Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/62/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2019. Зареєстровано: 04.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2019.

Результат оскарження 04.12.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд: визнано нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: 07/903/62/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
		E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 01 квітня 2019 р.  Справа № 903/62/19
		Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Хвищук Н.В., 
		представника позивача: адвоката ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 
		за позовом Акціонерного товариства "Альфа-банк" 
		до відповідачів:
		1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2"
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг"
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл"
		4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ритейл
		про стягнення 7836604,74 доларів США та 76828868,40грн. 
		 
		встановив: 21.01.2019р. позивач  АТ "Альфа-банк" звернувся до суду з позовом, в якому просить: 
		 1. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю  ОСОБА_1 ОСОБА_2  та Товариства з обмеженою відповідальністю  Вог Трейдинг  на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013 року, яка станом на 11 січня 2019 року складає 7836 604,74 доларів США (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч шістсот чотири долари США 74 центи) та 76 828 868,40 гривень (сімдесят шість мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та складається з:
		- заборгованості за кредитом - 7 152 236,36 доларів США (сім мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість доларів США 36 центів);
		- заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 73 757 492,30 гривень (сімдесят три мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 30 копійок);
		- заборгованості по процентах - 684 368,38 доларів США (шістсот вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім доларів США 38 центів);
		- заборгованості по пені за прострочення повернення процентів - 3 071 376,10 гривень (три мільйони сімдесят одна тисяча триста сімдесят шість гривень 10 копійок).
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  Вог Рітейл , як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013 року, яка станом на 11 січня 2019 року складає 7836 604,74 доларів США (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч шістсот чотири долари США 74 центи) та 76 828 86,40 гривень (сімдесят шість мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та складається з:
		- заборгованості за кредитом - 7 152 236,36 доларів США (сім мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість доларів США 36 центів);
		- заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 73 757 492,30 гривень (сімдесят три мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 30 копійок);
		- заборгованості по процентах - 684 368,38 доларів США (шістсот вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім доларів США 38 центів);
		- заборгованості по пені за прострочення повернення процентів - 3 071 376,10 гривень (три мільйони сімдесят одна тисяча триста сімдесят шість гривень 10 копійок).
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  Вог Ритейл , як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013 року, яка станом на 11 січня 2019 року складає 7 836 604,74 доларів США (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч шістсот чотири долари США 74 центи) та 76 828 868,40 гривень (сімдесят шість мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та складається з:
		- заборгованості за кредитом - 7 152 236,36 доларів США (сім мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість доларів США 36 центів);
		- заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 73 757 492,30 гривень (сімдесят три мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 30 копійок);
		- заборгованості по процентах - 684 368,38 доларів США (шістсот вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім доларів США 38 центів);
		- заборгованості по пені за прострочення повернення процентів - 3 071 376,10 гривень (три мільйони сімдесят одна тисяча триста сімдесят шість гривень 10 копійок).
		Також, просить стягнути з відповідачів 672350грн. судового збору.
		Позов обґрунтований невиконанням відповідачем 1 як позичальником своїх зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р., а також зобовязань відповідачів згідно договорів поруки №37-П/15 від 07.07.2015р., №38-П/15 від 07.07.2015р. та №15-П/17 від 02.03.2017р., якими було забезпечено виконання даного кредитного договору.
		Ухвалою суду від 23.01.2019р. постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20 лютого 2019 року; встановлено відповідачам строк до 12.02.2019р. для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; розяснено відповідачам, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
		Відповідачі не скористалися своїм правом та не надали відзиву на позовну заяву. Проти позову не заперечили, суму заборгованості не оспорили.
		Ухвалою суду від 20.02.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "19" березня 2019р.; повторно встановлено сторонам строк до 07.03.2019р. для подання суду заяв, клопотань, пояснень та доказів, які з поважних причин не були подані до суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
		Станом на 08.03.2019р. заяв по суті на адресу суду від сторін не надходило.
		18.03.2019р. на адресу Господарського суду Волинської області від ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" надійшов зустрічний позов до АТ "Альфа-банк", в якому позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) просить визнати недійсним Договір про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013 року зі всіма Угодами про внесення змін та Додатковими угодами з моменту укладення - 13 травня 2013р. 
		Ухвалою суду від 19.03.2019р. постановлено повернути ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" зустрічну позовну заяву з додатками у звязку із пропуском строку на її подання.
		В судовому засіданні 19.03.2019р. оголошено перерву до 01.04.2019р. до 16:30год., про що представник позивача повідомлений під розписку, а відповідачі - ухвалою суду від 19.03.2019р.; явку представників сторін у судове засідання визнано на їх розсуд.
		В судове засідання 01.04.2019р. представники відповідачів не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про продовження розгляду справи по суті, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
		Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		 
		Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
		 
