Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/312/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; проведення очищення влади (люстрації).
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2019. Зареєстровано: 31.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2019.
Дата набрання законної сили: 04.07.2019
Результат оскарження 04.07.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		21 березня 2019 року (11год. 16 хв.)Справа № 280/312/19  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд 
		у складі головуючого судді Конишевої О.В., 
		за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,
		за участю позивача  ОСОБА_1,
		представників сторін:
		позивача  ОСОБА_2,
		відповідача  ОСОБА_3,
		третя особа - ОСОБА_3,
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 (69035, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 45А)
		до Управління Служби безпеки України в Запорізький області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Служба безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33)
		про визнання наказу протиправним та зобовязання вчинити певні дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		21.01.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Служби безпеки України в Запорізький області (далі- відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Служба безпеки України (далі  третя особа), в якій позивач просить суд: 
		визнати наказ Управління СБ України в Запорізькій області По особовому складу від 19.10.2018 № 592-ос в частині не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільнення ОСОБА_1 та відповідні дії відповідача щодо цього -протиправними;
		зобов'язати відповідача внести зміни до Наказу по Управлінню СБ України в Запорізькій області По особовому складу від 19.10.2018 № 592- ос та вказати про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення військовослужбовця при звільненні у вигляді одноразової грошової допомоги.
		Ухвалою суду від 28.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.02.2019.
		Протокольною ухвалою суду від 26.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.03.2019.
		В судовому засіданні 21.03.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив та поясненнями позивача у судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що чинні нормативні акти, які регулюють питання виплати одноразової грошової допомоги при звільнення, не містять заборони щодо такої виплати при звільненні, у зв'язку із застосуванням заборони передбаченої частинами третьою або четвертою статі 1 Закону України «Про очищення влади». Вважає, що йому безпідставно не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Згідно з відзивом на позов, запереченнями на відповідь на відзив та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, заперечення ґрунтуються на тому, що закон встановлює підстави для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, однак позивач не підпадає під такі підстави, так як звільнений у зв'язку із застосуванням заборони передбаченої частинами третьою або четвертою статі 1 Закону України «Про очищення влади», тому не має права на дану допомогу. Відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Представник третьої особи надав пояснення аналогічні поясненням відповідача просив у позові відмовити.
		Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
		Згідно Наказу т.в.о. Голови Службі СБУ «По особовому складу» від 31.07.2018 № 967-ос, за яким позивач відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України був звільнений з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «з» (у зв'язку із застосуванням заборони передбаченої частинами третьою або четвертою статі 1 Закону України «Про очищення влади») пункту 2 частини шостої статі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Служби безпеки України, з правом носіння військової форми одягу.
		Відповідно до Наказу від 31.07.2018 № 967-ос позивач був звільнений у запас Служби безпеки України у званні підполковника, мав загальну вислугу років 31 рік 4 місяці 18 днів.
		Наказом по Управлінню СБ України в Запорізькій області «По особовому складу» від 19.10.2018 № 592-ос позивач відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України був виключений зі списків особового складу у зв'язку із звільненням за наказом т.в.о. Голови Служби безпеки України від 31 липня 2018 року №967-ос у запас Служби безпеки України за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «з» (у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статі 1 Закону України «Про очищення влади») пункту 2 частини шостої статі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, з урахуванням часу на здавання посади, з 19 жовтня 2018 року включно.
		Зі всіма виплатами які були здійсненні відповідно до Наказу по Управлінню СБ України в Запорізькій області «По особовому складу» від 19.10.2018 № 592-ос, позивач погоджується та не оскаржує, однак вважає зазначений Наказ в частині не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні протиправним та просить зобов'язати відповідача внести зміни в оскаржуваний Наказ щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт звільнення позивачем не оскаржується. Предметом розгляду даної справи є право позивача на одноразову грошову допомогу при звільненні у зв'язку із застосуванням заборони передбаченої частинами третьою або четвертою статі 1 Закону України «Про очищення влади»
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», одноразова грошова допомога передбачена цим пунктом, не виплачується.
		Аналогічні норми містяться і у Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 10 квітня 2018 року №515/ДСК.
		Статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується.
		Відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року №393, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:
		які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
		які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
		які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським і особам рядового і начальницького складу:
		які звільняються із служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням ними умов контракту, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога не виплачується…
		Питання щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям СБУ також регулюються наказом СБ України від 19.01.2018 № 73/ДСК «Про основні напрямки бюджетної політики СБУ у 2018 році та заходи щодо ефективного використання бюджетних коштів», Інструкцією «Про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБ України» (затверджена наказом СБ України №515-ДСК від 10.04.2018 року), Інструкцією «Про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» (затверджена наказом СБУ №772 від 14.10.2008, із змінами згідно наказу Служби безпеки №494 від 16.09.2010).
