Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/4411/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2019. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2019.
Дата набрання законної сили: 05.03.2019
Номер судового провадження: 3/760/2321/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/4411/19
		Провадження №3/760/2321/19
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		22 лютого 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря Гаєвської С.В., представника Київської міської митниці ДФС Грабчака П.В., ОСОБА_2, представників особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ОСОБА_4, надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в Німеччині за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за ознаками порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 471 Митного кодексу України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до протоколу №0096/10000/19 про порушення митних правил від 26.01.2019 року, вбачається, що 26.01.2019 о 12 год. 00 хв. на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Приліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) було зупинено гр. України ОСОБА_5, яка прибула з Мемінгену рейсом W67306 літаком авіакомпанії «Wizz Air». 
		Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.
		Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
		Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю. 
		При усному опитуванні було встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 переміщує готівкові кошти, з її слів, приблизно 10000 -12000 Євро.
		Для здійснення митних формальностей пасажирку було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі.
		Під час проведення митного огляду було встановлено, що громадянка України ОСОБА_5, переміщувала через митний кордон 12000 Євро. 
		Відповідно до пояснення гр. ОСОБА_5 виявлені валютні цінності належать їй на праві власності, а вчинене правопорушення сталося внаслідок незнання нею законодавства щодо переміщення валютних цінностей.
		Громадянка ОСОБА_5 митної декларації не заповнювала, самостійно обрала форму проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», чим засвідчила відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, або підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження. Будь-які документи на переміщення валютних цінностей через митний кордон України у пасажирки при перетині зони митного контролю були відсутні. 
		Таким чином, Київською міською митницею ДФС зроблено висновок про те, що своїми діями громадянка ОСОБА_5 порушила встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістила товари на які законодавством України встановлені обмеження. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 471 МК України.
		Отже, в діях громадянки ОСОБА_5, наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України, у зв'язку з чим відносно останньої складено протокол про порушення митних правил № 0096/10000/19.
		Представник Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_5 порушила митні правила, у зв'язку з чим відносно останньої складено протокол про порушення митних правил №0096/10000/19 за ст. 471 МК України. Протокол підтримав в повному обсязі та просив гр. ОСОБА_5 визнати винною за порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих товарів.
		Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні просив закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_5 відсутній склад порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.
		Зокрема зазначив, що 26.01.2019 р. ОСОБА_5 прилетіла до аеропорту «Київ» (Жуляни) з Німеччини. Підійшовши до зони митного контролю аеропорту, вона не знала, який колір коридору вона має обрати, працівників митних органів біля входу до «червоного» або «зеленого» коридору не було.
		Через тяжкий переліт, головну біль та втому, їй було важко зорієнтуватись на місці. У зв'язку з чим, вона голосно запитала куди їй треба йти у працівників митного органу, які перебували в «зеленому» та «червоному» коридорах.
		Відповідь їй надав працівник митного органу, який перебував за стойкою на території «червоного коридору», зазначивши: «обирайте самі, можете йти сюди (жестом вказуючи на зелений коридор)».
		У зв'язку з ненаданням працівником митного органу чіткої інформації, вона вирішила до нього підійти та перепитати який коридор вона все ж таки має обрати. Підійшовши до нього та іншого інспектора, яка стояла з ним поруч, ОСОБА_6 почала з'ясовувати по якому коридору вона має пройти. На запитання працівника митниці щодо суми готівкових коштів, які вона має при собі, ОСОБА_6 відповіла, що десь близько 12 000 євро. Після цього, її відразу провели в окрему кімнату, провели огляд ручної поклажі, описали та вилучили 2000 євро, повідомили, що вона порушила митні правила не задекларувавши ці кошти та склали протокол №0096/10000/19 від 26.01.2019. Викладені обставини підтверджуються відеозаписом даної події, який наданий митним органом (наявний в матеріалах даної справи) та аналогічними поясненнями, які були надані ОСОБА_5 під час складання протоколу. Проте, цим обставинам та доказами не було надано належної оцінки працівниками митниці під час складання протоколу.
		З огляду на зазначене, не відповідають дійсності твердження представника митного органу, наведені ним у протоколі №0096/10000/19 від 26.01.2019, про те, що «з приводу декларування готівкових коштів ОСОБА_5 до інспекторів митниці не зверталась та була зупинена інспектором митниці для проведення вибіркового контролю», а навпаки ОСОБА_5 самостійно підійшла до представників митниці, ніхто її не зупиняв, вона не приховувала суму готівкових коштів, яку перевозила та мала намір дотриматись усіх митних формальностей.
		Згідно з п.1. ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Представник стверджує, що ОСОБА_5 мала на меті виконати всі митні формальності стосовно наявних у неї готівкових коштів, не збиралась порушувати порядок проходження митного контролю та приховувати від декларування кошти, що перевозились, до працівників митного органу звернулась самостійно.
		На підставі зазначеного представник вважає, що у діях ОСОБА_5 відсутні ознаки винних дій, що посягають на встановлений Митним кодексом України порядок переміщення товарів через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення.
		За таких обставин, враховуючи дії ОСОБА_5 при проходженні митного контролю, відсутність протиправної поведінки та умислу на вчинення порушення митних правил, вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 Митного Кодексу України.
		Крім того, представник зазначив, що кошти, які були вилучені у ОСОБА_5 в розмірі 2000 Євро на підставі протоколу №0096/10000/19 від 26.01.2019 р. є її приватною власністю та мають легальне походження, а саме є її заробітною платою. З 01.06.2018 р. по 01.10.2018 р. вона офіційно працювала на території Німеччини та отримувала заробітну плату, яку збирала для свого сина, який проживає в Україні. Факт її працевлаштування та отримання заробітної плати, підтверджується довідкою від 27.10.29018 р., квитанцією від 24.07.2018 р. та розрахунком заробітної плати за червень 2018 р.
		Заслухавши пояснення учасників провадження в справі, оглянувши відеозапис, дослідивши та оцінивши письмові докази, суддя приходить до наступного висновку.
		Згідно ч. 1 ст. 485 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Судом встановлено, що 26.01.2019 о 12 год. 00 хв. на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Приліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) було зупинено гр. України ОСОБА_5, яка прибула з Мемінгену рейсом W67306 літаком авіакомпанії «Wizz Air». 
		При усному опитуванні було встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 переміщує готівкові кошти, з її слів, приблизно 10000 -12000 Євро.
		Для здійснення митних формальностей пасажирку було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі.
		Під час проведення митного огляду було встановлено, що громадянка України ОСОБА_5, переміщувала через митний кордон 12000 Євро. 10000 було пропущено, 2000 Євро було затримано та вилучено.
		Відповідно до положень ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
		 
