Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/3376/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 29.03.2019. Зареєстровано: 31.03.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2019.
Дата набрання законної сили: 30.04.2019
Номер судового провадження: 1-кп/629/6/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014220380000382

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Кримінальне провадження № 629/3376/14-к
		Номер провадження 1-кп/629/6/19 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220380000382, відносно
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Цапцевичі Сарненського району Рівненської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не військовозобов`язаного, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,-
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		- обвинувачення  прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , потерпілих  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника потерпілих  адвоката ОСОБА_10 ,
		- захисту  обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		17 лютого 2014 року, близько 10-00 години, ОСОБА_5 , знаходячись в будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з мотиву особистої неприязні до ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , під час раптово виниклої сварки з нею, наніс останній ногами не менше 7 ударів по різним частинам тіла, спричинивши ОСОБА_7 відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.03.2014 року № 75-ЛЗ/14 легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасні розлади здоров`я, а саме: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу мозку, та легкі тілесні ушкодження  синці в лівій окологлазничній області, в області проекції дуги лівої виличної кістки, на лівій щоці, синці по розгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині та по зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині. Після чого ОСОБА_5 покинув місце злочину.
		Крім того, 13 червня 2014 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 , з яким у нього склалися особисті неприязні відносини, разом їхав у автобусі з м. Лозова до с. Олександрівка Лозівського району, де між ними на цьому ґрунті виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_5 виник умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень. Близько 11 год. 30 хв., коли ОСОБА_8 вийшов з автобусу у с. Олександрівка Лозівського району Харківської області, та йшов по вул. Зарічній, ОСОБА_5 наздогнав його біля буд. 7, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , наніс останньому 2 удари кулаком по голові, удар по лівій нозі та не менше двох ударів по стегнам. В результаті умисних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, а саме: забита рана в лівої тім`яно-потиличної області та легкі тілесні ушкодження  синці по передніх поверхнях обох стегон у верхній третині. Після чого ОСОБА_5 покинув місце злочину.
		Крім того, 13 червня 2014 року, близько 12-00 години, між раніше знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_9 біля будинку АДРЕСА_3 , виникла сварка, обумовлена спричиненням цього ж дня ОСОБА_5 тілесних ушкоджень його батьку ОСОБА_9  ОСОБА_8 . Діючи з особистої неприязні до ОСОБА_9 , у нього виник умисел на його умисне вбивство з використанням вил, які він узяв у дворі ОСОБА_12 , що мешкає на цій вулиці у будинку АДРЕСА_4 . ОСОБА_5 знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння смерті ОСОБА_9 на ґрунті особистих неприязних стосунків, зі значною силою, умисно завдав йому удар вилами в область живота, але ОСОБА_9 відбив вила рукою та вибіг на вулицю Зарічну. З метою доведення умислу на умисне вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_5 умисно, зі значною силою, завдав йому удар вилами в життєво важливу частину тіла  ліву бокову частину грудної клітки, після чого втік з місця скоєння злочину. Виконавши усі дії, які ОСОБА_5 вважав необхідними для доведення злочину  умисного вбивства ОСОБА_9 , до кінця, не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, оскільки за викликом сторонніх осіб, які вимагали від ОСОБА_5 припинення злочину, ОСОБА_9 було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу з доставкою до медичного закладу та хірургічним втручанням.
		В результаті навмисних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні: чотири колоті рани лівої бічної поверхні тулуба, три з яких проникають в плевральну порожнину з пошкодженням лівої легені та одна з яких проникає в черевну порожнину без пошкодження внутрішніх органів. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 17.02.2014 року, знаходячись в будинку АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, він під час раптово виниклої сварки наніс ОСОБА_7 декілька ударів по різним частинам тіла. 13.06.2014 року, їхав а автобусі з ОСОБА_8 , де між ними на ґрунті неприязних відносин виникла сварка. Після того, як вийшли з автобуса в с. Олександрівка Лозівського району Харківської області, то він наздогнав ОСОБА_8 біля будинку АДРЕСА_5 та наніс останньому декілька ударів кулаком по голові тулуба та ногам. Крім того, 13.06.2014 року між ним та потерпілим ОСОБА_9 біля буд. АДРЕСА_3 виникла сварка із-за батька потерпілого. В зв`язку з тим, що ОСОБА_9 не бажав припинити сварку, а продовжував сваритися з ним, він у дворі домоволодіння АДРЕСА_4 по цій же вулиці взяв вила та намагався вдарити ними в живіт потерпілому, але останній відбив вила рукою. Потім ОСОБА_7 вибіг на вулицю, де він наздогнав його і вдарив вилами в лівий бік. Усвідомлював, що може вбити його. Цивільний позов визнає в повному обсязі. 
		Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали цивільний позов, просила задовольнити його в повному обсязі, не заперечували проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. 
		Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку. 
		Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.
		По епізодам 17.02.2014 року та 13.06.2014 року щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Аналізуючи об`єктивно з`ясовані обставини, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується поза розумним сумнівом комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
		Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
		Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
		Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).
		Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
		Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.
		Згідно положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
		Судом встановлено, що обвинуваченим злочини були вчинені 17.02.2014 року та 13.06.2014 року, таким чином строк давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого за вчинення цього кримінального правопорушення закінчився у першому випадку в лютому 2017 року, а в другому випадку в червні 2017 року.
		Будь-яких обмежень для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених положеннями ч.ч. 2, 3, 5 ст. 49 КК України, судом не встановлено. Підстав для зупинення або переривання перебігу строку давності судом також не встановлено.
		Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України, від кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		Крім того, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (замах на умисне вбивство). 
		Обвинувачений ОСОБА_5 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК Україниє не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин. 
		Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, має середню спеціальну освіту, невійськовозобов`язаний, розлучений, офіційно не працевлаштований, інвалід ІІІ групи за загальним захворюванням, отримує пенсію по інвалідності, за місцем проживання характеризується негативно.
		Згідно акту судово-психіатричного експерта № 623 від 14.07.2014 року ОСОБА_5 ознак психозу та слабоумства не виявляє, виявлений синдром залежності від алкоголю. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_5 знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_5 за своїм психічним станом в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття. 
		Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено. 
		Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України  призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.
		Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_5 , обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі і призначає покарання ОСОБА_5 в межах санкцій ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		На досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ухвала слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.06.2014 року), який в подальшому було змінено на особисте зобов`язання (ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.12.2018 року).
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 13 червня 2014 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 13.06.2014 року.
		Зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 строк знаходження під вартою з 13 червня 2014 року по 20 грудня 2018 року.
		Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року, ухваленому у справі 663/537/17, вбачається, що якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України). Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
		Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_5 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 13 червня 2014 року по 20 грудня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Заявлений потерпілими цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків на користь ОСОБА_9 в сумі 34564,65 грн., на користь ОСОБА_7 в сумі 8011,61 грн., на користь ОСОБА_9 в сумі 14633,40 грн. суд задовольняє повністю та стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілих завдані матеріальні збитки, так як вони знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні та визнані в повному обсязі обвинуваченим в судовому засіданні.
		Цивільний позов потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди, суд задовольняє в повному обсязі у розмірі: на користь ОСОБА_9  в розмірі 33820,00 грн., на користь ОСОБА_7 - в сумі 6764,00 грн., на користь ОСОБА_8  в сумі 13528,00 грн., виходячи з наступного. 
		У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає, зокрема, спричиненні фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду від 25.05.2001 року), згідно якого у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Крім того, у вказаній Постанові, в п. 9 звернуто увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з якої вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		В результаті скоєння злочину потерпілим були завдані душевні страждання в зв`язку з спричиненням їм фізичного болю та душевних страждань, зміни порядку життя, а тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого по справі на користь потерпілих моральну шкоду у заявлених розмірах, які виходячи з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, мають бути відшкодовані одноразово в грошовому вираженні.
		Тому суд, вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_9  в розмірі 33820,00 грн., на користь ОСОБА_7 - в сумі 6764,00 грн., на користь ОСОБА_8  в сумі 13528,00 грн. будуть справедливими та такими, що відповідають обставинам справи, та стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілих моральну шкоду у визначених розмірах.
		Судові витрати на залучення експертів для проведення експертиз по справі відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України, суд, - 
		 
