Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 796/165/2018 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: 61-476ав19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		14 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 796/165/18 (провадження № 4с/824/8/2018)
		 
		провадження № 61-476ав19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
		 
		секретар судового засідання- Кукушкін О. М.,
		 
		учасники справи:
		заявник - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,
		суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук Катерина Леонідівна,
		заінтересована особа (стягувач)- товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис»,
		 
		за участі: 
		представника заявника - Кобець ІриниВолодимирівни,
		представника суб'єкта оскарження - Переяславська МаріяВікторівна, 
		представника заінтересованої особи (стягувача) - Юхименка МаксимаПетровича,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду           (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційні скарги представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук КатериниЛеонідівни - Переяславської Марії Вікторівни і товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» на ухвалу Київського апеляційного суду        від 06 грудня 2018 рокуу складі судді Українець Л. Д. у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук Катерини Леонідівни, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис»,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		 
		Короткий зміст скарги
		 
		У жовтні 2018 року публічне акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») звернулося до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л., заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (далі - ТОВ «Приватофис»).
		 
		Скарга мотивована тим, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва                       від 05 вересня 2018 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт», приватного підприємства «Едельвейс-2000», приватного акціонерного товариства «Фортуна», приватного акціонерного товариства «ЮБК-Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-тур», товариства з обмеженою відповідальністю «Imme», приватного підприємства «Планета», товариства з обмеженою відповідальністю «Крим дівелопмент», приватного акціонерного товариства «Аеробуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Дайріс», товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайн ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Жиса», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватленд», товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Енергетик», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий вектор», ОСОБА_8 про вжиття          заходів забезпечення позову у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт», приватного підприємства «Едельвейс-2000», приватного акціонерного товариства «Фортуна», приватного акціонерного товариства «ЮБК-Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-тур», товариства з обмеженою відповідальністю «Imme», приватного підприємства «Планета», товариства з обмеженою відповідальністю «Крим дівелопмент», приватного акціонерного товариства «Аеробуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Дайріс», товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайн ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Жиса», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватленд», товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Енергетик», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий вектор», ОСОБА_8 про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів)  від 02 травня 2018 року у справі ПТС № 2015-36 про стягнення сум з боржника - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якості компенсації за нерухоме майно.
		Цією ухвалою суду, зокрема, заборонено ПАТ «Промінвестбанк» здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належного йому на праві власності рухомого і нерухомого майна та відчужувати будь-яким способом все рухоме і нерухоме майно, що належить йому на праві власності, у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
		20 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. на підставі заяви ТОВ «Приватофис» відкрито виконавче провадження № 57269729 з примусового виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року. Стягувачем у постанові про         відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем зазначено            ТОВ «Приватофис», а боржником - ПАТ «Промінвестбанк».
		Постановою приватного виконавця Каращук К. Л. від 28 вересня 2018 року накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику -                    ПАТ «Промінвестбанк».
		ПАТ «Промінвестбанк» вказувало, що постанова приватного виконавця Каращук К. Л. від 28 вересня 2018 року про арешт майна боржника не відповідає виконавчому документу, виданому Апеляційним судом м. Києва, оскільки боржником в ухвалі суду зазначено - Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, а не ПАТ «Промінвестбанк».
		Виконавчий документ, у якому ПАТ «Промінвестбанк» визначено боржником, Апеляційним судом м. Києва не видавався.
		Таким чином, постанова приватного виконавця Каращук К. Л. від 28 вересня 2018 року прийнята щодо неналежного боржника, що відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
		Крім того, ухвала Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року не містить такого заходу забезпечення позову як накладання арешту, оскільки у ній вказано про заборону вчинення певних дій.
		Отже, приватний виконавець вчинила дії не в порядку та не у спосіб, визначені виконавчим документом, що є порушенням вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
		Також приватним виконавцем порушено вимоги статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ним не було проведено опису  майна, яке підлягає державній реєстрації, і накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно без визначення розміру суми стягнення, що блокує діяльність банківської установи.
		Крім того, ПАТ «Промінвестбанк» вказувало, що оскільки боржником згідно з виконавчим документом (ухвала Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року) є держава - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції, то у приватного виконавця не було підстав для здійснення виконавчих дій, а виконавчий документ підлягав поверненню, оскільки відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не вправі здійснювати примусове виконання рішень, за яким боржником є держава. 
		На підставі вказаного, ПАТ «Промінвестбанк» просило суд визнати неправомірною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. від 228 вересня 2018 року про накладання арешту на все рухоме і нерухоме майно у виконавчому провадженні                    № 57269729 про примусове виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва  від 05 вересня 2018 року за заявою ТОВ «Приватофис».
		 
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду, як суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скаргу          ПАТ «Промінвестбанк» задоволено. 
		Визнано неправомірною і скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К.Л. про арешт майна боржника            від 28 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 57269729. Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва             Каращук К. Л. усунути порушення шляхом повернення стягувачу виконавчого документу - ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року у справі № 796/165/2018.
		 
