Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 194/1761/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: 29.03.2019. Зареєстровано: 31.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2019.
Дата набрання законної сили: 23.07.2019
Результат оскарження 23.07.2019 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/194/40/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 194/1761/18
		Номер провадження № 2/194/40/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 березня 2019 року                                                                        м.Тернівка
		 
		Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
		Головуючого судді                                        Корягіна В.О.,
		з участю секретаря судового засідання         Шеймухової А.В.,
		позивача ОСОБА_1,
		представника позивача                                Ілющенко А.А.,
		представника відповідача                         Мойсеєнко Г.В.,
		представника третьої особи                 Голіцина О.М.,
		єдиний унікальний номер справи 194/1761/18, номер провадження №2/194/40/19,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, виконавчого комітету Тернівської міської ради, треті особи: державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні і втрати постійного та основного джерела засобів до існування, визнання права на страхові виплати в разі смерті потерпілого та визнання права власності на 1/2 частину майна, що набуте за час спільного проживання,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		       1.1 Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою доУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, виконавчого комітету Тернівської міської ради, треті особи: державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні і втрати постійного та основного джерела засобів до існування, визнання права на страхові виплати в разі смерті потерпілого та визнання права власності на 1/2 частину майна, що набуте за час спільного проживання. Просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу; встановити факт того, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, та після його смерті втратила постійне та основне джерело засобів до існування; визнати за нею право на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв'язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5; визнати за нею право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
		       1.2 В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що в 2008 році вона познайомилася з ОСОБА_8 В 2009 році він переїхав до неї і з цього часу вони почали мешкати разом однією сім'єю у її батьків АДРЕСА_2. Вони разом їздили на відпочинок, купували речі, спільно утримували житло, піклувалися один про одного та мали спільний бюджет. ОСОБА_8 завжди і всюди представляв її як свою дружину. 12 грудня 2011 року ОСОБА_8 придбав квартиру АДРЕСА_1, в яку вони відразу переїхали та мешкали разом. ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народилася донька ОСОБА_9 В шлюбі з ОСОБА_8 вона не перебувала, але походження дитини визначено відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 Сімейного Кодексу України. З цього часу вона не працювала, займалася веденням домашнього господарства та доглядала за їхньою спільною дитиною, тому перебувала на утриманні у ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 загинув на виробництві при виконання трудових обов'язків в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ШУ «Павлоградське». В травні 2018 року вона звернулася до Державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та нотаріус їй роз'яснила, що оскільки вона з ОСОБА_8 не перебувала в зареєстрованому шлюбі, то права спадкування не має, тільки їх спільна дитина та батьки ОСОБА_8 є спадкоємцями першої черги. Ні вона, ні ОСОБА_8 не перебували у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, тому згідно ст. 74 Сімейного Кодексу України вона має право на 1/2 частину квартири, що була придбана ними під час спільного проживання однією сім'єю. Встановлена факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки їй необхідно для отримання права на страхові виплати після загибелі ОСОБА_8 на виробництві та визнання права власності на 1/2 частину квартири, придбану разом з ОСОБА_8 25 травня 2018 року вона зверталася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, яка ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року залишена без розгляду. Пізніше позивач уточнила позовні вимоги, зазначивши в них другим відповідачем - виконавчий комітет Тернівської міської ради, та третіми особами - ОСОБА_6, ОСОБА_7 
		       1.3. Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позову в частині визнання за ОСОБА_1 право на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв'язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, посилаючись на наступне. Так, потерпілий ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав травму на виробництві несумісну з життям, внаслідок чого помер. За наслідками нещасного випадку складено Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 20 квітня 2018 року о 12-20 год. (за формою Н-5) та Акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом (за формою Н-1) від 17 травня 2018 року, які не були оскарженні та є чинними. Згідно акту форми Н-5 членами сім`ї, які перебувають на утриманні потерпілого, є донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Перелік осіб, яким може бути призначена страхова виплата у зв'язку із смертю потерпілого від нещасного випадку на виробництві є вичерпним та визначений в ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють; особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку. Відповідно до листа Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 28 листопада 2018 року № 01/08/4648 на обліку в Павлоградському відділенні перебувають ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та отримують страхові виплати по втраті годувальника ОСОБА_8 в зв'язку з нещасним випадком на виробництві від ІНФОРМАЦІЯ_5 на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Позивач не перебувала в зареєстрованому шлюбі з загиблим ОСОБА_8, проживала з ним однією сім'єюбез реєстрації шлюбу, а тому, в розумінні ст. ст. 21, 36 Сімейного кодексу України не є його дружиною, бо такий статус одного з подружжя породжує лише зареєстрований шлюб.
