Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/927/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2019. Зареєстровано: 24.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2019.
Дата набрання законної сили: 04.06.2019
Результат оскарження 04.06.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		======================================================================
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 11 березня 2019 року                                                 Справа №  915/927/18 
		 
		За позовом організації колективного управління, 
		що звернулась на захист прав позивача: Приватної  організації «Організація колективного 
		управління авторськими і суміжними правами»
		02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, код ЄДРПОУ 37396151, р/р26001010052453 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ, МФО 322313, 
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна»
		(01024, м.Київ, вул. Лютеранська, 15А, прим.18, код ЄДРПОУ 39019265, п/р 26006010410362 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767,
		до відповідача: Фізичної особи-підприємця Капінус Катерини Сергіївни, 
		(АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1),
		 
		Суддя Ткаченко О.В.
		 
		Секретар судового засідання Сулейманова С.М.
		 
		ПРЕДСТАВНИКИ:
		від позивача: представник не з'явився.
		від відповідача: представник не з'явився.
		в судовому засіданні приймає участь:
		СУТЬ СПОРУ:  стягнення заборгованості в сумі 223380,0 грн.
		 
		22 серпня 2018 року Приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 06.08.2018р. (вх. №10558/18) про стягнення з фізичної особи-підприємця Капінус К.С. суми компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 223380,0 грн.
		Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача суми компенсації внаслідок порушення останнім майнових авторських прав.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 травня 2017 року  за  №01/05/17 представником Організації Гавзінським Е.І. складено акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного відтворення, відповідно до якого в приміщенні кафе «Polichano cafе»  (м.Миколаїв, проспект Центральний, буд. 70/3) було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів за допомогою обладнання, зокрема, "The look of love" у виконанні Dusty Springfield, "Early Morning Wandering" у виконанні Cris Jass, "Soliloduy"  у виконанні Marcus D And Co, "Maniac" у виконанні Marwie, "The last Tree" у виконанні Gelka, "Стук" у виконанні Smolik, "Blue Beach" у виконанні Boot cut Rockers, "Caribbean Green" у виконанні LuOrchestra, «Моє буття» у виконанні Veta Kozakova&Mark Shwedav, "Can't Fight This Feeling (Junior Moon Light Remix)" у виконанні Junior Coldera Feat. Sopfie Ellis-Bextar, "Ultracruise" у виконанні Gail Summerset.; факт публічного виконання спірних музичних творів також засвідчується відеозаписом на DVD-диску 
		Ухвалою суду від 27.08.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.09.2018р.
		11.09.2018р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами.
		24.09.2018р.  та 22.10.2018р. від позивача до суду надійшли додаткові пояснення по суті обставин справи.
		На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду №293 від 29.10.2018р. та згідно з результатами автоматизованого розподілу Автоматизованої системи документообігу господарського суду справу №915/927/18 було передано судді Ткаченко О.В. для розгляду та вирішення по суті. 
		Ухвалою суду від 30.10.2018р. справу було прийнято до провадження суддею Ткаченко О.В., розгляд справи розпочато заново, підготовче засідання призначено на 28.11.2018р.
		Ухвалою суду від 11.12.2018р. строк проведення підготовчого провадження був продовжений на 30 днів.
		05.02.2019р. від відповідача до суду надійшли клопотання  про відкладення розгляду справи, а в разі неможливості відкладення, провести підготовче засідання а також клопотання про витребування у позивача оригіналу ліцензійного договору №ВЧ-01112014/07-д від 01.11.2014р., укладений між ТОВ «Ворнер/Чаппел» та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», статутні та реєстраційні документи ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» та ТОВ «Ворнер/Чаппел» м.Москва, статутні та реєстраційні документи Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», правила декларування.
		За результатами розгляду вказаного клопотання суд ухвалою від 05.02.2019р. відмовив у його задоволенні.
		Ухвалою суду від 06.02.2019р. підготовче провадження у справі було закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2019р.
		Ухвалою суду від 28.02.2019р. розгляд справи було відкладено на 11.03.2019р. 
		Представники учасників справи в судове засідання не з'явились.
		Від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливість участі в даному судовому засіданні.
		Відповідно до приписів п. 2 ч.3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		Враховуючи, що судове засідання 28.02.2019р. було відкладено за відповідним клопотанням відповідача у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання, повторна неявка представника відповідача не може бути підставою для відкладення розгляду справи з огляду на закінчення встановленого ч. 2 ст. 195 ГПК України строку для розгляду справи по суті.
		Відповідно до приписів ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши в попередніх судових засіданнях представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, - 
		 
