Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/4434/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2019. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/4434/18
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		21 березня 2019 рокум. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. 
		за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М.  представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та касування постанов,
		ВСТАНОВИВ:
		ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 16.10.2018 №22/521, №22/522.
		Ухвалою від 27.12.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" за порушення вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Ухвалою від 16.01.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою від 26.02.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження у адміністративній справі та призначив до розгляду по суті.
		Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що постанова Управління Держпраці у Хмельницькій області від 16.10.2018 №22/521 є протиправною, оскільки наведені в акті перевірки доводи не можуть слугувати підставою для висновків про те, що правовідносини між ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 є не цивільно-правовими, а трудовими.
		Фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, не входили до штату підприємства, не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку та трудовій дисципліні, облік робочого часу не здійснювався, їх заробіток залежав від виконання договору. ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" не видавало накази чи розпорядження щодо прийняття фізичних осіб на роботу, допуску їх до роботи. Доказами виконання робіт є акти здачі-приймання виконаної роботи, а не табель обліку робочого часу чи інші документи нормування праці. Оплата за цивільно-правовими договорами підтверджується відомостями на виплату готівки за серпень 2018 року та відомостями про суму нарахованого єдиного внеску за серпень 2018 року. Цивільно-правові договори в судовому порядку не визнані нікчемними.
		Посадові особи не отримували пояснення від фізичних осіб, не встановили, чи створене для вказаних осіб робоче місце, не з'ясували чи вказані особи перебували у трудових відносинах з ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія", їх графік роботи тощо. Під час інспекційного відвідування працівники відповідача на власний розсуд дійшли до висновку про приховування трудових відносин. При цьому, інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд зміст цивільно-правових договорів та характер відносин між сторонами, які уклали такі договори.
		Законодавство України не зобов'язує сторін при укладенні цивільно-правового договору посилатись виключно на норми Цивільного кодексу України.
		Наявність чи відсутність ліцензій не може слугувати підставою для висновку щодо приховування трудових відносин.
		Постанову від 16.10.2018 №22/522 позивач також вважає протиправною, оскільки виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки відбулась у день виплати заробітної плати за серпень 2018 року відповідно до поданих працівниками заяв.
		У відзиві на позов відповідач зазначив, що інспектори праці під час інспекційного відвідування встановили, що ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" для виконання робіт по охороні майна, прибиранню приміщень та території, ремонтних робіт, інших господарських робіт, здійснення юридичних, бухгалтерських послуг, послуг щодо управління житловим будинком залучало вказаних вище фізичних осіб із укладення цивільно-правових договорів. 
		Під час здійснення інспекційного відвідування у позивача були наявні виключно договори про виконання разової роботи без зазначення конкретного змісту виконуваних робіт та акти приймання-передачі виконаних робіт. Додаткові угоди на момент інспекційного відвідування були відсутні. Акти приймання-передачі виконаних робіт передбачають виконання виключно того виду робіт чи послуг, які передбачені договорами, а не додатковими угодами. В актах приймання-передачі виконаних робіт не визначений конкретний результат, ці акти містять лише загальну суму виплати виконавцю робіт (послуг).
		Цивільно-правові договори про здійснення охоронних послуг укладені з фізичними особами, які не є суб'єктами господарювання та не мають права здійснювати відповідну господарську діяльність. Цивільно-правовий договір з фізичною особою на здійснення бухгалтерських послуг суперечить вимогам закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
		Проведення інструктажів з охорони праці за цивільно-правовими договорами свідчить про взяття на себе зобов'язань замовником щодо охорони праці виконавців. А виконавці, пройшовши інструктаж з охорони праці, беруть на себе зобов'язання дотримуватись вимог безпеки праці. Тобто, в цьому випадку процес праці не залишився за межами договірних відносин між сторонами. Із виконавцями за цивільно-правовими договорами впродовж року щомісяця переукладаються такі договори.
		Вказане свідчить про систематичне, на постійній основі, виконання відповідних трудових функцій в позивача фізичними особами. Праця цих осіб в ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" не носила разового характеру, як це властиво цивільно-правовим відносинам. Тому вважає, що роботи, які виконувались в ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" фізичними особами за цивільно-правовими договорами, за змістом мали характер виключно трудових відносин.
