Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 256/2987/13-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2019.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Номер судового провадження: 61-22791ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		13 березня 2019 року
		місто Київ
		 
		справа № 256/2987/13-ц
		провадження № 61-22791св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), УсикаГ.І.,
		учасники справи:
		заявник - Державне підприємство «Шахта імені МаксимаГорького»,
		суб'єкт оскарження - державний виконавець відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку БезверхийС.В.,
		заінтересована особа - ОСОБА_4,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу голови ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта імені Максима Горького» ГоленкаЕ.І. на ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року у складі судді Сватікова О. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року у складі колегії суддів: Краснощокової Н. С., Безрученко Ю. О., Могутової Н. Г.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивача
		Державне підприємство «Шахта імені МаксимаГорького» 
		(далі - ДП «Шахта імені Максима Горького») у жовтні 2013 року звернулось до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку БезверхогоС.В. 
		Заявник обґрунтовував вимоги скарги тим, що 24 липня 2013 року судом видано виконавчий лист про стягнення з ДП «Шахта імені Максима Горького» на користь ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 10 541, 70 грн. На підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 39133827. Заявник вважає, що такі дії державного виконавця суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких у разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії, виконавче провадження підлягає закінченню. Оскільки наказом від 26 жовтня 2011 року № 646 створено ліквідаційну комісію на ДП «Шахта імені Максима Горького», відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), тому виконавче провадження підлягає закінченню.
		З цих підстав заявник просив суд зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження.
		Стислий виклад заперечень відповідачів
		Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку БезверхийС.В. просив суд вирішити справу на розсуд суду, пояснив, що він дійсно відкрив виконавче провадження за виконавчим листом про стягнення з ДП «Шахта імені Максима Горького» на користь ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 10 541, 70 грн. Відповідно до статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Державний виконавець вважає, що відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження за правилами статті 67 Закону України «Про виконавче провадження».
		Стягувач ОСОБА_4 проти задоволення вимог скарги заперечувала, зазначила, що ДП «Шахта імені Максима Горького» не визнана банкрутом, хоча формально знаходиться протягом тривалого часу відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28 квітня 2006 року № 265 в стадії ліквідації. Але на момент розгляду скарги заявника не ліквідовано, його не виключено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, не виконано офіційну процедуру - не розміщено оголошення про ліквідацію у офіційному виданні, не повідомлено в установленому порядку орган податкової служби про ліквідацію заявника, не закриті його рахунки, ДП «Шахта імені Максима Горького» продовжує здійснювати господарську діяльність. На підприємстві не складено ліквідаційного балансу і не складено реєстру кредиторів.
		Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року, у задоволені скарги ДП «Шахта імені Максима Горького» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку у справі за позовом ОСОБА_4 до ДП «Шахта імені Максима Горького» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання провести виплати лікарняного та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовувались тим, що на момент ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження та на час розгляду скарги по суті будь-яких достовірних відомостей чи документів про те, що ДП «Шахта імені Максима Горького» як юридичну особу ліквідовано та її діяльність як юридичної особи припинена, які б давали підстави державному виконавцю для відмови у відкритті провадження за виконавчим документом, чи закінчення його виконання відповідно до положень статей 48, 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлення відповідно до статті 67 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого документу ліквідаційній комісії (ліквідатору) ДП «Шахта імені Максима Горького», для вирішення питання про подальший порядок його виконання у встановленому законом порядку заявником суду не надано. Навпаки, представник заявника не зміг пояснити суду, чому з 2006 року не завершено ліквідацію ДП «Шахта імені Максима Горького», чому на підприємстві не складено ліквідаційний баланс та реєстр кредиторів, чому в офіційних виданнях не оголошено про ліквідацію підприємства.
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у квітні 2014 року засобами поштового зв'язку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ДП «Шахта імені Максима Горького» просило скасувати ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги скарги ДП «Шахта імені Максима Горького» на дії державного виконавця.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 67 Закону України 
		«Про виконавче провадження». Стан припинення ДП «Шахта імені МаксимаГорького» доведено достатніми доказами, наявними у матеріалах справи.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить касаційну скаргу ДП «Шахта імені Максима Горького» відхилити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХКАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року направлено до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-22791ск18 у цивільній справі № 256/2987/13-ц за скаргою Державного підприємства «Шахта імені Максима Горького» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку в порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Шахта імені Максима Горького» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання провести виплати за листком непрацездатності та відшкодування моральної шкоди для розгляду та вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
		Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 256/2987/13-ц за скаргою ДП «Шахта імені Максима Горького» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку в порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ДП «Шахта імені Максима Горького» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання провести виплати лікарняного та відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
		Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Калінінським районним судом м. Донецька розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ДП «Шахта імені Максима Горького» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання провести виплати лікарняного та відшкодування моральної шкоди. За результатами розгляду справи 24 липня 2013 року судом видано виконавчий лист про стягнення з ДП «Шахта імені Максима Горького» на користь ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 10 541, 70 грн для звернення до примусового виконання рішення суду.
		Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку БезверхимС.В. 30 липня 2013 року відкрито виконавче провадження за зазначеним виконавчим листом.
		28 квітня 2006 року видано наказ № 265 Міністерства енергетики та вугільної промисловості «Про утворення ліквідаційні комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП «Шахта ім. Максима Горького».
		Оцінка аргументів касаційної скарги
		Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (стаття 383 ЦПК України 2004 року).
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
		Статтею 67 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на майно у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації боржника - юридичної особи. Відповідно до змісту частин другої та третьої зазначеної статті у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом України.
		Ліквідація - це процедура, результатом якої є припинення юридичної особи, тобто внесення запису про припинення юридичної особи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, після чого юридична особа перестає існувати.
		Відповідно до частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами, а також за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.
		Частиною першою статті 59 ГК України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
		Ліквідаційна процедура юридичної особи налічує декілька етапів, одним з яких є розрахунок з кредиторами, та після завершення яких до єдиного державного реєстру вноситься запис про припинення цього товариства (частина п'ята статті 104 ЦК України).
		Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується за рішенням її учасників, в тому числі кредиторам, вимоги яких підтверджені рішенням суду, здійснюється ліквідаційною комісією в порядку, встановленому статтями 111, 112 ЦК України.
		За правилами частини першої статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
		Після внесення до державного реєстру запису про припинення юридичної особи боргові вимоги до останньої не можуть бути пред'явленими. Відтак закінчення виконавчого провадження та надіслання виконавчого документа ліквідатору лише після внесення запису про припинення юридичної особи є нелогічним та неправильним, оскільки після внесення такого запису всі заборгованості юридичної особи вважаються погашеними.
		Стягнення заборгованості з юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, поза межами встановленої Законом ліквідаційної процедури, зокрема й державним виконавцем у порядку Закону України «Про виконавче провадження», могло надати перевагу одній особі над іншими, вимоги яких підлягають задоволенню в першу чергу. Тобто, незакінчення виконавчого провадження після початку процедури ліквідації боржника та ненадіслання виконавчого документа ліквідаційній комісії (ліквідатору) є порушенням процедури ліквідації та може спричинити порушення прав інших кредиторів.
		Зважаючи на наведене, виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) під час ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем у порядку Закону України «Про виконавче провадження». 
		Такі правові висновки викладені у постанові ВеликоїПалати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 487/3335/13-ц (провадження 
		№ 14-111цс18).
		Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні скарги, наведеного на врахували, зробили необґрунтовані висновки про безпідставність вимог скарги на дії державного виконавця, неправильно застосували норми матеріального права.
		Під час ухвалення рішення у цій справі Верховний Суд врахував, що відповідно до пункту 10 Розділу «Перехідні і прикінцеві положення» Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, чинного на момент перегляду справи в касаційному порядку) скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення вимог скарги на дії державного виконавця.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Згідно з частинами першою та третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Керуючись статтями 389, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державного підприємства «Шахта імені Максима Горького»  задовольнити.
		Ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року скасувати.
		Скаргу Державного підприємства «Шахта імені МаксимаГорького» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку БезверхогоС.В., заінтересована особа - ОСОБА_4, задовольнити частково.
		Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку БезверхогоС.В. розглянути питання про закінчення виконавчого провадження № 39133827 у зв'язку з розпочатою ліквідаційною процедурою боржника.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                          В. А. Стрільчук
		 
		 
		Судді                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                                      А.С.Олійник
		 
		 
		С.О.Погрібний
		 
		 
		                                                                                                                      Г.І.Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...