152/1/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		 
		 
		20 березня 2019 року        м. Шаргород  
		 
		Справа №152/65/19
		Провадження №2-а/152/1/19
		 
		Шаргородський районний суд 
		Вінницької області
		в складі:
		головуючого судді - Славінської Н.Л.,
		з участю:
		секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з особливостями, встановленими для розгляду термінових справ ст.ст.268-271, 286 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц Анни Миколаївни, заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Волинської митниці ДФС, - про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення,
		встановив:
		 
		І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача 
		 
		1.Виклад позиції позивача.
		 
		ОСОБА_1 16.01.2019 року звернувся до Шаргородського районного суду із означеним адміністративним позовом, який ухвалою судді від 18.01.2019 року було залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви.
		В позові ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарження постанови про застосування адміністративного стягнення у випадку, якщо суд вважатиме його пропущеним; визнати дії державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М. у застосуванні ч.3 ст.470 МК України при складанні протоколу від 29.11.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності - протиправними; визнати дії посадової особи Волинської митниці ДФС Германа В.М. при розгляді справи №7390/20500/18 щодо складання постанови від 19.12.2018 року про визнання його винуватим в порушенні митних правил і застосуванні ч.3 ст.470 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу - протиправними; визнати протиправною та скасувати постанову від 19.12.2018 року про визнання його винуватим в порушенні митних правил і застосування ч.3 ст.470 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу; закрити провадження по адміністративній справі щодо нього у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.460, ч.1 ст.470, ст.ст.489, 498, 521 МК України. 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 28.08.2018 року він прибув до Вінницької митниці ДФС для складення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.470 МК України, так як транспортний засіб SKODA OCTAVIA 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, з державним номерним знаком НОМЕР_2, ввезений ним в режимі транзит 17.08.2018 року та не вивезений станом на 28.08.2018 року, про що він повідомив відповідальну особу митниці по телефону та особисто поданою заявою, проте всупереч чинному законодавству, протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.470 Митного кодексу України відповідальними особами Вінницької митниці 28.08.2018 року складено не було.
		Враховуючи, що 25.08.2018 року ним було втрачено документ про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на транспортний засіб SKODA OCTAVIA 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, і він не мав змоги вчасно вивезти транспортний засіб, тому звернувся з відповідною заявою про втрату документа до ГУНП у Вінницькій області.
		19.10.2018 року листом начальника митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС йому запропоновано прибути 29.11.2018 року на митний пост та надати пояснення щодо факту не вивезення зазначеного вище транспортного засобу, на який ним надано відповідь про те, що 28.08.2018 року він звертався до Вінницької митниці ДФС для складення протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності, а також зазначив про втрату документа про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, в заяві вказав, що готовий до укладення мирової угоди відповідно до ст.521 МК України, зокрема внести до державного бюджету кошти в сумі штрафу, передбаченого ч.1 ст.470 МК України, у іншому ж випадку просив застосувати ст.460 МК України та закрити справу, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
		07.12.2018 року він отримав лист з протоколом №7390/20500/18 від 29.11.2018 року (без підпису посадової особи) із запрошенням на 19.11.2018 року для розгляду справи.
		У протоколі державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС - Буц А.М., на його думку, безпідставно застосована частина третя замість частини першої ст.470 МК України, оскільки при складанні протоколу не взято до уваги його попередню заяву від 07.11.2018 року, не відображено в протоколі його відповідні звернення, про що він зазначив у заяві від 10.12.2018 року.
		11.01.2019 року він отримав постанову від 19.12.2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., що надіслана простим листом без повідомлення про вручення, в якій посадова особа Волинської ДФС - Герман В.М. протиправно та безпідставно, всупереч чинному законодавству, обвинувачує його у порушенні митних правил і застосовує ч.3 ст.470 МК України. Посадовою особою також проігноровано факт, що він звертався до Вінницької митниці ДФС для складення протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.470 МК України.
		Вважає, що постанова від 19.12.2018 року та протокол від 29.11.2018 року про визнання його винним в порушенні митних правил складені безпідставно та з порушеннями.
		Так, на його думку, відповідачами не виконані вимоги статті 489 МК України, відповідно до якої посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Крім того, на його думку, грубо порушено процесуальний порядок розгляду справи, оскільки не складено протокол 28.08.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.470 МК України, не заслухано свідків, не досліджено доказів.
		Вважає, що через недотримання норм чинного законодавства відповідачами, грубо порушені його конституційні права, а його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.
		Звертає увагу суду, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, а згідно з ч.4 ст.159 КАС України, постанова, оскаржена в судовому порядку, де суб'єкт владних повноважень не з'явився до суду, не повідомив суд, що заперечує проти позову, не довів правомірність свого рішення, має бути скасована, як така, що визнається відповідачем. 
		       У поданій 04.03.2019 року ОСОБА_1 відповіді на відзив інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М. позивач зазначив про те, що відповідач безпідставно просить у позові відмовити, оскільки нею не надано доказів щодо правомірності її рішення та дій при складенні протоколу. 
		       Так, на його думку, питання по порушенню митних правил вирішено не митницею, як стверджує відповідач, а конкретними посадовими особами - відповідачами по даній справі. 
		       Крім того, позиція ДФС в листі від 29.11.2017 року №32738/7/99-99-18-01-17, на яку зсилається відповідач Буц А.М., на його думку, не є нормативно-правовим актом та, крім того, суперечить ст.19 Конституції України, згідно з якою посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України. Вважає, що всупереч вимогам ст.ст.19, 62 Конституції України, відповідачі вийшли за межі повноважень.
		       Також, позивач зазначає, що на виклик митниці від 19.10.2018 року він відповів заявою, письмовими поясненнями та документами в підтвердження відсутності його вини чи умислу, про що у своєму відзиві відповідач не вказує, а також невідомо чому Вінницькою митницею ДФС 28.08.2018 року не складено протокол про порушення митних правил за його особистим зверненням.
		       Вважає, що всупереч вимогам законодавства, протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.470 Митного кодексу України посадовими особами Вінницької митниці ДФС 28.08.2018 року складено не було, а також ч.1 ст.470 Митного кодексу України не застосовано відповідачами.
		       На його думку, рішення, прийняте відповідачем Буц А.М., є протиправним, а постанова про накладення штрафу за ч.3 ст.470 МК України є такою, що підлягає скасуванню, провадження про адміністративне правопорушення - закриттю. 
		       Позов підтримує в повному обсязі.
		       Також, у поданій 13.03.2019 року відповіді на відзив заступника начальника Волинської митниці ДФС - Германа В.М., позивач зазначає, що відповідач безпідставно просить відмовити у задоволенні його позову, залишаючи поза увагою факт його звернення 28.08.2018 року до Вінницької митниці ДФС із заявою про запровадження протоколу. Відповідач не надав жодного доказу щодо правомірності своїх дій при складенні постанови відносно нього за ч.3 ст.470 МК України.
		       Відповідач Герман В.М. вірно вказує, що 10-денний термін вивезення автомобіля з митної території закінчився 27.08.2018 року, проте не зазначає нічого з приводу факту його звернення на 11 день до Вінницької митниці ДФС про запровадження протоколу за ч.1 ст.470 МК України, а не за ч.3 ст.470 МК України, яку, на його думку, протиправно застосовують відповідачі.
		       13.03.2019 року також ОСОБА_1 надіслано відповідь на відзив Волинської митниці ДФС, у якій позивач просить суд відмовити в прийнятті  до провадження  відзиву представника Волинської митниці ДФС  Дембіцького Т.  з додатками до нього, оскільки Волинська митниця ДФС не є відповідачем у справі. 
		       
