Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/206/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2019.
Дата набрання законної сили: 27.03.2019
Номер судового провадження: 61-22135ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		27 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 367/206/14-ц
		провадження № 61-22135св18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), 
		суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
		 
		учасники справи:
		заявники: ОСОБА_1, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 
		заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», 
		особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, Міністерство фінансів України,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», Міністерства фінансів України на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2017 року у складі судді Пархоменка О. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 рокуу складі колегії суддів: Олійника В. І., Березовенко Р. В., Лівінського С. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити сторону у виконавчому провадженні № 45903105 щодо примусового виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2014 року у справі № 367/206/14-ц за його позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ») про стягнення суми банківського вкладу, а саме: боржника - ПАТ «АКБ «Київ» на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»). Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ПВР Департаменту ДВС МЮУ) від 22 грудня 2014 року було відкрито виконавче провадження № 45903105 за виконавчим листом № 367/206/14-ц, виданим на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2014 рокупро стягнення з ПАТ «АКБ «Київ» на його користь 614 958,90 євро банківського вкладу (депозиту) та процентів за користування вкладом. Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11 лютого 2015 року № 61 прийнято рішення про виведення ПАТ «АКБ «Київ» з ринку в порядку, передбаченому статтею 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», шляхом придбання його активів та зобов'язань ПАТ АБ «Укргазбанк». Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 24 лютого 2015 року № 128 ПАТ «АКБ «Київ» віднесено до категорії неплатоспроможних. З метою реалізації зазначеної постанови КМУ Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїм рішенням від 24 лютого 2015 року № 39 запровадив у ПАТ «АКБ «Київ» тимчасову адміністрацію до 24 травня 2015 року і розпочав здійснення процедури виведення цього банку з ринку для наступної передачі його активів і зобов'язань до приймаючого банку - ПАТ АБ «Укргазбанк». Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 травня 2015 року № 102 термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ» було продовжено до 24 червня 2015 року. 19 червня 2015 року на підставі договору про передачу приймаючому банку майна неплатоспроможного банку всі майнові активи боржника - ПАТ «АКБ «Київ» було відчужено на користь приймаючого банку - ПАТ АБ «Укргазбанк». Постановою Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ вищевказане виконавче провадження було зупинено до закінчення строку дії тимчасової адміністрації боржника ПАТ «АКБ «Київ» (до 24 червня 2015 року включно). Станом на 24 червня 2015 року рішення суду не виконано, заборгованість йому не сплачена.
		 
		У вересні 2015 року Відділ ПВР Департаменту ДВС МЮУ звернувся до суду з аналогічною заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні і просив замінити боржника ПАТ «АКБ «Київ» на його правонаступника - ПАТ АБ «Укргазбанк».
		 
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2017 року заяви ОСОБА_1 та Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ задоволено. Замінено у виконавчому провадженні № 45903105 щодо примусового виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2014 року у справі № 367/206/14-ц боржника ПАТ «АКБ «Київ» на ПАТ АБ «Укргазбанк». 
		 
		Ухвала місцевого суду мотивована тим, що предметом розгляду в цій справі є заміна боржника, відповідальність за зобов'язаннями якого відповідно до закону покладено на іншу юридичну особу - ПАТ АБ «Укргазбанк». Тому наявні підстави для задоволення заяв про заміну сторони виконавчого провадження.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» відхилено. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2017 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі залишено без змін.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи.
		 
		У липні 2017 року ПАТ «АКБ «Київ», ПАТ АБ «Укргазбанк» та Міністерство фінансів України подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просили скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 рокуі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяв.
		 
		Касаційні скарги мотивовані тим, що ПАТ АБ «Укргазбанк» не є правонаступником ПАТ «АКБ «Київ» та не приймало на себе зобов'язання щодо виплати ОСОБА_1 614 958,90 євро за договором банківського вкладу. Оскільки ПАТ «АКБ «Київ» було визнано неплатоспроможним, то виконавче провадження повинно бути закінчено. 
		 
