Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/9063/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2019.
Дата набрання законної сили: 10.10.2018
Номер судового провадження: 61-4222ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 185/9063/15-ц 
		провадження № 61-4222св18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - судді Стрільчука В. А., 
		суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В.О., СтупакО.В., УсикаГ.І., 
		 
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк», в інтересах якого діє Біла Ірина Володимирівна, 
		відповідач - ОСОБА_6, 
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк», в інтересах якого діє Біла Ірина Володимирівна, на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року, ухвалене у складі судді Бабій Н. С., та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 грудня 2016 року, постановлену колегією у складі суддів: Бараннік О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк»» (далі - ПАТ «Укрбізнесбанк»), в інтересах якого діє Біла І.В.,  звернулось з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Позов мотивовано тим, що 8 листопада 2013 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № КАВНЛФ/1000649.6, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 200 000 грн зі сплатою 7% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту до 8 листопада 2025 року.
		 
		У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 31 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 148 576,74  грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 13 1260, 43 грн, заборгованості за процентами у розмірі 6 116,31 грн,                       11 200 грн заборгованості за комісіями, яку банк просив стягнути з відповідача в судовому порядку. 
		 
		Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Укрбізнесбанк» відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги, зокрема, щодо наявності між сторонами кредитно-зобов'язальних правовідносин та неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, оскільки банк не подав суду ні оригіналу, ні копії кредитного договору та не подав доказів на підтвердження розміру кредитної заборгованості.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрбізнесбанк» відхилено. 
		 
		Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року залишено без змін.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що банк як позивач, у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, не надав суду доказів укладення сторонами кредитного договору, неналежного виконання відповідачем зобов'язань за цим договором і наявності заборгованості. 
		 
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Укрбізнесбанк», в інтересах якого діє БілаІ.В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		 
		Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій відсутності у банка можливості надати оригінал кредитного договору, копії паспорта та ідентифікаційного коду позичальника, оскільки зазначені документи знаходяться в головному офісі у м. Донецьку, тобто в населеному пункті, де проводиться антитерористична операція. При цьому банк на підтвердження своїх вимог надав суду виписки з особового рахунку відповідача і роздруківку з автоматизованої банківської системи                        «SCROOGE-3», якими, на думку заявника, підтверджується розмір виданих відповідачу кредитних коштів, дату їх видачі та умови кредитування (термін кредитування, процентна ставка).
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і ухвалою цього суду від 21 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		За вимогами частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.
		 
		Судами встановлено, що 8 листопада 2013 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 200 000 грн зі сплатою 7% річних з кінцевим терміном повернення 8 листопада 2025 року.
		 
		Позичальник свої зобов'язання з повернення кредитних коштів виконувала неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 28 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 148 576,46 грн.
		 
		Звертаючись з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Укрбізнесбанк» на обґрунтування позовних вимог вказувало на те, що 8 листопада 2013 року між банком та ОСОБА_6 укладений кредитний договір з кінцевим терміном повернення кредиту                         8 листопада 2025 року.
		 
		Місце укладення кредитного договору - місто Донецьк, який у даний час є населеним пунктом, де на час звернення проводилася антитерористична операція відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року                      № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України                        від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», тому банк посилався на неможливість надати суду примірник кредитного договору та додатків до нього, у зв'язку із чим надав суду довідку про розмір заборгованості, виписку з особового рахунку позичальника, роздруківки з автоматизованої банківської системи «SCROOGE-3», які завірені печаткою банку.
		 
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що надані позивачем докази не є належними та допустимими та  не підтверджують ні укладення кредитного договору, ні наявність заборгованості.
		 
		Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з таким висновком, зазначивши, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування між сторонами договірних відносин.
		 
		Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди не встановили у повному обсязі всіх фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, не надали належної оцінки поданим сторонами доказам у їх сукупності, та дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Укрбізнесбанк». 
		 
		Зокрема, суди не перевірили належним чином, чи мав позивач можливість надати оригінали або відповідним чином завірені копії документів, що підтверджують укладення між ним та відповідачем кредитного договору і невиконання належним чином останньою його умов.
		 
		Статтями 10, 60 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до статті 57 ЦПК України у цій же редакції Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування частина перша статті 58 ЦПК України у тій же редакції Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 137 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
		 
		Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд залишив поза увагою доводи позивача про те, що у банка була відсутня можливість надати суду копію кредитного договору у зв'язку зі знаходженням кредитної справи у приміщенні головного офісу у м. Донецьку, тобто населеному пункті, де здійснювалося проведення антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на час розгляду справи судами. 
		 
		Суд першої інстанції, вирішуючи позов, не надав належної оцінки довідці банку про розмір заборгованості ОСОБА_6, виписці з особового рахунку позичальника, роздруківці з автоматизованої банківської системи «SCROOGE-3», які завірені печаткою банку.
		 
		При цьому згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		 
		Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		 
		В абзаці 2 пункту 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 556, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку  до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.
		 
		У зв'язку з наведеним суд не дав оцінки і не мотивував, чому виписка з особового рахунку позичальника, роздруківка з автоматизованої банківської системи «SCROOGE-3» не можуть бути належним доказом існування кредитних зобов'язань, що є порушенням статті 212 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.
		 
		Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		 
		Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до прийняття передчасного судового рішення, процесуальні недоліки якого не усунені апеляційною інстанцією, оскаржувані судові рішення відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		У даній справі оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, тому перерозподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк», в інтересах якого діє Біла Ірина Володимирівна,задовольнити частково.
		 
		Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 грудня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ. А. СтрільчукСудді:  С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов О. В. Ступак Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...