Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 313/25/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Ухилення від виконання законних вимог прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2019. Зареєстровано: 27.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2019.
Дата набрання законної сили: 10.05.2019
Номер судового провадження: 3/313/25/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №313/25/19 Пров. №3/313/25/2019   Веселівський районний суд Запорізької області ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2019 року смт. Веселе  Суддя Веселівського районного суду Запорізької області Потапова О.М., за участю секретаря Нагорних О.С., прокурора Лелеченка Р.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, що надійшла з Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, відносно:  Прізвище, імя, по-батькові ОСОБА_1Число, місяць і рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1Місце народженнясмт. Веселе Веселівського району Запорізької областіГромадянство УкраїниМісце реєстрації  Місце проживаннявул. Миру, буд. 28, смт. Веселе, Веселівський район вул. Миру, буд. 28, смт. Веселе, Веселівський районМісце роботи і посада Державна установа «Веселівський виправний центр (№8), начальникЧи піддавався протягом року  адміністративному стягненню,  дата, яким органом, вид стягнення: не піддавався  за ч. 1 ст. 185-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  УСТАНОВИВ: Згідно з протоколом №32 про вчинення адміністративного правопорушення від 10.01.2019 року, складеним прокурором Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури юристом І класу ОСОБА_2 (далі - протокол №32), ОСОБА_1, притягається до адміністративної відповідальності за те, що він обіймаючи з 23.01.2017 року посаду начальника Державної установи «Веселівський виправний центр (№8)» на підставі наказу Міністерства юстиції України №24о/к від 23.01.2017 року, безпідставно не виконав 13.12.2018 року законні вимоги прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про надання дозволу на проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в ДУ «Веселівський виправний центр (№8)», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-8 КУпАП.  В судовому засіданні прокурор просив притягнути посадову особу начальника Державної установи «Веселівський виправний центр (№8)» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у звязку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації даної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів. Мелітопольською місцевою прокуратурою відповідно до пункту 8 наказу в.о. Генерального прокурора №161 від 20.04.2016 року «Про організацію діяльності прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян» проводилася комплексна перевірка ДУ «Веселівський виправний центр (№8)». Керуючись наданими повноваженнями, за підписом заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 16.11.2018 року направлено запит до Державної екологічної інспекції в Запорізькій області щодо виділення спеціаліста для проведення перевірки додержання вимог екологічного законодавства в ДУ «Веселівський виправний центр (№8)». Наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції в Запорізькій області №565 від 12.12.2018 року до ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» 13.12.2018 року направлено заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області ОСОБА_4 та головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області ОСОБА_5 Проте, 13.12.2018 року по прибуттю на перевірку до установи вказаним спеціалістам та прокурору Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 1.0. начальником ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на проведення вказаної перевірки. З метою виконання вказаної дії ОСОБА_1 у присутності спеціалістів екологічної інспекції та прокурора надав в.о. директора ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)» ОСОБА_6 незаконну вказівку не пускати вказаних осіб до перевірки. ОСОБА_7 зазначив у письмовому вигляді на наказі про проведення перевірки Державної екологічної інспекції в Запорізькій області про відмову у допуску спеціалістів до перевірки, у звязку з тим, що ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)» не є установою виконання покарань в розумінні ст. 26 Закону України «Про прокуратуру». З урахуванням того, що засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі в ДУ «Веселівський виправний центр (№8)», залучаються до виробничих обєктів на ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)», які перебувають в межах території виправного центру, останні мають право на безпечне для життя та здоровя довкілля під час відбування покарання у виді обмеження волі. Отже, прокурор Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, здійснюючи покладену на нього функцію щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян, уповноважений перевіряти додержання екологічного законодавства у виправному центрі та його державному підприємстві, яке розташоване на території установи виконання покарань. Таким чином, начальник ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» ОСОБА_1, 13.12.2018 року під час виконання своїх організаційно-адміністративних обовязків, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-8 КУпАП, а саме, не виконав законні вимоги прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 щодо проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції в Запорізькій області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом не допуску їх до обєктів перевірки. Просив винести постанову про накладення на посадову особу - начальника ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.   