		У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заперечення на касаційні скарги ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк», в якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просив відмовити в задоволенні скарг, посилаючись на те, що оскільки відповідальність за зобов'язаннями боржника - ПАТ «АКБ «Київ» було покладено на ПАТ АБ «Укргазбанк», то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції.
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк», а ухвалою від 13 вересня 2017 року - за касаційними скаргами ПАТ «АКБ «Київ» та Міністерства фінансів України.
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		02 травня 2018 року справу № 367/206/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Позиція Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
		 
		Судами встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2014 року у справі № 367/206/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «Київ» про стягнення банківського вкладу позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 614 958,90 євро банківського вкладу (депозиту) та процентів за користування вкладом. 
		 
		Постановою Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ від 22 грудня 2014 року було відкрито виконавче провадження № 45903105 за виконавчим листом  № 367/206/14-ц, виданим на підставі вищевказаного рішення суду.
		 
		Постановою Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ від 12 березня 2015 року було зупинено виконавче провадження № 45903105 до закінчення строку дії тимчасової адміністрації боржника ПАТ «АКБ «Київ» (до 24 червня 2015 року включно) з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 606-XIV).
		 
		Станом на 24 червня 2015 року рішення Ірпінського міського суду Київської області    від 22 липня 2014 року про стягнення з ПАТ «АКБ «Київ» на користь ОСОБА_1 614 958,90 євро банківського вкладу (депозиту) та процентів за користування вкладом не виконано, борг стягувачу не повернуто.
		 
		Постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 61 прийнято рішення про виведення ПАТ «АКБ «Київ» з ринку в порядку, передбаченому статтею 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», шляхом придбання його активів та зобов'язань ПАТ АБ «Укргазбанк».
		 
		Постановою Правління НБУ від 24 лютого 2015 року № 128 ПАТ «АКБ «Київ» віднесено до категорії неплатоспроможних.
		 
		Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 лютого 2015 року № 39 у ПАТ «АКБ «Київ» було запроваджено до 24 травня 2015 року (включно) тимчасову адміністрацію і розпочато здійснення процедури виведення цього банку з ринку в порядку, передбаченому статтями 39, 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у спосіб, визначений пунктом 3 частини другої статті 39 цього Закону, для наступної передачі активів і зобов'язань ПАТ «АКБ «Київ» до приймаючого банку - ПАТ АБ «Укргазбанк».
		 
		Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 травня 2015 року № 102 термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ» продовжено до 24 червня 2015 року.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 39 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) способом виведення неплатоспроможного банку з ринку є відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією.
		 
		Згідно з частиною першою статті 41-1 Закону № 4452-VI в редакції чинній, на час виведення ПАТ «АКБ «Київ» з ринку, держава в особі банку, в якому держава володіє часткою понад 75 відсотків, має право брати участь у виведенні з ринку неплатоспроможного банку у спосіб, визначений пунктами 3 та 5 частини другої статті 39 цього Закону.
		 
		Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 4452-VI в редакції чинній, на час виведення ПАТ «АКБ «Київ» з ринку, Фонд відповідно до плану врегулювання забезпечує здійснення відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду, на підставі позитивного висновку НБУ щодо фінансового стану приймаючого банку та його спроможності виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.
		 
		19 червня 2015 року між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку (далі -Договір), за яким ПАТ «АКБ «Київ» передало ПАТ АБ «Укргазбанк» свої активи та права вимоги за договорами забезпечення, а також свої зобов'язання.
		 
		Пунктом 1.3 Договору передбачено, що зобов'язання, які приймаючий банк приймає на себе, включають, зокрема зобов'язання неплатоспроможного банку щодо повернення грошових коштів, залучених неплатоспроможним банком на поточні/вкладні (депозитні) рахунки клієнтів, сплати процентів за договорами банківського рахунку/вкладу (депозиту), укладеними неплатоспроможним банком, та інші грошові зобов'язання неплатоспроможного банку, включені до Реєстру зобов'язань.
		 
		Згідно з пунктом 3.2.2 Договору обов'язком приймаючого банку є, зокрема прийняття зобов'язань неплатоспроможного банку, перелік яких визначено у Реєстрах зобов'язань, балансовою вартістю, визначеною у підпункті 1.1.2 пункту 1.1 цього договору.
		 