		Щодо правомірності постанови від 16.10.2018 №22/522 у відзиві на позов відповідач зазначив, що під час інспекційного відвідування були відсутні заяви ОСОБА_19 від 21.08.2018 та ОСОБА_20 JI.K. від 16.08.2018 про виплату їм заробітної плати за час відпустки наприкінці серпня 2018 року та додаток до наказу від 22.08.2018 №18. Домовленість між роботодавцем і працівником про інші терміни виплати заробітної плати за час щорічної відпустки, ніж це передбачено законодавством України, допускається у випадку отримання щорічної відпустки у стислі терміни поза межами строків визначених у графіку відпусток. У позивача відсутні докази про те, що відпустки надавалися працівникам поза графіком, у стислі терміни й відповідно не було достатніх можливостей здійснити виплату заробітної плати в термін не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
		У відповіді на відзив позивач зазначив, що посадові особи відповідача під час інспекційного відвідування не відібрали письмові пояснення від фізичних осіб, які виконували роботи, та не вимагали надати інші документи крім цивільно-правових угод. Додаткові угоди містять конфіденційну інформацію, тому позивач не надав ці угоди під час інспекційного відвідування. Вважає безпідставними твердження відповідача щодо нікчемності цивільно-правових договорів, оскільки правочин вважається правомірним, поки ця правомірність не буде спростована рішенням суду. Відповідач доказів нікчемності цих договорів не надав. За умовами цивільно-правових договорів та додаткових угод фізичні особи не здійснювали заходи, встановлені частиною 1 статті 6 закону України "Про охоронну діяльність". Держпраці не є органом, що здійснює контроль за наявність ліцензій на охоронну діяльність. ОСОБА_21 відповідно до умов договору на виконання разової роботи від 02.08.2018 №115РР та додаткової угоди від 02.08.2018 №115РР не здійснювала забезпечення введення бухгалтерського обліку на підприємстві в розумінні закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зважаючи на специфіку діяльності позивача, інструктаж по дотриманню правил безпеки на підприємстві носить лише рекомендаційний характер. Також зазначив, що про наявність заяв фізичних осіб щодо виплати заробітної плати в інший період позивач повідомляв відповідача в письмових заперечення до акту інспекційного відвідування. ОСОБА_22 соціальної політики України від 05.01.2012 №7/13/133-12 "Про виплату відпускних" носить рекомендаційний характер.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.
		Заслухавши учасників справи та свідків, дослідивши докази, суд встановив таке.
		На підставі наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області від 17.09.2018 №175 та направлення на перевірку від 17.09.2018 №767/18 посадові особи Управління Держпраці в Хмельницькій області здійснили інспекційне відвідування ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія".
		Результати перевірки оформлені актом від 26.09.2018 №22-01/2688-ІВ, в якому відображені висновки щодо використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин та укладення трудових договорів з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 в порушення частини 1 статті 21, частин 1, 3 статті 24, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 (далі - Постанова №413), та виплати заробітної плати за щорічну основну відпустку пізніше ніж за три дні до початку відпустки в порушення частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю в Україні.
		27.09.2018 позивач подав заперечення на акт інспекційного відвідування.
		Управління Держпраці в Хмельницькій області надало відповідь від 02.10.2018 №4527/18 на заперечення позивача вказавши, що висновки акту інспекційного відвідування є правомірними та відповідають вимогам трудового законодавства.
		На підставі акту інспекційного відвідування від 26.09.2018 №22-01/2688-ІВ відповідач виніс припис від 03.10.2018 №22-01/2688-ІВ-685 з вимогою усунути порушення статей 21, 24, 115 Кодексу законів про працю України та Постанови №413.
		Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу від 03.10.2018 №436 Управління Держпраці в Хмельницькій області призначило розгляд справи про накладення штрафу на позивача на 16.10.2018.
		Постановою від 16.10.2018 №22/521 Управління Держпраці в Хмельницькій області на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивача штраф в розмірі 1787040,00 грн за порушення вимог статей 21, 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413.
		Постановою від 16.10.2018 №22/522 Управління Держпраці в Хмельницькій області на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивача штраф в розмірі 3723,00 грн за порушення вимог статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 21 закону України "Про відпустки".