		               
		       2. Виклад позиції відповідача - державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М.
		 
		Відповідач - державний інспектор ВМО №1 м/п Ягодин Волинської митниці ДФС Буц А.М. 19.02.2019 року подала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.64-73).
		У поданій 19.02.2019 року заяві по суті (а.с.64-73) - відзиві на позовну заяву державний інспектор ВМО №1 м/п Ягодин Волинської митниці ДФС Буц А.М. зазначає, що позов ОСОБА_1 вважає безпідставним, оскільки нею правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_1, а в діях останнього у справі №7390/20500/18 встановлено ознаки порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України, протокол та постанова винесені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
		Так, згідно з вимогами Митного кодексу України, посадовими особами Волинської митниці ДФС систематично проводяться перевірочні заходи щодо виявлення транспортних засобів особистого користування, які ввезені громадянами-резидентами на митну територію України та не вивезені в термін, встановлений МК України.
		При виявленні порушення митних правил уповноважена особа митного органу невідкладно складає протокол.
		За фактом перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA» з реєстраційним номером НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 до органу доходів і зборів більше ніж на десять діб, державним інспектором ВМО здійснено перевірку переміщень транспортного засобу та виконаних громадянином зобов'язань щодо дотримання встановлених вимог щодо строків транзиту, та встановлено, що 17.08.2018 року о 16 годині 21 хвилин ОСОБА_1 по смузі «зелений коридор» ввезено на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобіль марки «SKODA OCTAVIA» в режимі транзит; направлено виклик ОСОБА_1 щодо явки 29.11.2018 року на митний пост для запровадження протоколу та надання пояснень, проте останній не з'явився.
		Згідно з наявними базами даних перевірено, що станом на 29.11.2018 року автомобіль марки «SKODA OCTAVIA» з реєстраційним номером НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 не вивезено та в інший митний режим не заявлено.
		Відповідно до ч.1 ст.95 МК України, для автомобільного транспорту встановлений граничний строк транзитних перевезень - 10 діб (в разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб), тому термін вивезення автомобіля з митної території України закінчився 27.08.2018 року, а транспортний засіб продовжує перебувати на території України з порушенням вимог МК України, що охоплюється ч.3 ст.470 МК України, а не ч.1 ст.470 МК України, у зв'язку з чим 29.11.2018 року щодо позивача складено протокол про порушення митних правил №7390/20500/18 за ч.3 ст.470 МК України у двох примірниках.
		Також, відповідач зазначила, що припускає, що нею механічно не підписаний другий примірник протоколу, який надіслано позивачеві, оскільки перший примірник та службова записка підписані та наявні в матеріалах справи. Інший примірник протоколу направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з вказанням дати розгляду справи на митниці.
		Постановою від 19.12.2018 року у справі про порушення митних правил №7390/20500/18 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 грн.
		З приводу зазначення позивачем ОСОБА_1 про втрату документа щодо реєстрації транспортного засобу, наявна позиція ДФС, викладена в листі від 28.11.2017 року №32738/7/99-99-18-01-03-17, де зазначено, що відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не звільняє від обов'язку виконання у повному обсязі зобов'язання щодо своєчасного доставлення транспортного засобу до митного органу призначення та його вивезення за межі митної території України і не виключає такої можливості.
		 
		       3. Виклад позиції відповідача - заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М.
		 
		Відповідач - заступник начальника  Волинської митниці ДФС Герман В.М. 27.02.2019 року надіслав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.103-110).
		У поданій заяві по суті (а.с.103-110) - відзиві на позовну заяву заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М., заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М., з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Волинської митниці ДФС, - про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення відмовити оскільки вважає позов безпідставним.
		Вважає, що у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ним правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.470 МК України, постанова винесена з дотриманням вимог законодавства України, адміністративне стягнення накладено в межах строку, передбаченого ст.467 МК України.
		Під час здійснення митних формальностей відповідно до баз даних, встановлено, що 17.08.2018 року о 16 годині 21 хвилин ОСОБА_1 на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС по смузі «зелений коридор» ввезено автомобіль марки «SKODA OCTAVIA» з реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща), кузов НОМЕР_1, в режимі транзит. Станом на 29.11.2018 року вказаний автомобіль не вивезено та в інший митний режим не заявлено.
		Термін вивезення автомобіля з митної території України закінчився 27.08.2018 року.
		На виклик, направлений Волинською митницею ДФС для надання пояснень, ОСОБА_1 не прибув.
		18.12.2018 року листом ОСОБА_1 повідомив про те, що 25.08.2018 року ним втрачено документ про реєстрацію транспортного засобу, через що не мав змоги вчасно вивезти автомобіль, а також про можливість укладення мирової угоди відповідно до ч.1 ст.470 МК України або про закриття справи через відсутність в його діях складу адмінправопорушення.
		Така заява позивача, на його думку, задоволенню не підлягає, оскільки автомобіль марки «SKODA OCTAVIA» з реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща), кузов НОМЕР_1, за межі митної території України не вивезений.
		При цьому, відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не звільняє особу від обов'язку виконання у повному обсязі зобов'язання щодо своєчасного доставлення транспортного засобу до митного органу призначення та його вивезення за межі митної території України і не виключає такої можливості.
		Оскільки позивачем перевищено встановлений ст.95 Митного кодексу строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб, по даному факту складено протокол про порушення митних правил №7390/20500/18 за ч.3 ст.470, розгляд справи призначено на 19.12.2018 року. Другий примірник протоколу направлений ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням та отриманий останнім особисто 07.12.2018 року.
		Повідомлень про неможливість прибути на Волинську митницю ДФС від ОСОБА_1 не надходило, тому 19.12.2018 року у справі про порушення митних правил №7390/20500/18 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу - 8500 грн., а примірник постанови направлено позивачу рекомендованим повідомленням.
		З приводу ствердження позивачем ОСОБА_1 про втрату документу про реєстрацію транспортного засобу та звернення у зв'язку із цим до ГУНП у Вінницькій області, вважає, що з доданої копії заяви в ГУНП у Вінницькій області неможливо встановити наявність кримінального провадження, а жодних постанов чи вироків про притягнення винних осіб за вчинення щодо ОСОБА_1 протиправних дій - немає. 
		Звертає увагу суду, що доказом наявності кримінального провадження за фактом втрати реєстраційного талону є відповідний витяг з ЄРДР, проте вказаного доказу позивачем не надано, тоді як він не був позбавлений можливості відновлення втраченого документу чи звернення до митного органу для отримання його дублікату та передачу транспортного засобу для поміщення на митному складі. 
		Проте, позивачем жодних дій з метою передачі транспортного засобу чи доведення обставин, що автомобіль не перебуває у користуванні або ж використовується з дотриманням положень Митного кодексу України, надано не було, а обставина, на яку зсилається позивач, не могла, на його думку, завадити доставити транспортний засіб до митного органу та не призупиняє встановлений строк транзитного переміщення.
		Так, ч.1 ст.460 МК України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі ст.470 МК України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили (надзвичайних та невідворотних подій, що виникли незалежно від волі особи), або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої кодексом.
		Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
		Статтею 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.
		Право засвідчувати форс-мажорні обставини за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб надано Торгово-промисловій палаті України.
		Позивачем у позовній заяві зазначено про втрату документа про реєстрацію транспортного засобу, проте не надано жодних документів, які б підтверджували факт обставин непереборної сили чи аварії.
		Так, законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про аварію чи дії непереборної сили.
		Вважає, що сам факт втрати документу про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль «SKODA OCTAVIA» з реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща), кузов НОМЕР_1, не підтверджує факту аварії чи непереборної сили та не перериває строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту, а позивачем не надано документів на підтвердження обставин непереборної сили чи підтвердження факту аварії.
		З огляду на це, вважає, що ним вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, тобто він діяв у межах і в спосіб, визначений законодавством.
		 
