Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/1029/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
Надіслано судом: 25.03.2019. Зареєстровано: 26.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2019.
Дата набрання законної сили: 01.04.2019
Номер судового провадження: 3/461/818/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №461/1029/19 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		   22 березня 2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, прокурора Курача Ю.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
		 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка працює на посаді директора Департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, зареєстрована та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 
		 
		за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 35-02/80 від 06 лютого 2019 року, ОСОБА_3 перебуваючи на посаді директора Департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 11 жовтня 2017 року одержала подарунок у вигляді оплати послуги у сумі 4842 грн (чотири тисячі вісімсот сорок дві гривні), вартість якого перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, від громадянина ОСОБА_4, який не є їй близькою особою в розумінні абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», чим порушила вимоги, встановлені абзацом першим частини другої статті 23 Закону України «Про запобігання корупції».
		Вказані обставини Національне агентство з питань запобігання корупції підтверджує наступним.
		Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 від 06 серпня 2015 року № 548/0/8/-15 «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації» ОСОБА_3 з 07 серпня 2015 року було призначено на посаду директора департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації та присвоєно дев'ятий ранг державного службовця. Вказане також підтверджується записами за №№ 35, 36 у трудовій книжці ОСОБА_1
		Крім цього, згідно із записом № 37 у трудовій книжці ОСОБА_1 01 травня 2016 року їй присвоєно 6 ранг державного службовця.
		Статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обмеження щодо одержання подарунків, які поширюються на осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону.
		Таким чином, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора Департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, як суб'єкт, визначений у підпункті «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія цього Закону, зобов'язана дотримуватись обмежень, встановлених статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» щодо одержання подарунків.
		Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах1,2частини першої статті 3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою статті 23 Закону, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
		Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: даруються близькими особами; одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
		Отже, особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється одержувати подарунки: вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово (крім подарунків, які даруються близькими особами чи є загальнодоступними знижками на товари, послуги, загальнодоступними виграшами, призами, преміями, бонусами); вартість яких, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує два прожиткові мінімуми, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки (крім подарунків, які даруються близькими особами чи є загальнодоступними знижками на товари, послуги, загальнодоступними виграшами, призами, преміями, бонусами); від осіб, які перебувають у підпорядкуванні, та/або у зв'язку зі здійсненням діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування - незалежно від вартості подарунка.
		Під час розгляду скарги ОСОБА_1 та її захисник просили провадження у справі закрити у звязку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП. У письмових поясненнях захисник ОСОБА_1 зазначив, що оплата вартості перельоту була здійснена керівником Львівської ОДА, а поїздка була здійснена безпосередньо у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 службових обовязків начальника департаменту у складі адміністрації. Оплата вартості перельоту не є подарунком в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», тому не підлягала декларуванню. Крім того, сторона захисту зазначає, що уповноваженою особою НАЗК невірно застосований алгоритм підрахунку вартості перельоту на одну особу, оскільки літак був зафрахтований повністю, а не в частині конкретної кількості посадочних місць. Крім зазначеного, захисник вважає, що 15 січня 2018 року НАЗК було отримано з Львівської ОДА лист з інформацією про обставини адміністративного правопорушення, тому на даний момент сплив тримісячний строк притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. 
		Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП.
		Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
		07 липня 2017 року до Львівської ОДА надійшов лист Посла України в Чеській Республіці ОСОБА_5 від 06 липня 2017 року № 61313/17-200-529, яким делегацію Львівської області запрошено до міста Брно (Чеська Республіка) для проведення зустрічей із керівництвом Південноморавського краю та участі у Дні України з презентацією Львівщини, інформування ділових кіл Чехії про торговельно-економічні та інвестиційні можливості українського регіону.
		На підставі наказу Департаменту освіти і науки Львівської ОДА від 10 жовтня 2017 року № 01-09/109 «Про відрядження ОСОБА_3» 11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 у складі делегації Львівської ОДА (члени делегації - голова Львівської ОДА ОСОБА_4, заступник голови Львівської ОДА ОСОБА_6, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА ОСОБА_3, директор департаменту економічної політики Львівської ОДА ОСОБА_7 та начальник управління інвестиційної політики департаменту економічної політики Львівської ОДА ОСОБА_8) відбула у відрядження до м. Брно (Чеська Республіка).
		Усі учасники делегації, крім ОСОБА_9Є, здійснювали переліт чартерним рейсом за маршрутом Львів-Брно-Львів на літаку Falcon 2000 TC-CTN, що належить компанії ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернейшнл».
