Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/6260/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: 14-598цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		20 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 676/6260/15-ц
		Провадження № 14-598цс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи:
		позивач - прокурор Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в інтересах держави,
		відповідачі: ОСОБА_3, Кам'янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області (далі - Кам'янець-Подільська РДА), Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? Кам'янець-Подільське міське управління юстиції Хмельницької області (далі - Кам'янець-Подільське МУЮ),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області 
		 
		на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 04 липня 2016 року у складі колегії суддів Заїки В. М., Варвуса Ю. Д., Пастощука М. М.
		 
		у цивільній справі за позовом прокурора Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в інтересах держави до ОСОБА_3, Кам'янець-Подільської РДА, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кам'янець-Подільське МУЮ, про внесення змін до договору оренди, та
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		У вересні 2015 року заступник прокурора Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що на підставі розпорядження Кам'янець-Подільської РДА від 18 квітня 2007 року № 275/2007-р між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_3 17 травня 2007 року укладено договір оренди земельної ділянки та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 80,00 га, розташовану на території Грушківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Грушківська сільрада), з орендною платою у розмірі 6 800 грн. Вказаний договір зареєстровано в Кам'янець-Подільському районному відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України». 
		 
		У пункті 4 зазначеного договору передбачено, що орендна плата орендарем вноситься в грошовій формі на розрахунковий рахунок Грушківської сільради у розмірі 6 800,00 грн на всю площу з наступною індексацією. 
		 
		Вказував, що при визначенні розміру орендної плати не враховано нормативну грошову оцінку земельних ділянок, тому просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 17 травня 2007 року, укладеного між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_3, викласти пункт 4 цього договору у такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок на розрахунковий рахунок Грушківської сільради. Грошова плата вноситься щомісячно до тридцятого числа кожного місяця».
		 
		Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2016 року позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 17 травня 2007 року, укладеного між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_3, зареєстрованого у Кам'янець-Подільському районному відділі регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки вчинено запис від 02 жовтня 2007 року за № 0407755150009. Пункт 4 договору викладено в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок на розрахунковий рахунок Грушківської сільради. Грошова плата вноситься щомісячно до тридцятого числа кожного місяця». Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а умовами договору оренди передбачена можливість зміни умов договору, в тому числі й щодо розміру орендної плати, яка є регульованою відносно земельних ділянок державної та комунальної власності. Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду умов укладеного між сторонами договору в частині розміру орендної плати. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 грудня 2010 року у справі № 10/58 та від 30 травня 2011 року у справі № 11/042.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 04 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України у редакції, чинній час постановлення ухвали), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП), тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		 
		У липні 2016 року заступник прокурора Хмельницької області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
		 
		Доводи, наведені у касаційній скарзі
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки тому факту, що земельна ділянка передана ОСОБА_3 в оренду як фізичній особі, а не ФОП, тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		У вересні 2016 року ОСОБА_3 подав заперечення, у якому просив касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.
		 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК України викладено в новій редакції.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 21 листопада 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 17 грудня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. 
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
		 
		За загальним правилом, передбаченим у пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		 
		Частиною першою статті 19 ЦПКУкраїни в редакції від 03 жовтня 2017 року визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин, і їх особливістю є участь у справі фізичної особи як сторони спору.
		 
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
		 
		Статтею 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		 
		Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (пункт 6 частини першої статті 12 ГПК України у вказаній редакції).
		 
		Згідно зі статтею 20 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а також інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
		 
		Суди встановили, що розпорядженням Кам'янець-Подільської РДА від 18 квітня 2007 року № 275/2007-р громадянину ОСОБА_3 передано в користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу загальною площею 80,00 га, розташовану на території Грушківської сільради, строком на 49 років (а. с. 8). 
		 
		На підставі вказаного розпорядження між Кам'янець-Подільського РДА та громадянином ОСОБА_3 17 травня 2007 року укладено договір оренди земельної ділянки та надано земельну ділянку із земель державної власності площею 80,00 га, розташовану на території Грушківської сільради, з орендною платою у розмірі 6 800,00 грн. Вказаний договір зареєстровано в Кам'янець-Подільському районному відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 02 жовтня 2007 року за № 0407755150009 (а. с. 10?13).
		 
