Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/8446/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2019.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Номер судового провадження: 14-37цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		13 березня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 711/8446/16-ц
		Провадження № 14-37 цс 19
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - Гудими Д.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Князєва В. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Державного агентства резерву України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Державне підприємство (далі також - ДП) «Златодар», про стягнення середнього заробітку
		за касаційними скаргами відповідача та ДП «Златодар» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2017 року, ухвалене суддею Позарецькою С. М., й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року, постановлену колегією суддів судової палати у цивільних справах ПономаренкоВ.В., ГончарН.І., ЮвшинВ.І.
		Учасники справи:
		        позивач: ОСОБА_3;
		        відповідач: Державне агентство резерву України;
		        третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ДП «Златодар».
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           23 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ДП «Златодар» середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29 січня 2016 року до дня прийняття рішення суду у цій справі включно.
		1.1.       14 березня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси замінив первісного відповідача у справі (ДП «Златодар») на належного - Державне агентство резерву України.
		2.           Позивач мотивував вимоги такими обставинами:
		2.1.       19 травня 2014 року на підставі наказу № 53-к позивач був призначений на посаду генерального директора ДП «Златодар». Того ж дня він підписав контракт № 63/14 з ДП «Златодар»;
		2.2.       На підставі наказу № 164-к від 8 жовтня 2015 року позивач був звільнений з посади генерального директора ДП «Златодар» відповідно до пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України;
		2.3.       28 січня 2016 року Апеляційний суд Черкаської області ухвалив рішення у справі № 711/9747/15-ц, яке Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 1 червня 2016 року залишив без змін. Згідно з цим рішенням апеляційний суд поновив позивача на посаді генерального директора ДП «Златодар» і стягнув на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 9 жовтня 2015 року до 28 січня 2016 року включно у сумі 28 041,09 грн і відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000,00 грн. Рішення набрало законної сили, а суд допустив його до негайного виконання.
		2.4.       29 квітня 2016 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України НазаровецьА.Т. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 50992174 про поновлення відповідачем позивача на посаді;
		2.5.       19 вересня 2016 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 75 та пункту 11 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» через невиконання відповідачем судового рішення;
		2.6.       Станом на час звернення з позовом у справі № 711/8446/16-ц рішення суду у справі № 711/9747/15-ц не було виконане;
		2.7.       На користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, зумовленого затримкою виконання власником (уповноваженим ним органом) рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 29 січня 2016 року до дня відповідного ухвалення рішення суду включно, із застосуванням під час розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 364,17 грн, помноженої на кількість робочих днів за вказаний період;
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.           30 березня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив: стягнув на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на роботі за період з 29 січня 2016 року до 30 березня 2017 року включно у сумі 107 430,15 грн.
		4.           Мотивував рішення тим, що законодавство передбачає обов'язок роботодавця добровільно та негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі. Негайне виконання означає прийняття роботодавцем наказу про поновлення працівника на роботі одразу після проголошення відповідного судового рішення незалежно від того, чи буде це рішення оскаржене. Затримкою виконання судового рішення про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення. Суд вважав, що оскільки відповідач не виконав рішення суду про поновлення позивача на роботі, він має нести відповідальність, передбачену статтею 236 КЗпП України. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		5.           12 липня 2017 року Апеляційний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2017 року.
		6.           Мотивував ухвалу тим, що суд першої інстанції вірно взяв для розрахунку розміру середньоденної заробітної плати позивача довідку ДП «Златодар» № 179 від 2 грудня 2015 року. Відхилив доводи відповідача про те, що справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. Зазначив, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ДП «Златодар» заявило клопотання про закриття провадження у справі, оскільки 7 грудня 2015 року Господарський суд Черкаської області порушив провадження у справі про банкрутство ДП «Златодар» і ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. А 30 березня 2017 року суд першої інстанції постановив ухвалу, якою клопотання ДП «Златодар» про закриття провадження у справі відхилив, і ДП «Златодар» її не оскаржувало.
		7.           Зазначив, що у вказаній ухвалі суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги заявлені до відповідача, а ДП «Златодар» є третьою особою. Тому суд стягнув середній заробіток з відповідача, а не з третьої особи, щодо якої порушене провадження у справі про банкрутство. Апеляційний суд констатував, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		8.           27 липня 2017 року ДП «Златодар» звернулося з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
		9.           Просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року, а провадження у справі - закрити.
		10.        1 серпня 2017 року відповідач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справкасаційну скаргу. Просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій. Обґрунтовує скаргу приписами частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій.
		11.        Мотивує скаргу тим, що справи у спорах, зокрема, про стягнення середньої заробітної плати з боржника, стосовно якого порушене провадження у справі про банкрутство, підвідомчі господарським судам (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі).
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		12.        16 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		13.        Обґрунтував ухвалу тим, що у касаційних скаргах є доводи щодо порушення правил предметної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		14.        ДП «Златодар» мотивує касаційну скаргу тим, що справа має розглядатися за правилами господарського судочинства згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі.
