Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-22824/09-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 У Х В А Л А
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 "27" січня 2010 р. м. КиївК-22824/09 
		 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: 
		 
			 
			головуючого-судді:Бутенка В.І.,  
			суддів:Лиски Т.О., 
			Мойсюка М.І.,  
			Сороки М.О., 
			Штульман І.В.,-  
				 
			
			розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України в Петровському районі міста Донецька про визнання протиправною бездіяльності, здійснення нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, за касаційною скаргою УПФ України в Петровському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року, -
			 встановив:
			 У жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернулася в суд із позовом до Головного УПФ України в Донецькій області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Свої вимоги мотивувала тим, що вона відноситься до категорії «діти війни»і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячну державну соціальну допомогу. Оскільки належна допомога їй не виплачувалась, просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених її прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. і зобовязати Головне УПФ України в Донецькій області здійснити відповідні перерахунки за 2006-2007 роки у розмірі 2733,30грн.
			Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2008р. замінено Головне УПФ України в Донецькій області на належного відповідача по справі  УПФ України в Петровському районі міста Донецька.
			 
			Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2008р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р., позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність УПФ України в Петровському районі міста Донецька щодо ненарахування ОСОБА_6 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. Зобовязано відповідача здійснити нарахування та виплату за ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
			У касаційній скарзі УПФ України в Петровському районі міста Донецька посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення.
			Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2009р. касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
			 Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
			 Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
			Судами встановлено, що позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18.11.2004р. і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
			Відповідно до п.1 розділу IV «Прикінцеві положення»Закону України «Про соціальний захист дітей війни», це Закон набрав чинності з 01.01.2006р. 
			Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»з метою проведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
			Законом України №3367-IV від 19.01.2006р. до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»внесені зміни, відповідно до яких п.17 ст.77 виключено, а ст.110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006р., а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
			Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006р. не були визнані неконституційними та діяли протягом 2006 року.
			Оскільки до 19.01.2006р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено, а пізніше Кабінет Міністрів України так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни й ці пільги фактично запроваджені не були, то у 2006 році відповідач не мав підстав проводити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині виплат підвищення до пенсії за 2006 рік.
			В той же час судами першої та апеляційної інстанцій зроблений правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6 у частині покладення на відповідача обовязку здійснити виплату підвищення до пенсії за 2007 рік.
			Так, згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
			Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
			Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та положення статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
			Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
			Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
			Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в частині виплати зазначеного підвищення до пенсії за 2007 рік, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що з ухваленням Конституційним Судом України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. рішення, яким визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню. А тому, УПФ України в Петровському районі міста Донецька повинне було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Оскільки ж дія Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» закінчується 31.12.2007р., то й перерахунок та виплата доплати повинні проводитися до зазначеної дати.
			УПФ України в Петровському районі міста Донецька вимоги касаційної скарги мотивувало невизначеністю на законодавчому рівні органу, на який покладено обовязок з виплати підвищення до пенсії дітям війни, та відсутністю коштів для забезпечення таких виплат, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітей війни здійснюється за рахунок Державного бюджету, а Пенсійний фонд України є державним цільовим фондом, його кошти не повинні витрачатися на доплати до пенсій дітям війни, а тому він і не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян. 
			Такі доводи наведені відповідачем колегія суддів вважає непереконливими з огляду на наступне.
			Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001р., і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обовязок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за його місцем проживання, яким в даному випадку є УПФ України в Петровському районі міста Донецька.
			Висновок щодо необхідності здійснення виплат дітям війни саме органами Пенсійного фонду України підтверджується, зокрема, положеннями ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. 
			 Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
			 Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
			 Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо не взяття до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та положень ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат повязаних з мінімальною пенсією за віком.
			Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було встановлено розмір прожиткового мінімуму, який суди попередніх інстанцій застосовували під час перевірки законності дій відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії.
			Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
			Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
			Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
			 у х в а л и в :
			 Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі міста Донецька  залишити без задоволення.
			Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року залишити без змін.
			Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст.235-239 КАС України.
			 С у д д і : (підписи)

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...