Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/15387/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2019. Зареєстровано: 03.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2019.
Дата набрання законної сили: 16.05.2019
Результат оскарження 16.05.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: 2-а/766/51/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №766/15387/18
		Пров. №2-а/766/51/19 
		02 квітня 2019 року                                м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого  судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового комісару Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника Зіньковського О.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		08.08.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову №3721 від 30.07.2018 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, а справу за відсутністю складу правопорушення закрити.
		В обґрунтування позову зазначив, що 30.07.2018 року відповідачем винесена постанова №3721 про накладення на нього штрафу у розмірі 1700,00 грн. за те, що ним нібито було порушено ст. 15 «Положення про військово-транспортний обов`язок», а саме не забезпечено надання у першому півріччі 2018 року відомостей про наявність та технічний стан транспортних засобів та техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві та таких транспортних засобах і техніці. З даною постановою позивач не згоден з підстав того, що відповідно до ст. 15 Положення підприємства подають інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на підприємствах на таких транспортних засобах, але це не є обов`язком, вимога щодо подачі відомостей стосується інформування військомату, а не звітування, окрім того позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено про порушення ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку саме частину даної статті було порушено не зазначено, у даному Законі обов`язку та відповідальності за неподання відомостей не передбачено взагалі. Обов`язку та відповідальності за неподання відомостей інформативного характеру не передбачена жодним Законом та нормами кодексу. Підприємство постійно забезпечує взаємодію з відповідним міським військовим комісаріатом і забезпечує повноту достовірних даних, таким чином позивач вважає, що постанова №3721 від 30.07.2018 року доводить упереджене ставлення відповідача до позивача.
		Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарової І.О. від 10.08.2018р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
		06.09.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що викладені у позові обставини не відповідають дійсності, позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а позов такий, що не підлягає задоволенню. Вказував, що позивач маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації» не надавши до 20 червня 2018 року до Херсонського ОМВК інформацію (відомості) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги п. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок та абзац 14 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
		Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 22.02.2019 року у зв`язку з тим, що суддя Хайдарова І.О. не може продовжувати розгляд справи, через закінчення строку дії повноважень судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/15387/18.
		Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В. від 27.02.2019р. справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
		В судове засідання відповідач не з`явився  про час, дату та місце розгляду справи суб`єкт владних повноважень повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. 
		Суд ухвалив розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки його неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за приписами ч.3 ст. 269 ЦПК України.
		В судовому засіданні позивач повністю підтримав позов, вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності є упередженим ставленням до нього, оскільки відкрите кримінальне провадження щодо використання військкоматом вилученого з підприємства транспортного засобу не за цільовим призначенням такого вилучення.
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів встановлені наступні обставини та зміст спірних правовідносин. 
		Судом встановлено, що 16.07.2018 року військовим комісаром Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковником ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП, в даному протоколі встановлено, що ОСОБА_1 будучи керівником ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації», в порушення ст. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затверджений постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921, не забезпечив надання у першому півріччі 2018 року Відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніці, а також про громадян, які працюють на підприємстві на таких транспортних засобах і техніці, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 ч. 1 КУпАП. У даному протоколі ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки та повідомлено, що розгляд справи буде відбудеться 30.07.2018 року (арк. справи 5).
		30.07.2018 року військовим комісаром Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковником ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на генерального директора ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. В даній постанові встановлено, що ОСОБА_1 організаційно-розпорядчі повноваження керівника ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації» не надавши до 20 червня 2018 року до Херсонського ОМВК інформацію (відомості) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги п. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок та абзац 14 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210-1КУпАП. (арк. справи 4).
		30.07.2018 року Генеральним директором ОСОБА_1 на ім`я військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 подані заперечення на протокол та постанову про адміністративне правопорушення (арк. справи 6).
		Предметом позову є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відносини, що виникли між сторонами регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Положенням про військово-транспортний обов`язок, затверджений постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП України порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Отже, статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність громадян та посадових осіб за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Об`єктом такого правопорушення є порядок управління, встановлений у сфері забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації. Правовою базою в цій сфері є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою зазначеної норми закону передбачає невиконання приписів статей 21 та 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
		Приписами абзаца 14 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов`язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів.
		Згідно п. 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1921 від 28 грудня 2000 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 405 від 17 червня 2015 р.) /далі за текстом  Положення № 1921/ визначено:
		«Керівники підприємств, установ та організацій подають військовим комісаріатам щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.
		Інформація про наявність водних транспортних засобів та їх технічний стан подається за формою та у порядку, що встановлені Міноборони разом з Мінінфраструктури.»
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, зокрема, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відтак, адміністративне правопорушення має свій склад: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, тому відсутність у діянні особи хоча б одного з елементів зазначеного складу, не дає змоги вважати таке діяння адміністративним правопорушенням.
		В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 вказано, що він порушив вимоги п.15 Положення про військово-транспортний обов`язок.
		Суд не погоджується з твердження позивача про те, що подання інформації не є обов`язком керівника через те, що не визначена у п.14 вказаного Положення, з огляду на те, що юридичний обов`язок - міра необхідної поведінки особи. Це об`єктивно необхідна та можлива поведінка, котра забезпечує реальність можливостей, наданих суспільством та державою індивіду.
		Пункт 15 Положення передбачає єдину необхідну та можливу поведінку керівника підприємства  це подання інформації, альтернативної поведінки Положенням № 1921 не визначено, а тому подання інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці є обов`язком керівника.
		Положення № 1921 визначає порядок виконання військово-транспортного обов`язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації. Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів. Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.
		В той же час, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210-1 КУпАП є порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Тобто, саме по собі порушення вимог Положення № 1921 не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вони є підзаконним нормативним актом та для встановлення об`єктивного складу правопорушення необхідно встановити чітке порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення за приписами ч.1 ст. 280 КУпАП України зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Стаття 256 КУпАП встановлює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. 
		В порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, а відтак протокол про адміністративне правопорушення, як належний та допустимий доказ винуватості особи не може бути прийнятий до уваги.
		Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить в собі переліку доказів, на підставі яких суб`єкт владних повноважень прийшов до висновку про наявність в діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210-1 КУпАП, вона лише констатує факт встановлення правопорушення. 
		Доказів на підтвердження правомірності постанови відповідачем не надано, до відзиву на позовну заяву також доказів правомірності ухваленого рішення не надано.
		Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи зазначене, суд не може перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень у відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, в тому числі обґрунтовано, безсторонньо, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.
		Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
		Оскільки протокол про адміністративне правопорушення через його невідповідність ст. 256 КУпАП не може бути визнаний як належний та допустимий доказ, а наявність взагалі будь-яких доказів, на підставі яких суб`єкт владних повноважень прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності не зазначена, суд приходить до висновку про протиправність постанови № 3721 від 30.07.2018 р., що винесена військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .
		За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Таким чином, суд встановивши обставини справи та, перевіривши їх належними та допустимими доказами, приходить до висновку про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
		Судові витрати по справі відсутні.
		Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 02 квітня 2019 року.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову військового комісару Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_2 № 3721 від 30.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
		Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		СуддяО. В. Ус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...