Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/477/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2019. Зареєстровано: 28.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2019.

Результат оскарження 28.01.2020 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		28 березня 2019 року                                                      № 826/477/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді-доповідача          Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В., Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
		за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс»
		до                              Національного банку України 
		про                            визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Обставини справи:
		 
		У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» (далі - ТОВ «Ай Ті Фінанс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - НБУ) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення НБУ від 04 лютого 2016 року № 45 «Про виключення з операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24NONSTOP» (справа № 826/2735/16).
		Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з невиконанням позивачем попереднього рішення НБУ № 651 від 30 грудня 2015 року про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24NONSTOР, платіжною організацією якої є ТОВ «Ай Ті Фінанс», за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем. 
		Рішення НБУ від 30 грудня 2015 року № 651 також оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа № 826/477/16).
		За клопотанням позивача ухвалою суду від 23 березня 2016 року позовні вимоги в адміністративних справах №826/477/16 та №826/2735/16 об'єднанні в одне провадження з присвоєнням номера 826/477/16. 
		З урахуванням об'єднання справ в одне провадження, предметом спору у даній справі є законність або протиправність таких рішень НБУ:
		-          № 651 від 30 грудня 2015 року про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24NONSTOР, платіжною організацією якої є ТОВ «Ай Ті Фінанс», за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем;
		-          від 04 лютого 2016 року № 45 «Про виключення з операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24NONSTOP».  
		Позивачем 22 червня 2016 року подано заяву про зміну підстав позову, з урахуванням якої зазначається, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з перевищенням повноважень, з порушенням норм Конституції України в частині зворотної дії закону в часі, а також Закону України «Про Національний банк України», оскільки, приймаючи рішення про застосування до ТОВ «Ай Ті Фінанс» заходу впливу, передбаченого пунктом 1 розділу VІІ Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні в редакції від 26 листопада 2015 року, відповідач не врахував, що певні норми набули чинності вже після проведення відповідної перевірки. 
		Крім того, приймаючи рішення № 45 від 04 лютого 2016 року, на думку позивача НБУ невірно застосував норми матеріального права, зокрема пункт 1 розділу VІІІ Постанови Правління НБУ № 524 від 19 грудня 2013 року «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні» в редакції від 25 січня 2016 року (чинності набула 28 січня 2016 року), тоді як застосований мав би бути цей же акт у попередній його редакції.    
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій позивач оскаржив їх до Верховного Суду.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року касаційну скаргу ТОВ «Ай Ті Фінанс» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року справу прийнято да провадження під моїм головуванням та визначено порядок розгляду справи колегією у складі трьох суддів за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін й запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву. 
		Відповідачем 12 жовтня 2018 року надано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що застосовуючи до позивача заходи впливу, НБУ діяв на підставі та у межах наданих повноважень, за умов наявності правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, з урахуванням тих обставин, які були наявними на момент проведення перевірки.
		Від позивача 23 жовтня 2018 року надійшла відповідь на відзив, та від відповідача 07 листопада 2018 року надійшли заперечення на відповідь на відзив.
		Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 
		Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15 грудня  2017 року).
		Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
		          За наслідками виявлення у ході планової перевірки порушень вимог законодавства України з питань діяльності платіжних систем рішенням Національного банку України  від 30 грудня 2015 року №651 "Про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (далі по тексту - Рішення №651), за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем" зупинено переказ коштів у ВПС 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", до усунення порушень.
		Вказане рішення прийнято внаслідок допущення позивачем наступних порушень:
		- не забезпечено виконання пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" щодо зупинення операцій з переказу коштів після 06 серпня 2014 року через програмно технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою;