		       1.4 Позивач надала суду відповідь на відзив, в якому просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, оскільки відзив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області не містить обґрунтування по суті позовних вимог та зазначила, що вона зверталася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, яка ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року залишена без розгляду, оскільки від заінтересованої особи Фонду соціального страхування надійшло заперечення.
		       1.5 Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила її задовольнити, а також суду пояснила, що познайомилася вона з ОСОБА_8 в 2008 році, а з червня 2009 року стали мешкати разом. В 2012 році спільно придбали квартиру, вели спільне господарство. У ОСОБА_8 7 братів та сестер. Вона не працювала, з 14 січня 2013 року в придбаній квартирі вони були зареєстровані разом. Просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу; встановити факт того, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, та після його смерті втратила постійне та основне джерело засобів до існування; визнати за нею право на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв'язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5; визнати за нею право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
		1.6 Представник позивача - адвокат Ілющенко А.А. в судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила її задовольнити з зазначених в позові підстав, а також суду пояснила, що на час смерті ОСОБА_8 позивач не мала заробітку з поважних причин, бо доглядала за дитиною. Позивач та ОСОБА_8 вели спільне господарство, проживали однією сім'єю, у іншому шлюбі ніхто з них не перебував, померлий купував квартиру для родини. Встановити факт проживання однією сім'єю з 2009 року. Просить встановити факт проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу; встановити факт того, що позивачперебувала на утриманні ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, та після його смерті втратила постійне та основне джерело засобів до існування; визнати за позивачемправо на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв'язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5; визнати за позивачемправо на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
		       1.7 Представник відповідача Мойсеєнко Г.В. в судовому засіданні позовну заяву в частині позовних вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області не визнала, просила відмовити в її задоволенні з наведених у відзиву підстав.Крім того, суду зазначила, що позивач не перебувала в зареєстрованому шлюбі з загиблим ОСОБА_8, проживала з ним однією сім'єюбез реєстрації шлюбу, а тому, в розумінні ст. ст. 21, 36 Сімейного кодексу України не його дружиною, бо такий статус одного з подружжя породжує лише зареєстрований шлюб, а також позивач не є іншим членом сім`ї.
		1.8 Представник третьої особи ОСОБА_6 - адвокат Голіцин О.М. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог що стосуються встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання за позивачем права на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, оскільки в акті не зазначено з якого часу після народження дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_8 проживали разом. Також не було спільної праці для придбання квартири. До того, як ОСОБА_8 придбав квартиру за особисті кошти, він жив у гуртожитку.
		1.9 Представник відповідача виконавчого комітету Тернівської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.
		1.10 Третя особа державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася, але надала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, та повідомила, щодо майна померлого ОСОБА_8 заведена спадкова справа,тому суд вважає за необхідне розглянути справу за її відсутності.
		1.11 Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за її відсутності. 
		1.12 Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.
		Заяви, клопотання.
		       2.1 Позивач надала суду 20 листопада 2018 року уточнену позовну заяву.
		       2.2 Позивач надала суду письмову заяву про виклик свідків, яка судом задоволена.
		Інші процесуальні дії у справі.
