Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/749/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2019. Зареєстровано: 04.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2019.
Дата набрання законної сили: 04.05.2019
Номер судового провадження: 2/317/594/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/317/594/2019
		       Справа № 317/749/19
		                                
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 березня 2019 року                            м. Запоріжжя
		Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді                             Нікітіна В.В.
		при секретарі     судового засідання                    Московкіної І.С.
		за участю представника позивача ОСОБА_1
		відповідача ОСОБА_2
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання неправомірним використання персональних даних на сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook і стягнення моральної шкоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання неправомірним використання персональних даних на сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook і стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що у травні 2018 року до нього звернулися знайомі і колеги, які повідомили про те, що у соціальній мережі Facebook розміщуються публікацій від імені позивача, зокрема провокативного характеру, шляхом створення та використання облікового запису (акаунту), найменування якого було «Владислав Куценко», та у якому були розміщені персональні дані позивача  його прізвище та імя, дата його народження, фотографії з зображенням позивача, дані біографії (зокрема, дані про теперішнє та колишні місця роботи, освіту, місце проживання).
		Переглянувши сторінки у соціальній мережі Facebook, позивач знайшов сторінку облікового запису (акаунту) Facebook з найменуванням «Владислав Куценко», у якому дійсно були розміщені його персональні дані  прізвище та імя, фотографії з його зображенням, дані біографії (зокрема, дані про теперішнє та колишні місця роботи, освіту, місце проживання). 
		Позивач стверджує, що не створював даний обліковий запис (акаунт) у соціальній мережі Facebook, ніколи не мав доступу до нього, не викладав на ньому будь-яких дописів, публікацій, фото, відео, коментарів, тощо, та не здійснював його адміністрування та модерацію. Дозволу нікому на створення зазначеного облікового запису (акаунту), його адміністрування та модерацію позивач також не надавав. Будь-які інші облікові записи (акаунти) у соціальній мережі Facebook він також не створював. 
		Обліковий запис (акаунт) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook тривалий час використовувався для розміщення дописів, публікацій, фото, відео, коментарів, які викладалися від першої особи, та авторство яких приписувалося позивачу, хоча насправді він не мав до них жодного відношення.
		Наприкінці 2018 року від ОСОБА_2 (надалі  Відповідач) позивач дізнався, що це вона здійснювала адміністрування та модерацію облікового запису «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook (зокрема у травні 2018 року). Раніше, самостійно, без будь-якого погодження з позивачем та без його дозволу вона зареєструвала обліковий запис (акаунт) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook та використала для цього персональні дані позивача. Відповідач здійснювала адміністрування цього облікового запису та модерацію на ньому. На сторінці цього облікового запису (акаунту) відповідач викладала, зокрема, фото із зображенням позивача, робила публікації від його імені, викладала пости зі своєю оцінкою подій, які відбуваються в Україні і світі, авторство яких відповідач приписувала позивачу, та які у багатьох випадках не збігаються з його власною позицією. На сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook відповідач висвітлювала події та заходи, у яких він брав участь, при цьому надаючи власну (проте висловлену від імені ОСОБА_3) оцінку цим заходам і подіям. Вказані дії відповідач здійснювала без дозволу та без погодження з позивачем.
		Позивач вважає, що створення і функціонування даного облікового запису (акаунту), найменування якого містить зазначення прізвища та імя - ОСОБА_3, на якому без дозволу позивача розміщені його персональні дані і інформація про його особисте життя, фотографії, що містять його зображення, який використовується для розміщення у мережі Інтернет від імені позивача, але без його дозволу та без погодження з ним, дописів, публікацій, фото, відео, коментарів, тощо, та зокрема розміщення публікацій від цього облікового запису у травні 2018 року - порушують його немайнові права.
		Оскільки наразі позивач має статус прокурора Генеральної прокуратури України та обіймає посаду заступника начальника Департаменту Генеральної прокуратури України, специфіка його роботи передбачає те, що думки, які він висловлює публічно, повинні відповідати основним принципам і моральним нормам, визначеним Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, що затверджений Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 року, якими повинні керуватися прокурори, як під час виконання своїх службових обовязків так і поза службою. У звязку з цим, позивач свідомо займає позицію щодо недоцільності та протиправності створення будь-ким у будь-якій соціальній мережі сторінки, що містить у своїй назві прізвище та імя, персональні дані, фотографії позивача, та використання такої сторінки з метою розміщення дописів, публікацій, фотографій, відео та коментарів від його імені. 
