Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/20048/16-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2019.
Дата набрання законної сили: 21.03.2019
Номер судового провадження: 51-2609км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		21 березня 2019 року
		м. Київ
		справа № 200/20048/16-к
		провадження № 51-2609км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового 
		засідання    ОСОБА_4 ,
		прокурора    ОСОБА_5 ,
		засудженого  ОСОБА_6 , 
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року таухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року укримінальному провадженні № 12016040650004885 щодо
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Калинівки Солонянського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
		Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 26 липня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 змінив, виключив з його резолютивної частини вказівку про відбування покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу. В іншій частині вирок залишив без змін.
		Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, за який його було засуджено за обставин, детально викладених у вироку.
		Як установив суд, ОСОБА_6 у невстановлений слідством час, уневстановленої слідством особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи за адресою: вул. Короленко, 49, м. Дніпро, маючи умисел на придбання та зберігання бойових припасів і вибухових речовин, немаючи передбаченого законом дозволу, придбав бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу, а саме: 
		- 120 патронів у паперовій упаковці з маркуванням «7.62 ПС ГС 120 шт. ОБР. 43» калібру 7,62 мм, що виготовлені промисловим способом, належать до категорії бойових припасів, придатних до стрільби;
		- 1200 патронів з маркуванням на упаковці «7.62 ПС ГС 120 шт. ОБР. 43» калібру 7,62 мм, що виготовлені промисловим способом і належать до категорії бойових припасів, придатних до стрільби;
		- три споряджені корпуси реактивної протитанкової гранати РПГ-18, два споряджені корпуси реактивної протитанкової гранати РПГ-26, три споряджені корпуси реактивної протитанкової гранати РПГ-22, 20 уніфікованих запалів ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 для гранат, 20 уніфікованих запалів ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 для гранат, 20уніфікованих запалів ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 для гранат, що належать до категорії боєприпасів і виготовлені промисловим способом;
		- 20 споряджених корпусів ручних осколкових, наступальних гранат РГД-5, 20корпусів ручних осколкових гранат Ф-1, що належать до категорії вибухових речовин і виготовлені промисловим способом;
		- 723 автоматних патрони зразка 1974 року, калібру 5,45 мм, у металевому ящику з маркуванням «7.62 ЛПС ГЖ Б51-72-10, ВТ22/71 10, 440 шт», що виготовлені промисловим способом і належать до категорії бойових припасів, придатних дострільби;
		- один гвинтівочний патрон калібру 7,62 мм з маркуванням 188х75 та чотири  такого ж калібру з маркуванням 188х64, виготовлені промисловим способом іналежать до категорії бойових припасів, придатних до стрільби;
		- 600 автоматних патронів, зразка 1974 року калібру 5,45 мм, що виготовлені промисловим способом і належать до категорії бойових припасів, придатних дострільби;
		- 700 військових патронів зразка 1943 року, калібру 7,62 мм, в металевому цинку з маркуванням «7.62 ПС ГС обр. 43, Ш13-67270 ВУФЛ 57/66Т, 700 шт», виготовлені промисловим способом і належні до категорії бойових припасів, придатних до стрільби.
		ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на зберігання бойових припасів та вибухових речовин безпередбаченого законом дозволу, помістив вищевказані бойові припаси тавибухові речовини до свого гаража за адресою: АДРЕСА_2 .
		28 вересня 2016 року у невстановлений час ОСОБА_6 , перебуваючи зазазначеною адресою, реалізуючи раптово виниклий умисел на збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу незаконно збув особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, споряджену реактивну протитанкову гранату РПГ-22, що належить до категорії бойових припасів тавиготовлена промисловим способом.