		Послугу з організації перельоту всіх учасників делегації, крім ОСОБА_8, чартерним рейсом сполученням Львів-Брно-Львів на літаку Falcon 2000 TC-CTN, вартість якої становила 29800 грн., власним коштом оплатив голова Львівської ОДА ОСОБА_4
		Згідно з листом ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернейшнл» від 11 грудня 2017 року № 1574 встановлено, що 11 жовтня 2017 року літаком бізнес-класу Falcon 2000 TC-CTN здійснено чартерний рейс за маршрутом Львів-Брно-Львів.
		Замовником послуги з організації перельоту зазначеним чартерним рейсом був громадянин ОСОБА_4, який здійснив оплату вказаної послуги в повному розмірі в сумі 29800 грн. на підставі укладеного з ним договору від 10 жовтня 2017 року. Оплата здійснена в безготівковій формі 12 жовтня 2017 року шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернейшнл».
		Голова Львівської ОДА ОСОБА_4 листом (вх. № С-534/18 від 29 січня 2018 року) поінформував Національне агентство з питань запобігання корупції про те, що вартість чартерного рейсу за маршрутом Львів-Брно-Львів у сумі 29800 грн. сплатив власним коштом, без надання виконавцем послуги (ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернейшнл») будь-якої знижки. Про існування такої послуги він дізнався з публічних джерел інформації. Замовлення послуги з організації перельоту ОСОБА_4 здійснював як приватна особа.
		У відповідь на лист Національного агентства з питань запобігання корупції Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листом від 16 серпня 2018 року № 0.184-32969/0/15 повідомлено, що 11 жовтня 2017 року на повітряному судні Falcon 2000 TC-CTN (за винятком членів екіпажу) переліт за маршрутом Львів-Брно (виїзд) здійснили 8 осіб, Брно-Львів (в'їзд) - 5 осіб.
		З урахуванням наданих відомостей розрахунок вартості подарунка ОСОБА_1 у вигляді оплати послуги перельоту НАЗК здійснив наступним чином: вартість перельоту за маршрутом Львів-Брно-Львів - 29800 грн. (в одну сторону 14900 грн.); Львів-Брно (виїзд) - 8 осіб/14900 грн. = 1862 грн./особа; Брно-Львів (в'їзд) - 5 осіб/14900 грн. = 2980 грн./особа. Усього вартість перельоту за маршрутом Львів-Брно-Львів становить 4842 грн. на 1 особу.
		Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року становив 1684 гривні.
		У письмових поясненнях ОСОБА_1 на адресу уповноваженої особи НАЗК, остання повідомила, що переліт 11 жовтня 2017 року чартерним рейсом за маршрутом Львів-Брно-Львів, вартість якого оплатив голова Львівської ОДА ОСОБА_4, здійснено виключно в службових цілях, на виконання наданих повноважень та без одержання будь-якої неправомірної вигоди.
		Відповідно до свідоцтва, виданого Міністерством трудової міграції та цивільного стану Республіки Сейшельські Острови, ОСОБА_3 у зв'язку з одруженням змінила прізвище на ОСОБА_1.
		Перетинання кордону ОСОБА_3 підтверджується інформацією з Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан».
		Частиною першою статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються, у тому числі, до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Диспозиція частини першої статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
		Основним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень є Закон України «Про запобігання корупції».
		Положеннями статей 1, 3, 22-24 зазначеного Закону передбачено, що:
		- корупцією є використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей (ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»);
		- правопорушення, повязане з корупцією  діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»);
		- неправомірна вигода  це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав (ст.1. Закону України «Про запобігання корупції»);
		- подарунок  це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової (ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»);
		- особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (чи прирівняним до них) забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у звязку із здійсненням такими особами діяльності, повязаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. Винятками з цього правила є або отримання подарунка від близьких осіб, або в якості загальнодоступної знижки, або за умови, що його вартість не перевищує певного встановленого законом розміру (пункти 1), 2) ч.1. ст.23 Закону України «Про запобігання корупції»);
		- рішення, прийняте особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (чи прирівняною до неї), на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 цього Закону(ст.23 Закону України «Про запобігання корупції»);
		- подарунки, одержані особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (чи прирівняними до них), як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про запобігання корупції» дозволяє зробити висновок, що у діях ОСОБА_1 відсутня обєктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 172-5КУпАП, оскільки із змісту ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» чітко вбачається, що отриманням подарунка у розумінні цієї норми є отримання його саме для себе чи близької особи. Однак, ОСОБА_1 не отримувала подарунок для себе.