		Не погодившись із спірними постановами, позивач оскаржив їх до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).
		Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13, 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).
		Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
		За змістом частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Згідно з статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		Положеннями статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		За змістом статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За приписами статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		Загальне визначення цивільно-правового договору наведене у статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
		Отже, основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
		За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
		Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Отже, відповідальність, передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України, настає лише за наявності одночасно таких умов: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати йому заробітної плати.
		Дослідуючи правомірність постанови від 16.10.2018 №22/521, суд встановив таке.
		Спірна постанова від 16.10.2018 №22/521 про накладення штрафу прийнята відповідачем на підставі акту від 26.09.2018 №22-01/2688-ІВ.
		Викладені в акті від 26.09.2018 №22-01/2688-ІВ висновки про порушення позивачем статей 21, 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413 базуються на аналізі перевіряючими цивільно-правових договорів, укладених ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
		Зазначені договори з додатковими угодами укладені позивачем в серпні 2018 року, зокрема:
		з ОСОБА_3, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 04.08.2018 по 28.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн;
		- ОСОБА_4, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 03.08.2018 по 31.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн;
		- ОСОБА_23, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 02.08.2018 по 30.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн;
		- з ОСОБА_10, предметом яких є юридичні послуги з 03.08.2018 по 29.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 5800,00 грн;
		- з ОСОБА_6, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 02.08.2018 по 30.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн;
		- з ОСОБА_24, предметом яких є бухгалтерські послуги з оформлення та реєстрації податкових накладних в період з 02.08.2018 по 30.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 1950,00 грн;
		- з ОСОБА_8, предметом яких є ремонт і обслуговування комунікацій водопостачання та стоків з 02.08.2018 по 31.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 3750,00 грн;
		- з ОСОБА_9, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 04.08.2018 по 28.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн;
		- з ОСОБА_12, предметом яких є послуги менеджера житлового будинку видавництва з 10.08.2018 по 31.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 700,00 грн;
		- з ОСОБА_11, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 01.08.2018 по 29.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн;
		- з ОСОБА_13, предметом яких є прибирання східцевих маршів та прибудинкової території в житловому будинку видавництва та прибирання передфасадної території видавництва в період з 03.08.2018 по 30.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 1200,00 грн;
		- з ОСОБА_14, предметом яких є ремонт і обслуговування устаткування та комунікацій в період з 01.08.2018 по 30.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 3750,00 грн;
		- з ОСОБА_25, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 06.08.2018 по 28.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 1500,00 грн;
		- з ОСОБА_16, предметом яких є послуги охоронника та завідуючого господарством, косіння трав'яних газонів в період з 02.08.2018 по 30.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 4580,00 грн;
		- з ОСОБА_17, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 03.08.2018 по 31.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн;
		- з ОСОБА_26, предметом яких є охоронні послуги, спостереження за територією та приміщеннями позивача в період з 01.08.2018 по 29.08.2018; розмір винагороди за виконану роботу 800,00 грн.
		За змістом вказаних договорів, сторони погодили, що ці договори не носять характеру трудових договорів і на них, відповідно, не поширюється дія норм чинного в Україні трудового законодавства. У межах строку виконавці зобов'язуються виконати роботи і подати замовникові для підписання акти здачі-приймання виконаної роботи, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконану роботу і підписати акти здачі-приймання виконаної роботи.
		У свою чергу, виконавці виконують роботу на свій ризик, самостійно організовують процес виконання робіт, не підпадають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку замовника, не підпорядковуються керівнику чи будь-якій іншій особі замовника, самостійно визначають час виконання роботи без встановлення графіку роботи. Сторони мають право узгоджувати час виконання роботи. Робоче місце виконавцям не надається.
		Згідно з додатковими угодами до цих договорів, сторони домовилися, що всі положення додаткових угод, а також отримана сторонами у зв'язку із їх укладенням та виконанням інформація є конфіденційною інформацією.
		Позивач на підтвердження виконання сторонами кожного з договорів та оплати за їх виконання надав суду акти-приймання передачі виконаних робіт, відомості про виплату готівки за серпень 2018 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
		У ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" відсутні трудові книжки вищевказаних фізичних осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами, що підтверджується книгою обліку бланків трудових книжок та вкладів до них. Відповідач не здійснює облік їх робочого часу.