		 
		 
		4. Виклад пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Волинської митниці ДФС.
		 
		28.02.2019 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Волинської митниці ДФС за підписом представника ОСОБА_6 надійшло пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М., заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М., з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Волинської митниці ДФС, - про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення (а.с.153-160), а 18.03.2019 року - пояснення третьої особи на відзиви відповідачів (а.с.235-241). 
		У поясненні третя особа просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
		У поданих поясненнях третя особа зазначає, що позов ОСОБА_1 є безпідставним, а кваліфікація дій останнього митницею вірна, зокрема у діях позивача у справі про порушення митних правил №7390/20500/18 встановлено ознаки порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України, постанову винесено з дотриманням вимог чинного законодавства України.
		Встановлено, що 17.08.2018 року о 16 годині 21 хвилин ОСОБА_1 на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС по смузі «зелений коридор» ввезено автомобіль марки «SKODA OCTAVIA» з реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща), кузов НОМЕР_1, в режимі транзит. Станом на 29.11.2018 року автомобіль не вивезено та в інший митний режим не заявлено, тоді як термін вивезення автомобіля з митної території України закінчився 27.08.2018 року.
		На виклик, направлений листом з рекомендованим повідомленням Волинською митницею ДФС, для надання пояснень ОСОБА_1 не прибув, хоча був належним чином повідомлений, а повідомлення отримав особисто.
		18.12.2018 року на адресу митниці надійшов лист ОСОБА_1 про те, що 25.08.2018 року ним втрачено документ про реєстрацію транспортного засобу, через що не мав змоги вчасно вивезти автомобіль, а також про можливість укладення мирової угоди відповідно до ч.1 ст.470 МК України або про закриття справи через відсутність в його діях складу адмінправопорушення. Разом з тим, відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не звільняє від обов'язку виконання у повному обсязі зобов'язання щодо своєчасного доставлення транспортного засобу до митного органу призначення та його вивезення за межі митної території України і не виключає такої можливості.
		Оскільки ОСОБА_1 перевищено встановлений ст.95 Митного кодексу строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб, інспектором митниці складено протокол про порушення митних правил №7390/20500/18 за ч.3 ст.470 МК України, який 19.12.2018 року розглянуто, визнано позивача винним у порушенні митних правил за означеною статтею МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу - 8500 грн., примірник постанови направлено позивачу рекомендованим повідомленням.
		З приводу ствердження ОСОБА_1 про втрату документу про реєстрацію транспортного засобу та звернення з цього питання до ГУНП у Вінницькій області, зазначає, що з доданої копії заяви в ГУНП у Вінницькій області неможливо встановити наявність кримінального провадження, а жодних постанов чи вироків про притягнення винних осіб за вчинення щодо ОСОБА_1 протиправних дій немає. 
		Також, сам факт втрати документу про реєстрацію транспортного засобу не підтверджує факту аварії чи непереборної сили та не перериває строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту, тоді як позивачем не надано документів на підтвердження обставин непереборної сили чи факту аварії.
		Вважає, що посадовими особами Волинської митниці ДФС вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, відповідачі діяли у межах і в спосіб, визначені законодавством.
		 