Під час розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-8 КУпАП не визнав повністю, посилаючись на те, що з протоколом №32, складеним прокурором Веселівського районного суду Запорізької області юристом І класу ОСОБА_2, не згоден, а тому від підпису відмовився, посилаючись на наступне. Відповідно до наказу № 24о/к від 23.01.2017 року, виданого Міністерством юстиції України, він, ОСОБА_1, вважається таким, що з 23 січня 2017 року обіймає посаду начальника державної установи «Веселівський виправний центр (№8)». Згідно з п. 1 Положення про Державну установу «Веселівський виправний центр (№8)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2018 року за № 2212/5, «Веселівський виправний центр (№8)» є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Веселівський виправний центр (№8)» (далі - Виправний центр) є бюджетною неприбутковою установою. Основними завданнями Виправного центру є: - виконання покарань у виді обмеження волі; - забезпечення дотримання прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінального покарання, реалізації їх законних прав та інтересів, що передбачено пунктом 4 вказаного Положення. Основним видом економічної діяльності Виправного центру є діяльність у сфері юстиції та правосуддя (Види діяльності за КВЕД  2010  84.23), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і Відомостями з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). У звязку з проведенням Веселівським відділом Мелітопольської місцевої прокуратури комплексної перевірки додержання вимог кримінально - виконавчого та іншого законодавства у Виправному центрі, на підставі вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про прокуратуру», заступником керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 направлено 16.11.2018 року за № 1.1-10763 вих 18 начальнику Державної екологічної інспекції в Запорізькій області ОСОБА_8 листа, в якому просили виділити спеціаліста для проведення перевірки додержання в державній установі «Веселівський виправний центр (№8)» вимог екологічного законодавства України. При цьому вказано, що проведення перевірки планується у період з 11.12.2018 року по 26.12.2018 року На підставі вказаного листа, в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_8 видано 12.12.2018 року наказ за № 565, яким вирішено направити 13.12.2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для участі в якості спеціалістів у проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною установою «Веселівський виправний центр (№8)». Таким чином, листом заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 16.11.2018 року за № 1.1-10763вих18 та наказом № 565 від 12.12.2018 року, виданого в.о. начальником Державної екологічної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_8, чітко визначена установа на якій буде проводиться перевірка. Це є: Державна установа «Веселівський виправний центр (№8)». 13 грудня 2018 року прокурор Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 за участю спеціалістів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули у Державну установу «Веселівський виправний центр (№8)» для проведення вказаної перевірки. Будь-яких заперечень з його сторони щодо проведення перевірки, а саме, у Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)» не було. Ним було запропоновано відвідати гуртожиток для засуджених та провести в ньому перевірку. Але, під час перевірки прокурор та спеціалісти наполягали надати доступ для проведення перевірки, саме у Державному ОСОБА_9 «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№8), яке є окремою юридичною особою та має іншого керівника. А саме: Державне ОСОБА_9 «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№8), відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) є юридичною особою, має інші види діяльності ніж Державна установа «Веселівський виправний центр (№8)». Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2297/к від 19.06.2018 року, покладено виконання обовязків директора Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8) з виробництва на ОСОБА_6. На виконання вимог прокурора та перевіряючих, ним викликано в.о. директора державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8) з виробництва ОСОБА_6, якому було вручено копію наказу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 565 від 12.12.2018 року та на якому останній написав про те, що «допуск спеціалістів на обєкти держпідприємства відмовлено у звязку з тим, що ст. 26 ч. 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачений за органами чи установами, які виконують кримінальні покарання, а підприємство не відноситься до цієї категорії». Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, у в.о. директора державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)» ОСОБА_6 не виникло обовязку виконувати вимоги наказу № 565 від 12.12.2018 року та листа прокуратури від 16.11.2018 року за № 1.1.-10763вих18, так як дане підприємство не є органом чи установою, що здійснює виконання судових рішень у кримінальних справах, а лише залучає засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально- виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно - технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності. Ці завдання передбачені п. 2.4 Статуту ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8))» Отже, з урахуванням вищевикладеного, вимог ст. 22 Кримінально виконавчого кодексу України та ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» не розповсюджуються на ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)», яке є окремою юридичною особою, а значить прокурор не може проводити на ньому перевірки в порядку нагляду. Крім того, у вищевказаному наказі та листі прокуратури відсутні дані щодо проведення перевірки вимог природоохоронного законодавства саме в ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)», що свідчить про те, що дане підприємство не є обєктом перевірок відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про прокуратур» та ст. 22 Кримінально виконавчого кодексу України. Через відсутність законних підстав проводити перевірку в ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)», прокурор та спеціалісти відмовилися проводити в подальшому перевірку в державній установі «Веселівський виправний центр (№8)» та покинули територію останнього. В подальшому, 10 січня 2019 року його було викликано прокурором Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 до прокуратури району, де складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 185 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу його визнано винним в тому, що 