		Дана позиція суду ґрунтується також на нормах ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», які передбачають можливість отримання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подарунків для держави, територіальної громади, державних або комунальних підприємств, установ чи організацій і належність цих подарунків не самим отримувачам, а відповідним субєктам.
		В контексті даного Закону отримання подарунку або неправомірної вимоги завжди знаходиться у нерозривній залежності від можливості особи-отримувача подарунку надати певні блага дарувальнику у звязку із здійсненням діяльності, повязаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування і за умови отримання послуги саме для себе як фізичної особи, а не як працівника в межах виконання службових обовязків.
		З поняття «корупційного» подарунка виведено подарунки від близьких осіб, або отримані в якості загальнодоступної знижки, або за умови, що їх вартість не перевищує певного встановленого законом розміру.
		Крім того, стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає поняття адміністративного правопорушення (проступку), яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		З наведеного виплаває, що вчинення адміністративного правопорушення можливе виключно за умови наявності в діях чи бездіяльності особи вини (умислу або необережності).
		У свою чергу, статті 10 та 11 КУпАП встановлюють, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків і вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
		Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що уповноваженою особою НАЗК визнається та документально підтверджується факт, що ОСОБА_3 здійснила 11 жовтня 2017 року переліт чартерним рейсом за маршрутом Львів-Брно-Львів виключно в службових цілях під час відрядження для відвідування «Днів України» в рамках 59 Міжнародної машинобудівної виставки.
		Надання ОСОБА_3 можливості взяти участь у цьому авіаперельоті під час перебування у службовому відрядженні не повязано з її можливістю надати певні блага «дарувальнику» у звязку із здійсненням діяльності, повязаної із виконанням функцій держави і, при цьому, вона не отримала для себе чи близьких їй осіб жодної послуги. Навпаки, вона виконала свої посадові обовязки взявши участь у міжнародній виставці, оскільки не можна вважати додатковим благом (перевагою, послугою) сам процес виконання трудової функції.
		Окрім того, суд звертає увагу на алгоритм визначення вартості послуги, отриманої ОСОБА_3 від свого керівника ОСОБА_4  шляхом ділення вартості чартерного рейсу на напрямки перельоту та кількість осіб, що перебували у літаку. Оскільки, чартерне повітряне перевезення  це нерегулярне повітряне перевезення, що здійснюється на підставі договору чартеру (фрахтування), за яким авіаперевізник надає фрахтівнику за плату визначену кількість місць або всю місткість повітряного судна на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти, що зазначені фрахтівником (п.104 ч.1. ст.1 Повітряного кодексу України). Тобто, вартість чартерного перельоту після його придбання жодним чином не повязана з кількістю осіб, що потрапляють на борт літака і не повязана з ідентифікацією цих осіб чи вантажу. Більше того, усі фінансові правовідносини (права і обовязки) з приводу такого перельоту виникають виключно між фрахтувальником ОСОБА_4 і авіаперевізником.
		Також, у діях ОСОБА_1 не вбачається усвідомлення нею протиправного характеру таких дій чи бездіяльності, передбачення їх шкідливих наслідків і бажання їх або свідоме допущення настання цих наслідків, або ж передбачення нею можливості настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності за умови легковажного розрахунку на їх відвернення чи не передбачення можливості настання таких наслідків за умови існування обовязку і можливості їх передбачити. Тобто  не вбачається наявність вини у діях ОСОБА_1
		Таким чином, наведене вище свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5КУпАП, зокрема: відсутня обєктивна сторона правопорушення, оскільки особа не отримувала подарунка в розумінні ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», спосіб визначення вартості такого подарунка уповноважено особою НАЗК є безпідставним та не обґрунтованим нормативно.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Крім того, суд погоджується з позицією сторони захисту щодо спливу передбаченого ст. 38 КУпАП строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки з листа Львівської ОДА, яке отримане уповноваженою особою НАЗК 15 січня 2018 року, цій особі стало відомо про всі описані у протоколі обставини. Ця дата вважається судом днем виявлення правопорушення, та на момент розгляду справи з моменту такого виявлення минуло більше трьох місяців. 
		Оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, просить про закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення і суд вбачає законні підстави для цього, провадження у справі закривається судом саме з цих підстав.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП України  закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		Суддя                                     Л.Д. Фролова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...