		 
		 
		ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача, третьої особи
		 
		1. 01.02.2019 року позивачем ОСОБА_1 надіслано до Шаргородського районного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та усунення недоліків позовної заяви (а.с.19).
		2. 13.02.2019 року позивачем ОСОБА_1 до Шаргородського районного суду надіслано заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.30).
		3. 13.02.2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника Волинської митниці ДФС про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.37-38, 95-96).
		4. 19.02.2019 року відповідачем - державним інспектором ВМО №1 м/п Ягодин Волинської митниці ДФС Буц А.М. надіслано до Шаргородського районного суду на електронну адресу заяву по суті - відзив на адміністративний позов про скасування постанови у справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року (а.с.64-66).
		5. 28.02.2019 року від відповідача - заступника начальника Волинської митниці ДФС ГерманаВ.М. надійшов відзив на адміністративний позов про скасування постанови у справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року (а.с.103-110).
		6. 28.02.2019 року до Шаргородського районного суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Волинської митниці ДФС (а.с.153-160).
		7. 04.03.2019 року позивачем ОСОБА_1 надіслано до суду відповідь на відзив державного інспектора ВМО №1 м/п Ягодин Волинської митниці ДФС Буц А.М. (ас. 164).
		8. 18.03.2019 року до Шаргородського районного суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Волинської митниці ДФС на відзиви відповідачів (а.с.235-241).
		 
		ІІІ. Процесуальні дії у справі
		 
		1. Ухвалою суду від 18.01.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М., заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення залишено без руху (а.с.17).
		2. Відповідно до ухвали судді від 04.02.2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнано поважною причину пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду з вказаним позовом, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної  справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з особливостями, встановленими для розгляду термінових адміністративних справ ст.ст.268-271, 286 КАС України (а.с.23-24), запропоновано відповідачам до 19.02.2019 року подати відзив на позов.
		3. Ухвалою суду від 21.02.2019 року відмовлено в прийнятті до провадження Шаргородського районного суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М., заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення відзиву Волинської митниці ДФС на адміністративний позов про скасування постанови у справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року, оскільки митниця не є відповідачем у справі та не має права на подання відзиву (а.с.78-79).
		4. Згідно з ухвалою від 21.02.2019 року залучено Волинську митницю ДФС в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М., заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення (а.с.80-82).
		5. Ухвалою суду від 05.03.2019 року відкладено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М., заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М., з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Волинської митниці ДФС, - про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення (а.с.183-184).
		6. Статтею 268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Позивач ОСОБА_1 та відповідачі - державний інспектор ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М., заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М., представник третьої особи - Волинської митниці ДФС належним чином, відповідно до положень ст.268 КАС України, повідомлені про дату, час, місце розгляду справи, що підтверджується направленням повідомлення працівником суду на електронну адресу установи, в якій працюють відповідачі, зворотними повідомленнями про вручення позивачеві та відповідам і третій особі поштового відправлення, яке містить судову повістку про виклик, ухвалу про відкриття провадження у справі.
		Таким чином, суд вважає, що позивач, відповідачі, третя особа   належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не прибули у судове засідання, заявили про розгляд справи у їх відсутності, у зв'язку із чим відсутні перешкоди для розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.268 КАСУ, якою передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		7. Враховуючи, що сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без участі сторін і без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України. 
		 