		- порушувалися вимоги   Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні": діяльність внутрішньодержавної платіжної системи (ВПС) 24 NONSTOP здійснювалась всупереч законодавству України, яке вимагає, щоб платіжна система діяла відповідно до установлених платіжною організацією цією платіжної системи та узгоджених з Національним банком України правил (пункти 9.2, 9.3 статті 9); порушувалися строки проведення переказів коштів (пункт 8.5 статті 8); не розміщувались в доступному для огляду клієнтів місці або на ПТКС інформація щодо електронної адреси платіжної системи та режиму роботи (пункт 24.7 статті 24);
		- порушувались вимоги Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженого     постановою Національного банку України від 04 лютого 2014 року №43: використовувалась торгівельна марка, яка відрізняється від офіційного найменування платіжної системи, про що не було повідомлено Національний банк України (пункт 8 розділу І Положення); надавалися послуги платіжної системи, що не були узгоджені з Національним банком України (пункт 9 розділу ІІ Положення);
		- не подано до Національного банку України засвідчених в установленому порядку копій змін до Внутрішніх правил про переказ коштів та Статуту у встановлені строки всупереч вимогам пункту 2.5 Положення про порядок видачі небанківськими фінансовими установами ліцензій на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженого     постановою Правління Національного банку України від 26 лютого 2013 року №57;
		- до Національного банку України подавалася неповна та недостовірна статична звітність всупереч вимогам Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених   постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року №124, та вимогам пункту 8 розділу І Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні, затвердженого   постановою Правління Національного банку України від 28 листопада 2014 року №755;
		- на офіційному сайті платіжної організації відображалася неактуальна інформація, зокрема інформація щодо вартості послуг, що надаються користувачам, порядку (умов) здійснення переказу коштів, переліку та і обов'язків платіжної організації платіжної системи та її учасників, а також переліку учасників (пункти 1, 2 розділу ХІІІ Положення №755).
		За невиконання Рішення №651 відповідно до рішення Національного банку України від  04 лютого 2016 року №45 "Про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP" (далі по тексту - Рішення №45) виключено з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників систем та операторів послуг платіжної інфраструктури ВПС 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "Ай Ті Фінанс". 
		Із зазначеними рішеннями позивач не погоджується та вважає їх протиправними.
		Розглядаючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, судом встановлено, що відповідно до частини першої   статті 2 Закону України "Про Національний банк України"     НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються     Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
		Згідно з пунктом 29     статті 7 Закону України "Про Національний банк України"     НБУ здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків.
		Пунктом 41.1   статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"   встановлено, що Національний банк України здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків (далі - нагляд (оверсайт) платіжних систем) у частині їх діяльності в Україні відповідно до цього   Закону,   Закону України "Про Національний банк України"     та нормативно-правових актів НБУ.
		Відповідно до пункту 41.2 статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"   об'єктами нагляду (оверсайту) платіжних систем є платіжні організації платіжних систем, клірингові та процесингові установи, учасники платіжних систем, інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг або здійснювати операційні та інші технологічні функції в платіжних системах.
		Згідно з пунктом 41.4   статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"     порядок здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Пункт 41.6   статті 41 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"   встановлює, що Національний банк України має право вимагати від об'єктів нагляду (оверсайту) усунення порушень законодавства України з питань діяльності платіжних систем, а також застосовувати до них такі заходи впливу: проведення переговорів з особами, які є об'єктами нагляду (оверсайту), стосовно необхідності приведення їх діяльності у відповідність із встановленими вимогами; письмове застереження щодо усунення порушень; обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; накладання штрафів на посадових осіб юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, які є об'єктами нагляду (оверсайту), у порядку, встановленому законодавством України; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури; заборона здійснення діяльності в Україні.
		Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем та має право вимагати від об'єктів нагляду (оверсайту) усунення порушень законодавства України з питань діяльності платіжних систем, а також застосовувати до них заходи впливу аж до обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні та виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.