		Того ж дня під час санкціонованого обшуку на території будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , в гаражному приміщенні, яким користується ОСОБА_6 , працівниками поліції було виявлено та вилучено зазначені бойові припаси та вибухові речовини.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. На обґрунтування цього захисник зазначає, що ч. 1 ст. 263 КК України є бланкетною нормою, яка відсилає до закону, що повинен визначати дозвільний порядок цивільного обігу вогнепальної зброї табоєприпасів, однак місцевим судом залишено поза увагою, що такий закон вУкраїні відсутній. Також захисник указує, що апеляційний суд на ці порушення уваги не звернув і теж допустив неправильне застосування закону України прокримінальну відповідальність, оскільки в діях ОСОБА_6 відсутній як об`єкт, так і об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 
		Крім того, захисник ОСОБА_7 подав до суду клопотання про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку ч. 1 ст. 434-2 КПК України. В обґрунтування свого клопотання захисник, зокрема, зазначає про наявність протилежних ісуперечливих судових рішень у кримінальних провадженнях про притягнення докримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України, небезпеку висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 263 КК України, викладених у постанові від04 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 161/3885/16-к, для верховенства права та державного ладу України, хибність тлумачення Верховним Судом ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 127/27182/15-к, правовий висновок іншого касаційного суду щодо тлумачення конституційного поняття «закон».
		Позиції інших учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтримали клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду та подану касаційну скаргу.
		Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду та проти задоволення поданої касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		Клопотання захисника ОСОБА_7 про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд Великої Палати Верховного Суду впорядку ч. 1 ст. 434-2 КПК України не підлягає задоволенню з огляду нанаступне.
		Відповідно до вимог частин 3  5 ст. 434-1 КПК України суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо: 
		- така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;
		- така колегія суддів (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати;
		- дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
		Захисник у своєму клопотанні не обґрунтовує наявності у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 виключної правової проблеми й того, що його передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Зокрема, захисник усвоєму клопотанні, обґрунтовуючи необхідність передачі провадження нарозгляд Великої Палати Верховного Суду, посилається на низку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, однак наведені в клопотанні рішення скасовані тана даний час кримінальні провадження знаходяться у судах першої таапеляційної інстанцій.
		Крім того, захисник висловлює свою незгоду з постановою Верховного Суду від04грудня 2018 року та викладеною в ньому правовою позицією.
		Тобто змісту і характеру виключної правової проблеми не сформульовано.
		За таких обставин клопотання захисника про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
		Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, заякий його засуджено, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд усебічно, повно та об`єктивно дослідив, правильно оцінив.
		Доводи захисника про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є безпідставними.
		Так, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується: показаннями самого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами обшуку, протоколом огляду речей та документів, висновками експертів від11листопада 2016 року № 08/3.2-608, від 29 вересня 2016 року № 08/3.2-583, від 24 жовтня 2016року № 08/3.2-598, від 11 листопада 2016 року № 28/5.2-254 тощо.
		Таким чином, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, повністю доведена і його дії кваліфіковано правильно.
		Частиною 1 ст. 263 КК України передбачена кримінальна відповідальність заносіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин абовибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
		Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у діях засудженого складу злочину, які ґрунтуються на відсутності закону, на який посилається частина 1 статті 263 КК. Суд вже вирішував це питання у іншій справі, де дійшов висновку, що диспозиція частини першої статті 263КК не відсилає за своїм змістом до інших норм законодавства і сформульована здостатньою чіткістю, щоб дозволити передбачати, які діяння є злочинними зпогляду цього положення (постанова від 04грудня 2018 року, провадження № 51-967км18).
		Оскільки сторона захисту не послалася на будь-які обставини, які свідчили б про те, що придбання, зберігання чи збут засудженим бойових припасів та вибухових речовин відбувалося на підставі будь-якого дозволу, доводи захисника про відсутність в Україні закону, який би регулював порядок надання цивільним особам дозволу на носіння зброї, не мають значення в контексті цієї справи. 
		Отже, ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, місцевий суд обґрунтовано вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку єдостатніми для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_6 .
		Призначене засудженому покарання є справедливим, відповідає його меті йзагальним засадам, визначеним у статтях 50, 65 КК України. 
		Вирок місцевого суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
		Доводи касаційної скарги захисника про те, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, також припустився порушення вимог закону не були підтверджені під час вивчення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_6 .
		Розглянувши за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_13 , який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, тазасудженого ОСОБА_6 матеріали кримінального провадження ідетально їх вивчивши, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій, а також звернув увагу на докази, які спростовують доводи, викладені вапеляційних скаргах.
		Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, зокрема, й тих, на які посилається захисник у касаційній скарзі, у провадженні не встановлено.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд 
		ухвалив: 
		Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року таухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною йоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...