		ІV. Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка аргументів позивача, відповідачів, третьої особи, висновок суду про наявність порушення прав позивача
		 
		Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли публічно-правові відносини з приводу рішень, дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. 
		Судом встановлено, що постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. в справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. 
		Постанова мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 17.08.2018 року ввіз на митну територію України у митному режимі «Транзит» по смузі руху «зелений коридор» автомобіль «SKODA OCTAVIA» з  реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща), кузов НОМЕР_1 та у визначений законодавством термін, який закінчився 27.08.2018 року, не вивіз його за межі митної території України.
		Вказаний факт підтверджується копією примірника постанови, що оскаржується (а.с.12-13, 32-33). 
		Крім того, судом встановлено, що 17.08.2018 року позивачем ОСОБА_1 о 16 годині 21 хвилин на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС в митному режимі «транзит» по смузі руху «зелений коридор» ввезено вказаний вище автомобіль, що підтверджується також скріншотом електронного журналу пасажирського ПП та даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а.с.116-117).
		Статтею 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту встановлений строк транзитних перевезень - 10 діб (в разі переміщенні в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
		Відповідно до вимог ст.93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзит, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.3 ст.470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до норм ст.ст.93, 95, ч.3 ст.470 МКУ, позивач ОСОБА_1 повинен був вивезти транспортний засіб за межі митної території України до 27.08.2018 року включно.
		Судом встановлено, що 28.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Вінницької митниці ДФС із заявою, в якій повідомив, що транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 1999 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_2, кузовом НОМЕР_1, ввезений ним в режимі транзит 17.08.2018 року та на даний час перебуває на території України, у зв'язку з чим він прибув для складання протоколу за фактом порушення ч.1 ст.470 Митного кодексу України (а.с.4).
		Так, відповідно до ч.1 ст.470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Крім того, 25.08.2018 року позивачем ОСОБА_1 на ім'я начальника ГУНП у Вінницькій області подано заяву про втрату документа, з якої вбачається, що останнім 25.08.2018 року втрачено документ про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, дата видачі якого 17.08.2018 року, на транспортний засіб «SKODA OCTAVIA», з номером кузова НОМЕР_1 (а.с.4, на звороті).
		Разом з тим, встановлено, що Вінницькою митницею ДФС за заявою позивача ОСОБА_1 рішення не прийнято.
		19.10.2018 року листом начальника митного поста «Ягодин» позивача повідомлено про те, що посадовими особами митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС проводиться перевірка законності перебування на митній території України автомобіля «SKODA», ввезеного ним на територію України 18.08.2018 року з метою транзиту, в результаті якої встановлено ознаки порушення митного законодавства, у зв'язку з чим просить прибути 29.11.2018 року на митний пост для запровадження протоколу про порушення митних правил та повідомлено, що у випадку неявки, протокол може бути складений без його участі (а.с.5).
		Разом з тим, вбачається, що начальник митного поста повідомив ОСОБА_1 про перевірку обставин законності перебування на території України ввезеного останнім автомобіля 18.08.2018 року, тоді як із справи про порушення митних правил встановлено, що ввезення позивачем автомобіля на митну територію України сталося 17.08.2018 року (а.с.116-117), тобто позивача повідомлено про перевірку фактів, що не відповідають дійсним обставинам справи. 
		29.11.2018 року державним інспектором ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М. складено протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил №7390/20500/18 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, а розгляд справи призначено на 19.12.2018 року.
		Примірник вказаного протоколу, який надіслано позивачеві, в порушення норм МК України та КУпАП, - не підписано особою, що його склала.
		За результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил №7390/20500/18 заступником начальника Волинської митниці ДФС винесено постанову від 19.12.2018 року про визнання позивача ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил за ч.3 ст.470 МК України.
		Перевіряючи посилання позивача про те, що протокол та постанова про порушення митних правил складені щодо нього безпідставно, суд встановив втрату ОСОБА_1 документу про реєстрацію транспортного засобу, ввезеного ним на митну територію України.
		Вказаний факт підтверджено заявою ОСОБА_1 на ім'я начальника ГУНП у Вінницькій області від 28.08.2018 року про втрату 25.08.2018 року ним документу про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на транспортний засіб «SKODA OCTAVIA», № кузова НОМЕР_1, дата видачі якого 17.08.2018 року. 
		Ця обставина втрати документа, що зафіксована в заяві, прийнятій до розгляду в ГУНП у Вінницькій області (а.с.4, на звороті), переконує суд, що позивач не мав змоги вчасно, - протягом 10 днів, вивезти транспортний засіб.
		       Згідно з п.3 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118, ТЗ для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою. 
		       ТЗ,  що  переміщуються   через   митний   кордон   України громадянами, перебувають під митним контролем:  при ввезенні для вільного обігу - з моменту  перетину  митного кордону  України  до  завершення  митного  оформлення  та   видачі Посвідчення;  при ввезенні з метою транзиту - з моменту перетину митного кордону України до вивезення за межі митної території Україн и при вивезенні  для  вільного  обігу або тимчасово - з моменту пред'явлення митному органу до завершення  митного  оформлення  та вивезення за межі митної території України (п.4 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України). 
