Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/351/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2019. Зареєстровано: 27.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2019.
Дата набрання законної сили: 25.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		 
		25 березня 2019 року 
		 
		 
		Київ
		 
		 
		справа №816/351/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/6564/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
		суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., 
		розглянувши у порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Приватного підприємства «САВ-ЮР»
		на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 (головуючий суддя: Шевцова Н.В., судді: Макаренко Я.М., Мінаєва І.Т.)
		у справі № 816/351/15-а
		за позовом Приватного підприємства «САВ-ЮР»
		до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області  
		про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне підприємство «САВ-ЮР» (далі - позивач, ПП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області  (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 29.01.2014: № 0000272201/114 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на прибуток на 501209,00 грн. за основним платежем та 125302,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000282201/115 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 25212,50 грн.
		 
		Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015  закрито провадження у частині позовних вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 29.01.2014: № 0000272201/114; визнано протиправним та скасовано  податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 29.01.2014: № 0000282201/115. 
		 
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 постанову суду першої інстанції у частині задоволення позову скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
		У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм пунктів 1.1, 1.2, 2.6 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637, зареєстрованої  Міністерством юстиції України 13.01.2005 № 40/1-320 (далі - Положення № 637), та залишити в силі рішення суду першої інстанції. За доводами касаційної скарги апеляційним судом не було враховано. що готівка була вчасно оприбуткована у день надходження, а позивач лише допустився порушення заповнення книги обліку розрахункових операцій.
		Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а постанову апеляційного суду - без змін, вказуючи про правильність висновків суду при вирішенні спору.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 25212,50 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.01.2014 № 89/16-03-22-01-08/35779103. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пункту 2.6 Положення № 637, а саме: не оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій за 28.02.2011 на суму 5042,50 грн.
		 
		За визначенням пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		 
		Згідно з абзацами першим, другим та третім  пункту 2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. 
		Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. 
		У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). 
		Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків. 
		 
		Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення (пункт 7.15)
		 
		У судовому процесі встановлено, що розрахунок готівкою на суму 5042,50 грн. був проведений через РРО, однак позивач не виконав запису про рух вказаної суми в КОРО. Отже позивач порушив встановлений пунктом 2.6 Положення № 637 порядок оприбуткування готівки безвідносно до підстав не здійснення таких дій.
		 
		Абзацом 3 частини першої ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (Указ № 436/95), який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. 
		 
		Наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після  проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом № 436/95. 
		Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 02.04.2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Регіон-Юг» до державної податкової інспекції у м.  Євпаторії Автономної Республіки Крим  про визнання протиправним та скасування рішення.
		 
		Доводи, наведені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		У відповідності до норм частини 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Приватного підприємства «САВ-ЮР» залишити без задоволення.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді:          С.С. Пасічник  В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...