Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 467/297/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2019.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Номер судового провадження: 61-45794ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                            
		Іменем України                                                             
		 
		06 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 467/297/18
		провадження № 61-45794св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів:  Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Сорочан Володимир Олександрович, на постанову Апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Данилової О. О.,          Царюк Л. М., від 13 вересня 2018 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» (далі - ТОВ «Агрофірма «Вісла») про розірвання договору оренди землі.
		Позовна заява мотивована тим, що у 2006 році його батько - ОСОБА_6 за договором оренди передав у користування відповідачу належну йому земельну ділянку загальною площею 15,60 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області строком на десять років.
		29 травня 2006 року цей договір був зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центру Державного земельного кадастру» за                № 04060050077.
		За додатковими угодами до цього договору від 15 серпня 2007 року та          від 31 липня 2008 року були збільшені строк оренди до 15 років та до             25 років відповідно та а орендна плата.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер, після смерті якого вказана земельна ділянка була ним прийнята у спадщину.
		20 липня 2009 року він отримав державні акти, але договір оренди з відповідачем не переуклав.
		15 вересня 2010 року з відповідачем була досягнута усна домовленість про розірвання договору оренди землі, тому він з 2009 року самостійно обробляв земельні ділянки, сплачував необхідні збори, податки, платежі, а ТОВ «Агрофірма «Вісла» з 2009 року орендну плату не сплачувало, земельні ділянки не обробляло.
		Проте в листопаді 2017 року відповідач, порушуючи домовленості, самостійно почав обробляти земельні ділянки.
		Оскільки з 2009 року відповідач орендну плату не сплачував, не використовував земельну ділянку за цільовим призначенням та не виконував умов договору, ОСОБА_4 просив розірвати договір оренди землі, укладений між ТОВ «Агрофірма «Вісла» та ОСОБА_6
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області у складі судді Догарєвої І. О. від 11 травня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 06 липня 2018 року про виправлення описки, позов ОСОБА_4 задоволено.
		Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Агрофірма Вісла», зареєстрований Миколаївською регіональною філією № 5 державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Державного комітету України 29 травня 2006 року за № 040600500677, розірвано.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що відповідач систематично не виконував умови договору оренди землі, а саме з 2009 року не сплачував орендну плату, що є підставою для розірвання договору оренди землі.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 13 вересня        2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Вісла» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сама по собі бездіяльність відповідача щодо невикористання орендованої земельної ділянки та несплати орендної плати, яку орендодавець не вимагав виплатити з 2009 року та не розраховував на її отримання, оскільки сам обробляв землю, не є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, що подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, не врахував, що систематична несплата орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У грудні 2018 року ТОВ «Агрофірма «Вісла» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі, оскільки з 2009 року відповідач не користувався земельною ділянкою, а тому не мав сплачувати орендну плату. Крім того, після набуття права власності на земельну ділянку позивач не виконав вимоги статті 148-1 ЗК України та не повідомив відповідача про свої права, що перешкодило останньому виплатити орендну плату. 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		У справі, що переглядається, установлено, що у 2006 році між ТОВ «Аргофірма «Вісла» та ОСОБА_6 був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 15,60 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, строком на 10 років.
		 
		Договором було передбачено, що орендна плата виплачується орендарем у розмірі 1,7 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить         1 891,75 грн до 31 грудня поточного року.
		 
		Згідно з пунктом 38 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
		 
		Державна реєстрація цього договору здійснена 29 травня 2006 року за          № 040600500677.
		 
		Додатковим договором від 15 серпня 2007 року внесені зміни до договору оренди, яким збільшені строк оренди до 15 років та орендна плата до 2,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 2 879,07 грн.
		 
		Додатковим договором від 31 липня 2008 року внесені зміни до договору оренди, яким збільшені строк оренди до 25 років та орендна плата до 4 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 4 736,49 грн. 
		 
		Протягом 2006-2008 років сторони виконували умови оренди відповідно до договору та їх не оспорювали.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, після смерті якого земельну ділянку площею 15,60 га, окремо площами 8,48 га і 7,12 га успадкував його син - ОСОБА_4, на які 20 липня 2009 року отримав державні акти на право власності на земельні ділянки. Договір оренди з відповідачем не переуклав.
		 
		З 2009 року відповідач господарську діяльність на земельній ділянці не здійснював, орендну плати не сплачував.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
		 
		Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		 
		Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		 
		Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
		 
		Частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі»  передбачено, що перехід права  власності  на  орендовану  земельну ділянку до іншої особи,  а також реорганізація юридичної особи-орендаря не  є  підставою  для  зміни  умов або розірвання договору,  якщо інше не  передбачено договором оренди землі.
		 
		У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
		 
		Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.
		 
		Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2012 року у справі        № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.
		 
		Установивши, що відповідач не виконував істотної умови укладеного між сторонами договору оренди, систематично не сплачував орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, а саме у період з 2009 по      2018 роки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі, що відповідає вимогам пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту 38 договору оренди землі.
		 
		Відповідач не заперечував, що з 2009 року він не сплачував орендну плату за договором оренди землі, що зазначив у поданих ним апеляційній скарзі  (а. с. 68-69) та запереченнях на касаційну скаргу. 
		Матеріали справи не містять даних про умисне ухилення позивача від отримання орендної плати та вчинення будь-яких дій з боку відповідача для належного виконання ним обов'язку щодо сплати орендної плати.
		 
		Враховуючи, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача у порядку спадкування не є підставою для зміни або розірвання договору оренди, саме до позивача перейшло право на отримання орендної плати.
		 
		Суд апеляційної інстанції вищевказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не врахував, помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, зазначивши, що порушення з боку орендаря щодо виконання умов договору оренди, зокрема в частині виплати орендної плати та використання земельної ділянки, не можна оцінювати як істотні порушення умов договору зі завданням цим шкоди орендодавцю та не є підставою для розірвання договору оренди землі згідно з положеннями статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», пункту 38 договору оренди.
		 
		Доводи ТОВ «Аргофірма «Вісла»про те, що неповідомлення позивачем про свої права, що перешкодило відповідачу виконати свої обов'язки зі сплати орендної плати, є безпідставними, оскільки, як установлено судом першої інстанції, відповідач з 2009 року був обізнаний про те, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є позивач.
		 
		Доводи ТОВ «Аргофірма «Вісла» про те, що з 2009 року воно не мало обов'язку платити орендну плату у зв'язку з тим, що не використовувало спірну земельну ділянку, є безпідставними, оскільки суперечать умовам укладеного між сторонами договору оренди, за якими в період чинності договору обов'язок орендаря зі сплати орендної плати є безумовним.
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Таким чином, з ТОВ «Агрофірма «Вісла» на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 1 410,00 грн.
		 
		Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Сорочан Володимир Олександрович, задовольнити.
		 
		Постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 13 вересня           2018 року скасувати, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області   від 11 травня 2018 року залишити в силі.
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 410,00 грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник    Судді:   О. В. Білоконь     Є. В. Синельников      С. Ф. Хопта     Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...