		       Власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає, зокрема, оригінали та ксерокопії документі в,  що підтверджують  право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження)  та реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом , що передбачено п. 7 розділу 1 Правил митного контролю.
		       Пунктом 9 розділу І Правил митного контролю передбачено, що не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб , увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством, або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження). 
		       Так як судом встановлено, що оригінали чи копії документів на ввезений автомобіль, а також документи щодо наявності у позивача права власності або користування (у тому числі з правом розпорядження) на спірний транспортний засіб відсутні через їх втрату ОСОБА_1 25.08.2018 року, то останнім у строки, встановлені МК України, через об'єктивні обставини не вивезено транспортний засіб.
		       Крім того, судом встановлено, що 28.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звертався до Вінницької митниці ДФС із заявою щодо складання протоколу  за фактом порушення ним ч.1 ст.470 Митного кодексу України, яка передбачає відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу, в якій зазначав про те, що транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 1999 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1, ввезений ним в режимі транзит 17.08.2018 року, досі перебуває на території України.
		       Проте, заява ОСОБА_1 Вінницькою митницею ДФС залишена без належного реагування, оскільки позивач не повідомлявся про будь-яке, прийняте по його заяві рішення.
		У поданих відповідачами державним інспектором ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М. та заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. відзивах, а також поясненнях третьої особи - Волинської митниці ДФС, зазначено про правомірність складення щодо позивача протоколу про порушення митних правил та прийнятої постанови. 
		Проте, враховуючи проаналізовані вище обставини та дії позивача, суд приходить до переконання, що відповідачами при складенні протоколу і постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, не взято до уваги всіх доказів у відповідності до ст.495 МК України, та не з'ясовано всіх обставин справи, відповідно до вимог ст.489 МК України.
		Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не вивезено транспортний засіб за межі митної території України в строк, визначений у статті 95 МК України, з поважних причин -  через втрату останнім документа про реєстрацію транспортного засобу, тоді як,  згідно з п.9 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ,на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
		Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про протиправність постанови відповідача заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. від 19.12.2018 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.470 МК України, оскільки при її складанні відповідачем не надано належної оцінки обставинам, на які вказав позивач, зокрема не враховано неможливість експлуатації ОСОБА_1 автомобіля за призначенням, тобто неможливість користування ним через втрату 25.08.2018 року в с. Джурин Шаргородського району реєстраційних документів (а.с.4, на звороті), що, відповідно до п.2 Розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, є іншою, схожою за характером обставиною та подією непереборної сили, що виключає відповідальність за ч.3 ст.470 цього Кодексу.
		Таким чином, суд вважає, що права позивача порушені відповідачем у зв'язку із винесенням протиправної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, оскільки вказана обставина підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. 
		Так, ст.72 КАСУ встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		       Статтями 73-76 КАСУ встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		       Статтею 77 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. 
		Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах адміністративної справи.
		Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом. 
		В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
		Відтак, суд, проаналізувавши та оцінивши кожний аргумент, наведений позивачем та відповідачами і третьою особою, а також представлені сторонами докази, констатує той факт, що позивачем надано належні, достовірні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови від 19.12.2018 року і закриття провадження у справі. 
		Отже, постанова від 19.12.2018 року про визнання позивача винуватим у порушенні вимог ч.3 ст.470 МК України, є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про порушення митних правил - закриттю.
		Разом з тим, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідачів при складанні протоколу від 29.11.2018 року та при винесенні постанови від 19.12.2018 року є безпідставними та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.490 МК України, протоколи про порушення митних правил мають право складати, в тому числі, посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил.
		Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою-п'ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою-п'ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів (ч.1 ст.522 МК України).
		Від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ст.523 МК України).
		Відповідно до вимог ст.ст.524-525 МК України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.
		Наведені вище норми МК України дають підстави для висновку про наявність повноважень у відповідачів - державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц А.М. та заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. як посадових осіб Волинської митниці ДФС, уповноважених на здійснення митного контролю щодо порушення митних правил, які реалізуються, крім іншого, шляхом складання протоколу про порушення митних правил та розгляду справи про порушення митних правил і винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення - порушення митних правил.
		Крім того, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідачів при складанні протоколу від 29.11.2018 року та при винесенні постанови від 19.12.2018 року не передбачені ст.286 КАС України, якою встановлено вичерпний перелік рішень, які має право прийняти місцевий суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		 
		V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування. 
		 
