Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/56/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 22.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2019.
Дата набрання законної сили: 23.04.2019
Номер судового провадження: 1-кп/621/120/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220300001022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/56/19
		1-кп/621/120/19
		В И Р О К
		іменем України
		 
		21 березня 2019 року                                        м. Зміїв
		 
		Зміївський районний суд Харківської області 
		 
		головуючий - суддя ОСОБА_1 
		 
		за участю:    секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		потерпілої - ОСОБА_4 ,
		законного представника - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018220300001022 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Змієві Харківської області, єгромадянином України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , вважається таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України,
		 
		у злочині, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		02 листопада 2018 року в с. Борова Зміївського району Харківської області ОСОБА_6 перебував разом з матір`ю з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та своєю дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем свого фактичного проживання в будинку АДРЕСА_2 . Того ж числа близько 03:00 години ОСОБА_6 зайшов до спальної кімнати, в якій у той час перебувала його дочка ОСОБА_4 , де між ними виникла сварка на побутовому ґрунті, в ході якої у ОСОБА_6 виник умисел на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_4 .
		 
		Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_6 умисно завдав ОСОБА_4 не менше п`яти ударів лівим кулаком в обличчя, а потім, щоб не дати дочці вийти з кімнати, не припиняючи своїх дій, схопив ОСОБА_4 за волосся та потягнув до себе, внаслідок чого остання впала на підлогу та при падінні вдарилася головою об стіл. Далі, вже в іншій кімнаті, ОСОБА_4 умисно завдав ОСОБА_4 не менше п`яти ударів кулаками в обличчя та штовхнув її, внаслідок чого вона впала на підлогу, де ОСОБА_6 завдав їй не менше п`яти ударів ступнями в область голови та тулуба, чим спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в області обличчя, саден на передній поверхні черевної порожнини.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_6 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
		 
		Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
		 
		З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочині та показав, що сам виховує свою дочку ОСОБА_8 , мати якої позбавлена батьківських прав. Останнім часом, що передували вказаній події, дочка припинила піддаватися його виховному впливу. Напередодні 02.11.2018 її декілька днів не було вдома. Прокинувшись близько третьої години він виявив, що дочка ОСОБА_8 вдома та вирішив з нею поговорити. Однак ОСОБА_8 не бажала його слухати, внаслідок чого він завдав дитині ударів кулаками та ногами, що спричинили легкі тілесні ушкодження.
		 
		У вчиненому злочині він щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену кримінальним законом відповідальність. Просив врахувати, що на час судового розгляду вони з дочкою помирилися.
		 
		Оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, які є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 є винуватим в умисному легкому тілесному ушкодженні, і його дії належить кваліфікувати за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
		 
		Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
		 
		- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є злочином невеликої тяжкості;
		 
		- обставину, що пом`якшує покарання, якою відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого злочину;
		 
		- відсутність обставин, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
		 
		- особу винного, який вважається таким, що не має судимості (а. п. 52-56), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебував (а. п. 49); не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо (а. п. 50), на час судового розгляду не має постійного місця роботи.
		 
		Проаналізувавши зазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження нових злочинів є покарання у виді громадських робіт, на строк, передбачений санкцією частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати  ОСОБА_6  винуватим у злочині, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуючий:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...