		Згідно з приписами ст. 489 МК України та ст. 289 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 366 МК України, митний контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами здійснюється за двоканальною системою.
		Згідно ч. 1 цієї статті, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
		Відповідно до п. 4, п. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю. 
		Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
		Частиною 3 ст. 197 МК України та Постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.08 року (із змінами та доповненнями), якою затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України встановлено порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню.
		Так, відповідно до розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.
		Як зазначено в протоколі про порушення митних правил №0096/10000/19 від 26.01.2019 р., гр. ОСОБА_5 обравши форму проходження митного контролю «зелений коридор», чим засвідчила відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню. 
		Водночас, вирішуючи питання про накладення на гр. ОСОБА_5 адміністративного стягнення, суддя виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
		Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Стаття  33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
		Відповідно до санкції ст. 471 МК України, вчинення порушення митних правил передбаченого диспозицією даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
		В той же час, згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004р., якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм правом. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9.06.2005р. у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005р. у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008р. у справі «Надточій проти України»; від 6.11.2008р. у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.
		Виходячи з наведених положень закону та з урахуванням обставин справи суддя вважає, що в якості основного стягнення  до гр. ОСОБА_5 підлягає застосуванню штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Разом з тим, в судовому засіданні представник ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_5 не була належним чином обізнаною щодо процедури проходження митного контролю. Вилучені грошові цінності є його особистою річчю.
		Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
		Приймаючи до уваги всі обставини даної справи, а також враховуючи дані про особу ОСОБА_5, суд вважає, що конфіскація вилученої у гр. ОСОБА_5 готівки, покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосована у даному випадку.
		Крім того, суд враховує те, що шкода, яку ОСОБА_5 потенційно могла завдати державі - незначна, оскільки вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені. Таким чином, метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 33, 265, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 3, 196, 197, 366, 370, 374, 466, 471, 485-487, 495, 527 Митного кодексу України, суддя, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Громадянку України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 Митного Кодексу України.
		Застосувати до гр. України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700,00 грн., який необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач УДКСУ у Солом'янському районі; код ЄДРПОУ: 38050812; МФО: 899998; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; р/р №31119106526010; призначення платежу: код 095.
		Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0096/10000/19 від 26.01.2019 р., а саме іноземну валюту - Євро, 3 купюри номіналом 500: N23063847573, X09207587855, X09207587864, 4 купюри номіналом 100: X14148860699, X13596596579, X19723326428, N 16200056856, 2 купюри номіналом 50: EB0573558561, WB0140838399, загальною вартістю 63025.40 грн. - повернути гр. України ОСОБА_5.
		Стягнути з гр. України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок, які підлягають сплаті на наступні реквізити:  УК у Солом'янському районі/Солом'янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.           
		Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців. 
		 
		Суддя                                                                                       С.І. Кушнір

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...