		Порядок пред'явлення НБУ вимог до об'єктів нагляду (оверсайта) щодо усунення порушень Закону, нормативно-правових актів Національного банку з питань діяльності в Україні платіжних систем та систем розрахунків (далі - платіжні системи), а також переказу коштів (далі - законодавство України) та застосування до них заходів впливу за порушення законодавства України, визначених статтею 41 Закону, встановлює Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 грудня 2013 року №524     (далі по тексту - Положення №524).
		Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) НБУ за порушення об'єктами нагляду (оверсайта), якими є платіжні організації платіжних систем та систем розрахунків, члени/учасники платіжних систем (далі - учасники платіжних систем), оператори послуг платіжної інфраструктури, вимог законодавства України адекватно вчиненим порушенням, має право застосувати до них заходи впливу, до яких належать, зокрема обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (далі - реєстр платіжних систем).
		За правилами пункту 1 розділу ІІІ Положення №524 НБУ має право в порядку, установленому цим розділом, застосовувати до об'єктів нагляду (оверсайта) заходи впливу на підставі зокрема результатів (матеріалів) перевірок об'єктів нагляду (оверсайта) щодо дотримання ними вимог законодавства України.
		Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення №524 рішення про застосування заходу впливу до об'єкта нагляду (оверсайта) (далі - рішення про застосування заходу впливу) приймає Правління Національного банку, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет з питань нагляду) відповідно до цього Положення.
		Пункт 1 розділу VII Положення №524 передбачає, що НБУ у разі виявлення порушень/неусунення порушень об'єктом нагляду (оверсайта) законодавства України та з метою усунення порушень і недопущення таких порушень у подальшій діяльності застосовує такий захід впливу як письмове застереження.
		Відтак, первинним актом реагування Національного банку України у разі виявлення порушень є письмове застереження, а отже, після виявлення за результатами перевірки за період з 13 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року порушень та складення довідки про результати перевірки від 26 листопада 2015 року на підставі пункту 1 розділу VI Положення НБУ мав право застосувати такий захід впливу як письмове застереження, чого зроблено не було.
		Без застосування такого попереднього заходу впливу, застосування іншого заходу впливу - зупинення надання послуг» суперечить положенням пункту 1 розділу VI, пункту 1 розділу VIІ Положення №524.
		Пунктом 1 розділу VIІ Положення №524 в редакції Постанови НБУ від                          25 листопада 2015 року №815, яка набрала чинності 26 листопада 2015 року, передбачена можливість прийняти рішення про обмеження надання об'єктом нагляду окремих видів послуг як у разі виявлення порушень, тобто одразу після виявлення такого факту, так і у разі не усунення порушень, на які було звернено увагу раніше. 
		Таким чином, вимоги до об'єктів нагляду в новій редакції стали більш жорсткими. 
		За таких обставин застосування відповідачем нової, більш жорсткої правової норми, яка погіршує попереднє становище, суперечить положенню статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		Крім того, частина друга зазначеної статті Конституції передбачає, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. 
		Частиною четвертою статті 56 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що нормативно-правові акти НБУ не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність.  
		Відтак, застосувавши Положення в редакції від 26 листопада 2015 року до встановлених правопорушень за період з 13 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року НБУ порушив положення статті 58 Конституції України та статтю 54 Закону України «Про Національний банк України».
		З огляду на вищенаведене рішення НБУ від 30 грудня 2015 року №651 "Про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо рішення НБУ від 04 лютого 2016 року № 45 «Про виключення з операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24NONSTOP» суд зазначає таке.  
		Згідно з пунктом 1 розділу VIII Положення №524 НБУ має право застосувати до об'єкта нагляду (оверсайта) такий захід впливу, як виключення з реєстру платіжних систем у разі: невиконання рішення або неусунення порушень, за які до об'єкта нагляду (оверсайта) були застосовані заходи впливу, передбачені розділами VI, VII цього Положення; повторного (протягом року) невиконання вимог нормативно-правових актів Національного банку, що містять вимоги щодо зупинення здійснення фінансових операцій банками, небанківськими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку.
		Як свідчать обставини справи, зупинення переказу коштів у ВПС 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є ТОВ "Ай Ті Фінанс", здійснено у тому числі у зв'язку із не забезпеченням виконання пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" щодо зупинення операцій з переказу коштів після 06 серпня 2014 року через програмно- технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать ТОВ "Ай Ті Фінанс" на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою.