		Позивач вважає, що викладаючи свої думки та позицію у дописах, публікаціях та коментарях у соціальній мережі Facebook, авторство яких відповідач присвоювала позивачу, відповідач нашкодила діловій репутації ОСОБА_3, оскільки обліковий запис (акаунт) у мережі Facebook «Владислав Куценко» має на його погляд розважальний характер, та спосіб викладення на його сторінці матеріалів від імені позивача є несумісним із високими вимогами, яких мають дотримуватися прокурори. На сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» вказана кількість друзів  4081 осіб, здійснюючи спілкування з цими особами, відповідач доносила до них інформацію начебто від імені позивача, що могло сприйматись останніми як отримання інформації від імені прокурора Генеральної прокуратури України, яким відповідач не є.
		Окрім того, у травні 2018 року до ОСОБА_3 звернулися знайомі і колеги, які повідомили про те, що вони отримали від нього повідомлення у соціальній мережі Facebook, які містили образливі і нецензурні висловлювання, через що позивач був змушений виправдовуватися та пояснювати їм, що не він є автором цих повідомлень та не є власником облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook. 
		Фотографії зі скрін-шотом (копією зображення), зроблені начебто зі сторінки «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook почали розміщуватися на сайтах інформаційних агентств.
		Так, 14.05.2018 року на сайті Інформаційного агентства «Forpost» було розміщено публікацію, яка містила у собі зображення, скрін-шот (копію зображення) публікації, начебто розміщеної позивачем, на сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook. Зазначене зображення зокрема містило фотографію та текст наступного змісту: «Фото опубліковані ОСОБА_3». Тобто прямо зазначалось про те, що позивач розмістив відповідні фото, хоча він до їх розміщення не мав жодного відношення. Між тим, його персональні дані та фотографію було використано під час розміщення подібної інформації.
		Крім того, оглянувши інформацію, викладену на сторінці цього облікового запису (акаунту) у мережі Інтернет, позивач побачив, що 13.05.2018 року на ній було розміщено два повідомлення у формі оголошення про те, що акаунт «Владислав Куценко» було взломано та розповсюджено через нього провокативні фото та відео, заражені вірусом пости, а також образливі коментарі. Відповідні повідомлення були написані у стилі від першої особи (тобто начебто від позивача).
		Вказане сталося з вини Відповідача, яка без відому та без дозволу позивача створила і здійснювала адміністрування облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко». Відповідач також нанесла шкоду професійній репутації позивача, оскільки негативна інформація, яку було розміщено з використанням цього акаунту серед його знайомих та незнайомих осіб, які значились у друзях в акаунті «Владислав Куценко», асоціюється з позивачем, через її поширення він зазнав моральних страждань і переживань, які він оцінює в 2000,00 гривень.
		Позивач у підготовче судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без нього, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
		У підготовчому судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. 
		Відповідач у підготовчому судовому засіданні позов визнала повністю, надала до суду нотаріально завірену заяву про визнання обставин, викладених в позовній заяві та, відповідно, про визнання позову.
		Відповідач ОСОБА_2 не заперечила проти ухвалення судом рішення у підготовчому судовому засіданні. Зазначила, що дійсно з власної ініціативи зареєструвала у соціальній мережі Facebook обліковий запис (акаунт) «Владислав Куценко», для створення якого вона використала фотографії із зображенням позивача: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та інші, відомі їй його персональні дані, а саме: його прізвище та імя, дату його народження, дані його біографії (зокрема, дані про його теперішнє та колишні місця роботи, освіту, місце проживання).
		Відповідач зазначила, що сам ОСОБА_3 дійсно не має жодного відношення до існування та функціонування облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook. Він ніколи не здійснював та не здійснює його адміністрування та модерацію, не розміщував від нього дописи, публікації, коментарі, фото, відео. Все це здійснювала сама відповідач  одноособово і без дозволу та без погодження з ОСОБА_3, який навіть не має та ніколи не мав паролю доступу до цього облікового запису (акаунту).