		Судове рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції, мотивовано тим, що відповідно до частин першої і другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
		Постанова приватного виконавця Каращук К. Л. від 28 вересня 2018 року про арешт майна боржника не відповідає виконавчому документу, виданому Апеляційним судом м. Києва, оскільки боржником в оскаржуваній постанові приватного виконавця зазначено ПАТ «Промінвестбанк», у той час як боржником згідно з ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, адреса: вул. Житня, 14, м. Москва, ГСП-1, 119991.
		Крім того, згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею З цього Закону, крім рішень, за якими боржниками є держава.
		Таким чином, приватний нотаріус не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими боржником є держава.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги 
		 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. - Переяславська М. В. і ТОВ «Приватофис» подали до Верховного Суду апеляційні скарги, в яких просять ухвалу Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скасувати і відмовити у задоволенні скарги ПАТ «Промінвестбанк».
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 
		 
		Апеляційні скарги представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. - ПереяславськоїМ. В. і ТОВ «Приватофис», які по суті єідентичними, обґрунтовані тим, що апеляційний суд, як суд першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував, що у частині першій статті 150 ЦПК України визначено, що позов, зокрема, забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
		Таким чином, нормами цивільного процесуального закону прямо передбачена можливість застосування заходів забезпечення позову не безпосередньо до сторони у справі, а й до інших осіб, у користуванні, володінні чи розпорядженні яких перебуває майно, що належить чи підлягає передачі стороні у справі.
		Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року передбачено вчинення кількох самостійних і незалежних один від одного заходів забезпечення позову, що передбачає множинність виконавчих дій. Серед іншого вказане судове рішення містить положення про заборону                         ПАТ «Промінвестбанк» здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належного йому на праві власності рухомого і нерухомого майна та відчужувати будь-яким способом все рухоме і нерухоме майно, що належить йому на праві власності, у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
		Оскільки вказана заборона є заходом забезпечення позову, який безпосередньо стосується ПАТ «Промінвестбанк», то і боржником за цим виконавчим документом є саме ПАТ «Промінвестбанк», а не держава Російська Федерація, як помилково вважав апеляційний суд. 
		З урахуванням вказаного, приватний виконавець має право здійснювати примусове виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня           2018 року, за якою боржником є ПАТ «Промінвестбанк», якому було встановлено заборону здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належного йому на праві власності рухомого і нерухомого майна та відчужувати будь-яким способом все рухоме і нерухоме майно, що належить йому на праві власності, у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
		Вказане свідчить, що при виконанні ухвали Апеляційного суду м. Києва         від 05 вересня 2018 року приватний виконавець Каращук К. Л. діяла відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Отже, підстав для визнання постанови приватного виконавця від 28 вересня         2018 року неправомірною і скасування немає.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
		 
		У січні 2019 року ПАТ «Промінвестбанк» подало відзив на апеляційні скарги, вказуючи на те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає, оскільки судом правильно встановлено, що накладення арешту на майно боржника при виконанні рішень немайнового характеру законом не передбачено. Крім того, приватний виконавець самостійно змінила вид забезпечення позову і прийняла постанову про арешт майна у рамках виконавчого провадження, відкритого не щодо боржника, зазначено у виконавчому документі. Також судом правильно встановлено, що приватний виконавець не має повноважень на примусове виконання виконавчого документа, боржником за яким є держава.
		 
		Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи
		 
		Представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва        Каращук К. Л. і представник ТОВ «Приватофис» у судовому засіданні апеляційні скарги підтримали і просили задовольнити їх з підстав, зазначених в апеляційних скаргах. 
		 
		Представник ПАТ «Промінвест» з приводу задоволення апеляційних скарг приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. і                    ТОВ «Приватофис» заперечував та просив залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт», приватного підприємства «Едельвейс-2000», приватного акціонерного товариства «Фортуна», приватного акціонерного товариства «ЮБК-Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-тур», товариства з обмеженою відповідальністю «Imme», приватного підприємства «Планета», товариства з обмеженою відповідальністю «Крим дівелопмент», приватного акціонерного товариства «Аеробуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Дайріс», товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайн ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Жиса», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватленд», товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Енергетик», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий вектор», ОСОБА_8 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест Істейт», приватного підприємства «Едельвейс-2000», приватного акціонерного товариства «Фортуна», приватного акціонерного товариства «ЮБК-Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-тур», товариства з обмеженою відповідальністю «Imme», приватного підприємства «Планета», товариства з обмеженою відповідальністю «Крим дівелопмент», приватного акціонерного товариства «Аеробуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Дайріс», товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайн ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Жиса», товариства з обмеженою відповідальністю «Приватленд», товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дан-панорама», товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Енергетик», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий вектор», ОСОБА_8 про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів)  від 02 травня 2018 року у справі ПТС № 2015-36 про стягнення сум з боржника - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якості компенсації за нерухоме майно.
		Цією ухвалою суду, зокрема, заборонено ПАТ «Промінвестбанк» здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належного йому на праві власності рухомого і нерухомого майна та відчужувати будь-яким способом все рухоме і нерухоме майно, що належить йому на праві власності, у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва              Каращук К. Л. від 20 вересня 2018 року на підставі заяви ТОВ «Приватофис» відкрито виконавче провадження № 57269729 з примусового виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року. Стягувачем у постанові про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем вказано ТОВ «Приватофис», а боржником - ПАТ «Промінвестбанк» (а. с. 89).
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва            Каращук К. Л. від 28 вересня 2018 року накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику - ПАТ «Промінвестбанк» (а. с. 9).
		 
