Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/643/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 22.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2019.
Дата набрання законної сили: 22.04.2019
Номер судового провадження: 1-кп/639/272/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220500002120

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                       Справа №639/643/19
		Провадження №1-кп/639/272/19
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		21 березня 2019 року                                м. Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретарів судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора  ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за №12018220500002120 від 15.18.2017 р., у відношенні:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 , будучи водієм маршрутного таксі № 1611 сполученням «Харків-Артемівка-Мерефа», а саме автобусу «Mercedes» моделі «Sprinter», д.н. НОМЕР_1 , 14.11.2018 р. приблизно о 15 год. 30 хв. перебував у салоні вказаного маршрутного таксі га своєму робочому місці водія. Місцем стоянки вказаного маршрутного таксі була дев`ята платформа на автобусному терміналі по вул. Полтавський Шлях, 147 у м. Харкові. В той час до салону автобуса увійшла раніше незнайома йому ОСОБА_6 , 1956 року народження, та пред`явила йому пільгове посвідчення інваліда ІІ групи. У відповідь на це ОСОБА_5 відмовив останній в безоплатному проїзді та почав вимагати від неї, щоб вона залишила салон маршрутного такі. У відповідь на цю вимогу ОСОБА_6 , вважаючи його дії безпідставними, відповіла відмовою та продовжила залишатися в салоні маршрутного таксі.
		Саме в той час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, поєднаного зі спричиненням тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості особі похилого віку, інваліду ІІ групи ОСОБА_6 .
		Реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи той факт, що він перебуває у громадському місці, протиставляючи себе суспільству, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почав безпричинно лаятися та виражатися ненормативною лексикою на адресу ОСОБА_6 , при цьому продовжуючи вимагати від неї залишити салон маршрутного таксі.
		Надалі ОСОБА_5 , не реагуючи на зауваження потерпілої та інших пасажирів, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись на адресу ОСОБА_6 ненормативною лексикою, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм, застосовуючи фізичне насилля, використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою та нехтуючи тим, що перед ним особа похилого віку, інвалід ІІ групи, безпричинно наніс один удар кулаком лівої руки у ділянку верхнього грудного відділу потерпілої. Від отриманого удару ОСОБА_6 втратила рівновагу та, падаючи спиною вперед, вдарилась головою, потиличною ділянкою і кистями рук об металеві частини дверного отвору, зазнавши фізичного болю.
		Після цього ОСОБА_5 , оцінивши ситуацію, що склалася, розуміючи, що потерпіла не залишила салон маршрутного таксі, продовжуючи свої протиправні дії та не реагуючи на зауваження потерпілої та інших пасажирів, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись на адресу ОСОБА_6 ненормативною лексикою, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм, застосовуючи фізичне насилля, використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою та нехтуючи тим, що перед ним особа похилого віку, інвалід ІІ групи, знову безпричинно наніс ще один удар коліном ноги у ділянку передньої поверхні правого коліна потерпілої. Від отриманого удару ОСОБА_6 втратила рівновагу та опинилася за межами салону маршрутного такі, зазнавши тілесного ушкодження.
		Після цього ОСОБА_5 , досягнувши бажаного результату та злочинної мети  побиття ОСОБА_6 у громадському місці, припинив свої протиправні хуліганські дії, які тривали більше 5 хвилин, та поїхав з місця скоєння злочину.
		В результаті хуліганських дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 спричинені побої у вигляді забою лівої кисті, забою м`яких тканин у потиличній ділянці, забою грудного та поперечного відділів хребта, а також тілесні ушкодження у вигляді гематоми правого коліна, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-87/20 від 29.01.2019 р.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, від дачі показань відмовився в силу ст. 63 Конституції України, проте фактичні обставини справи не оспорював. Просив суворо його не карати.
		Потерпілова ОСОБА_6 у поданій до суду заяві просила розглядати обвинувальний акт за її відсутності.
		Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
		Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат, речових доказів.
		Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. 
		Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалосб винятковим цинізмом та особливою зухвалістю.
		Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
		Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений, має постійне місце проживання та реєстрації.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставиною, яка обтяжуває покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, є вчинення ним злочину відносно особи похилого віку.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Вимогами ч.2 ст.65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 296 КК України, в той же час на підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п. 2 ч. 2 ст.76 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Судових витрат по кримінальному провадженню немає.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369371, 373, 374, 376, 392  395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
		Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази  CD-R диск з відеозаписом подій 14.11.2018 р. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...