		Обліковий запис (акаунт) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook відповідач декілька років використовувала зокрема для викладання фото та відеофайлів, на яких дійсно зображений ОСОБА_3, робила публікації, дописи, коментарі, викладаючи їх начебто від його імені (як від першої особи, приписуючи йому авторство) з інформацією про новини та події, які на її думку, повязані зокрема з його персоною, викладала пости у формі начебто висловлених ним думок (тексти яких писала самостійно) щодо актуальних проблем, які стосуються України та Світу, робила дописи, коментувала ці публікації, або публікації інших користувачів соціальної мережі. Все це відповідач робила самостійно, виконуючи фактично функції адміністратора та модератора відповідного облікового запису (акаунту), без погодження своїх дій із ОСОБА_3
		Зокрема протягом 2018 року (у тому числі у травні 2018 року) відповідач дійсно розміщувала у соціальній мережі Facebook ряд публікацій, дописів, коментарів, тощо, шляхом використання облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook.
		Під час використання облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» відповідач зазначала в його анкетних даних наявну у неї інформацію про електронну адресу та номери телефонів, якими міг користуватись ОСОБА_3 Зміна анкетних даних у розділі облікового запису під назвою «Інформація» не потребувала наявності у неї згоди від власника інформації на розміщення таких даних, оскільки вона була одноособовим володільцем паролю доступу до облікового запису. Тому вона самостійно, без дозволу ОСОБА_3, змінювала їх та зазначала ті чи інші електронні адреси та номери телефонів, якими останній за наявною у неї інформацією міг користуватись. Ніякого підтвердження від нього для цього їй потрібно не було.
		Стосовно дописів, публікацій та коментарів, які відповідач робила від облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко», повідомила, що вона дійсно приписувала ОСОБА_3 авторство таких дописів, публікацій та коментарів, та фактично видавала свою позицію за позицію ОСОБА_3
		Також підтвердила, що всі публікації та дописи, зображені на «Роздруківках (скрін-шотах) з облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook з інформацією, розміщеною у період з 11.05  14.05.2018 року», доданих ОСОБА_3 до його позовної заяви (додаток до позовної заяви під номером 5 на 5 аркушах), а також публікації, дописи, фотографії, анкетна інформація, тощо, зображені на «Роздруківці (скрін-шоту) з головної сторінки облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook (на період 23.11.2018 року)», доданої ОСОБА_3 до його позовної заяви (додаток до позовної заяви під номером 4 на 1 аркуші)  дійсно були розміщені на сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook. Їх розмістила саме вона з власної ініціативи та без погодження своїх дій з ОСОБА_3
		Саме вона 13 травня 2018 року розмістила на сторінці зазначеного облікового запису (акаунту) дві публікації (у формі оголошень) з однаковим текстом, з інформацією про здійснення комплексних хакерських атак на сторінку облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook, про які зазначено у позові.
		Крім тексту, у зазначених публікаціях, нею було викладено скрін-шоти (копії зображення), зроблені з екрану під час моєї роботи з обліковим записом (акаунтом) «Владислав Куценко», що вказували на перебої у роботі профілю, а також на тимчасове заблокування цього акаунту.
		Саме ці дві публікації (про здійснення комплексних хакерських атак на сторінку облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко») та викладені нею скрін-шоти (копії зображення), про які зазначено вище, були поряд з іншою інформацією (зокрема зі скрін-шотом невідомого походження про пересування військової техніки до якого вона не має відношення) використані Інформаційним агентством «Forpost» в статті, розміщеній 14 травня 2018 року на їх сайті з посиланням саме на прокурора Куценка В.І., начебто як на автора цих скрін-шотів та публікацій.
		Тобто, фактично інформація, розміщена відповідачем на сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook, без дозволу та без згоди ОСОБА_3, була сприйнята інформаційними агентствами як інформація, подана безпосередньо ОСОБА_3, у звязку з чим інформаційні агентства у своїх публікаціях, розміщуючи відповідну інформацію, послались саме на ОСОБА_3, який насправді не мав до викладання цієї інформації жодного відношення. 
		Відповідач погодилась, що зазначене сталося саме з її вини. Адже, саме вона, без відому та без дозволу ОСОБА_3, по-перше, створила і здійснювала адміністрування та модерацію облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у якому використовувала персональні дані та фотографії ОСОБА_3, без дозволу останнього, а по-друге, розміщувала без його дозволу, публікації, дописи, коментарі, фото та відео, тощо, приписуючи фактично їх авторство останньому. 