13.12.2018 року він не виконав законні вимоги прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 щодо проведення перевірки додержання природоохоронного законодавства України в Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)» за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції в Запорізькій області шляхом не допуску їх до обєктів перевірки. Крім того, у протоколі вказано про те, що прокурор Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, здійснюючи покладену на нього функцію щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян, уповноважений перевіряти додержання екологічного законодавства у виправному центрі та його Державному підприємстві, яке розташоване на території установи виконання. Отже, враховуючи викладене в протоколі та докази, які долучені до останнього щодо не допуску до обєктів перевірки, а це копія Наказу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 565 від 12.12.2018 року на якій в.о. директора Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)» ОСОБА_6 написав про те, що «допуск спеціалістів на обєкти держпідприємства відмовлено у звязку з тим, що ст. 26 ч.2 Закону України «Про прокуратуру» передбачений за органами чи установами, які виконують кримінальні покарання, а підприємство не відноситься до цієї категорії, свідчить про те, що мною вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП саме за не допуск прокурора та спеціалістів до обєктів перевірки Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)». З даним протоколом не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим. Як зазначалося мною раніше, Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)» є окремою юридичною особою, має іншого директора. Не є органом чи установою, що здійснює виконання судових рішень у кримінальних справах і не перебуває у підпорядкуванні Державної установи «Веселівський виправний центр (№8)», начальником якого являється він. А тому, дане підприємство не відноситься до обєктів, які підлягають перевірок прокурором відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про прокуратур» та ст. 22 Кримінально виконавчого кодексу України. Будь-які докази про те, що саме мною не виконані законні вимоги прокурора шляхом не допуску до обєктів перевірки в Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)» відсутні. Будь яких перешкод у проведені перевірки в установі не було. Навпаки, незважаючи на те, що лист прокуратури та наказ стосувалися саме проведення перевірки в Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)», прокурор та спеціалісти наполягали на проведенні перевірки обєктів Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)», дозвіл на проведення якої у встановленому законом порядку не отримано. Таким чином, маючи лист та наказ про проведення перевірки у конкретно зазначеному підприємстві - державній установі «Веселівський виправний центр (№8)», прокурор та спеціалісти намагалися провести перевірку господарської діяльності іншого підприємства без законних на то підстав. Прокурор не має права втручатися в господарську діяльність підприємства і повинен діяти лише в межах наданих йому Конституцією та законами України. А тому, не допуск прокурора та спеціалістів до перевірки обєктів Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8)» є законним та обґрунтованим зі сторони в.о. директора ОСОБА_6 Отже, враховуючи вищевикладене, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-8 КУпАП. Посилаючись на вищевказані обставини, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП відносно начальника державної установи «Веселівський виправний центр (№8)» ОСОБА_1 закрити за ч. 1 ст. 247 КУпАП (у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення).   Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП). Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, зокрема, дослідивши протокол №32 про вчинення адміністративного правопорушення від 10.01.2019 року, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.  Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 185-8 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу, зокрема, у разі невиконання посадовою особою законних вимог прокурора. Обєктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері прокурорського нагляду. Ці відносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами.  При цьому, обовязковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП є те, що вимоги прокурора мають бути законними та законодавчо обґрунтованими. Згідно з протоколом №32 ОСОБА_1, притягається до адміністративної відповідальності за те, що він не виконав 13.12.2018 року вимоги прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про надання дозволу на проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в ДУ «Веселівський виправний центр (№8)»  Однак, зазначені вимоги прокурора не є законодавчо обґрунтованими. Так, відповідно до приписів ст. 19Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) N1401-VIII від 02.06.2016 року (який набрав законної сили 30.09.2016 року), в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Пунктом 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій. Згідно зч.1,3ст.2Закону України«Про прокуратуру»N1697-VIIвід 14.10.2014року (знаступними змінами) (далі - Закон N 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України. З аналізу вищезазначених норм Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», суд доходить висновку, що на прокуратуру не покладені функції забезпечення наглядової діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища. Згідно з приписами п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону N 1697-VII прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» N 1264-XII, 25.06.1991 року (з наступними змінами) (далі  Закон України N 1264-XII) функції державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів покладені на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Також, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.  При цьому, державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України. Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N32 від 21.01.2015 року, Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. Відповідно до ст. 5 Закону України N 1264-XII, об'єктами правової охорони навколишнього природного середовища є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя всіх людей, а не тільки засуджених. Статтею 50 Конституції України кожному гарантовано право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Таким чином, вимоги прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про надання дозволу на проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства не узгоджуються з функціями, які покладені на прокуратуру Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру» та не є законодавчо обґрунтованими.   Також, слід звернути увагу на те, що відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян, в тому числі шляхом проведення перевірок, лише в місцях, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, а саме:  - в місцях тримання затриманих, попереднього увязнення,  - установах, в яких засуджені відбувають покарання,  - установах, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру,  та будь-які інших місцях, до яких доставлено осіб з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення  чи в яких особи примусово тримаються згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу. В пункті 2 Наказу Генеральної прокуратури України «Про організацію діяльності прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян» N 161 від 0.04.2016 року основними завданнями діяльності на цьому напрямі визначено забезпечення нагляду за додержанням: 2.1. Прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства і держави при виконанні покарань та інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи, відповідно до законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України. 2.2. Законодавства щодо запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню із затриманими, взятими під варту та засудженими. 2.3. Визначених законодавством вимог режиму, порядку та умов тримання затриманих осіб, а також осіб, до яких застосовано запобіжні заходи: - тримання під вартою; - поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають їх небезпечну поведінку. 2.4. Встановлених законодавством вимог режиму, порядку та умов тримання осіб, до яких застосовано інші заходи примусового характеру. 2.5. Визначених законодавством вимог режиму, порядку та умов тримання, а також відбування покарань засудженими. 2.6. Законодавства при виконанні покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. 2.7. Законодавства під час здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідними оперативними підрозділами при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. 2.8. Законодавства при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Відповідно до приписів ст. 29 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» N2713-IV від 23.06.2005 року (з наступними змінами) нагляд за дотриманням законності в діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється в порядку, визначеному Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну установу «Веселівський виправний центр (№8)», затвердженого 27 серпня 2018 року Міністерством юстиції №2212/5, державна установа «Веселівський виправний центр (№8) (далі  виправний центр) - є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Виправний центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, може мати інші печатки та штампи (п. 1 Положення). Виправний центр є установою відкритого типу та відповідно до діючого законодавства здійснює правозастосовні та правоохоронні функції (п. 2 Положення). Основними завданнями виправного центру є: 1) виконання покарань у виді обмеження волі; 2) забезпечення дотримання прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінального покарання, реалізації їх законних прав та інтересів (п. 4 Положення). Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань регламентовані Кримінально-виконавчим законодавством України, зокрема, Кримінально-виконавчим кодексом України (далі  КВК України). Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними (ч. 2 ст. 1 КВК України). Згідно зі ст. 22 КВК України прокурор відповідно до Закону України "Пропрокуратуру" здійснює нагляд за додержанням законів в органахі установахвиконання покарань при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання осіб у місцях, зазначених у частині першій цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, які виконують судові рішення у кримінальних справах, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню. Згідно зі ст. 24 КВК України без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконанняпокарань для здійснення контролю та проведення перевірок мають право, зокрема, генеральний прокурор, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють на відповідній території нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Згідно з ч. 1 ст. 56 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі регламентований статтею 59 КВК України. Згідно з ч. 10 ст. 59 КВК України порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі і нагляду за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.  Таким чином, прокурор має здійснювати нагляд з питань додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян, в тому числі шляхом проведення перевірок відповідно до ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 22 КВК України в Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)», в якій відбувають покарання засуджені у виді обмеження волі. Під час розгляду справи, прокурор Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, свідок ОСОБА_5 підтвердили той факт, що будь-яких перешкод для здійснення прокурором перевірки з питань додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян, в Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)» не було.  І така перевірка на виконання вимог наказу в.