Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/18051/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2019. Зареєстровано: 28.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2019.
Дата набрання законної сили: 09.01.2020
Результат оскарження 09.01.2020 Харківський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/643/746/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220000001052

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/746/19 
		Справа № 643/18051/18
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.03.2019  Московський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		потерпілого - ОСОБА_4 ,
		захисника  адвоката - ОСОБА_5 
		обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12018220000001052 від 21.09.2018, яке надійшло від прокуратури Харківської області за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, не одруженого, з незакінченою вищою освітою, студента 5-го курсу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		20.09.2018, приблизно о 21:40 ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «SSANG YONG KYRON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по пр. Московському у м. Харкові зі сторони вул. Соіча в напрямку вул. Академіка Павлова зі швидкістю приблизно 70 км/год.
		В процесі руху по вказаній вулиці, в районі перехрестя з пров. Конюшеним у м. Харкові, напроти будинку №102 по пр. Московському, ОСОБА_6 , при проїзді нерегульованого пішохідного переходу, грубо порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:
		   - п.18.1 "Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,
		і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва на право за напрямком руху його автомобіля.
		   Внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_7 була смертельно травмована. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 10-12/1952-с/18 від 07.11.2018, причиною смерті потерпілої ОСОБА_7 стала черепно-мозкова травма у вигляді забитої рани на обличчі, внутрішньочерепних крововиливів і забиття головного мозку, що призвело до набряку головного мозку.
		Порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_6 , згідно з висновком автотехнічної експертизи № 1260/18 від 27.11.2018 знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками і виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «SSANG YONG KYRON», р.н. НОМЕР_1 , проявив неуважність, при проїзді нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість свого руху і не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_7 , яка перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо за напрямком його руху, внаслідок чого допустив на неї наїзд, що спричинило її смерть.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним злочину, як зазначено вище у вироку суду. При цьому показав, що 21.09.2018 керував автомобілем «SSANG YONG KYRON», р.н. НОМЕР_1 , який належить його матері, о 21:40 годині рухався в крайньому лівому ряду по пр. Московському у м. Харкові зі сторони вул. Соіча в напрямку вул. Академіка Павлова, та був засліплений світлом фар зустрічних автомобілів, потім побачив силует людини, яка швидко перетинала проїзджу частину зліва направо в потім відчув удар в передню ліву частину бамперу автомобіля. Він намагався загальмувати та здійснив маневр наліво, але наїзду не зміг запобігти. Пішохід впав на проїзджу частину, а обвинувачений став чекати швидку допомогу, поліцію. 
		Обвинувачений у суді зазначив про те, що він розумів, що скоїв злочин, та щиро розкаявся у його вчинені, причину скоєння ним злочину зазначив як з необережності. 
		У судовому засіданні ОСОБА_6 приніс вибачення потерпілому ОСОБА_4 . Крім цього, обвинувачений зазначив, що в ході досудового розслідування, він та його родина в добровільному порядку відшкодувала потерпілому ОСОБА_4 спричинені матеріальні збитки та моральну шкоду. Обвинувачений зазначив, що не припиняє та систематично надає матеріальну допомогу доньки загиблої, ОСОБА_8 , про що надав суду докази, а саме, копію квитанцій. 
		Потерпілий ОСОБА_4 у суді зазначив, що дійсно обвинувачений в добровільному порядку відшкодував завдані матеріальні збитки та моральну шкоду, у зв`язку з чим у нього не має до обвинуваченого ніяких претензій. Крім цього, потерпілий у суді просив не позбавляти обвинуваченого волі.
		За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у скоєні ним злочину, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 .
		При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та неумисним злочином. Обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, офіційно навчається на п`ятому курсі денного відділення НТУ «ХПІ», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має місце реєстрації та фактичне місце мешкання, за місцем навчання та проживання позитивно характеризується. (а.с.36-43, 45,46). 
		Згідно висновку щодо результатів медичного огляду від 20.09.2018, точний час огляду 20.09.2018 о 23-15 годині, у ОСОБА_6 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено. (а.с.44).
