Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/192/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2019.
Дата набрання законної сили: 14.03.2019
Номер судового провадження: 11-485сап18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		Іменем України
		14 березня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 800/192/17 (П/9901/397/18)
		Провадження № 11-485сапс18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. С., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю. ,
		представника позивача - ОСОБА_3,
		представника Вищої ради правосуддя - РусаковоїІ.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючого судді Білоуса О. В., суддів Бевзенка В. М., Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л., Шарапи В. М.) від 22 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання незаконним та скасування рішення, 
		УСТАНОВИЛА:
		У січні 2018 року ОСОБА_5 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позов про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 13 квітня 2017 року № 835/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за вчинення істотного дисциплінарного проступку».
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 травня 2017 року відкрив провадження в цій справі.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 22 березня 2018 року відмовив у задоволенні позову. Зазначене рішення було прийнято з окремою думкою судді Желтобрюх І. Л., відповідно до якої рішення ВРП від 13 квітня 2017 року № 835/0/15-17 не підписане одним із її членів, що брав участь у його ухваленні, а це є підставою для його скасування відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 57 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).
		Не погодившись із судовим рішенням про відмову в задоволенні позову, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу про його скасування та просив прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю. 
		Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду як суд першої інстанції не дослідив усіх доказів та неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також скаржник вважає, що трирічний строк для притягнення його до дисциплінарної відповідальності сплив. Крім того, на думку позивача, суд першої інстанції не навів мотивів відхилення його аргументів стосовно порушення ВРП принципів рівності і змагальності.
		ВРП та Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС, Комісія) у своїх відзивах на апеляційну скаргу зазначили, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм КАС України та з достатнім обґрунтуванням, а тому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року - без змін.
		У судовому засіданні 13 грудня 2018 року представник позивача - ОСОБА_3 звернула увагу Великої Палати Верховного Суду на те, що оскаржуване рішення не підписане одним із членів ВРП, який брав участь у його ухваленні, а саме членом-доповідачем ВолковицькоюН.О., а тому підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 57 Закону № 1798-VIII.
		06 березня 2019 року до ВеликоїПалати Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ВРП, у яких представник відповідача РусаковаІ.Г. зазначила, що ані Вимоги до оформлювення документів ДСТУ 4163-2003, ані Інструкція з діловодства у Вищій раді юстиції (далі - ВРЮ) від 08 листопада 2013 року № 75/0/1-13 (у редакції, чинній на момент ухвалення спірного рішення) не містять вимог щодо підписання тексту рішення колегіального органу виключно на лицьовому боці, а тому розміщення підпису члена-доповідача ВРП ВолковицькоїН.О. на зворотному боці аркуша не може свідчити про відсутність її згоди з висновками, викладеними у рішенні ВРП про звільнення ОСОБА_5 з посади судді.
		Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
		Президент України Указом від 22 червня 2009 року № 465/2009 призначив ОСОБА_5 на посаду судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, а Указом від 18 липня 2011 року № 764/2011 перевів ОСОБА_5 на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. 
		05 березня 2014 року виконуючий обов'язки прокурора Житомирської області Чумаченко А. І. звернувся до ВККС із заявою про притягнення судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5. до дисциплінарної відповідальності, оскільки 29 квітня 2013 року ним ухвалено рішення у справі № 201/4974/14-ц, відповідно до якого за ОСОБА_7 визнано право власності на грошові кошти в розмірі 1 005 740 євро і 100 000 доларів США, передані на зберігання ОСОБА_8 за договором від 14 серпня 2009 року, та зобов'язано ОСОБА_8 їх повернути. При цьому 07 вересня 2012 року вказані кошти попередньо були вилучені працівниками УБОЗ України в Житомирській області із сейфа Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпромінвест» та приєднані до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
		ВККС рішенням від 04 червня 2015 року № 1485/дн-15 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_5., а рішенням від 20 січня 2016 року № 96/дп-16 направила рекомендацію до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про його звільнення з посади судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з підстав, передбачених п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України (за порушення присяги). 
		Комісія встановила, що суддя ОСОБА_5. при розгляді цивільної справи № 201/4974/13-ц не дотримав принципу верховенства права внаслідок недоброчесного та несумлінного виконання ним обов'язків судді. Зокрема, суддя усупереч вимогам ст. 60, 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спору) ухвалив рішення про визнання права власності на кошти без доказів наявності спору між сторонами; не залучив до участі у справі Державної податкової інспекції та потерпілих від злочину, прав та інтересів яких стосується судове рішення; не повідомив про розгляд справи УМВС України в Житомирській області, яким накладено арешт на спірні кошти. 
		Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу, що рішення ВККС від 20 січня 2016 року № 96/дп-16 про внесення подання щодо звільнення позивача з посади судді вже було предметом судового розгляду, внаслідок якого Вищий адміністративний суд України постановою від 22 листопада 2016 року (справа № 800/163/16) відмовив ОСОБА_5 у задоволені позовних вимог. Ця постанова позивачем до Верховного Суду України не оскаржувалась, тобто рішення ВККС від 20 січня 2016 року № 96/дп-16 є чинним і законним.
		Таким чином, усі фактичні обставини у справі, яка перебувала в провадженні судді ОСОБА_5. вже слугували підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, були предметом судового розгляду Вищим адміністративним судом України у справі № 800/163/16, у процесі якого підтверджено висновки ВККС та надано відповідну оцінку діям судді, а тому факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішення ВККС про застосування до ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у виді звільнення його з посади судді не потребують доказування.