		з а с у д и в:
		 
		Визнати  ОСОБА_13  винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.125 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		Застосувати до засудженого ОСОБА_5 вимоги ч. 5 ст. 74 КК України, звільнивши його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності. 
		 
		Визнати  ОСОБА_13  винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та піддати його покаранню у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		До вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
		Зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 строк знаходження під вартою з 13 червня 2014 року по 20 грудня 2018 року.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк тримання під вартою в період з 13 червня 2014 року по 20 грудня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що повністю відбув призначене покарання.
		Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінське Красноградського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на відшкодування матеріальних збитків суму 34564 гривні 65 копійок та на відшкодування моральної шкоди суму 33820,00 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Мигове Вижницького району Чернігівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 на відшкодування матеріальних збитків суму 8011 гривень 61 копійку та на відшкодування моральної шкоди суму 6764,00 гривні.
		Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Барвінкове Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на відшкодування матеріальних збитків суму 14633 гривні 40 копійок та на відшкодування моральної шкоди суму 13528,00 гривень.
		Речові докази по справі:
		- чоловічій кашкет, вила з дерев`яною ручкою, які передані до кімнати зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області (книга обліку речових доказів  1334, порядковий номер 1929) - знищити як такі що не мають цінності,
		- чоловічу сорочку, яка належить засудженому ОСОБА_5 та передана до кімнати зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області (книга обліку речових доказів  1334, порядковий номер 1929)  повернути засудженому, у разі відмови отримання знищити як таку що не має цінності.
		Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                      ОСОБА_2 
		 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...