		       3.1 Ухвалою судді від 15 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа: державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Надтока З.В., про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні і втрати постійного та основного джерела засобів до існування, визнання права на страхові виплати в разі смерті потерпілого та визнання права власності на 1/2 частину майна, що набуте за час спільного проживання - залишено без руху.
		       3.2 Ухвалою судді від 21 листопада 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13-30 год. 10 грудня 2018 року.
		       3.3 Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року за заявою позивача підготовче судове засідання відкладено на 10-00 год. 04 січня 2019 року.
		       3.4 Підготовче судове засідання відкладено на 09-00 год. 31 січня 2019 року, оскільки ухвалою суду від 04 січня 2019 року для участі в справі залучено ОСОБА_6, ОСОБА_7
		       3.5 Ухвалою суду від 31 січня 2019 року закрито підготовче судове засідання та справа призначена до розгляду по суті на 11-00 год. 20 лютого 2019 року.
		       3.6 В слуханні справи 20 лютого 2019 року оголошено перерву за клопотанням третьої особи ОСОБА_6 до 13-30 год. 05 березня 2019 року для укладання угоди з адвокатом.
		       3.7 В слуханні справи 05 березня 2019 року оголошено перерву для виклику свідків до 09-00 год. 25 березня 2019 року.
		Фактичні обставини, встановлені судом.
		       4.1 Вислухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог та їх заперечення, проаналізувавши та оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
		       4.2 В судовому засідання встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_8 та ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_9, про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 08 січня 2013 року (а.с.11).
		       Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 126 Сімейного Кодексу України, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного Кодексу України (а.с.12).
		       4.3 Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 02 травня 2018 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13).
		       4.4 Згідно Акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_5 о 12-20 год., (форма Н-5), затвердженого 17 травня 2018 року начальником головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_12, нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_5 о 12-20 год. з прохідником дільниці підготовчих робіт №4 ВСП «ШУ Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_8 пов'язаний з виробництвом і підлягає обліку в ВСП «ШУ Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» і складанню акта за формою Н-1 (а.с.14-22).
		       4.5 15 травня 2018 року складено Акт №14 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, (форма Н-1), який 17 травня 2018 року затвердженого начальником головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_12 (а.с.23-30).
		       4.6 Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 24 травня 2018 року вих. № 1051, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1, разом з ним були зареєстровані та мешкали: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.31).
		       4.7 Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року заяву ОСОБА_1 до заінтересованої особи Павлоградське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду (а.с.32).
		       4.8 Згідно акта від 05 листопада 2018 року, складеного начальником ЖРЕД-3 ОСОБА_13. сусідами ОСОБА_14, ОСОБА_15, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 мешкала разом з покійним чоловіком ОСОБА_8 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.35).
		       4.9 Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 07 листопада 2018 року № 23307, ОСОБА_1 за період з І кварталу 2018 року по ІІ квартал 2018 року отримувала доходи з таких джерел: у ІІ кварталі 2018 року 1762 грн. допомога на поховання від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (а.с.40).
		       4.10 Згідно інформації Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 28 листопада 2018 року вих. № 01-08/4648 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходяться на обліку та отримують страхові виплати по втраті годувальника ОСОБА_8 в зв'язку з нещасним випадком на виробництві від ІНФОРМАЦІЯ_5 на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (а.с.101).
		       4.11 Відповідно до довідки виконавчого комітету Пришибської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 29 травня 2018 року вих. № 06-06/1052 ОСОБА_6, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, на день смерті сина ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходилася на повному його утриманні (а.с.154).
		       4.12 Згідно повторного свідоцтва про народження, виданого Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04 травня 2018 року, батьками ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с.156).
