Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/3460/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 22.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: А/855/1218/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3460/18                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  20 березня 2019 року                                                                           м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді:                                                             Кузьмишиної О.М.,
		суддів:                                                             Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
		позивача: ОСОБА_2;
		представника позивача: ОСОБА_3
		представника відповідача: Роєнко О.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській  області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви по уточнення позовних вимог, просить:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо видання наказу від 05.06.2018 №158 о/с про здійснення виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію»;
		- зобов'язати відповідача видати наказ про здійснення виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме у розмірі 70 прожиткових мінімумів, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, тобто в сумі 119 000,00 грн.
		Свої вимоги мотивує тим, що отримане ним поранення пов'язане з виконанням службових обов'язків під час його безпосередньої участі в антитерористичній операції, зокрема, на територій Донецької області. Враховуючи наведене вважає, що має право на одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 5 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункту 6 вказаної частини, як зазначив відповідач.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 05.06.2018 р. № 158 о/с «Про виплату одноразової грошової допомоги» в частині виплати сержанту поліції ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у сумі 6  167,00 грн. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути пакет документів для призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, поданих згідно заяви (рапорту) від 22.05.2018 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам чинного законодавства, дійсним обставинам справи, оскільки рішення про відмову у виплаті грошової допомоги відповідачем не приймалося, відповідно не було предметом судового дослідження.  Позивач на момент отримання поранення не мав статус особи, яка виконує службові обов'язки, які пов'язані із здійсненням повноважень та основних завдань поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», оскільки перебував на відпочинку. Окрім того, апелянт вказує, що оскаржуване рішення є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а відтак виходить за межі завдань адміністративного судочинства та не відповідає нормам права.
		Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає твердження відповідача про те, що позивач перебував на відпочинку і службові обов'язки по забезпеченню виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», не здійснював, є необґрунтованим, оскільки останній безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується відповідною довідкою. 
		У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України на посаді сержанта поліції, про що йому видано посвідчення ЧГП № 002597 (а.с. 17).
		Відповідно до довідки від 28.07.2017 №9184/101/07-2017 позивач в період з 30.05.2017 по 26.06.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції, зокрема, на території Донецької області (а.с. 19).
		Наказом ГУ НП в Чернігівській області від 26.05.2017 № 133 о/с дек «Про відрядження поліцейських ГУНП в Чернігівській області» (терміном на 60 діб), у підпорядкування першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) з 25.05.2017 було відряджено 34 поліцейських РПСПОП «Чернігів» ГУНП в Чернігівській області, у тому числі ОСОБА_2
		23.06.2017 близько 17:00 год. біля приміщення санаторію «Металург» (місце дислокації РПСПОП «Чернігів»), що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Приморський Бульвар, 17, поліцейський взводу №4 РПСПОП «Чернігів» старший сержант поліції ОСОБА_6 самовільно привів у бойовий стан 30 мм ручний гранатомет «АГС-17», після чого сталося 16 пострілів у бік будівлі. В результаті 6 пострілів вибухнуло, 2 із яких у приміщенні та 4 біля входу, де безпосередньо знаходилась частина особового складу РПСПОП «Чернігів».
		У результаті вибухів вісім працівників поліції отримали тілесні ушкодження, серед них поліцейський взводу № 4 РПСПОП «Чернігів» ГУНГТ в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_2
		На підставі наказу начальника ГУНП в Чернігівській області від 27.07.2017 №1048 було призначено комісію спеціального розслідування групового нещасного випадку, що трапився 23.06.2017 з поліцейськими РПСПОП «Чернігів» ГУПН в Чернігівській області під час відрядження до м. Маріуполь Донецької області.
		В період з 27.06.2017 по 07.07.2017 вказаною комісією проведено розслідування та складено акт від 07.07.2017 (форма Н-5), згідно якого ОСОБА_2 в результаті нещасного випадку отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Мінно-вибухове поранення (23.06.2017), вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин грудної клітки зправа, задньої поверхні правого стегна, підколінної ділянки, нижньої третини правої гомілки, лівого стегна, колінного суглобу зліва, правої стопи з наявністю осколків. Акубаротравма» (а.с. 21-29).
