Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2521/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2019. Зареєстровано: 31.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2019.
Дата набрання законної сили: 08.08.2019 (частково)
Результат оскарження 08.08.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		 
		27 березня 2019 року                      №640/2521/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного державного ревізора-інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДФС у м. Києві Критєва Анатолія Геннадійовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1), до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві), Головного державного ревізора-інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м. Києві Критєва Анатолія Геннадійовича, (далі - відповідач-2), в якій позивач просила суд:
		- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо проведення дослідження фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 р. по 01.02.2018 р., яке оформлене Аналітичним висновком ГУ ДФС у м. Києві №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р.;
		- визнати протиправним та скасувати Аналітичний висновок ГУ ДФС у м. Києві №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р. "Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 по 01.02.2018", складений відповідачем-2;
		- зобов'язати відповідача-1 відкликати Аналітичний висновок ГУ ДФС у м. Києві  №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р. "Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 по 01.02.2018" з Генеральної прокуратури України та від інших осіб, кому він був надісланий.
		Ухвалою суду від 15.02.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/2521/19, (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву).
		Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем-2 протиправно проведено дослідження фінансово-господарської діяльності позивача, а відповідачем-1 відповідно протиправно прийнято оскаржуваний Аналітичний висновок №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р., в якому відображено необ'єктивні та недостовірні відомості, чим порушено законні права та інтереси позивача.
		Відповідачі у встановлений судом строк не подали відзиву на позовну заяву.
		При цьому, ухвалою суду від 27.03.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДФС у м. Києві про надання додаткового часу на подання відзиву на позовну заяву.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
		03.04.2018 р. відповідачем-2, на виконання листа Державної фіскальної служби України №35562/7/99-99-16-04-17 від 20.12.2017 р., постанови про залучення спеціаліста Генеральної прокуратури України від 14.07.2017 р., наказу Державної фіскальної служби України від 28.08.2017 р. №564, відповідно до пп. 19-1.1.35 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, (далі - ПК України), проведено аналітичне дослідження фінансової та господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 р. по 01.02.2018 р., за результатами якого складено Аналітичний висновок "Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 по 01.02.2018" №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р. (далі - Аналітичний висновок).
		Зі змісту Аналітичного висновку вбачається, що при його складанні використані наступні матеріали та інформаційні ресурси:
		- інформаційні ресурси ДФС України АІС "Податковий блок";
		- матеріали кримінального провадження №42017000000002632 від 01.09.2017 р.;
		- матеріали (опис) кримінального провадження №42017000000002632 в 3 томах;
		- інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвали, рішення);
		- інформація з відкритих джерел;
		- Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
		В розділі 4 Аналітичного висновку викладено наступні результати аналітичного дослідження:
		- ФОП ОСОБА_1 має низку нерухомості у приватній власності та в оренді за кордоном на загальну суму 9257983,33 грн.;
		- ФОП ОСОБА_1 є командистом у "AHL REAL KAV GmbH & Co KG" та "AHL REAL PEU GmbH & Co KG", які володіють низкою нерухомості в Австрії у Відні на загальну суму 9075000 Євро (294639404,40 грн. - згідно курсу НБУ станом на 17.12.2012 р.);
		- загальна сума доходу, отриманого громадянкою ОСОБА_1 з 01.01.1998, станом на 15.01.2018 р. становить 3033074,35 грн.;
		- не відомо походження грошових коштів у сумі 6224908,98 грн.;
		- ймовірно дії ФОП ОСОБА_1 могли бути спрямовані на легалізацію у розмірі 6224908,98 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з п.п. 41.1, 41.3 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
		Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
		Функції контролюючих органів визначені в ст. 19-1 ПК України, згідно з пп. 19-1.1.35 п. 19-1.1 якої, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу, зокрема, вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству. 
		Відповідно до пп.пп. 20.1.4, 20.1.43 та 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Згідно з пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
		Постановою Кабінету Міністрів України "Про Державну фіскальну службу України" від 21.05.2014 р. №236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, (далі - Положення).
		Проте, вказаними вище нормативно-правовими актами, контролюючі органи не наділено повноваженнями по проведенню експертних досліджень фінансово-господарської діяльності платників податків та складанню аналітичних висновків щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень, а також не передбачено складання такого документа як "аналітичний висновок".
		Як вже зазначалось вище, відповідно до пп. 19-1.1.35 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству.
		При цьому, згідно з п. 47 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", (далі - Закон), фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або про які стало відомо суб'єкту державного фінансового моніторингу в рамках виконання цього Закону.
