Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/271/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2019.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Номер судового провадження: 11-1453апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		13 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 820/271/18
		Провадження № 11-1453апп18   
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді-доповідача  Прокопенка О.Б.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,  
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 до державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Харківської області НеженськоїГ.В. (далі - Державний реєстратор), треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ»), про скасування рішення
		за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (суддя Єгупенко В. В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2018 року (судді Мельнікова Л. В., Гуцал М. І., Донець Л. О.),
		УСТАНОВИЛА:
		У січні 2018 року ФОП ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати рішення Державного реєстратора від 22 грудня 2017 року про державну реєстрацію прав, індексний номер 38903919, на підставі договору іпотеки, номер 5693450, виданий 13 вересня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л.П., право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ПАТ «ПУМБ».
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державний реєстратор не виконав обов'язок щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
		Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2018 року, закрив провадження в адміністративній справі на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України 
		(далі - КАС). Позивачу роз'яснено, що спір має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.
		Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, а отже, за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
		У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_3 зазначає, що спір у справі стосується незаконних, на її думку, дій Державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень, тому він є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач стверджує, що між ПАТ «ПУМБ» та ФОП ОСОБА_3 немає договірних правовідносин та немає спору про право на об'єкт нерухомого майна, щодо якого вчинено державну реєстрацію.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 5 липня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_3
		21 листопада 2018 року цей суд постановив ухвалу, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
		Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		Оскільки в касаційній скарзі ФОП ОСОБА_3 порушує питання про скасування судових рішень у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 грудня 2018 року прийняла цю справу до розгляду та призначила справу до розгляду в письмовому провадженні.
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі аргументи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Суди встановили, що 28 грудня 2006 року між ОСОБА_7, яка діяла в інтересах ФОП ОСОБА_3, та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець (ФОП ОСОБА_3) передає у власність покупця (ОСОБА_8) квартиру за АДРЕСА_1, а покупець приймає у власність цю квартиру та сплачує за неї обговорену грошову суму, вказаний договір зареєстрований у реєстрі за № 9256.
		13 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 5693356, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 315 000 доларів США, а ОСОБА_5 зобов'язалась використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.
		На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором № 5693356 між ОСОБА_8 та ПАТ «ПУМБ» укладено договір іпотеки № 5693450 від 13 вересня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л.П. за реєстраційним № 4285, відповідно до якого ОСОБА_8 передано в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.
		Окрім того, у червні 2013 року ФОП ОСОБА_3 зверталася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_7, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28 грудня 2006 року, укладений ОСОБА_7, яка діяла від імені ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі за № 9256, приватним нотаріусом Жовнір Л.П.
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 5 лютого 2014 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволено.
		Проте рішенням Апеляційного суду Харківської області від 4 грудня 2017 року зазначене рішення Дзержинського районного суду м. Харкова скасовано та у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 відмовлено.
		18 січня 2018 року на підставі письмової заяви ПАТ «ПУМБ», рішення Апеляційного суду Харківської області від 4 грудня 2017 року та інших документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідачем були внесені виправлення до запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині зміни власника нерухомості з ОСОБА_3 на ПАТ «ПУМБ».
		Звертаючись до суду з цим адміністративним позовом, ФОП ОСОБА_3 посилалася на те, що рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 є незаконним, таким, що порушує її права. Жодних підстав проводити відчуження спірної квартири не було.
		Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, ВеликаПалата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
		Вимогами у цій справі є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру, що пов'язане з порушенням права позивача на вказаний об'єкт нерухомого майна іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано право на цю квартиру.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).
		Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
		Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб'єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. 
		До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. 
		Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право власності на квартиру), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача. 
		Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. 
		Визнання протиправними та скасування рішень, записів щодо державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за іншою особою є захистом прав позивача від їх порушення цією особою.
		Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом права ФОП ОСОБА_3 на спірну квартиру, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а є способом захисту його приватних інтересів, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права. 
		Ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача і ПАТ «ПУМБ» щодо права на спірну квартиру, яке підлягає державній реєстрації.
		З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір у цій справі є спором про право цивільне. Належним відповідачем у такому спорі має бути особа, право якої зареєстровано. Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на квартиру, у зв'язку із чим зазначені вимоги є приватноправовими та з огляду на суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
		Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття провадження в цій справі. 
		Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		За правилами статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2018 року - без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2018 рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя-доповідач О.Б. ПрокопенкоСудді:     Н.О. АнтонюкН.П. Лященко С.В. БакулінаЛ.І. Рогач В.В. БританчукІ.В. Саприкіна Д.А. ГудимаО.М. Ситнік В.І. ДанішевськаО.С. Ткачук  О.Р. КібенкоВ.Ю. Уркевич  В.С. КнязєвО.Г. Яновська  Л.М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...