		При цьому відповідач зазначила, що є єдиною особою, у якої з моменту створення цього облікового запису (акаунту) до кінця 2018 року був пароль доступу для входу в обліковий запис (акаунт) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook. Будь-яким іншим особам (у тому числі  ОСОБА_3І.), вказаний пароль вона ніколи не повідомляла, інформацію про нього ніколи будь де (ані у письмовому, ані в електронному вигляді)  не залишала. Періодично, з метою безпеки, відповідний пароль вона змінювала одноособово. 
		ОСОБА_3 ніколи не передавав їй будь-які фото, відеоматеріали та іншу інформацію, з метою їх подальшого розміщення на сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко».
		З розміром моральної шкоди, зазначеним у позовній заяві  погодилась повністю. Вважає його прийнятним та готова сплатити ОСОБА_3 моральну шкоду у визначеному у позовній заяві розмірі. 
		За приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		Дослідивши надані докази, суд встановив наступне. 
		До матеріалів справи додано роздруківку (скрін-шот) з головної сторінки облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook (станом на 23.11.2018) та роздруківку (скрін-шоти) з облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook з інформацією, розміщеною у період з 11.05  14.05.2018, що містять дані позивача: фотографію, прізвище та імя, у розділі «Коротка інформація» - інформацію про посаду та місце роботи, а також про посади, які він обіймав у минулому, про навчальні заклади в яких він навчався та про освіту, про рідне місто та місто, у якому мешкає. У розділі «фото» - фотографії з позивачем.
		Відповідно до листа № 1-31 від 31.01.2019 ТОВ «Громадсько-політичний портал «Акцент» повідомило, що ОСОБА_2 працює журналістом, протягом 2018 року, користуючись статусом журналіста, дійсно здійснювала професійну діяльність у соціальних мережах, зокрема з власної ініціативи здійснювала адміністрування та була модератором облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook, що був раніше створений нею та представляв собою фан-профіль ОСОБА_3, тобто профіль (акаунт), який вів та використовував не особисто ОСОБА_3, а його прихильники, які підтримують його діяльність і позицію та намагаються їх популяризувати, розміщуючи інформацію про його життя, зустрічі, повязані з ним події, тощо.
		Будь-які угоди з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо адміністрування, здійснення модерації та використання зазначеного облікового запису (акаунту), редакція та ОСОБА_2 не укладали. Жодних пропозицій, доручень, прохань щодо розміщення на відповідному обліковому записі (акаунті) або за допомогою його використання тієї чи іншої інформації (публікацій, коментарів, фото, відео, тощо) протягом 2018 року від ОСОБА_3  не надходили.
		ОСОБА_2 самостійно використовувала обліковий запис (акаунт) «Владислав Куценко» та на свій власний розсуд, без втручання будь-кого, здійснювала публікації від імені цього облікового запису, розміщувала фотографії, дописи, тощо, самостійно готуючи та розміщуючи тексти публікацій.
		За Цивільним кодексом України зміст права на недоторканість особистого і сімейного життя як одного з видів немайнового права полягає у тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (статті 270, 271, 301).
		За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме:…., адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами…, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому…, діловому та інших сферах життя особи. Така інформація про фізичну особу та членів її сімї є конфіденційною і може бути поширена за їх згодою, крім випадків визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 у справі № 1-9/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).
		Згідно з ч. 1 ст. 308 Цивільного кодексу України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи. 
		Крім того, згідно з ч. 1 ст. 303 ЦК України, фотографія є особистим папером фізичної особи, також, як і особистий щоденник, і безперечно його власністю, використання яких можливе тільки за його згоди.
		У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу» забороняється використовувати зображення фізичної особи без її згоди. 
		За приписами ст. 30 Закону України «Про інформацію» заборонено збирати інформацію про особу без її попередньої згоди на це.
		У свою чергу, порушення цього припису закону, є порушенням прав особистості на індивідуальність (ст. 300 ЦК України), на повагу її гідності і честі (ч. 1 ст. 297 ЦК України), на недоторканність своєї ділової репутації (ч. 1 ст. 299 ЦК України), на особисте життя (ч. 1 ст. 301 ЦК України), на збереження обставин свого особистого життя (ч. 3 ст. 301 ЦК України).