		В ході досудового розслідування ОСОБА_4  потерпілий, ОСОБА_9 - батько загиблої ОСОБА_7 , ОСОБА_10  рідна сестра загиблої ОСОБА_7 , ОСОБА_11  рідний брат ОСОБА_7 , надали нотаріально завірену заяву від 21.11.2018, яка досліджена у суді, в якій зазначили, що матеріальна та моральна шкода їм відшкодована ОСОБА_6 в повному обсязі, та будь-яких претензій до останнього у них не має, прохають не затримувати його в порядку ст.208 КПК України, та не обирати запобіжного заходу пов`язаного з позбавленням волі. Також прохають суд, при призначенні покарання ОСОБА_6 суворо не карати та призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі. (а.с. 50). Крім цього, в ході досудового розслідування, потерпілий ОСОБА_4 надав розписку від 21.11.2018, в який зазначив, що моральна та матеріальна шкода йому відшкодована в повному обсязі ОСОБА_6 , в зв`язку з чим ніяких претензій до ОСОБА_12 у нього не має. ( а.с. 51). Вищезазначену позицію потерпілий підтвердив в ході судового розгляду.
		В матеріалах справи містяться копії квитанцій, які свідчать, що обвинувачений ОСОБА_6 в добровільному порядку продовжує надавати матеріальну допомогу доньки загиблої ОСОБА_7 , а саме, ОСОБА_13 ( а.с. 33,34, 74). 
		При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_6 , суд враховує його щире каяття, та добровільне усунення заподіяної шкоди, визнає ці обставини, відповідно до ст.66 КК України, такими, що пом`якшують його покарання. Обставину, що обтяжує покарання останнього, яка передбачена ст. 67 КК України, судом не визнано.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.
		Водночас судом враховується, щостаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		У п.п.20,21 постанови №14Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами Українизаконодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23грудня 2005 рокузазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиноюст.286КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви, допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.Крім того, Пленум ВСУ роз`яснив, що у кожному випадку призначення покарання за ч.ч. 1, 2ст.286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання, зокрема позбавлення права керувати транспортними засобами.
		В обґрунтування своїх вимог зазначає, що згідно роз`яснень, які містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання лише особам, які вперше вчинили злочин, активно сприяли розкриттю, злочину та відшкодували завдані збитки, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
		Суд враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину, дані про особу винного, позицію потерпілого та близьких родичів загиблої ОСОБА_7 , які не мають моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого, а також приймає до уваги доводи сторони обвинувачення та захисту, усвідомлення останнім вчинення ним кримінального правопорушення, його щире каяття, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку на підставіст. 75 КК України за можливе звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з позбавленням права керування транспортними засобами. Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_6 саме такого виду покарання. В силу положень ч. 1ст. 76 КК України, суд звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України.
		В ході досудового розслідування та суду запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 не обирався, клопотань до суду з цього питання не надходило.
		Цивільні позови відсутні.
		Прокурором у суді не надано процесуальних документів, на підтвердження визнання речових доказів по справі.
		В ході судового розгляду були заявлені клопотання захисником ОСОБА_5 про скасування арешту на автомобіль «SSANG YONG KYRON», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_14 . Відповідно до положень ч.4ст. 174 КПК Українисуд вирішує питання про скасування арешту майна.
		З урахуванням того, що у судовому засіданні обвинувачений надав документи, на підтвердження сплати ним у добровільному порядку процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування по справі, підстави стягнення з обвинуваченого цих витрат за вироком суду - відсутні.
		Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 визнативинним ускоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК Українита призначитийому покаранняу виді5(п`ять)років позбавленняволі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст. 75КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням і іспитовим строком на 3 (три) роки.
		Згідно ч.1 п.п.1,2 ст. 76КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Арешт на майно, а саме: автомобіль «SSANG YONG KYRON», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_14 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2018, після набрання ухвали законної сили  скасувати, та повернути власнику.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_6 та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		    СУДДЯ:             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...