		Свідок ОСОБА_27 директор ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" зазначив, що одночасно уклав ряд цивільно-правових договорів і додаткових угод до них з вищевказаними фізичними особами. Додаткові угоди зберігались окремо від цивільно-правових договорів. Пояснив, що причиною укладення цивільно-правових договорів слугувала необхідність виконання особами разових робіт. Фізичні особи, які виконували роботи за цивільно-правовими договорами, не перебували в штаті підприємства, не притягувались до відповідальності. Засоби охорони введені в листопаді 2018 року разом з оформлення трудових договорів з охоронцями. Бухгалтер за цивільно-правовим договором виконував роботу 1-2 рази в місяць. Менеджер не виконував комплексні роботи по обслуговуванню будинку, а також виконував разову роботу.
		Свідок ОСОБА_19 вказав, що з серпня 2018 року працює на посаді начальника охорони. В серпні 2018 року підпорядкованих працівників не мав. Не знав, що посадові особи відповідача здійснюють інспекційне відвідування.
		Свідок ОСОБА_14 повідомив, що цивільно-правовий договір та додаткову угоду підписав одночасно. Вказав, що роботу виконував ситуативно, обідніх перерв не мав, не дотримувався правил внутрішнього службового розпорядку, отримав кошти за виконану роботу. У вересні 2018 року не працював, з листопада 2018 року працює за трудовою угодою.
		Свідок ОСОБА_17 пояснив, що цивільно-правовий договір та додаткову угоду підписав одночасно. Під час виконання роботи керівника охорони не було, графік роботи був відсутній, зміна тривала не однакову кількість годин. Оплату за виконану роботу отримав після її виконання. З листопада 2018 року в підприємстві не працює.
		Свідок ОСОБА_11 зазначив, що цивільно-правовий договір та додаткову угоду підписав одночасно. Пояснив, що працював за викликом поки мав вільний час. Під час виконання роботи не дотримувався графіка роботи, безпосередній керівник на підприємстві був відсутній. Оплату отримав за кількість відпрацьованих годин. З грудня 2018 року працює за трудовим договором. Отримує заробітну плату та дотримується графіку роботи. Під час перевірки пояснення не надавав.
		Висновок щодо порушення позивачем статей 21, 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413 сформований відповідачем в результаті дослідження лише цивільно-правових договорів.
		Разом з тим, для з'ясування факту перебування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 в трудових відносинах відповідач повинен був встановити, чи отримували ці особи заробітну плату, чи дотримувались при цьому правил внутрішнього трудового розпорядку.
		Відповідач не надав до суду доказів того, що позивач забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, а працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Також відповідач не надав суду доказів того, що фізичні особи виконували інші роботи, ніж передбачені цивільно-правовими договорами, якщо виконували - то на яких умовах.
		Під час перевірки посадові особи відповідача не досліджували факт зарахування вказаних фізичних осіб до штату, дотримання ними внутрішнього трудового розпорядку, нарахування та виплати їм заробітної плати. При цьому, під час перевірки особи працівників не встановлювались, пояснення не відбирались.
		Таким чином, під час судового розгляду спору відповідач не довів факт порушення позивачем частини 2 статті 24 Кодексу законів про працю України та фактичний допуск ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до роботи без оформлення трудового договору та виплати їм заробітної плати, що є обов'язковими умовами для застосування до позивача до відповідальності, передбаченої статтею 265 Кодексу законів про працю України.
		Посилання відповідача, як на одну з ознак наявності трудових відносин між позивачем і фізичними особами, які надавали охоронні послуги, на відсутність у останніх ліцензії на здійснення охоронної діяльності, суд вважає безпідставними, оскільки здійснення охоронної діяльності без відповідних ліцензій передбачає інший вид відповідальності, ніж передбачений статтею 265 Кодексу законів про працю України, і не має наслідком визнання діяльності трудовою.