		15.        Вказує, що 7 грудня 2015 року Господарський суд Черкаської області порушив провадження у справі № 925/1770/15 про банкрутство ДП «Златодар» і ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. 6 червня 2016 року Господарський суд Черкаської області постановив у вказаній справі ухвалу, якою затвердив реєстр вимог кредиторів. Зазначене, на думку ДП «Златодар», впливає на юрисдикцію суду, яким має бути господарський суд як «суд, встановлений законом».
		16.        Відповідач мотивує касаційну скаргу тим, що справи у спорах, зокрема, про стягнення середньої заробітної плати з боржника, стосовно якого порушене провадження у справі про банкрутство, підвідомчі господарським судам (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі).
		Позиція позивача
		17.        28 листопада 2017 року позивач подав заперечення на касаційні скарги, які вважає необґрунтованими з таких підстав:
		17.1.    Державне агентство резерву України є належним відповідачем у справі та має нести відповідальність відповідно до статті 236 КЗпП України.
		17.2.    Відповідач не спростував доводи позивача щодо невиконання чинного рішення суду про поновлення на роботі. Помилковими є доводи відповідача про те, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку є одним із видів матеріального забезпечення позивача як колишнього керівника ДП «Златодар».
		17.3.    26 грудня 2016 року позивач подав заяву № 3115/17 до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій поскаржився на невиконання відповідачем рішення суду про поновлення його на роботі. 26 червня 2017 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення про приєднання вказаної заяви позивача до справи «Бурмич та інші проти України» (заява № 46852/13 та ін.) і передання її разом з іншими аналогічними заявами до Комітету Міністрів Ради Європи з метою їх подальшого опрацювання в межах заходів загального характеру щодо виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04).
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		18.        Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
		19.        Господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, зокрема, справи у спорах про стягнення заробітної плати, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (пункт 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі.
		20.        Відповідач і ДП «Златодар» вважають, що належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі має бути ДП «Златодар», на якому позивач працював та отримував заробітну плату. А оскільки на час подання позову було порушене провадження у справі про банкрутство ДП «Златодар», то відповідно до пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України у чинній тоді редакції спір має розглядати господарський суд.
		21.        Стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
		22.        Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (висновок Верховного Суду України у постанові від 1 липня 2015 року у справі № 6-435цс15).
		23.        19 травня 2014 року з урахуванням Типової форми контракту з керівником підприємства, що є у державній власності (зокрема пункту 2), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 року № 597, позивач уклав з відповідачем контракт № 63/14.
		24.        28 січня 2016 року, дослідивши вказаний контракт на предмет прав, обов'язків і відповідальності сторін, Апеляційний суд Черкаської області у справі № 711/9747/15-ц ухвалив рішення, яке набрало законної сили, про поновлення позивача на посаді генерального директора ДП «Златодар».
		25.        Виконати рішення суду про поновлення позивача на роботі мав відповідач, визначений боржником за виконавчим листом.
		26.        Відповідно до підпункту 15 пункту 10 Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 517, голова Держрезерву утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
		27.        29 квітня 2016 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 50992174 про поновлення позивача на посаді.
		28.        19 вересня 2016 року через невиконання відповідачем судового рішення державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій вказав, що стягнув з відповідача як боржника до державного бюджету штраф через невиконання рішення суду.
		29.        За фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України (умисне невиконання судового рішення),як встановив суд першої інстанції, слідчий відділ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві розслідує кримінальне провадження №12016100100011167 від 7 вересня 2016 року.
		30.        Оскільки саме відповідач у межах повноваженьбез поважних причинне видав наказ про поновлення позивача на роботі на виконання судового рішення у справі № 711/9747/15-ц,ВеликаПалата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій, які обґрунтовано вважали Державне агентство резерву України належним відповідачем і, розглянувши справу за правилами цивільного судочинства, поклали на відповідача відповідальність за статтею 236 КЗпП України через невиконання судового рішення про поновлення на роботі (аналогічного висновку щодо застосування статті 236 КЗпП України у подібних правовідносинах дійшовВерховний Суд України у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-76цс12).
		31.        З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими аргументи касаційних скарг про неналежність відповідача у справі та необхідність розгляду вимоги позивача за правилами господарського судочинства у спорі з ДП «Златодар».
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1) Щодо суті касаційної скарги
		32.        Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		33.        Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		34.        Зважаючи на надану оцінку аргументам учасників справи та висновкам судів першої й апеляційної інстанцій, ВеликаПалата Верховного Суду вважає касаційну скаргу необґрунтованоюта доходить висновку, що суди першої й апеляційної інстанцій ухвалили по суті правильні рішення. Отже, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року - без змін.
		(2.2) Щодо судових витрат
		35.        З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Державне агентство резерву України та ДП «Златодар».
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, статтями 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА :
		1.  Касаційні скарги Державного агентства резерву України та Державного підприємства «Златодар» залишити без задоволення.
		2.  Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.Р.КібенкоО.М.Ситнік В.С.КнязєвО.С.Ткачук Л.М.ЛобойкоВ.Ю.Уркевич  О.Г.Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...