Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/819/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2019.
Дата набрання законної сили: 01.04.2019
Номер судового провадження: 61-49064ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України       
		                           
		01 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 545/819/18
		провадження № 61-49064св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач),  Погрібного С. О., Усика Г. І.,
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - ОСОБА_5,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2018 року у складі судді Потетій А. Г. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Панченка О. О., Триголова В. М., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що після розлучення з відповідачем їхній син залишився проживати з ним, судовим рішенням на відповідача покладений обов'язок зі сплати аліментів на утримання сина. Додаткову матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає, при тому, що син навчається на першому курсі Полтавського юридичного коледжу Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та активно займається спортом, у зв'язку з чим він самостійно сплачує кошти за навчання сина та придбав для нього гімнастичну шведську стінку «Ахілес» та мішок             ПВХ 80 см. 
		Враховуючи наведене, позивач просив стягнути із ОСОБА_5 на його користь половину вартості додаткових витрат, понесених ним на утримання сина             ОСОБА_6 у 2017 році в розмірі 6 740,00 грн,  що складає половину вартості навчання сина за 2017 рік та половину вартості придбаних спортивних товарів.
		Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня           2018 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 6 740,00 грн, що складає половину вартості додаткових витрат, понесених       ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2017 рік. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції  залишено без змін.
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що навчання дитини у юридичному коледжі, заняття спортом є розвитком її здібностей, є необхідним для неї (дитини) та відбувається в її інтересах. Факт витрачання коштів на навчання дитини, на придбання для неї предметів спортивного інвентарю підтверджений належними і допустимими доказами.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
		У грудні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		У касаційній скарзі заявник вказує на те, що позивачем не доведено понесення ним додаткових витрат на утримання сина, при цьому суди не обґрунтували своїх висновків, що зазначені витрати є додатковими у розумінні статті 185 СК України. При цьому звертає увагу, що позивач самостійно, на власний розсуд, обрав навчальний заклад для сина з урахуванням його доходів.
		 
		У лютому 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на неї.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час їх ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
		Судами установлено, що у період із 20 травня 2000 року по 28 липня            2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
		Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відповідно до рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2012 року  проживає разом із батьком.
		Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня           2014 року із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Згідно із договором від 15 серпня 2017 року № МСД-9-2017-032 про надання освітніх послуг ОСОБА_6 навчається на першому курсі Полтавського юридичного коледжу Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Вартість навчання за один рік становить  10 500,00 грн. 
		Відповідно квитанції від 19 серпня 2017 року № 0 0 831589098. 2 ОСОБА_4 сплачено 10 500,00 грн за навчання ОСОБА_6 у Полтавському юридичному коледжі Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.
		Також судами встановлено та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_6 активно займається спортом, і тому позивач придбав для нього гімнастичну шведську стінку «Ахілес» та мішок ПВХ 80 см, вартістю 2 980,00 грн. 
		Нормативно-правове обґрунтування
		Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
		Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
		Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
		Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
		Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
		При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.
		Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов правильного висновку про доведеність позивачем заявлених ним позовних вимог.
		Крім того, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що норми глави 16 СК України не підлягають застосуванню в цьому випадку, оскільки вона встановлює обов'язок батьків утримувати повнолітніх  дочки, сина, проте, син сторін у справі ОСОБА_6 є неповнолітнім, а тому витрати, понесені позивачем за навчання сина у коледжі та витрати на придбання спортивного інвентарю відносяться до додаткових витрат, необхідних для розвитку дитини.
		Також апеляційний суд надав оцінку доводам відповідача та дійшов обґрунтованого висновку, що остання має об'єктивну можливість компенсувати позивачу частину понесених ним додаткових витрат на дитину. 
		Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що можуть бути підставою для скасування судового рішення.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:О. В. Ступак   С. О. Погрібний   Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...