		Суд також враховує, що цивільно-правові договори з фізичними особами щодо придбання охоронних, юридичних, бухгалтерських послуг та послуг з обслуговування, ремонту та прибирання приміщень і території позивача, відображені останнім в бухгалтерському та податковому обліках. Доказами їх укладення є виплата винагороди та сплата відповідних податків і зборів. Тому висновки відповідача щодо невідповідності цих договорів вимогам Цивільного кодексу України та наявності в них ознак трудових договорів можуть мати правові наслідки для позивача лише у випадку визнання таких договорів недійсними в порядку статті 204 Цивільного кодексу України.
		Доводи відповідача щодо проведення фізичним особам, які працювали за цивільно-правовими договорами, інструктажу з охорони праці не підтверджені жодними доказами, оскільки відповідно до цивільно-правових договорів інструктаж по дотриманню правил безпеки праці на підприємстві не проведений. Цивільно-правові договори, на які посилається відповідач, як на докази проведення інструктажу з охорони праці не містять підпису начальника відділу з охорони праці, до повноважень якого входить проведення такого інструктажу.
		Крім того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_11 повідомили суд, що інструктаж з охорони праці не проходили.
		Отже, висновки відповідача про порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України суд вважає необґрунтованими.
		Досліджуючи правомірність постанови від 16.10.2018 №22/522, суд враховує таке.
		Фактичною підставою для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу слугували вказані в акті від 26.09.2018 №22-01/2688-ІВ висновки про виплату заробітної плати за час щорічної відпустки пізніше ніж за три дня до початку відпустки.
		За змістом статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
		Під час інспекційного відвідування інспектори праці встановили, що ОСОБА_19 надана щорічна відпустка з 27.08.2018 по 26.09.2018, заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачена 06.09.2018. ОСОБА_27 надана щорічна відпустка з 03.09.2018 по 16.09.2018, заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачена 10.09.2018. ОСОБА_20 надана щорічна відпустка з 27.08.2018 по 05.09.2018, заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачена 06.09.2018.
		Суд встановив, що підставою для виплати ОСОБА_20 та ОСОБА_19 відпускних одночасно з заробітною платою слугували їх заяви від 16.08.2018, в яких зазначені особи просили виплатити їм заробітну плату за час щорічної відпустки разом з заробітною платою за серпень 2018 року.
		На підставі цих заяв видані накази від 21.08.2018 №17, від 22.08.2018 №19 про надання щорічних відпусток.
		Свідок ОСОБА_20 зазначила, що інспектори праці хотіли відібрати виборочні відомості щодо заробітної плати, графіки відпусток. У заяві про надання відпустки вказала, що бажає отримати заробітну плату за час відпустки разом з заробітною платою за серпень 2018 року.
		Свідок ОСОБА_19 підтвердив, що подав заяву про надання відпустки, в якій просив виплатити заробітну плату за час щорічної основної відпустки разом з заробітною платою за серпень 2018 року.
		Наказом від 22.08.2018 №18 ОСОБА_27 надана щорічна відпустка з 03.09.2018 по 19.09.2018. Відповідно до додатку до наказу від 22.08.2018 №18 заробітна плата за час відпустки виплачується разом із заробітною платою за серпень 2018 року.
		За змістом статті 7 Кодексу адміністративного судочинства суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_15 України.
		Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_15 України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
		Відповідно до параграфа 2 статті 7 Конвенції №132 "Про оплачувані відпустки", ратифікованої законом України від 29.05.2001 №2481-ІІІ, суми, що належать до виплати за час відпустки (частину), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
		Отже, позивач застосував статтю 115 Кодексу законів про працю України з врахуванням Конвенції №132 "Про оплачувані відпустки" та виплатив заробітну плату вказаним особам за час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до початку відпустки на підставі заяв працівників.
		Враховуючи викладене, відповідач не надав суду достатньо доказів порушення позивачем вимог частини 1 статті 21, частин 1, 3 статті 24, частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю в Україні, Постанови №413, в зв'язку з чим спірні постанови необхідно визнати протиправними та скасувати.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач не довів правомірність спірних постанов від 16.10.2018 №22/521, №22/522, тому позов необхідно задовольнити.
		У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		позов задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області від 16.10.2018 №22/521 і №22/522.
		Стягнути на користь ПАТ "Видавництва "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" 26861,44 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 01 квітня 2019 року
		 
		Позивач:ПАТ "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" (проспект Миру, 59, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 05905740) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)  
		Головуючий суддя ОСОБА_28

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...