		Так, відповідно до пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року №436, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями     3,     27,     99 Конституції України, статтями     7,     15 Закону України "Про Національний банк України",     статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про боротьбу з тероризмом", розділом I Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої     постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року №435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" Правління Національного банку України постановило: небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.
		Водночас, у довідці НБУ, складеної за результатами перевірки ТОВ "Ай Ті Фінанс", зафіксовано, що згідно з інформацією, наданою Службою безпеки України, позивач не зупинив функціонування ПТКС на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і після 06 серпня 2014 року продовжував їх обслуговування, інкасацію та приймання платежів у ВПС 24 NONSTOP; вибірковою перевіркою реєстру операцій з переказу коштів за період з 01 січня 2015 року по 22 червня 2015 року встановлено факти здійснення операцій з переказу коштів через ПТКС, які належать ТОВ "Ай Ті Фінанс" на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою.
		Позивач стверджує, що до прийняття рішення №45 ним усунуто виявлені перевіркою порушення та вважає, що відповідач мав відновити надання послуг у платіжній системі, проте окрім таких тверджень, що містяться в адміністративному позові, заяві про зміну підстав позову, запереченнях на відзив відповідача, не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів усунення порушень, що вказані у рішенні №651, до прийняття відповідачем рішення про виключення з реєстру платіжних систем.
		При цьому, суд враховує наявність у справі копій листів позивача від 06 січня        2016 року №3 та від 12 січня 2016 року №8, адресованих заступнику Голови Національного банку України, в яких ТОВ "Ай Ті Фінанс" повідомляє про усунення виявлених перевіркою порушень та просить відновити переказ грошових коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, однак, такі листи не підтверджують усунення позивачем виявлених порушень або вжиття будь-яких заходів щодо цього.
		Крім зазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення НБУ від 04 лютого 2016 року № 45 є похідним від попереднього рішення НБУ від 30 грудня 2015 року № 651, оскільки як позивач, так і відповідач зазначили про це у поданих до суду матеріалах.
		За таких обставин, виходячи з протиправності рішення НБУ від 30 грудня 2015 року № 651, про що вже зазначено судом вище, рішення від 04 лютого 2016 року № 45 суд визнає протиправним як похідне, тобто з підстав його прийняття на підставі попереднього протиправного рішення.       
		          Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зазначивши про це у постанові від 31 липня 2018 року у даній справі № 826/477/16.
		           Суд вважає за необхідне зазначити також, що, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		          Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		У даній справі позивачем доведено обставини протиправності рішень Національного банку України, на які він посилався, як на підставу позову, у зв'язку з чим суд вбачає правові підстави для задоволення позову.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову. Позивачем, який не є суб'єктом владних повноважень, при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 169,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 08 лютого 2016 року № 133114, від 17 лютого 2016 року № 1333650, від 11 січня 2-16 року № 1296585. Отже, зазначена сума судових витрат підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
		З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263  Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		            Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати рішення Національного банку України:  
		-       № 651 від 30 грудня 2015 року «Про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24NONSTOР, платіжною організацією якої є ТОВ «Ай Ті Фінанс», за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем»;
		-          № 45 від 04 лютого 2016 року «Про виключення ТОВ «Ай Ті Фінанс» з операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24NONSTOP».  
		 
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс»( 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, код ЄДРПОУ 36567210, р/р 26505001012701, код банку 336310 в ПАТ «Ідея Банк») за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, код ЄДРПОУ 00032106) суму сплаченого судового збору у розмірі 3     169, 40 грн. (три тисячі сто шістдесят дев'ять грн. 40 коп.). 
		 
		За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Повне найменування сторін:
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс», адреса: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, код ЄДРПОУ 36567210, р/р 26505001012701, код банку 336310 в ПАТ «Ідея Банк», тел. +380444518449, адреса електронної пошти: info@24nonstop.com.ua.  
		Відповідач: Національний банк України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, код ЄДРПОУ 00032106, тел.+380442533822, електронна пошта info@bank.gov.ua.
		 
		 
		Суддя-доповідач В.І. Келеберда
		 
		Судді                                                                                          В.В. Амельохін
		 
		                                                                                                    І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...