Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/11302/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: 61-31050ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 522/11302/14-ц
		провадження № 61-31050св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,                           
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_3,
		представник позивача - ОСОБА_4,
		відповідач - ОСОБА_5,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17 листопада 2016 року у складі судді Ільченко Н. А. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Черевка П. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила на підставі частини четвертої статті 96 ЦК України стягнути з ОСОБА_5 завдану їй майнову та моральну шкоду. 
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09 квітня 2010 року, яке набрало законної сили, з приватного підприємства «Агенція нерухомості Конкорд-Дон» (далі - ПП «Агенція нерухомості Конкорд-Дон») стягнуто на її користь за укладеним між ними 06 вересня 2006 року договором про надання інформаційно-консультативних послуг суму сплачених та не отриманих послуг у розмірі 600 дол. США, що еквівалентно 4 752,00 грн, пеню у розмірі 14 440 дол. США, що еквівалентно 114 451 грн, та моральну шкоду 10 000,00 грн, проте до теперішнього часу рішення суду не виконано, оскільки місцезнаходження ПП «Агенція нерухомості Конкорд-Дон» не було встановлено виконавчою службою та не виявлено його майно.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2014 року їй відмовлено у задоволенні заяви про заміну боржника ПП «Агентство нерухомості Конкорд-Дон» на ОСОБА_5, як засновника підприємства, у виконавчому провадженні.
		Посилаючись на те, що договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 вересня 2006 року був укладений між нею та ПП «Агентство нерухомості Конкорд-Дон», яке на момент його укладення не було зареєстроване, тому саме його засновник ОСОБА_5 повинен відшкодувати їй завдану шкоду на підставі частини четвертої статті 96 ЦК України.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		Останнім рішенням Приморського районного суду міста Одеси                                   від 17 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив із недоведеності ОСОБА_3 того, що ОСОБА_5 є засновником ПП «Агенція нерухомості Конкорд-Дон».
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17 листопада 2016 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		У липні 2017 року ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 подали касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Надходження справи до суду касаційної інстанції
		Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року                   № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 522/11302/14-ц передано до Касаційного цивільного суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційні скарги аргументовані тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
		Зокрема, не звернули увагу на те, що існувало два підприємства:  ПП «Конкорд-Дон», яке було зареєстроване належним чином, та ПП «Агентство нерухомості «Конкорд-Дон», створене ОСОБА_5, проте не зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб України на момент укладення ОСОБА_3 договору про надання інформаційно-консультативних послуг від 06 вересня 2009 року. 
		Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 06 вересня 2006 року між ПП «Агентство нерухомості «Конкорд-Дон» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір про надання інформаційно-консультативних послуг, за умовами якого підприємство прийняло на себе зобов'язання з надання посередницьких послуг з купівлі квартири АДРЕСА_2. За договором вона сплатила грошові кошти у розмірі 600 дол. США, проте договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири не відбувся.
		Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09 квітня 2010 року з ПП «Агенція нерухомості «Конкорд-Дон» на користь ОСОБА_3 стягнуто суму оплачених та не отриманих послуг за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 вересня 2006 року у розмірі              600 дол. США, що еквівалентно 4 752,00 грн, пеню - 14 440 дол. США, що еквівалентно 114 451,44 грн, на відшкодування моральної шкоди -                             10 000,00 грн.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2014 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні її заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з ПП «Агентство нерухомості «Конкорд-Дон» на керівника підприємства ОСОБА_5 з огляду на те, що ПП «Агентство нерухомості «Конкорд-Дон» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців з 07 жовтня 2005 року, даних про його виключення немає, саме з цієї юридичної особи стягнуті кошти, тому відсутні підстави замінювати це підприємство на ОСОБА_5
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 07 жовтня 2005 року було зареєстроване ПП «Конкорд-Дон», ЄДРПОУ 33838030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, керівником та засновником якого є ОСОБА_5
		Встановлені судовим рішенням у вищезазначеній справі обставини відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, мають преюдиційне значення для суду при вирішенні цієї справи.
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
		Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Мотивувальна частина
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
		Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_3 зазначала, що договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 вересня 2006 року був укладений між нею та ПП «Агентство нерухомості «Конкорд-Дон», яке на момент укладення цього договору не було зареєстроване, тому його засновник ОСОБА_5 повинен відшкодувати їй завдану шкоду на підставі частини четвертої статті 96 ЦК України.
		Згідно з частиною четвертою статті 96 ЦК України особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.
		Виходячи з положень цієї норми її застосування можливе, коли юридична особа вже зареєстрована, але до її державної реєстрації виникли певні зобов'язання.
		На підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи), встановивши, що кошти за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 06 вересня 2006 року вже стягнуті на користь позивача зі сторони цього договору  (ПП «Агенція нерухомості «Конкорд-Дон») на підставі судового рішення і ОСОБА_3 повторно просить їх стягнути з ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про відсутність підстав для застосування норми частини четвертої статті 96 ЦК України та покладення відповідальності на засновника підприємства. 
		Аргументи касаційних скарг колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. 
		Згідно з положеннями статті 400 ЦПК України оцінка доказів не належить до повноважень суду касаційної інстанції.  
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00,  § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційних скарг та залишення без змін рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17 листопада                  2016 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 06 липня                   2017 року оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17 листопада                  2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 липня                  2017 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ. І. Крат    Судді:Н. О. Антоненко     В. І. Журавель     В. М. Коротун     В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...