Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/9514/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2019.
Дата набрання законної сили: 18.03.2019
Номер судового провадження: 51-115км17
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		18 березня 2019 року
		м. Київ
		справа № 756/9514/15-к
		провадження № 51-115 кмо 17
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 , суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 , за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_6 , 
		прокурора ОСОБА_7 , 
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2014 року 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у місті Києві, зареєстрований на АДРЕСА_1 , тимчасово проживає на АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_3 , 
		засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК. 
		Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року задоволено подання Оболонського РВ КВІ у місті Києві, скасовано звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2014 року за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання вказано рахувати з моменту його затримання. 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишено без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року залишено без зміни. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвали судів обох інстанцій, постановлених за поданням Оболонського РВ КВІ в м. Києва про скасування його звільнення від відбування покарання з випробуванням, та звільнити його з місць позбавлення волі. Вказує на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час розгляду подання судом першої інстанції, зокрема на те, що розгляд відбувся без його участі та без участі захисника. Вважає, що судом не були з`ясовані обставини справи, не перевірено причини його неявки до КВІ та зроблено передчасний висновок про необхідність скасування його звільнення від відбування покарання з випробуванням. Зазначає, що у матеріалах провадження наявні дані про його захворювання, пов`язані з психічними розладами, у зв`язку із чим участь захисника у вказаному кримінальному провадженні є обов`язковою, чого судом першої інстанції враховано не було та розгляд подання проведено без участі захисника. 
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою 
		Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2019 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
		Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм кримінального процесуального закону уподібних правовідносинах, викладених у постановах колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа № 509/5181/15-к) та від 13 листопада 2018 року (справа № 89/670/15-к).
		Так, у зазначених постановах міститься висновок про те, що судові рішення, постановлені на підставі ст. 537 КПК під час виконання вироків, відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
		Проте колегія суддів Другої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення щодо  ОСОБА_8 перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, визначення якого міститься в п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК, а тому на підставі ч. 2 ст. 424 КПК вони можуть бути оскаржені в касаційному порядку. 
		З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 вважала, що оскаржувані  ОСОБА_8 ухвали місцевого та апеляційного судів не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, а тому касаційне провадження підлягає закриттю.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку про те, що касаційне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_8 підлягає закриттю з наступних підстав.
		Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою, обов`язковим для перегляду судових рішень є апеляційний порядок, тоді як право особи на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом.
		Таким чином, право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету  ефективний розгляд касаційним судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами та поставленою метою. Так, предметом касаційного розгляду у кримінальному аспекті переважно виступає дотримання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального закону при вирішенні питань, пов`язаних з притягненням особи до кримінальної відповідальності, та призначенні покарання, а також забезпечення права на апеляційний перегляд судових рішень у кримінальному провадженні.
		Разом із тим, за змістом ч. 6 ст. 539 КПК право на оскарження ухвали суду про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, обмежується можливістю її перегляду в апеляційному порядку, в той час як касаційний порядок оскарження такої ухвали кримінальним процесуальним законом не передбачений. 
		Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		З огляду на те, що вирішення судом питань, зазначених у ст. 537 КПК, у тому числі про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком (п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК), належить до процесуальних дій, які безпосередньо не пов`язані із вчиненням особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, натомість стосується виключно порядку виконання вироку, ухваленого за результатами кримінального провадження, який набрав законної сили, тому відповідні ухвали місцевого й апеляційного судів не перешкоджають кримінальному провадженню та не можуть бути оскарженні у касаційному порядку на підставі ч. 2 ст. 424 КПК.
		Така позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 січня 2019 року (справа № 738/1482/16-к), де зазначено, що судові рішення щодо застосування амністії, постановлені на стадії виконання вироку, не можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено право особи на їх касаційне оскарження.
		Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Монкорне де Комон проти Франції», процедури, які стосуються виконання вироків не підпадають під дію ст.6 Конвенції (право на справедливий суд) в її кримінальному аспекті розгляду, оскільки рішення з питань застосування, яке набрало законної сили, не зачіпає «спору … про цивільні права і обов`язки» та не має відношення до «пред`явлення кримінального обвинувачення».
		Таким чином, враховуючи, що касаційне провадження відкрите за касаційною скаргою на судові рішення, які не можуть бути предметом касаційного оскарження, тому доводи  ОСОБА_8 про безпідставне скасування його звільнення від відбування покарання з випробуванням у касаційному порядку не перевіряються, натомість касаційне провадження підлягає закриттю.
		Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати. 
		Висновок: за змістом п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 424, ч. 6 ст. 539 КПК ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
		Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, суд
		ухвалив:
		Касаційне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року  закрити.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2    ОСОБА_3 
		 
		  ОСОБА_4  ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...