		Зазначені документи були досліджені судом, однак враховуючи їх обмежений доступ, суд вважає за можливе зазначити, що ті норми які регулюють питання виплати одноразової грошової допомоги при звільнення повністю відповідають нормам чинного законодавства та не містять будь яких інших підстав для її виплати та обмежень щодо такої виплати, ніж ті які містяться у нормах чинного законодавства.
		При цьому, суд зазначає, що абзац перший та другий частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає певне розмежування у розмірі даної допомоги залежно від підстав звільнення.
		Так, грошову одноразову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби мають право отримати військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я.
		Грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше можуть отримати військовослужбовці у разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років.
		А грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачують військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше.
		Судом встановлено, що позивач був звільнений з військової служби у запас, відповідно до підпункту «а» пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та підпунктом «з» (у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статі 1 Закону України «Про очищення влади») пункту 2 частини шостої статі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, з урахуванням часу на здавання посади, з 19 жовтня 2018 року включно.
		Згідно підпунктом «а» пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, яке затверджено Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007 звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
		у запас Служби безпеки України - осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час.
		Відповідно до пункту 68 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, яке затверджено Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/200768 особам офіцерського складу Служби безпеки України, прапорщикам (мічманам), старшим прапорщикам (старшим мічманам), які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років (у тому числі в пільговому обчисленні), і тим, хто має особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років, при звільненні в запас або у відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, а військовослужбовцям у військовому званні генерал-полковника (адмірала) і генерала армії України, які звільняються Президентом України, надається право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільняються з військової служби за підпунктами "е", "є", "ж", "и", "і"пункту 62та підпунктами "е", "є", "ж", "з"пункту 63цього Положення.
		Те, що позивач бездоганно прослужив на військовій службі більше 20 років не заперечувалося відповідачам та третьою особою. Крім того, позивачем до матеріалів справи була долучена характеристика, яка лише підтверджує сумлінне виконання службових обовязків позивачем. Даний факт підтверджує, що позивач не був звільнений з підстав, які позбавляють права позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.
		Згідно з підпунктом «з» пункту 2 частини шостої статі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації), у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченоїчастинами третьоюабочетвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". 
		З аналізу нормативних актів, судом встановлено , що жодним нормативним актом не встановлено прямої зборони щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно доЗакону України «Про очищення влади».
		Також судом встановлено, що позивач не підпадає під жодну із підстав, які позбавляють права на отримання одноразової грошової допомоги.
		Крім того, суд зазначає, що положення Закону України « Про очищення влади» будь-яких обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні не містить.
		Однак, Законом України «Про очищення влади» передбачений порядок проведення перевірки по фізичним особам, на яких розповсюджується заборона, встановлена цим Законом або рішенням суду, обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. 
		Відповідно до пункту 4 ст.5 Закону України "Про очищення влади" організація проведення перевірки осіб (крім суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
		Таким чином, звільнення позивача за результатами проведення перевірки, у звязку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади", підпадає під критерій звільнення у звязку з проведенням організаційних заходів, яке дає право на підставі абзацу першого частини другої статті 15Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років.
		Щодо твердження позивача щодо втручання в його право на пенсійні виплати, суд погоджується з правовою позицією відповідача та зазначає наступне.
		Пенсія особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Тобто одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби є виплатою компенсаційного характеру, тому, під час обчислення пенсії, не враховується.
		Щодо змісту позовних вимог, суд зазначає наступне.
		Так як позивач не погоджується з Наказом по Управлінню СБ України в Запорізькій області «По особовому складу» від 19.10.2018 № 592-ос, лише з тих підстав, що там не зазначено про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільнення, а в цілому Наказ є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, тому підстав для визнання його протиправним, в частині не нарахування та невиплати такої допомоги, у суду не має, у звязку з чим, суд приходить до висновку, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню.
		Щодо зобов'язання відповідача внести зміни до наказу по Управлінню СБ України в Запорізькій області «По особовому складу» від 19.10.2018 № 592- ос та вказати про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення військовослужбовця при звільненні у вигляді одноразової грошової допомоги, суд вважає, що позивачем був обраний не вірний спосіб захисту.
		Підсумовуючи викладене та з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, змінивши обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, та для повного відновлення порушених прав позивача: визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Запорізький області щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу та зобов'язати Управління Служби безпеки України в Запорізький області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільнення ОСОБА_1.
		Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 (69035, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 45А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Служби безпеки України в Запорізький області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074)  задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Запорізький області щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільнення ОСОБА_1.
		Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Запорізький області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (69035, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 45А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Запорізький області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення виготовлено в повному обсязі 28.03.2019.
		 
		Суддя О.В. Конишева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...