Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/1689/14 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2019. Зареєстровано: 24.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2019.
Дата набрання законної сили: 21.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 березня 2019 року 
		Київ
		справа №807/1689/14
		адміністративне провадження №К/9901/14476/18, К/9901/14474/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 807/1689/14
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" 
		до Державної служби геології та надр України, Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 
		про визнання протиправним та скасування припису, 
		за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія", Державної служби геології та надр України
		на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року (у складі колегії суддів: Дору Ю.Ю., Маєцької Н.Д., Скраль Т.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року (у складі колегії суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.),
		В С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ПАТ «Карпатська рудна компанія» (далі також - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби геології та надр України, Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України про скасування припису № 285-14/02 від 21 березня 2014 року. 
		Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що частину виявлених порушень, що містяться в оскаржуваних приписах ним виконано, частини порушень не було, а по решті вимог припису ще не настав час завершення їх виконання, а отже, порушення не існувало на момент винесення приписів. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 4, 5, 6, 7, 8 припису Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 21 березня 2014 року № 285-14/02 та пункт 5 припису Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 21 березня 2014 року № 284-14/02, а в задоволенні решти вимог відмовлено. 
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства «Карпатська рудна компанія», прокуратури Закарпатської області залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року - без змін.
		Постановляючи це рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов слід задовольнити частково, в частині визнання протиправними та скасування пунктів 4, 5, 6, 8.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач та відповідач звернулися із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України.
		Позивач у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. 
		Державна служба геології та надр України просить скасувати повністю рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" подана 17 лютого 2016 року.
		Касаційна скарга Державної служби геології та надр України подана 19 лютого 2016 року.
		Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року та 11 березня 2016 року відкрито касаційні провадження у справі № 807/1689/14, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційні скарги, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
		У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня  2017  року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
		Верховний Суд ухвалою від 07 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 807/1689/14 та призначив її до розгляду ухвалою від 20 березня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 21 березня 2019 року.
		Одночасно з касаційною скаргою позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 21 березня 2014 року Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України у зв'язку з надходженням листа прокуратури Закарпатської області від 17 березня 2014 року № 109вих-14(98), на підставі статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до пункту 10 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294 проведено позапланову перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська рудна компанія» (спеціальний дозвіл на користування надрами № 5495 від 19 березня 2012 року). 
		За результатами проведеної позапланової перевірки ТОВ «Карпатська рудна компанія» Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України складено Акти перевірки від 21 березня 2014 року № 02-01/08/2014-13/у (53) та № 02-01/08/2014-13/у (54), якими встановлено порушення, допущені ПАТ «Карпатська рудна компанія». 
		На підставі вказаних актів було винесено оскаржувані приписи № 285-14/02 від 21 березня 2014 року, № 284-14/02 від 21 березня 2014 року. 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права частково задоволено позовні вимоги. Зокрема, зазначає, що судами надано неналежна оцінка обставинам відсутності оригіналу угоди про умови користування надрами, що містить програму робіт; обставинам відсутності документів щодо переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами; відсутності акта про надання гірничого відводу; відсутності акта передачі родовища; відсутності проекту розробки та проектно-технічної документації; відсутності експертизи технічного стану дамби хвостосховища та стосовно радіаційного контролю; відсутності підготовки родовища до розробки та інформування Держгеонадр України.
		Касаційну скаргу Державна служба геології та надр України обґрунтовує тим, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року є незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята при неправильному застосуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить обґрунтування з приводу визнання неправомірними пунктів 4, 5, 6, 7, 8 припису № 285-14/02 мотивувальна частина містить лише положення пункту 1 припису № 285-14/02. Згідно абзацу 2 пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20 травня 2013 року № 7 за змістом статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) судове рішення повинне бути законним та обґрунтованим. Згідно пункту 6 зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам статей 163, 165, 183-3, 183-4, 206, 207, 231, 232 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної відповідності.
		04 березня 2016 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких відповідач зазначає про безпідставність доводів позивача, а тому просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, якою залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року не відповідає, а вимоги касаційних скарг є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Карпатська рудна компанія» звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України про скасування припису № 285-14/02 від 21 березня 2014 року. В подальшому, ухвалою суду було замінено неналежного відповідача - Західний міжрегіональний територіальний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України на належного - юридичну особу - Державну службу геології та надр України та було об'єднано позовні вимоги в одне провадження, зокрема ті, які містилися у справі № 807/1691/14 щодо скасування припису № 284-14/02 від 21 березня 2014 року.
		Тобто, предметом судового контролю у цій справі є приписи № 285-14/02 від 21 березня 2014 року та № 284-14/02 від 21 березня 2014 року, прийняті за результатами проведеної позапланової перевірки ТОВ «Карпатська рудна компанія» Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України на підставі актів перевірки від 21 березня 2014 року № 02-01/08/2014-13/у (53) та № 02-01/08/2014-13/у (54), якими встановлено порушення, допущені ПАТ «Карпатська рудна компанія». 
		Однак, як вбачається із змісту ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та наголошується в касаційні скарзі Державної служби геології та надр України, мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить жодного обґрунтування з приводу визнання неправомірними пунктів 4, 5, 6, 7, 8 оспорюваного припису № 285-14/02 від 21 березня 2014 року.
		Тобто, в порушення підпункту б) пункту 3 частини першої статті 322 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) в оскаржуваному рішенні судом апеляційної інстанції не наведено доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції. 
		Мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції містить лише оцінку положення пункту 1 оспорюваного припису № 285-14/02 від 21 березня 2014 року та пунктів 2-12 оспорюваного припису № 284-14/02 від 21 березня 2014 року.
		Крім того, судом апеляційної інстанції в порушення підпункту в) пункту 3 частини першої статті 322 КАС України в оскаржуваному рішенні не наведено жодних мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених ПАТ "Карпатська рудна компанія" та Державної служби геології та надр України в апеляційних скаргах.
		Зазначене свідчить про те, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості встановленими  частинами першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частинами першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року).
		Відповідно до статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		За змістом пункту 3 статті 322 КАС України вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
		Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
		Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		Разом з тим, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) мотивованості судового рішення, необхідно звернутися до аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі  - ЄСПЛ).
		Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). 
		У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.
		Так, в пункті 31 рішення ЄСПЛ у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22    рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.
		Відповідно до положень пункту 25 рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№42310/04), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
		Крім цього у пункті 42 рішення ЄСПЛ у справі "Бендерський проти України" (№ 22750/02)    вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.
		Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
		Враховуючи, що справа повертається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" та Державної служби геології та надр України задовольнити частково.
		Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, якою залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року, скасувати.
		Справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" до Державної служби геології та надр України, Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                          М.І. Гриців 
		                                                                                          Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...