		Проте, в Аналітичному висновку не міститься ні перелік конкретних фінансових операцій позивача, які підлягли перевірці, ні жодного аналізу таких операцій на предмет відповідності законодавству, а міститься лише загальне дослідження всієї фінансової та господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 р. по 01.02.2018 р. на предмет наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень.
		Суд звертає увагу, що органами державної влади, які уповноважені здійснювати контроль за додержанням законів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, є не органи та службові особи ДФС, а суб'єкти державного фінансового моніторингу, якими згідно з ч. 3 ст. 5 Закону є: Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері надання послуг поштового зв'язку, у сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.
		Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону, завданнями спеціально уповноваженого органу є, зокрема, збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.
		Водночас, до компетенції та завдань відповідачів відповідно до п. 19-1.1.1 ПК України належить здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення перевірок та звірок платників податків.
		З норм ПК України вбачається, що контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів може здійснюватись лише шляхом вжиття спеціальних заходів, що іменуються податковим контролем.
		Так, відповідно до п. 61.1 ст. 61 та ст. 62 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. 
		Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу. 
		Згідно з п. 75.1 ст. 75, п. 86.1 ст. 86 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Отже, виходячи з наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач-2 мав право проводити будь-які дослідження фінансової та господарської діяльності позивача виключно в межах здійснення податкового контролю, тобто в ході проведення перевірки позивача як платника податків.
		Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що стосовно позивача призначалась та проводилась будь-яка перевірка відповідно до вимог ПК України.
		Суд погоджується з тим, що фактично відповідачем-2 проведено "дослідження" на підставі матеріалів кримінального провадження, можливість здійснення якого не передбачена положеннями ПК України, як і не передбачено права складання будь-яких аналітичних висновків на підставі матеріалів, не зазначених у ст. 83 ПК України.
		Отже, податковим законодавством не передбачено повноважень на проведення фінансових досліджень платників податків без їх відома та складання за їх результатами висновків без призначення та проведення перевірки платника податків, використання при цьому документів, отриманих інспектором-ревізором невстановленим шляхом та сумнівного змісту.
		За таких обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача-2 щодо проведення дослідження фінансово-господарської діяльності позивача, щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 р. по 01.02.2018 р., яке оформлене Аналітичним висновком.
		Відносно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Аналітичного висновку суд зазначає наступне.
		В обґрунтування вказаної вище позовної вимоги позивач посилався, зокрема, на те, що Аналітичний висновок містить необ'єктивну та недостовірну інформацію про фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_1
		Європейський суд з прав людини, розглядаючи питання обсягу судового розсуду при оцінці актів та дій органів державної влади під час реалізації їх виключної компетенції, указав на те, що за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів (п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2018 р. у справі №800/536/17).
		Роблячи висновок про те, що загальна сума доходу, отриманого позивачем з 01.01.1998 р., становить 3033074,35 грн., відповідач-2 керувався лише відомостями про нараховану позивачу заробітну плату на різних підприємствах та проігнорував інші доступні відомості про джерела доходів позивача.
		Зокрема, відповідач-2 не врахував, що позивач була не лише найманим працівником, але й займалась з 23.02.2006 р. підприємницькою діяльністю, подаючи як фізична особа-підприємець кожного кварталу та року відповідні декларації про отримані доходи. За звітні (податкові) періоди з 2006 року по 3 квартал 2018 року загальна сума таких доходів позивача склала 19449655,79 грн., що підтверджується довідкою ГУ ДФС у м. Києві №8655/Є/26-15-55-07 від 31.01.2019 р. та листом ГУ ДФС у м. Києві №19096/Є/26-15-42-06-27 від 20.02.2019 р.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 подано наступні податкові декларації платника єдиного податку:
		- за звітний (податковий) період 2013 рік - загальна сума доходу (рядок 8 декларації) становить 945542,00 грн.;
		- за звітний (податковий) період 2014 рік - загальна сума доходу (рядок 8 декларації) становить 4609128,81 грн.;
		- за звітний (податковий) період 2015 рік - загальна сума доходу (рядок 8 декларації) становить 5819846,00 грн.;
		- за звітний (податковий) період 2017 рік - загальна сума доходу (рядок 8 декларації) становить 3676477,98 грн.;
		- за звітний (податковий) період 3 квартали 2018 року - загальна сума доходу (рядок 8 декларації) становить 2504277,00 грн.
