Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0740/1000/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 24.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: 857/1119/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1119/19
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючого судді -                                     Макарика В.Я.
		 
		суддів -                                                          Глушка І.В., Коваля Р.Й.
		 
		за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Ващилін Р.О., м. Ужгород)  у справі №0740/1000/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області  про визнання незаконною та скасування постанови,-
		 
		                                                      В С Т А Н О В И В:          
		 
		21 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №ЗК405/217/АВ/ТД-ФС-173 від 06 вересня 2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у задоволенні позову  ОСОБА_1  (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області  (місцезнаходження: вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ - 39795035) про визнання незаконною та скасування постанови - відмовлено.
		Не погодившись з  рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
		Апелянт свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення, а оскільки Позивача вже було притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП за те саме порушення, то це виключає притягнення його до відповідальності за абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України.
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу за вх. №К-2866/19 від 11 лютого 2019 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Відповідач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
		Відповідно до ч. 4  ст. 229 КАС України  за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що у період з 17 по 20 серпня 2018 року посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області на підставі наказу "Про проведення інспекційного відвідування" від 09.08.2018 р. №147, виданого на підставі листа Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області вих. №585/106/28/3-2018 від 27.07.2018 р. та направлення на проведення інспекційного відвідування №910 від 09.08.2018 р. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
		За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №ЗК405/217/АВ від 20 серпня 2018 року, відповідно до якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому здійснює підприємницьку діяльність у період з 01.07.2018 р. залучає до роботи продавця ОСОБА_3 без укладення трудового договору встановленого взірця або без укладення договору цивільно-правового характеру, а відтак порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
		На підставі висновків акту перевірки та фактів встановлення допуску до роботи фізичних осіб без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Лопіт І.І. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК405/217/АВ/П від 20 серпня 2018 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути у строк до 01 вересня 2018 року виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законі про працю України.
		Також головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Лопіт І.І. складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК405/217/АВ/П/ПТ від 20 серпня 2018 року.
		Розглянувши акт інспекційного відвідування №ЗК405/217/АВ від 20 серпня 2018 року, начальник Управління Держпраці у Закарпатській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК405/217/АВ-ТД від 28 серпня 2018 року.
		За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК405/217/АВ від 20 серпня 2018 року начальник Управління Держпраці у Закарпатській області виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК405/217/АВ/ТД-ФС-173 від 06 вересня 2018 року, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.
		Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
		 Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Отже, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України і частиною 3 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
		Штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		 Суд звертає увагу, що і стаття 265 КЗпП, і стаття 41 КУпАП були викладені в такій редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014.
		Вищезазначений закон передбачав введення статтею 265 КЗпП фінансових санкції для роботодавців - юридичних та фізичних осіб-підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.
		Натомість стаття 41 КУпАП мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
		Тобто ключової відмінністю цих двох статей є суб'єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.
		Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП і частини 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).
		Позивач вважає, що притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
		Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині 2 статті 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у частині 3 статті 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.
		Взявши до уваги наведене вище, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору підприємця ОСОБА_1 уже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.09.18, що набрала законної сили. Застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
		Накладення на неї штрафу за те саме правопорушення також постановою Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК405/217/АВ/ТД-ФС-173 від 06 вересня 2018 року є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст.61 Конституції України.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
		          
		                                                   П О С Т А Н О В И В:             
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у справі №0740/1000/18 - скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови.
		Визнати незаконною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК405/217/АВ/ТД-ФС-173 від 06 вересня 2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя В. Я. Макарик судді І. В. Глушко   Р. Й. Коваль      Повний текст постанови складений 21 березня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...