Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/13280/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: 61-19211ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     Постанова
		Іменем України                                               
		                   
		         20 березня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 761/13280/16-ц
		провадження № 61-19211св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І., 
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М.,   Курило В. П.,         
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4, 
		відповідачі:  Київська міська державна адміністрація, Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація,  
		третя особа - Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року в складі судді Піхур О. В. та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва              від 08 грудня 2016 року в складі суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В., 
		 
		               ВСТАНОВИВ :
		 
		1.     Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		                    
		У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
		В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі  розпорядження Представника Президента України у Ватутінському районі м. Києва від 07 вересня 1994 року він та його сім'я у складі 4-х осіб (дружина ОСОБА_5 та діти ОСОБА_6, ОСОБА_7)  перебувають на квартирному обліку як громадяни, які постраждали          від аварії на ЧАЕС по категорії 1 та забезпечені житловою площею менше ніж 9,0 кв. м на одну особу.
		19 квітня 2012 року комісією по розподілу жилої площі, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 березня 2010 року № 151, прийнято рішення про надання йому на сім'ю з двох осіб однокімнатної квартири     АДРЕСА_1, зняття з квартирного обліку всієї сім'ї як забезпеченої житловою площею згідно норми (протокол № 2 від 19 квітня 2012 року). 20 грудня 2012 року Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація видала йому ордер на вказане жиле приміщення.
		Посилаючись на те, що надана йому квартира не відповідає вимогам ДБН «Житлові будинки», іншим нормативно-правовим актам та враховуючи вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач просив визнати дії Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про надання йому вказаної квартири протиправними та зобов'язати Київську міську державну адміністрацію надати йому на сім'ю з двох чоловік благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири в м. Києві в межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, положенню статті 20 вказаного Закону щодо надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати та відповідає нормативним актам України у галузі будівництва для сімей, в складі яких є інваліди та видати ордер на заселення жилої площі.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		    
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю позовних вимог.  
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції   
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року залишено без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, і судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.  
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У січні 2017 року ОСОБА_4 подав  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  касаційну скаргу на рішення шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. 
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва зазначену справу.
		 
		10 червня 2017 року зазначена справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
		 
		Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються  спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2018 року  вказану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Суди не врахували, що він має право на отримання житла як особа, яка потребує поліпшення житлових умов, оскільки надана йому квартира не відповідає нормам жилої площі, встановленої на одну особу.    
		 
		Заперечення/відзив на касаційну скаргу
		 
		19 травня 2017 року від Київської міської державної адміністрації  надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4, які мотивовані тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач отримав житло в межах норм забезпеченості громадян жилою площею на одну особу.    
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І) та особою з інвалідністю  третьої групи з 30 вересня 1994 року  за профзахворюванням, що пов'язане з    роботами на ЧАЕС.  
		На підставі розпорядження Представника Президента України  у  Ватутінському районі м. Києві від 07 вересня 1994 року № 120            ОСОБА_4 зі складом його сім'ї: дружина - ОСОБА_5, дочка - ОСОБА_6, дочка - ОСОБА_7 включено до списку громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС за категорією І та забезпеченого жилою площею менше, ніж 9,0 кв. м на одну особу.  
		Згідно з протоколом № 12 від 19 квітня 2012 року засідання комісії по розподілу жилої площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської   перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 жовтня 2010 року № 807 та від 28 листопада 2011 року № 2205,  ОСОБА_4 перебуває на квартирному обліку за місцем проживання у Деснянському районі міста Києва та у реєстрі постраждалих громадян категорії 1 з  07 вересня 1994 року за № 33, зі складом сім'ї з 2-х осіб.  
		Родина ОСОБА_4, що складається з 10 осіб (він, дружина -          ОСОБА_7, колишня дружина - ОСОБА_5, дочка - ОСОБА_8,  дочка - ОСОБА_9, дочка - ОСОБА_10,  онука - ОСОБА_11,  онука - ОСОБА_11, зять - ОСОБА_12, зять - ОСОБА_3.) проживає у приватизованій 3-х  кімнатній квартирі АДРЕСА_2.
		Квартира приватизована на 8 - х осіб по 5,23 кв. м житлової площі на 1 особу.
		Право на пільгу як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за категорією I відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мали   ОСОБА_4 та його  дружина.
		Рішенням комісії по розподілу жилої площі від 19 квітня 2012 року    ОСОБА_4 на сім'ю з  2 - х осіб  надана  1 - кімнатна квартира  АДРЕСА_1, знято з  квартирного обліку сім'ю  як забезпечену житловою площею згідно з нормами. 20 грудня 2012 року Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація видала ОСОБА_4 ордер на вказану квартиру.
		Позивач належних та допустимих доказів того, що він має право на додаткову площу у вигляді окремої кімнати як особа, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня або стала особою з інвалідністю, та що на момент вирішення   комісією по розподілу жилої площі питання про надання йому жилої площі він не міг проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, і медичний висновок про що ним подавався комісії, проте останньою не врахований при наданні жилої площі, суду не надав.
		 
		На квартирному обліку для одержання додаткової жилої площі як особа, віднесена до категорії 1, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня і внаслідок чого стала особою з інвалідністю позивач не перебуває. 
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та)  вважати    доведеними    обставини,    що    не    були   встановлені   в     рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Частиною першою та другою статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 47 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) норма жилої площі встановлюється в розмірі                   13,65  кв. м на одну особу.  
		Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України (частина перша 1 статті 48  ЖК Української РСР).
		Згідно пункту 2 Постанови Виконавчого комітету Київської міської ради Народних депутатів президії Київської міськради профспілок від 30 квітня 1991 року № 234  жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв. м жилої площі. Рівень середньої забезпеченості громадян у     м. Києві жилою площею визначено  9,0 кв. м. на одну особу.
		Виходячи з того, що рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею становить 9, 0 кв. м на одну особу, а позивач та його дружина отримали квартиру жилою площею 18,79 кв. м, висновок судів  першої та апеляційної інстанції про те, що позивач отримав жиле приміщення в межах норми забезпеченості громадян жилою площею на одну особу є правильним.   
		Надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від  31 грудня 1996 року № 1589 (далі - Порядок).   
		Відповідно до пункту 2 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу        будь-якого ступеня або стали інвалідами для одержання додаткової жилої площі повинні перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.
		Додаткова жила площа надається: особам, віднесеним до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують особливого догляду, - у вигляді окремої кімнати (пункт 3 Порядку).  
		Пунктом 7 Порядку передбачено, що особи, які мають право на  додаткову жилу площу вносяться до відповідного реєстру, житлові умови поліпшуються у першу чергу громадянам, які страждають хронічними захворюваннями відповідно до затвердженого МОЗ переліку хронічних захворювань, за наявності яких вони не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, сім'ям, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.
		Таким чином, умовою одержання додаткової жилої площі особи, віднесені до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, є факт перебування на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.  
		Установивши, що позивач на квартирному обліку для поліпшення житлових умов як особа, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесла променеву хворобу будь-якого ступеня або стала інвалідами для одержання додаткової жилої площі, не перебуває, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки  не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини, а ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом, переоцінка цих доказів відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень касаційного суду.
		Інші доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду      
		                       ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та  оскарженню не підлягає.                                                                              
		 Головуючий                                                                                         В. І. Крат
		 Судді                                                                                                      Н.  О. Антоненко
		                                                                                                                 В. І. Журавель  
		                                                                                                              В. М. Коротун
		                                                                                                               В. П.Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...