		2. Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції
		 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
		 
		Частинами першою, третьою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
		 
		У пункті 3 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі, зокрема, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
		 
		Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частина друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		В ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року, яка була прийнята приватним виконавцем Каращук К. Л. до примусового виконання боржником зазначено Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції Російської Федерації.
		 
		Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
		 
		Вказане свідчить, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. безпідставно у виконавчому провадженні № 57269729 визначила боржником ПАТ «Промінвестбанк», оскільки згідно з виконавчим документом (ухвала Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року) боржником є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації.
		 
		У пункті 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
		 
		Оскільки у виконавчому документі (ухвалою Апеляційного суду м. Києва         від 05 вересня 2018 року) боржником визначено державу - Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, то у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. не було правових підстав для здійснення примусового виконання ухвали Апеляційного суду           м. Києва від 05 вересня 2018 року.
		 
		З урахуванням вказаного, апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу  м. Києва Каращук К. Л. щодо прийняття постанови від 28 вересня 2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 57269729 суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому їх необхідно визнати неправомірними, а вказану постанову відповідно до положень частини другої статті 451 ЦПК України - скасувати.
		 
		Колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг про те, що ухвала Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року є окремим виконавчим документом, відмінним від рішення суду, склад сторін якого може відрізнятися від суб'єктного складу учасників провадження, оскільки згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. 
		Накладаючи арешт на майно, приватний виконавець всупереч положенням виконавчого документа, яким боржником визначено державу - Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вказала в якості боржника ПАТ «Промінвестбанк».
		Приватний виконавець зобов'язаний діяти у межах виконавчого документа, а у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення судового рішення, як це передбачено у статті 31 Закону України «Про виконавче провадження».
		Таким чином, самостійно змінивши боржника у виконавчому провадженні приватний виконавець вийшов за межі своїх повноважень.
		 
		Зазначене підтверджується й тим, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2019 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року про забезпечення позову змінено, а зі змісту мотивувальної і резолютивної частини цієї постанови чітко вбачається, що забезпечення позову стосується саме майна боржника - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, а не майна ПАТ «Промінвестбанк».
		 
		Також безпідставними є доводи апеляційних скарг, що положення статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» поширюються лише у випадку примусового виконання рішення, за яким боржником є лише держава Україна, оскільки вказана норма є чіткою і не допускає двозначності її тлумачення та прямо вказує на недопустимість здійснення приватним виконавцем примусового виконання рішень, за якими боржником є держава. 
		Принцип суверенної рівності держав (Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй) є базовою аксіомою в дотриманні міжнародного права, передбачає юридичну рівність держав, отже, однакові права й обов'язки.  
		 
		Крім того, принцип національного правового режиму встановлено Конституцією України, стаття 26 якої передбачає, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
		 
		При цьому, згідно зі статтею 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованою із застереженнями Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Договірної Сторони. 
		 
		 
		Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків апеляційного суду, як суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про порушення норм матеріального або процесуального права Київським апеляційним судом.
		 
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Щодо клопотання представника приватного виконавця КаращукК. Л. - Переяславської М. В. 
		 
		У судовому засіданні завлено клопотання про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року і закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, мотивуючи це тим, що предмет спору відсутній, так як на виконання постанови Верховного Суду від 25 січня 2019 року приватний виконавець Каращук К. Л. 30 січня 2019 року прийняла постанову про скасування постанови про арешт майна боржника від 28 вересня 2018 року, а 13 лютого 2019 року - винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 
		 
		Колегія суддів вважає безпідставним наведені доводи заявника, як і посилання на положення статті 124 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через відсутність юридичного спору для розгляду цієї справи в суді, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції спір між сторонами існував, а представник ПАТ «Промінвестбанк» зазначила, що спірні питання між сторонами не врегульовані.
		 
		Крім того, згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою (тобто главою про апеляційне провадження). 
		При цьому, хоча стаття 377 ЦПК України передбачає підстави для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, проте зазначена норма права може бути застосована в апеляційній інстанції лише щодо тих диспозитивних положень, які містяться в главі про апеляційне провадження. А це: відмова позивача від позові і мирова угода сторін (статті 373 ЦПК України).  
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість судового рішення не впливають. 
		 
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання представника приватного виконавця КаращукКатерина Леонідівна - Переяславської Марії Вікторівни про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року і закриття провадження у справі відмовити. 
		 
		Апеляційні скарги представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. - Переяславської М. В. і товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                         Д. Д. Луспеник
		 
		Б. І.Гулько
		 
		Ю. В.Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...