		Відповідно до пункту 4 зазначеного договору оренди землі орендна плата орендарем вноситься в грошовій формі на розрахунковий рахунок Грушківської сільсьради у розмірі 6 800,00 грн на всю площу з наступною індексацією. Розмір орендної плати переглядається щороку у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
		 
		Згідно з пунктом 9 договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розміру орендної плати відповідно до законодавства України та з інших мотивів, визначених у пункті 4 цього договору.
		 
		За пунктом 10 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
		 
		Актами приймання-передачі земельної ділянки та встановлення меж земельної ділянки в натурі від 17 травня 2007 року підтверджено, що Кам'янець-Подільською РДА передано громадянину ОСОБА_3 у користування на умовах оренди дві земельні ділянки загальною площею 80,00 га, що розташовані на території Грушківської сільради (за межами населених пунктів) (а. с. 21, 22).
		 
		13 серпня та 30 вересня 2014 року ГУ Держземагентства в Хмельницькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, направляло ОСОБА_3, листи з вимогою переглянути розмір орендної плати відповідно до вимог Податкового кодексу України, надати документи необхідні для переукладення договору, у тому числі витяг про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Однак у строки, зазначені в листах, ОСОБА_3 вказані документи в ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не подав.
		 
		Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 проведено нормативну грошову оцінку земельних ділянок та 29 лютого 2016 року подано до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області дві заяви про згоду на збільшення орендної плати за користування двома орендованими земельними ділянками з урахуванням проведеної нормативної грошової оцінки земельних ділянок з послідуючою індексацією.
		 
		Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15 квітня 2016 року № 22- 8785-СГ «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки» змінено істотні умови договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 17 травня 2007 року, укладеного між Кам'янець-Подільською РДА та ОСОБА_3, викладено пункти 2 та 4 у новій редакції. Пропонувалося вказати у пункті 2, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 2 912 546,89 грн, а в пункті 4 - що орендна плата вноситься орендарем у формі грошової оплати в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки, орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок до 30 числа кожного місяця. Зазначеним наказом зобов'язано начальника відділу Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі укласти додаткову угоду до зазначеного договору оренди земельної ділянки.
		 
		Частиною другою статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що суб'єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. 
		 
		Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частина друга статті 93 ЗК України).
		 
		Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
		 
		У частинах першій, другій статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		 
		Згідно із частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
		 
		Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		 
		Згідно із частиною першою статті 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
		 
		Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.
		 
		Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
		 
		За частиною першою статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.
		 
		Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. 
		 
		Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
		 
		Таким чином, цивільні права й обов'язки фізичної особи, зокрема право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.
		 
		Із наявних у матеріалах справи копій розпорядження Кам'янець-Подільської РДА від 18 квітня 2007 року № 275/2007-р та договору оренди земельної ділянки від 17 травня 2007 року вбачається, що земельну ділянку передано в користування (оренду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянину ОСОБА_3 саме як фізичній особі. 
		 
		Велика Палата Верховного Суду погоджується з наведеними у касаційній скарзі доводами заступника прокурора Хмельницької області, що ОСОБА_3 набув право користування спірною земельною ділянкою як фізична особа - суб'єкт земельних відносин. ОСОБА_3 зареєструвався як ФОП лише 02 лютого 2015 року, тобто майже через вісім років після укладення договору оренди.
		 
		Наявність у ОСОБА_3 статусу підприємця на час виникнення спору не може свідчити, що з моменту державної реєстрації його як ФОП він виступає в такій якості в усіх правовідносинах. Відповідно втрата статусу підприємця не позбавляє його набутих раніше цивільних прав і обов'язків фізичної особи, зокрема і права оренди земельної ділянки.
		 
		Аналогічні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у поставі від 21 листопада 2018 року у справі № 265/2241/17 (провадження № 14-372цс18).
		 
		Апеляційний суд зробив помилковий висновок, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		У частині четвертій статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		З урахуванням викладеного ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Розгляд справи не закінчено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		 
		Керуючись статтями 141, 258, 259, 400, 402, 403, 409, 411, 415, 416, 419ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 04 липня 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач О.М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк   Н.П. Лященко
		С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
		В. В. Британчук Л.І. Рогач
		Д. А. Гудима І.В. Саприкіна
		О. С. Золотніков  В.Ю. Уркевич
		В. С. Князєв О.Г. Яновська
		Л.М.Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...