о. Генерального прокурора України №161 від 20.04.2016 року «Про організацію діяльності прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян» прокурором Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 з залучення м спеціалістів була проведена, про що свідчить складена останнім письмова «Довідка про результати комплексної перевірки додержання вимог кримінально-виконавчого законодавства у Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)» за II півріччя 2018 року» від 04.01.2019 року, в якій відображені результати перевірки з усіх питань, які перевірялися, і будь-яких посилань на неможливість проведення перевірки ця довідка не містить.    В той же час, вимога прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про надання дозволу на здійснення прокурором перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в порядку ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» в Державному підприємстві «Сільськогосподарське підприємство кримінально-виконавчої служби України (№8) не є нормативно обґрунтованою. Відповідно до Статуту Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство кримінально-виконавчої служби України (№8), затвердженого Міністерством юстиції України 06.12.2016 року за №3539/5 (далі  Статут), Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство кримінально-виконавчої служби України (№8) (далі  ДП «СГ підприємство ДКВС України (№8); ОСОБА_9) утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально  виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності (п. 2.1 Статуту). Основними завданнями ДП «СГ підприємство ДКВС України (№ є залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності (п. 2.4 Статуту).  Таким чином, ДП «СГ підприємство ДКВС України (№8) не є зазначеним у пункті 1 частини першої статті 26 Закону України «Про прокуратуру»: - місцем тримання затриманих чи попереднього увязнення,  - установою, в якій засуджені відбувають покарання,  - установою, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру,  та будь-які іншим місцем, до яких доставлено осіб з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення  чи в якому особи примусово тримаються згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених. Згідно зі ч. 1, 2 ст. 60 КВК України засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу. Згідно зі Статутом ДП «СГ підприємство ДКВС України (№8) є самостійним субєктом господарювання. ОСОБА_9 є юридичною особою (п. 3.1 Статуту), має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також може мати товарний знак, який реєструється відповідно до законодавства (п. 3.5 Статуту). ОСОБА_9 засноване на державній формі власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України (далі  Уповноважений орган управління) (п. 1.1 Статуту). ОСОБА_9 становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі ОСОБА_9 (п. 4.2 Статуту). ОСОБА_9 здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності згідно із законодавством (п. 4.14 Статуту). ОСОБА_9 має право самостійно планувати свою діяльність, визначати стратегію на основні напрями своєї роботи відповідно до стратегічного плану розвитку ОСОБА_9 Уповноваженим органом управління (п. 6.1 Статуту). ОСОБА_9 зобовязано, зокрема, виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки (п. 6.2 Статуту). У разі порушення ОСОБА_9 законодавства про охорону навколишнього природного середовища його діяльність може бути обмежена, тимчасово заборонена або припинена відповідно до законодавства (п. 6.5 Статуту). Основним показником фінансових результатів господарської діяльності ОСОБА_9 є прибуток (п. 9.1 Статуту).   Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» N 877-V від 05.04.2007 року (з наступними змінами) (далі  Закон N 877-V). Відповідно до ст. 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль)  це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до ст. 3 Закону N 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;  невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.  презумпції правомірностідіяльності субєктагосподарювання уразі,якщо нормазакону чиіншого нормативно-правовогоакта,виданого напідставі закону,або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків субєкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).  Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону N 877-V, виключно законами встановлюються, зокрема: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);  санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону N 877-V, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обовязків субєкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах субєкта господарювання. Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону N 877-V, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобовязані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 2 Закону N 877-V, органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобовязані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.  Законом N 877-V також чітко регламентована процедура здійснення державного нагляду (контролю). Згідно зприписами ст.7Закону N877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, імя та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);  підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Частина 2 ст. 8 Закону N 877-V зобовязує органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи, Листом від 16.11.2018 року №1.1-10763 вих 18 за підписом заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 Мелітопольська місцева прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції в Запорізькій області просила виділити спеціаліста для проведення перевірки додержання в ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» вимог екологічного законодавства України, зазначивши, що на виконання наказу в.о. Генерального прокурора України №161 від 20.04.2016 року Веселівським відділом Мелітопольської місцевої прокуратури проводиться комплексна перевірка додержання вимог кримінально- виконавчого та іншого законодавства в Державній установі «Веселівський виправний центр (№8)». Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у звязку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів. Проведення перевірки планується у період з 11.12.2018 по 26.12.2018. На підставі листа Мелітопольської місцевої прокуратури від 16.11.2018 року №1.1-10763 вих 18, наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції в Запорізькій області від 12.12.2018 року №565 «Про залучення спеціаліста» направлено 13.12.2018 року ОСОБА_4 - заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області та ОСОБА_5 - головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області для участі в якості спеціалістів у проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною установою «Веселівський виправний центр (№8)». Як вбачається з цього наказу №565 в якості субєкта, щодо якого має здійснюватися перевірка, зазначено лише Державну установу «Веселівський виправний центр (№8)», ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)» в ньому взагалі не згадується. Предметом перевірки зазначено - дотримання природоохоронного законодавства. В судовому засіданні свідок ОСОБА_5, пояснила, що працює в Державній екологічній інспекції у Запорізькій області на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області, 13.12.2018 року вона разом із заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області ОСОБА_4 на підставі наказу в.о. державної екологічної інспекції в Запорізькій області №565 від 12.12.2018 року здійснено виїзд до Державної установи «Веселівський виправний центр (№8)» для проведення Веселівським відділом Мелітопольської місцевої прокуратури перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Державною установою «Веселівський Виправний центр №8».  При здійсненні державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Державна екологічна інспекція у Запорізькій області керується Конституцією України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Уніфікованою формою акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншим законодавством. Згідно наказу в.о. державної екологічної інспекції в Запорізькій області №565 від 12.12.2018 року Державна екологічна інспекція у Запорізькій області не здійснювала самостійно перевірку як орган, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері навколишнього природного середовища, а вони залучені лише у якості спеціалістів у проведенні перевірки прокурором додержання вимог природоохоронного законодавства Державною установою «Веселівський Виправний центр №8», тому інших розпорядчих документів на перевірку, крім наказу в.о. державної екологічної інспекції в Запорізькій області №565 від 12.12.2018 року, вони не мали.  Начальник ДУ «Веселівський виправний центр (№8)» ОСОБА_1, ознайомившись з наказом, відмовив прокурору у допуску до перевірки, посилаючись на ст. 26 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)» не є обєктом прокурорської перевірки, питання, які стосуються перевірки, належить перевіряти лише на підприємстві. ОСОБА_1 запропонував їм відвідати гуртожиток для засуджених.  Також, в кабінеті ОСОБА_1 був присутній і в.о. директора ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)» ОСОБА_6, який у письмовому вигляді зазначив на наказі про проведення перевірки, що відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про прокуратуру» нагляд прокурора передбачений за органами чи установами, які виконують кримінальні покарання, а підприємство не відноситься до цієї категорії. Згідно з ст. 10 Закону N 877-V субєкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: бути поінформованим про свої права та обовязки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; субєкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом. З урахуванням того, що для здійснення перевірки Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області не було предявлено документів, передбачених статтею 7 Закону N 877-V, а саме, наказу (рішення, розпорядження) Державної екологічної інспекцією у Запорізькій області, в якому було б зазначено в якості суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися перевірка, - ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)», та посвідчення (направленні) на проведення такого заходу із зазначенням, передбачених ст. 7 цього закону відомостей, відповідно до ч. 5 ст. 7 суб'єкт господарювання ДП «Сільськогосподарське підприємство ДКВС України (№8)» мало право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки.   Також слід зазначити, що відповідно до Статуту Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство кримінально-виконавчої служби України (№8) управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління, тобто Міністерству юстиції України (п.п. 7.3, 1.1 Статуту). Директор ОСОБА_9 за посадою є заступником начальника Веселівського виправного центру (п. 7.5 Статуту). Директор ОСОБА_9самостійно вирішуєпитання діяльностіОСОБА_9,за виняткомтих,що віднесеніСтатутом докомпетенції Уповноваженогооргану управління,тобто Міністерстваюстиції України (п.п. 7.6, 1.1, 8 Статуту), несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом (п.п. 7.8 Статуту).  ОСОБА_1 не є директором Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство кримінально-виконавчої служби України (№8). Відповідно до наказу Міністерства юстиції від 23.02.2017 року №24о/к «Щодо ОСОБА_1О.» полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 вважається таким, що з 23 січня 2017 року обіймає посаду начальника державної установи «Веселівський виправний центр (№ 8). Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2297/к від 19.06.2018 року, покладено виконання обовязків директора Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№8) з виробництва на ОСОБА_6.  За таких обставин вимоги прокурора, зазначені у протоколі №32 про вчинення адміністративного правопорушення від 10.01.2019 року, не є законодавчо обґрунтованими, а відтак діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 185-8 КУпАП. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.  Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.   На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя     ПОСТАНОВИВ: Закрити відносно гр. ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення.   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізької апеляційного суду через суд, якій виніс постанову. СУДДЯ  ОСОБА_10  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		313/25/19
		3/313/25/2019
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		21.03.19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...