		       4.13 Відповідно інформації Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 04 березня 2019 року вих. № 05-04/906 згідно з заявою матері потерпілого ОСОБА_6 від 04 червня 2018 року та відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування» їй постановою відділення № 0412/8772/8772/1 від 06 червня 2018 року була призначена сума щомісячних страхових виплат, яка становила 4281,08 грн. з датою початку виплат ІНФОРМАЦІЯ_5; згідно з заявою матері неповнолітньої дитини потерпілого ОСОБА_1 від 24 липня 2018 року та відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування» постановою відділення № 0412/8772/8772/14 від 01 серпня 2018 року донці потерпілого ОСОБА_9 була призначена сума щомісячних страхових виплат, яка становила 6421,62 грн. з датою початку виплат ІНФОРМАЦІЯ_5, а також постановою відділення № 0412/8772/8772/5 від 01 серпня 2018 року була призначена сума одноразової допомоги (утриманцю), яка становила 35240,00 грн. (а.с.167).
		       4.14 Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона є двоюрідною сестрою позивача. Позивач ОСОБА_1 мешкала разом з ОСОБА_8 у цивільному шлюбі 9 років, мають спільну дитину, вони разом святкували свята, їздили разом відпочивати на море. До народження дитини вони вже мешкали разом, але не може зазначити з якого року, бо не пам'ятає. 
		       4.15 Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її племінницею. ОСОБА_1 та ОСОБА_8 проживали разом як чоловік та жінка десь 9-10 років. Влітку 2009 року вони разом мешкали у її рідної сестри, матері позивача. Потім вони мешкали в іншій квартирі, але не може зазначити де саме. ОСОБА_8 піклувався про ОСОБА_1, разом відпочивали, купували для своєї оселі різні речі. ОСОБА_8 купив для родини квартиру. У них в 2013 році народилася донька. До народження дитини ОСОБА_8 та ОСОБА_1 мешкали разом. Вона бачила їх ще разом на святах 9 років тому. 
		       4.16 Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком двоюрідної сестри позивача. ОСОБА_19 та ОСОБА_8 мешкали разом 9-10 років, де вони мешкали він не знає. З ОСОБА_8 він познайомився тільки після народження їхньої дитини.
		       4.17 Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її двоюрідною сестрою. ОСОБА_19 познайомилася з ОСОБА_8 10 років назад, а разом як сім`я, дитина, чоловік та жінка вони почали мешкати десь 9-10 років назад. Зустрічалися, потім переїхали до квартири, де зараз мешкає позивач. До народження дитини вони мешкали разом. Квартиру купував ОСОБА_8, за чиї саме кошти вона не знає. Вона бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в магазині разом, вони купували речі, коли саме не пам'ятає.
		       4.18 Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її кумою. ОСОБА_19 познайомилася з ОСОБА_8 9-10 років назад, а 9 років назад. Вони переїхали в квартиру, коли дитина вже народилася, де потім і мешкали разом, вели спільне господарство, ОСОБА_8 працював. Чи купували речі разом не знає.
		       4.19 Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що знайома з позивачем та добре знала ОСОБА_8. ОСОБА_8 часто гуляв з дитиною. Їх родину вона добре знає вже після народження дитини, проживали разом, ОСОБА_8 позичав гроші у товариша на купівлю квартири, про це він їй розповідав особисто.
		       4.20 Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_8 з 2009 року, він зустрічався з ОСОБА_1. ОСОБА_8 купив в його під'їзді квартиру, ОСОБА_1 і ОСОБА_8 мешкали в цій квартирі разом. Чи жили вони разом до народження дитини він не знає.
		       4.21 Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 познайомилися в 2008 році, влітку 2009 року вона відвідувала їх. З літа 2019 року вони спільно проживали у батьків ОСОБА_19. Він був на днях народження їх дитини. В 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перейшли жити на квартиру, де саме він не пам'ятає, де купили диван, комод, за чиї гроші також не знає. В грудні 2011 року вони купили квартиру по вул. Перемоги в м. Тернівка. За які кошти купували квартиру він не знає.
		       4.22 Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_8 познайомилися у 2009 році, біля 9 років мешкали разом. В 2010 році вони стали мешкати разом по АДРЕСА_6. ОСОБА_8 казав, що купує квартиру для своєї сім`ї. Гроші на купівлю квартири він займав у свого знайомого. Також вони купували не нові комод та холодильник, до народження дитини. 