		Встановленим судом фактам відповідають адміністративно-правові відносини, що регулюються КАС України, КпАП України, МК України.
		Відповідно до ст.ст.2, 5, 6, 8, 19, 20,  72-77, 241, 242, 245, 246, 250, 251, 257, 268-271, 286 КАС України, завданням адміністративного судочинства є   справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача-суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.   Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:  визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч.1 ст.458 МК України).
		Стаття 470 МК України передбачає відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.
		Частиною третьою даної статті передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно із частиною першою статті 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		Відповідно до частин першої, другої статті 92 МК України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.
		Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
		Частиною 2 ст.95 МК України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.
		Якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу (ч.1 ст.192 МК України).
		Відповідно до  ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом (ч.1 ст.459 МК України).
		Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
		Пунктом 2  розділу VIII наказу Міністерства фінансів України «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого  митного режиму» від 31.05.2012 року №657 визначено, що аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи, а обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
		Згідно з п.2 розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року за №1118, до обставин непереборної сили, відносяться смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
		Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем (п.2  розділу VIII наказу Міністерства фінансів України «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого  митного режиму» від 31.05.2012 року №657). 
		Згідно з  ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. 
		Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).
		Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.489 МК України).
		Протокол про порушення митних правил мають право складати: 1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил; 2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право; 3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або керівником митниці (ст. 490 МК України).
		Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст.491 МК України).
		Відповідно до положень ст.494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Згідно зі ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою-п'ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою-п'ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.Справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями) (ст.522 МК України).
		Від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ст.523 МК України).
		Відповідно до вимог ст.ст.524-525 МК України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.
		Згідно з ч.1 ст.526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст.526 МК України).
		У справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі. У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб'єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи (ст.527 МК України).
		Статтями 529, 530  МК України передбачено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.Законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. 
		Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
		 