		Відповідно до висновків комісії, викладених у розділі 6 акту, згідно пункту 3.9 наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» нещасний випадок, який мав місце 23.06.2017 та внаслідок якого отримав тілесні ушкодження позивач, стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
		Також 07.07.2017 щодо ОСОБА_2 складено акт №24 про нещасний випадок (форма Н-1), затверджений 07.07.2017 начальником ГУ НП в Чернігівській області, згідно якого нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (а.с. 30-34).
		Відповідно до довідки ВЛК від 18.01.2018 №7 (у), сержант поліції ОСОБА_2 отримав 23.06.2017 поранення, Так, пов'язані з виконанням службових обов'язків; захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції (а.с. 35).
		16.05.2018 Чернігівською ОМСЕК № 1 видано ОСОБА_2 довідку про результати визнання у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, згідно якої ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 5% (а.с. 36).
		Враховуючи наведене, 22.05.2018 позивач звернувся до ГУ НП в Чернігівській області із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності. До заяви позивачем було додано належний пакет документів (а.с. 56).
		30.05.2018 фінансовим та кадровим підрозділами ГУНП в Чернігівській області складено висновок про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги на підставі підпункту 6 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» в сумі 6167,00 грн. (а.с. 57).
		Відповідно до листа начальника УФЗБО ГУНП в Чернігівській області підставою для формування саме такого висновку стало те, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження під час проведення заняття з вогневої підготовки. У висновку комісія зазначила, що нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Однак, на переконання вказаної посадової особи, позивач в цей час не виконував службові обов'язки, пов'язані із здійсненням повноважень поліції і не приймав участь в антитерористичній операції, як вимагає зміст підпункту 5 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи наведене, одноразова грошова допомога ОСОБА_2 призначена відповідно до підпункту 6 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 92).
		05.06.2018 ГУНП в Чернігівській області винесено наказ №158 о/с, яким наказано здійснити ОСОБА_2 виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням часткової втрати працездатності без визначення інвалідності у сумі 6167,00 грн. (а.с. 38).
		Як встановлено в судовому засіданні, із вказаним наказом позивач не був ознайомлений, розміру вказаної допомоги не знав. Листом від 06.06.2018 за №2/Б-197 ГУНП в Чернігівській області повідомило про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 6 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 58).
		В період з 30.05.2018 по 01.08.2018 позивач перебував у відрядженні для виконання службових (бойових) завдань, визначених статтею 8 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», і безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і борони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області, що підтверджується довідкою від 29.08.2018 №139/124/01/20-2018 (а.с. 20). У зв'язку з наведеним, позивач фактично з наказом від 05.06.2018 №158 о/с (у якому відображено розмір допомоги) ознайомився у жовтні 2018 року, отримавши його на запит адвоката листом від 12.10.2018 за №21/С-289 (а.с. 76).
		Вважаючи, що відповідач необґрунтовано призначив одноразову грошову допомогу на підставі підпункту 6 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», а не підпункту 5 вказаного Закону, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що поранення, наслідком якого стала часткова втрата працездатності (без визначення інвалідності) позивача відбулось під час виконання ним службових обов'язків у період участі в антитерористичній операції у Донецькій області (м. Маріуполь), що повністю відповідає умовам, за яких одноразова грошова допомога призначається на підставі пункту 5 частини першої статті 97 Закону №580, а тому висновок ГУНП в Чернігівській області про призначення ОСОБА_2 вказаної допомоги на підставі пункту 6 частини першої статті 97 Закону №580 є необґрунтованим, оскільки не відповідає дійним обставинам справи.
		Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Так, пунктами 5 та 6 частини першої статті 97 Закону №580 передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
		отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
		отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
		З аналізу наведених норм вбачається, що законодавець розділив обставини, за настання яких особа має право на отримання одноразової грошової допомоги. Зокрема, в першому випадку передбачена альтернатива: отримання поранення під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції або участь в антитерористичній операції. За пунктом 6 вказаного закону призначається допомога виключно у випадку, якщо особа отримала поранення, пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 100 Закону № 580 визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
		Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (ч. 6 ст. 100 Закону №580).
		Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону № 580 порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2017 № 788), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України "Про міліцію".
		Згідно із підпунктом 3 пункту 1 Розділу ІІ Порядку у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності днем виникнення права на отримання ОГД є дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
		Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
		СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України.
		ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України.
		Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України.
		Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України.
		Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.
		Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби) (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).
		Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Порядку для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
		Розділом IV Порядку врегульовано порядок призначення і виплати ОГД.
		Зокрема, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
		Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
		Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
		Пунктом 4 Розділу І Порядку перераховано випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, а саме:
		під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
		пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
		Судом першої інстанції встановлено, що нещасний випадок трапився з позивачем 23.06.2017 в м. Маріуполь під час його безпосередньої участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується довідкою від 28.07.2017 №9184/101/07-2017.
		При цьому, згідно акту спеціального розслідування від 07.07.2017 (форма Н-5), акту про нещасний випадок (форма Н-1) та довідки ВЛК від 18.01.2018 №7 (у) (а.с. 21-29, 30-34, 35), нещасний випадок з позивачем стався у період проходження ним служби при виконанні службових обов'язків, а поранення (захворювання), так, пов'язані з виконанням службових обов'язків.
		З аналізу наведеного вбачається, що отримання позивачем поранення, наслідком якого стала часткова втрата працездатності (без визначення інвалідності), відбулось під час виконання ним службових обов'язків у період участі в антитерористичній операції у Донецькій області (м. Маріуполь), що повністю відповідає умовам, за яких одноразова грошова допомога призначається на підставі пункту 5 частини першої статті 97 Закону №580.
		Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту перебування позивача на відпочинку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновок ГУНП в Чернігівській області про призначення позивачу вказаної допомоги на підставі пункту 6 частини першої статті 97 Закону №580 є необґрунтованим, оскільки не відповідає дійним обставинам справи.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 99 Закону №580 розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
		Однак, вирішуючи вимогу позивача про зобов'язання ГУНП в Чернігівській області видати наказ про здійснення виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 5 частини першої статті 97 Закону №580, суд першої інстанції виходив із наступного.
		Як вбачається з вищенаведених вимог Положення, виданню ГУНП в Чернігівській області наказу про здійснення виплати одноразової грошової допомоги передує певна процедура, а його оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до сформованих висновків.
		Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Суд, обираючи спосіб захисту прав у сфері публічно-правових відносин, не може у своєму рішенні використовувати повноваження суб'єкта владних повноважень, оскільки адміністративний суд у виборі способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин обмежується конституційними засадами.
		Таким чином, позовна вимога про зобов'язання ГУНП в Чернігівській області видати наказ про здійснення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 5 частини першої статті 97 Закону №580, вірно розцінена судом першої інстанції як втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		Одночасно, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Аналогічна правова позиція у спорі, що розглядається, викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі № 21-1465а15 та від 20.02.2016 по справі № 804/14800/14.
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
		У зв'язку з наведеним, з метою захисту прав та інтересів позивача, керуючись статтями 6, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 05.06.2018 №158 о/с ''Про виплату одноразової грошової допомоги'' в частині виплати сержанту поліції ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у сумі 6 167,00 грн. та зобов'язання ГУНП в Чернігівській області повторно розглянути пакет документів для призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, поданих згідно заяви (рапорту) від 22.05.2018 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
		В контексті вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області залишити без задоволення.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                      О.М. Кузьмишина
		 
		Судді:                                                                                          Л.О.Костюк
		 
		О.Є.Пилипенко
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 20.03.2019 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...