		       4.23 Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що знає родину ОСОБА_6. З ОСОБА_8 він працював на шахті «Тернівська». З 2009 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 мешкали разом у мами ОСОБА_1. В 2010 році вони купили нові меблі: комод, тумбочку під телевізор, він допомагав ОСОБА_8 заносити ці речі в квартиру. В 2010-2012, 2015 роках ОСОБА_8 з ОСОБА_1 були на морі, ОСОБА_8 піклувався про ОСОБА_1, утримував її. Був часто у них в гостях, їх відносини були сімейними.
		Мотивована оцінка кожних аргументів, наведених учасниками справи, порушення прав.
		       5.1 Позивач зазначає, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки їй необхідно для отримання права на страхові виплати після загибелі ОСОБА_8 на виробництві, та для визнання права власності на 1/2 частку квартири, придбану ними разом. 
		       5.2 Так, щодо вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу; встановлення факту того, що позивач перебувала на утриманні ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, та після його смерті втратила постійне та основне джерело засобів до існування; визнання за позивачем право на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв'язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, суд приходить до наступного висновку.
		З урахуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування» та ст.ст. 3,21,27,34,257-264 Сімейного кодексу України, позивач не належить до кола осіб, зазначених в ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування», які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, оскільки не є дружиною чи іншим членом сім'ї, яка не працює та доглядає дитину потерпілого, які не досягли восьмирічного віку. У разі встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу вона була б членом сім`ї померлого.
		5.3 Щодо вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу та визнання за позивачем право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, суд приходить до наступного висновку.
		Так, третя особа державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори в своїй заяві повідомила, що щодо майна померлого ОСОБА_8 заведена спадкова справа.
		Як вбачається з пояснень позивача та представника третьої особи з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулись його мати ОСОБА_6 та позивач в інтересах дитини ОСОБА_9
		Натомість позивач та її представник не заявили суду жодного клопотання про витребування спадкової справи для визначення кола спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_8
		Судом, відповідно до чинного Цивільного процесуального кодексу України, було залучено в якості третіх осіб батьків померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7
		Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальним правовідносинами. 
		Отже, належними відповідачами щодо вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу та визнання за позивачем право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 є спадкоємці померлого ОСОБА_8, а саме дитина померлого - ОСОБА_9 та батьки померлого - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що однозначно виключає як відповідача виконавчий комітет Тернівської міської ради. На підставі, зазначеного суд вважає, що дані позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача.
		Окрім того, вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди повинні з'ясовувати факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте),а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.
		Судом враховані ті факти, що допитані у судовому засіданні свідки в основному не пам'ятають де мешкали позивач та померлий ОСОБА_8 до придбання квартири померлим ОСОБА_8, однозначно не можуть стверджувати за чиї кошти були придбані речі, а ті про які зазначають, свідки плутаються які саме речі придбавались нові або не нові та коли саме, що дає підстави вважати, що свідкам не відомі дані обставини, однак вони намагаються таким чином допомогти своїй знайомій. 
		       Норми права, які застосував суд.
		       6.1 У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. 
		Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		       Отже, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом належними та допустимими доказами.
		6.2 Згідно ч. 1 ст. 36Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
		Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування»  у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють; особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.
		Згідно ч. 6 ст. 42Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
		6.3 Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Частиною 1 ст. 9 Сімейного кодексу України передбачено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
		Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
		Відповідно до ст. 27Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
		Згідно ч. 1 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
		В розділі 5 глави 21 Сімейного кодексу України зазначені права та обов'язки інших членів сім`ї та родичів, відповідного до якого іншими членами сім`ї та родичами є мачуха, вітчим, пасинок, падчерка, баба, прабаба, дід, прадід, брати, сестри, внуки, правнуки, а також особа, яка взяла у свою сім'ю дитину.
