Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/2670/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2019. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2019.
Дата набрання законної сили: 23.04.2019
Номер судового провадження: 2/297/105/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 297/2670/18
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 березня 2019 року                         м. Берегове    
		Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: 
		головуючого Ільтьо І. І., 
		при секретарі Куні О. І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на земельну ділянку,
		 
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на земельну ділянку.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є власником земельної ділянки за кадастровим номером 2120480100:01:000:0170 площею 0,7505 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області та належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області і зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2-3714. 
		Наприкінці 2017 року ОСОБА_2 замовила розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)  на вищевказану земельну ділянку. Після складання відповідної землевпорядної документації ОСОБА_2 звернулася до державного кадастрового реєстратора відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, втім останній рішенням про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09 листопада 2017 року № РВ-2100226062017 відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру на підставі поданої ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)  у звязку з перетином земельної ділянки за кадастровим номером: 2120480100:01:000:0126 з земельною ділянкою за кадастровим номером: 2120480100:01:000:0170, площа з якою співпадає на 100 %. ОСОБА_2 просить визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 009094 від 15 лютого 2006 року та скасувати державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 2120480100:01:000:0170 площею 0,7505 га, розташовану за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, з тих підстав, що вона придбала вищевказану земельну ділянку раніше від нього.
		Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, однак подав заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі. 
		Відповідач ОСОБА_2 до суду не зявилася, однак також подала заяву, згідно якої просила розглянути справу без її участі.
		Представник третьої особи, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в судове засідання не зявився, причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ст.ст.6, 15 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
		Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 25 листопада 2004 року, ОСОБА_2, набула у власність земельну ділянку площею 0,7 га, розташовану на території Астейської сільської ради Берегівського району, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. В подальшому згідно чинного на той момент законодавства при реєстрації права власності на ділянку договір купівлі-продажу було вилучено та надано державний акт серії ЗК № 045335.
		Прізвище з «Орос» на «Чок» було змінено позивачем у звязку із заміжжям, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
		Згідно рішення державного кадастрового реєстратора від 09.11.2017 року, останнім відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у звязку з перетином позивача ОСОБА_2 ділянки з іншою ділянкою на 100 % (накладка)  з кадастровим номером 2120480100:01:000:0170.
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, право власності на вищевказану ділянку (площею 0,7505 га) зареєстровано 07.10.2016 року державним реєстратором ОСОБА_5, на підставі державного акта ЗК№009094, виданого 15.02.2006 року, видавник: ОСОБА_3 Астейської сільської ради, за відповідачем ОСОБА_1.
		Разом з тим, як убачається з інформаційного листа Астейської сільської ради № 41/02-07 від 19.02.2018 року, рішення про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки не надавалось, і відповідний державний акт у сільській раді не зберігається. Крім того, Астейською сільською радою рішення про припинення права власності ОСОБА_6 на її земельну ділянку не приймалося.
		Однак, з копії державного акта від 15.02.2006 року, виданого на імя ОСОБА_1, вбачається, що земельну ділянку площею 0,7505 га останній отримав на підставі договору купівлі-продажу без номеру від 2005 року.
		З вище вказаного державного акту вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,7505 га, розташованої за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, на підставі договору купівлі-продажу від 2005 року. При цьому, як вбачається з державного акту, в ньому не зазначено номер відповідного договору, точної дати, продавця та нотаріуса.
		Відсутність в оспорюваному державному акті даних про правовстановлюючий документ, на підставі якого було видано оспорюваний державний акт, викликає сумніви щодо законності видачі такого.
		Відповідно до ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою статті 126ЗК України (в редакції від 04 червня 2004 року, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу від2005 року, на підставі якого ОСОБА_1 придбав спірну земельну ділянку) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Державні акти на право власності на земельну ділянку є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
		Оспорюваний державний акт порушує право власності позивача на земельну ділянку площею 0,7000 га, розташовану за межами населеного пункту на території Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, адже таким фактично посвідчено право власності ОСОБА_1 на вище вказану земельну ділянку, яка належить на праві власності позивачеві  на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 045335 від 03 грудня 2004 року.
		Враховуючи, що оспорюваний державний акт є похідним від правовстановлюючого документа, на підставі якого його було видано, то у випадку відсутності такого правовстановлюючого документа оспорюваний державний акт підлягає визнанню недійсним.
		Відповідно до п. 8 Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суди, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею,повинні враховувати,що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями140-149ЗК.Увипадках, визначених цими нормами,припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
		Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, повязаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
		З огляду на вищезазначене, суд вважає необхідним задовольнити позов частково та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 045335 від 03 грудня 2004 року.
		Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25 листопада 2004 року б/н, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 045335 від 03 грудня 2004 року, то така задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо укладення такого. 
		Керуючись ст. ст. 59, 77 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 27, 29, 126, 152, 155, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 15,16, 21, 152 Цивільного кодексу України, п. 8 Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13,141, 247 ч. 2, 259, 263-265, 268, 354, 355, 355, 356, 357, 358, 364, 367, 392 ЦПК, 
		 
		УХВАЛИВ :
		Позов задовольнити частково.
		Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 045335 від 03 грудня 2004 року.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_7.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...