		Ураховуючи положення ч. 4 ст. 78 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), застосувавши висновки, викладені в постанові Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2016 року у справі № 800/163/16 та розглянувши рішення ВККС від 20 січня 2016 року № 96/дп-16, ВРП рішенням від 13 квітня 2017 року № 835/0/15-17 звільнила ОСОБА_5 з посади судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України, оскільки встановлені ВККС факти підтвердили, що дії судді є такими, що порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості та принижують авторитет судової влади.
		Вважаючи таке рішення ВРП незаконним, ОСОБА_5 звернувся до суду із цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи скаржника та надані на противагу їм аргументи ВРП та ВККС, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначено Конституцією України, законами України від 07 вересня 2010 року № 2453-IV «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-IV), від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та Законом № 1798-VIII.
		Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення Комісією) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
		З набранням чинності 30 вересня 2016 року Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII) ст. 126 Конституції України, яка визначає перелік підстав для звільнення судді, викладена в новій редакції. 
		Пунктом 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України встановлено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. 
		Водночас відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 109 Закону № 1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов'язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
		З огляду на викладене, характер наслідків, передбачених законом для подібних порушень, після набрання чинності Закону № 1401-VIII не змінився, а тому протиправні дії судді ОСОБА_5., які на момент винесення рішення Комісії розцінювались як порушення присяги, згідно із чинним законодавством охоплюються ознаками складу істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
		Конституцією України (у редакції Закону № 1401-VIII) установлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення, зокрема, розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів (ч. 10 ст. 131).
		Верховною Радою України прийнято Закон № 1798-VIII, який визначив нову процедуру і порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, та відбувся процес реорганізації ВРЮ у ВРП.
		Відповідно до абз. 2 п. 19 розд. ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 
		№ 1798-VIII рішення Комісії про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади, прийняті до набрання чинності Закону № 1402-VIII, ВРП розглядає в порядку, установленому главою 6 розд. ІІ цього Закону. За результатами розгляду ВРП може прийняти рішення про звільнення судді з посади на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
		Отже, держава гарантує контроль за належним виконанням суддями своїх професійних обов'язків шляхом створення єдиного органу - ВРП, що приймає рішення за наслідком розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів. 
		Приписами ч. 2 ст. 57 Закону № 1798-VIII передбачено, що рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених п. 3 та 6 ч. 6 ст. 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
		1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
		2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
		3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
		Ураховуючи викладені законодавчі норми, Велика Палата Верховного Суду вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не в повній мірі перевірив оскаржуване рішення ВРП на предмет його відповідності вимогам ч. 2 ст. 57 Закону № 1798-VIII з огляду на таке.
		ВРП складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість (ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 30 Закону 
		№ 1798-VIII).
		Як убачається з витягу з протоколу засідання ВРП від 13 квітня 2017 року № 20, на засіданні були присутніми вісімнадцять її членів, тобто більшість від складу, які одноголосно проголосували «за» звільнення позивача з посади судді. 
		Однак, наявна в матеріалах справи завірена копія оскаржуваного рішення ВРП свідчить, що воно підписане не всіма членами ВРП, які брали участь в його ухваленні (замість вісімнадцяти підписів містить сімнадцять), тобто з порушенням вимог Закону № 1798-VIII, що зумовлює скасування такого рішення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 57 цього Закону.
		У судовому засіданні 13 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду оглянула оригінал спірного рішення ВРП і встановила, що це рішення ВРП не містить підпису члена-доповідача ВолковицькоїН.О. 
		При цьому, підпис члена-доповідача ВолковицькоїН.О., розміщений у кінці сторінки на зворотному боці аркуша спірного рішення, не спростовує факту відсутності підписів усіх членів ВРП, що проголосували за його ухвалення, та не підтверджує згоди цього члена з висновками, викладеними у самому рішенні, оскільки цей підпис лише засвідчує виготовлення тексту рішення саме цим членом ВРП. 
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду дослідила й інші рішення ВРП, які були надані суду разом з оригіналом оскаржуваного рішення. З їх аналізу вбачається, що підписи всіх членів ВРП, які брали участь у голосуванні, містяться на одній сторінці відразу після резолютивної частини, а на зворотній стороні останнього аркуша розміщено підписи осіб, які були виконавцями тексту такого рішення (член-доповідач, літредактор, виконавець). 
		Такий висновок суду узгоджується з Вимогами до оформлювання документів ДСТУ № 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55.
		Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення ВРП від 13 квітня 2017 року № 835/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за вчинення істотного дисциплінарного проступку» не підписане одним зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 57 Закону № 1798-VIII.
		Зважаючи на зазначене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому вбачаються підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду не здійснює подальшого аналізу правильності оскаржуваного рішення ВРП, оскільки воно підлягає скасуванню внаслідок порушення процедури його прийняття.
		За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права.
		Ураховуючи викладене та керуючись ст. 241-243, 266, 315, 317, 321, 322 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
		Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити.
		Скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 13 квітня 2017 року № 835/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за вчинення істотного дисциплінарного проступку».
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                                                                  В. С. Князєв
		Суддя-доповідач  І.В. Саприкіна
		Судді
		Н. О. Антонюк  О.Б. Прокопенко
		С. В. Бакуліна  Л.І. Рогач
		В. В. Британчук О.М. Ситнік
		Д. А. Гудима   О.С. Ткачук
		О. Р. Кібенко В.Ю. Уркевич
		Л. М. Лобойко О.Г. Яновська
		Н.П.Лященко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...