		 
		 
		VІ. Висновки суду, розподіл судових витрат
		 
		Виходячи з аналізу доказів, митного та адміністративного законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні вказаного спору, суд вважає, що права позивача порушені відповідачем заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М., оскільки судом встановлено та підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, проаналізованими вище, що складена ним постанова в справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року, є протиправною, враховуючи обставини непереборної сили, що полягають у інших, встановлених в п.2 розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», схожих за характером обставин та подій, зокрема, у втраті позивачем документів про реєстрацію транспортного засобу. 
		Оскільки суб'єктами владних повноважень не було надано доказів в обґрунтування заперечень проти позову, як і не було спростовано доводів позивача, то постанова в справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року, винесена відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України і про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. не відповідає вимогам законодавства, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню. 
		Крім того з метою повного захисту порушених прав позивача, провадження у справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 29.11.2018 року слід закрити. 
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а позов підлягає частковому задоволенню, то судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС, посадова особа якої виступала відповідачем у справі та склала протиправну постанову про порушення митних правил, що підлягає скасуванню. 
		Отже,  підлягає стягненню з Волинської митниці ДВС  судовий збір у розмірі 768,40 грн., як розпорядника бюджетних асигнувань.  
		 
		Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 8, 19, 20, 72-77, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 251, 257, 268-271, 286 КАС України, на підставі ст.ст.280, 283, 287, 288, 289, 293  КпАП України,  ст.ст. 93, 95, 458, 459, 470, 488, 489, 494, 495, 529-531 МК України, суд
		вирішив:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц Анни Миколаївни, заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Волинської митниці ДФС, - про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення, - задовольнити частково.
		Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року, складену заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень. 
		Провадження у справі №7390/20500/18 про адміністративне правопорушення - порушення митних правил - закрити. 
		В решті позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного інспектора ВМО №1 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС Буц Анни Миколаївни щодо складання протоколу про порушення митних правил №7390/20500/18 від 29.11.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та про визнання протиправними дій заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича щодо винесення постанови в справі про порушення митних правил №7390/20500/18 від 19.12.2018 року про визнання винним у порушенні митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - відмовити. 
		Стягнути з Волинської митниці ДФС, як розпорядника бюджетних асигнувань, судовий збір у розмірі 768  (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, в дохід держави (отримувач коштів:  ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код  за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації  доходів бюджету: 22030106). 
		Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КАС України на рішення може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом - п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 цього Кодексу.
		 
		Повне рішення складено і підписано 20.03.2019 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...