		Дані відомості підлягали обов'язковому врахуванню та відображенню в Аналітичному висновку, оскільки відповідачем-2 проводилось дослідження фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 саме як суб'єкта підприємницької діяльності.
		Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 1998 року по 3 квартал 2018 року отримала доходів у вигляді заробітної плати на загальну суму 3023542,18 грн., що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №8053/Є/26-15-55-04-22 від 30.01.2019 р.
		Отже, загальна сума офіційно задекларованих доходів позивача період, що перевірявся, становить як мінімум 22473197,97 грн., тоді як відповідачем-2 відображено в Аналітичному висновку суму доходів позивача лише у розмірі 3033074,35 грн.
		Враховуючи те, що вказані вище довідка №8655/Є/26-15-55-07 від 31.01.2019 р., лист №19096/Є/26-15-42-06-27 від 20.02.2019 р. та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків №8053/Є/26-15-55-04-22 від 30.01.2019 р. були видані ГУ ДФС у м. Києві на запит позивача, а тому є очевидним, що такі дані були наявні у розпорядженні відповідачів, однак не були в повній мірі використані та відображені ревізором-інспектором в Аналітичному висновку.
		Що стосується висновків ревізора-інспектора про те, що позивач має низку нерухомості у приватній власності на загальну суму 9257983,33 грн., суд звертає увагу, що такі висновки не ґрунтуються на жодних належних доказах, а зроблені лише на підставі публікацій з мережі Інтернет та вибіркових матеріалів кримінального провадження, яке не завершено та перебуває на стадії досудового розслідування.
		Отже, висновок відповідачів, що дії позивача могли бути спрямовані на легалізацію грошових коштів у розмірі 6224908,98 грн., фактично ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування, а не самостійно та професійно проведеному дослідженню первинних документів, інформаційних ресурсів ДФС України та фінансових операцій ФОП ОСОБА_1
		У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що Аналітичний висновок складений некомпетентним органом на підставі неповних даних і сумнівних джерел та без проведення повної незалежної перевірки господарської діяльності позивача, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
		Суд погоджується з твердженнями позивача відносно того, що викладення в Аналітичному висновку необ'єктивної та недостовірної інформації про фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 безумовно порушує права та охоронювані законом інтереси останньої, оскільки даний висновок є не лише об'єктом внутрішнього службового використання органу ДФС, а був надісланий правоохоронним органам, які його сприймають як висновок спеціаліста (експертний висновок) та належне й достовірне джерело доказування у кримінальному провадженні, зокрема, для складання повідомлення про підозру та проведення інших процесуальних та слідчих дій щодо позивача.
		За висновком суду, в даному випадку не може бути застосована правова позиція судів щодо неможливості оскарження документів, які безпосередньо не породжують для особи будь-яких правових наслідків (актів перевірки, протоколів, висновків, довідок тощо), оскільки в цій конкретній ситуації Аналітичний висновок є не просто внутрішнім службовим документом відповідача, який носить суто інформативний характер та безпосередньо не впливає на права та обов'язки платника податків, а він реально призвів до настання для позивача негативних правових наслідків, отримавши статус доказу у кримінальному провадженні, що погіршує положення позивача та покладає на нього додаткові обов'язки.
		Отже, як наслідок протиправності та скасування Аналітичного висновку, він підлягає відкликанню з Генеральної прокуратури України та від інших осіб, кому він був надісланий.
		Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Як вже зазначалось вище, відповідачем у справі не надано суду жодних доказів, які б спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.
		Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного державного ревізора-інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДФС у м. Києві Критєва Анатолія Геннадійовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 5763,00 грн.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), Головного державного ревізора-інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДФС у м. Києві Критєва Анатолія Геннадійовича (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправними дії Головного державного ревізора-інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДФС у м. Києві Критєва Анатолія Геннадійовича щодо проведення дослідження фінансово-господарської діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 р. по 01.02.2018 р., яке оформлене Аналітичним висновком Головного управління ДФС у м. Києві №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р.
		3. Визнати протиправним та скасувати Аналітичний висновок Головного управління ДФС у м. Києві №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р. "Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 по 01.02.2018", складений Головним державним ревізором-інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДФС у м. Києві Критєвим Анатолієм Геннадійовичем.
		4. Зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві відкликати Аналітичний висновок Головного управління ДФС у м. Києві №29/26-15-16-03-20/НОМЕР_1 від 03.04.2018 р. "Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2010 по 01.02.2018" з Генеральної прокуратури України та від інших осіб, кому він був надісланий.
		5. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 5763,00 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя          Ю.Т. Шрамко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...