		встановив:
		 
		Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011 (а.с.13).
		24 січня 2014 року між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"            (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - видавник, позивач) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами та твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (п. 12.1 договору).
		01 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппел" (далі - видавник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"  (далі - субвидавник) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д, згідно умов якого особа, інтереси якої представляє позивач, отримала права на музичний твір.
		Відповідно до п. 2.1, 2.3 вказаного вище ліцензійного договору позивачу надане право на публічне виконання творів, в тому числі тих стосовно яких поданий цей позов. Територія - територія України згідно з п. 1.9. договору. Строк дії ліцензійного договору - до 31 грудня 2014р. з автоматичною пролонгацією на наступні періоди в 1 (один) рік.
		Відповідно до частини першої     статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»    майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями    статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
		За приписами частини першої     статті 31 вказаного Закону     автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
		У пункті 7     постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010р. № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»     зазначено, що відповідно до     статті 45 Закону     суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
		Документами, які підтверджують право організації на звернення до  суду  за  захистом авторського  і  (або) суміжних  прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління;  Статут; договір  із  суб'єктом  авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими  правами  на  колективній основі;  у  певних випадках  -  договір  з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність. 
		За умовами Ліцензійного договору від 01.11.2014 №ВЧ-01112014/02-д ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» має майнові права на твір «Maniac» у виконанні Marwie.
		Відповідно до змісту Декларації об'єктів авторського права (музичних творів) до договору від 24.01.2014р. № АВ-24012014/01, видавник - ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна"      передав в управління Організації музичні твори, зокрема твір "Maniac" (автори твору - Matkovsky Dennis; Michael Sembello, виконавець - Marwie).
		Таким чином, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичний твір "Maniac" (виконавець Marwie).
		До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;     інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Як зазначає позивач, актом фіксації №01/05/17 від 17.05.2017р., складеного представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного виконання на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні закладу кафе «Polichano cafе»  (м.Миколаїв, проспект Центральний, буд. 70/3), в якому здійснює господарську діяльністю ФОП Капінус К.С., вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання, серед яких твір під назвою іноземною мовою «Maniac», виконавець - Marwie. 
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
		Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
		Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).
		Відповідно до п. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Як встановлено судом, на підтвердження факту використання відповідачем твору «Maniac», виконавець - Marwie, у приміщенні «Polichano cafе», розташованому за адресою: м.Миколаїв, проспект Центральний, буд. 70/3, в якому здійснює господарську діяльністю ФОП Капінус К.С. позивачем надано відеозапис публічного виконання, акт фіксації № 01/05/17 від 17.05.2017р., а також фіскальний чек відповідача, оформлені у приміщенні закладу Кафе «Polichano cafе» (а.с.54-59).
		У процесі провадження у справі судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне виконання, з приводу чого судом встановлено наступне.
		З проведеного відеозапису достовірно вбачається, що такий запис проводився у приміщенні закладу кафе «Polichano cafе», розташованому у місті Миколаєві по пр. Центральному, буд. 70/3 і звучання музичного твору іноземною мовою під назвою «Maniac».
		Також суд зазначає, що позивач мав право провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", за яким, суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
		Відповідач проти належності та достовірності наданого запису відео фіксації заперечує, зазначаючи, що, по-перше, візуальна відсутність на відеозаписі гр. Гавзінського Е.І., який здійснював фіксацію та відомостей щодо його повноважень унеможливлює ідентифікацію особи, яка здійснює відеозапис; по-друге, акт фіксації не містить жодної інформації щодо джерела (пристрою) за допомогою якого відбувалось публічне виконання спірного твору а також технічної можливості відповідача здійснювати таке відтворення; по-третє, з відеозапису вбачається, що він створений 17.01.2017р. тоді як він надається як доказ підтвердження факту публічного виконання твору 17.05.2017р. та по-четверте, відеозапис на диску для лазерних систем зчитування не дає можливості достовірно ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом.
		Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне. 
		Так, дійсно, дата створення файлу, який містить запис відео фіксації порушення, 17.01.2017р. тоді як із запису вбачається, що факт порушення відбувся 17.05.2017р. Проте, із самого запису вбачається, що відео зйомка відбувалась не у січні, а у більш теплу пору року, на відео чітко видно фіскальний чек ФОП Капінус К.С., датований саме 17.05.2017р. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що невідповідність дати створення файлу та дати зафіксованих на записі подій в даному випадку може бути наслідком невірної дати на комп'ютерному обладнанні, на якому відбувався запис даного диску та не впливає на зміст запису.
		При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що заперечення щодо фактів, встановлених організацією колективного управління на  підставі наданих нею доказів не можуть базуватись на припущеннях. Саме відповідач у випадку незгоди із встановленими організацією колективного управління обставинами, повинен спростувати зазначені обставини.
		Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанова від 20.03.2018р. у справі №910/7609/17).
		Відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б спростовували встановлені організацією колективного управління обставини, проте, навпаки, у сукупності надані до суду акт, фіскальний чек та відеозапис підтверджують факт порушення відповідачем авторських прав та незаконного публічного відтворення музичного твору «Maniac» у кафе «Polichano cafе».
		Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. 
		При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
		Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого  порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
		Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
		Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
		Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
		В абз. 9 ч. 2 ст. 52 України "Про авторське право і суміжні права"    зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених п.п. "г" п. 2 ст. 52 Закону № 3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача. 
		Згідно п. 5 ч. 1 ст. України "Про авторське право і суміжні права", об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема музичні твори з текстом і без тексту. 
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту (ам). Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб'єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір,    має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.   
		Оскільки кожний музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який охороняється законом, то захисту підлягають права на два музичні твори, суб'єктами яких заявлені позивачі.
		Таким чином, з огляду на розмір заявлених позовних вимог і встановленого законом мінімального розміру компенсаційних заходів, спрямованих на захист майнових прав суб'єктів авторського права, за наявності встановленого порушення стягненню підлягає сума у розмірі не менше 10 мінімальних заробітних плат на користь кожного із власників майнових прав на використані твори.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 3-994гс15.
		Організацією колективного управління у позові зазначено суму компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
		У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 3723,0 грн. на місяць.
		Так, вимога Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" про стягнення з відповідача на користь заявника в інтересах позивача компенсації за порушення майнових авторських прав - використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору "Maniac" у розмірі 223380,0 грн., яка підтверджена розрахунком позивача та матеріалами справи, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню. 
		Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б спростовували вимоги позивача.
		Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.
		Статтею 129 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача. 
		 
		Керуючись ст. ст.  73, 74, 86, 123, 129,  220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		          
		1. Позов  задовольнити в повному обсязі.
		2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Капінус Катерини Сергіївни, (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на поточний рахунок Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, код ЄДРПОУ 37396151, р/р26001010052453 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» за незаконне використання твору «MANIAC» (виконавець - MARWIE) компенсацію за незаконне використання твору в сумі 223380,0 грн. та 3360,0 грн. судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
		Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Повний текст рішення складено та підписано суддею « 21» березня 2019 року
		 
		 
		Суддя                                                                      О.В. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...