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
		У відповідності до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Стаття 8 захищає особисту інформацію, яка на законній підставі не може бути опублікована без особистої згоди (справи Флінкіла та інші проти Фінляндії, № 25576/04, § 75, 6 квітня 2010 року; Саарісто та інші проти Фінляндії, №184/06, § 61, 12 жовтня 2010 року). 
		Публікація інформації про особу, зі згадуванням повного ім'я людини регулярно становить втручання в право на повагу особистого життя. Використання ім'я особи самостійно, без її згоди може також, в деяких випадках, вважатися втручанням в особисте життя людини, наприклад, коли ім'я згадується в контексті, який дозволяє легко ідентифікувати особу та коли воно використовується для реклами. 
		Концепція приватного життя, крім того, включає елементи, що стосуються права особи на своє зображення (Шачча проти Італії, № 50774/99, § 29, ЄСПЛ 2005-I). Іншими словами, фотографії або відеокліпи, які містять зображення особи, будуть підпадати під сферу дії статті 8. Фактично, право на захист особистих зображень включає в себе право особи контролювати використання свого зображення, у тому числі право відмовитись від публікації. (Фон Ханновер проти Німеччини (№2) [ВП] № 40660/08 та 60641/08, § 96, ЄСПЛ 2012). Це має значення при зберіганні фотографій на громадських чи соціальних сайтах в Інтернеті. Це та сфера, де захист репутації та прав інших осіб стає особливо важливим, тому, що фотографії можуть містити дуже особисту або навіть конфіденційну інформацію про особу або її сім'ї.
		У відповідності до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		За змістом п. 9 ч. 2 ст. 8 цього ж Закону, у випадку порушення законодавства про захист персональних даних суб'єкт персональних даних в праві застосовувати засоби правового захисту.
		Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", з огляду на положення ст. 32 Конституції України судам належить розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема, перелічених у статті 270 ЦК України, порушених у зв'язку з поширенням про особу інформації, недоторканість якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність, честь чи ділову репутацію. Тобто, якщо інформація, яка порушує особисті немайнові права особи, є достовірною, вимоги про її спростування не можуть бути задоволені. Встановивши при вирішенні таких спорів факт поширення інформації про приватне життя позивача, що відповідає дійсності та не порочить його гідність, честь чи ділову репутацію, а також факт відсутності згоди позивача на поширення цієї інформації, суд повинен захистити його право на таємницю приватного життя та може зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду.
		У відповідності до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з роз'ясненням, наведеним у п. 3 Постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного прав, має право на їх відшкодування.
		Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. 
		За приписами ст. 206 ЦПК України позивач можевідмовитися відпозову,а відповідач визнатипозов набудь-якійстадії провадженняу справі,зазначивши проце взаяві посуті справиабо вокремій письмовійзаяві.  Уразі визнаннявідповідачем позовусуд занаявності длятого законнихпідстав ухвалюєрішення прозадоволення позову.Якщо визнаннявідповідачем позовусуперечить законуабо порушуєправа,свободи чиінтереси іншихосіб,суд постановляєухвалу провідмову уприйнятті визнаннявідповідачем позовуі продовжуєсудовий розгляд.  
		В даній справі суд констатує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні, а тому суд приймає визнання позову відповідачем. 
		Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 32, 55 Конституції України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 15, 16, 22, 23, 270, 271, 297, 299, 300, 301, 303 ЦК України, ст.ст. 8, 14 Закону України «Про захист персональних даних», Постановою Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», - 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 69093, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: 70435, Запорізька область, Запорізький район, смт. Балабине, вул. Шкільна, буд. 56а) про визнання неправомірним використання персональних даних на сторінці облікового запису (акаунту) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook і стягнення моральної шкоди  задовольнити.
		Визнати неправомірним використання ОСОБА_2 в обліковому записі (акаунті) «Владислав Куценко» у соціальній мережі Facebook персональних даних ОСОБА_3  прізвища, імя, фотографій, даних про місця роботи, освіту, місце проживання.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 коп.).
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачену суму судового збору в розмірі 2689 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят девять гривень 40 коп.).
		Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
		 
		Суддя                                    В.В.Нікітін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...