		Отже, Сімейний кодекс України розрізнює поняття подружжя та членів сім`ї (чоловік, дружини, діти, батьки) та інших членів і родичів сім`ї(мачуха, вітчим, пасинок, падчерка, баба, прабаба, дід, прадід, брати, сестри, внуки, правнуки).
		Відповідно до ч. 1 ст. 74Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
		Згідно ч. 2 ст. 74Сімейного кодексу України на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 60Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
		Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.
		Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
		Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.
		Отже, вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди повинні з'ясовувати факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте),а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.
		       6.4 В пункті 1-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що на підставі Закону № 1105-XIV у вигляді страхових виплат відшкодовується шкода особам, які застраховані від нещасного випадку відповідно до цього Закону, та особам, право яких на отримання відшкодування шкоди, заподіяної їм унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, було встановлено раніше згідно з відповідним законодавством СРСР, Української РСР або України. У разі смерті зазначених потерпілих право на страхові виплати належить членам їхніх сімей та утриманцям.
		       6.5 В Постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		         6.6 Статтею 51 ЦПК України, передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
		       Отже, суд не вправі з власної ініціативи залучати у справі відповідачів та співвідповідачів, а має право залучити їх тільки за клопотанням позивача.
		6.7 Згідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) Страсбург, 10 лютого 2010 року, остаточне 10/05/2011), з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. 
		Висновок суду.
		7.1 Таким чином, проаналізувавши та оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, та враховуючи, що позивач, не належить до кола осіб, зазначених в ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування», які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, а позивач в позовній заяві зазначає, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки їй необхідно для отримання права на страхові виплати після загибелі ОСОБА_8 на виробництві, тому в задоволенні позову в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу; встановлення факту того, що позивач перебувала на утриманні ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, та після його смерті втратила постійне та основне джерело засобів до існування; визнання за позивачем право на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв'язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, слід відмовити.
		7.2 Таким чином, проаналізувавши та оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, та враховуючи, що позивачем заявлені вимоги до неналежного відповідача, а суд позбавлений права залучати належних відповідачів по справі за своєю ініціативою або за ініціативою інших учасників провадження, окрім як за клопотанням позивача або її представника, у якості співвідповідачів або відповідачів, а позивач та її представник намагалися взагалі не зазначати дані факти, при цьому вони їм були відомі, та в подальшому не заявляли клопотання про залучення батьків померлого в якості відповідачів або співвідповідачів, а також з урахуванням того, що не підтвердився факт спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу до придбання квартири померлим, тому в задоволенні позову в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, як чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на 1/2 частку квартири, придбану ними разом, слід відмовити.
		       Судові витрати.
		8.1 У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягає.
		       Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12-13, 17, 18, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		       В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, виконавчого комітету Тернівської міської ради, треті особи: державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні і втрати постійного та основного джерела засобів до існування, визнання права на страхові виплати в разі смерті потерпілого та визнання права власності на 1/2 частину майна, що набуте за час спільного проживання, відмовити.
		        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		       Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		       Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Сторони та інші учасники справи: позивач - ОСОБА_1(місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1); відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (місце знаходження: 49000, м. Дніпро пр. Дмитра Яворницького буд. 93, код ЄДРПОУ 25842585), відповідач - виконавчий комітет Тернівської міської ради Дніпропетровської області (місце знаходження: 51500, Дніпропетровська область м. Тернівка вул. Пушкіна буд. 5-а, код ЄДРПОУ 05379317), третя особа - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори (місце знаходження: 51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул Курська, буд.12, код ЄДРПОУ 02803068), третя особа - ОСОБА_6 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3), третя особа - ОСОБА_7 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3), представник позивача - адвокат Ілющенко Анна Анатоліївна (адреса: АДРЕСА_4), представник третьої особи ОСОБА_6 - адвокат Голіцин Олександр Миколайович (адреса: АДРЕСА_5).
		Повне судове рішення складено 29 березня 2019 року.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                 В.О. Корягін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...