		Пунктом 4.2 Договору передбачено, що з дня укладання цього Договору та акта приймання-передачі активів і зобов'язань ПАТ АБ «Укргазбанк» набув усіх прав та обов'язків боржника перед відповідними кредиторами (вкладниками) неплатоспроможного банку за зобов'язаннями, переданими відповідно до умов цього договору.
		 
		Протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 червня 2015 року № 137/15 затверджено Реєстр активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «АКБ «Київ», що підлягають відчуженню приймаючому банку ПАТ АБ «Укргазбанк».
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг.
		 
		Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону № 606-XIV у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		 
		Аналогічні положення містяться у частині першій статті 378 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року). 
		 
		Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
		 
		Можливість процесуального правонаступництва визначається можливістю правонаступництва в матеріальному праві. При цьому в матеріальному праві виділяють універсальне (повне) та сингулярне (часткове) правонаступництво. Універсальне правонаступництво має місце в тих випадках, коли перехід прав та обов'язків однієї юридичної особи до іншої відбувається в результаті реорганізації, а між фізичними особами - в порядку спадкування. Сингулярне правонаступництво має місце, коли сторона перепоступається правом вимоги, чи здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе. Розподіл матеріального правонаступництва на універсальне та сингулярне пов'язаний з об'єктом прав та обов'язків, що переходять до правонаступника. 
		 
		Отже, підставою для виникнення процесуального правонаступництва є матеріальне правонаступництво або інша заміна осіб у матеріальних правовідносинах. Якщо спірні матеріальні правовідносини правонаступництва не допускають - процесуальне правонаступництво також неможливе.
		 
		Задовольняючи заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій обмежилися висновком про те, що ПАТ АБ «Укргазбанк» є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «АКБ «Київ» в силу закону, та не врахували, що відповідно до Договору між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» має місце сингулярне (часткове) правонаступництво.
		 
		При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» прийняло на себе зобов'язання щодо виплати ОСОБА_1 грошових коштів за договором банківського вкладу від 12 листопада 2009 року № 16243, в тому числі за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2014 року у справі № 367/206/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «Київ» про стягнення банківського вкладу (депозиту) та процентів за користування вкладом в розмірі 614 958,90 євро.
		 
		Таким чином, заявниками не доведено матеріального правонаступництва ПАТ АБ «Укргазбанк», що є їх процесуальним обов'язком (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року), а тому відсутні підстави стверджувати про існування процесуального правонаступництва, у зв'язку з чим заяви про заміну сторони виконавчого провадження не підлягають задоволенню через безпідставність таких вимог.
		 
		Крім цього, сама по собі наявність процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Київ» також не дає підстав для заміни сторони виконавчого провадження, оскільки до часу внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи її цивільна правосуб'єктність не припиняється.
		 
		Порушення судами вищенаведених норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 
		 
		На підставі зазначеної правової норми оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяв про заміну сторони виконавчого провадження.
		 
		У зв'язку з наведеним відсутні правові підстави для задоволення клопотання ПАТ АБ «Укргазбанк» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		За подання касаційних скарг ПАТ «АКБ «Київ», ПАТ АБ «Укргазбанк» та Міністерство фінансів України сплатили по 1 600 грн, які підлягають стягненню із заявників на користь кожної із вказаних осіб по 800 грн (1600 : 2), з кожного заявника.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та Міністерства фінансів України задовольнити.
		 
		Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.
		 
		В задоволенні заяв ОСОБА_1 та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження № 45903105 щодо примусового виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 липня 2014 року у справі № 367/206/14-ц відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» по 800 (вісімсот) грн судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги, з кожного.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» по 800 (вісімсот) грн судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги, з кожного.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Міністерства фінансів України по 800 (вісімсот) грн судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги, з кожного.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийВ.А.Стрільчук  Судді:С.О.Карпенко   В.О.Кузнєцов    А.С.Олійник   С. О. Погрібний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...