		13.05.2013 року між позивачем  ПАТ «Альфа-Банк» (Банк), що змінив своє найменування на АТ «Альфа-Банк», та відповідачем 1  ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №12-В/13 (а.с.14-27).
		Згідно п. 1.1 вищевказаного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію у іноземній валюті (кредитна лінія), та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобовязується використати кредит з метою, зазначеною в п. 1.5 цього договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
		Пунктами 1.3, 1.4 договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 передбачено, що розмір процентів за користування кредитом складає 12,13% річних. Строк дії кредитної лінії закінчується 25.01.2018р.
		21.05.2013р. між позивачем  ПАТ «Альфа-Банк» (Банк) та відповідачем 1  ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (позичальник) була укладена Додаткова угода №1 до договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р. (про надання траншу) (а.с.49-50).
		Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 від 21.05.2013р. банк - ПАТ «Альфа-Банк» надає позичальнику  ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» транш у сумі 9592236,36дол. США (а.с.49).
		На виконання умов договору про відкриття кредитної лінії та Додаткової угоди №1 від 21.05.2013р. (про надання траншу), позивач - ПАТ «Альфа-Банк» надав відповідачу 1  ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» грошові кошти (кредит) в розмірі 9592236,36 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером №49343 від 21.05.2013р. (а.с.59).
		В подальшому, 18.05.2013р., 07.07.2015р., 11.03.2016р., 02.03.2017р., 12.04.2017р. та 20.06.2017р. між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» було укладено Додаткові угоди №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8 до договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 (а.с.33-48), а також 27.04.2017р. та 31.10.2017р.  угоди про внесення змін №1 та №2 до Додаткової угоди №1 до договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р. (про надання траншу) (а.с.49-53).
		Так, відповідно до п. 5 Угоди про внесення змін №2 до Додаткової угоди №1 від 21.05.2013р. (про надання траншу) позичальник зобовязаний повернути транш частинами у наступні терміни:
		1) 200 000,00 дол. США до 07.11.2017р.;
		2) 5 608 000,00 дол. США до 25.11.2017р.;
		3) 876 000,00 дол. США до 25.12.2017р.;
		4) 868 236,36 дол. США до 25.01.2018р. (а.с.52).
		Згідно п. 6.1 договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного із траншів день його надання враховується, а день повернення  не враховується.
		Відповідно до п. 6.2 договору №12-В/13 проценти, нараховані за місяць, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. 
		Пунктом 10.5 цього ж договору передбачено, що позичальник зобовязаний здійснити усі платежі на користь банку за цим договором так, щоб банк одержав усі належні йому суми в повному обсязі, без зарахування зустрічних вимог та без відрахування будь-яких комісій банків-кореспондентів або інших витрат, повязаних із переказом коштів.
		Згідно п. 11.1 договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
		У пункті 11.4 договору зазначено, що сплата пені або штрафів, передбачених п.п. 11.1-11.2 цього договору, не звільняє позичальника від виконання зобовязань, за порушення яких вони передбачені, і так само не звільняє його від обовязку понад суму пені (штрафів) відшкодувати банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобовязань за цим договором. Нарахування встановлених цим договором пені та/або штрафів за невиконання та/або неналежне виконання зобовязання за цим договором, припиняється через три роки від дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконано (а.с.23-24).
		Відповідно до п. 12.12 даного договору сторони домовились про те, що позовна давність за спорами, що випливають з цього договору відносно сплати неустойки (пені, штрафів), становить три роки. Сторонами встановлено, що вказане застереження до цього договору є договором про збільшення позовної давності (а.с.26).
		В порушення умов договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р. відповідачем-1 не виконано своїх зобов'язань щодо повернення частини траншу та процентів у строки, порядку та розмірах, визначених договором та додатковими угодами до нього, внаслідок чого у ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» станом на 11.01.2019р. виникла прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 7152236,36 дол. США, заборгованість по процентах в розмірі 684368,38 дол. США, що в сумі складає 7836604,74 дол. США, а також заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 73757492,30 грн. та заборгованості по пені за прострочення повернення процентів в розмірі 3071376,10грн., що в сумі складає 76828868грн. 40коп. (розрахунок позивача додається, а.с.54-58). 
		 
		З метою забезпечення виконання відповідачем-1 своїх кредитних зобовязань перед позивачем 07.07.2015р. між відповідачем  2 - ТОВ «Вог Трейдинг» та позивачем  ПАТ «Альфа-Банк» було укладено договір поруки №37-П/15 та додаткові угоди до нього від 11.03.2016р., 27.04.2017р. та 31.10.2017р. (а.с.117-127).
		Згідно з п. 2.1 договору поруки №37-П/15 поручитель поручається за виконання боржником наступних обовязків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
		-обовязку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;
		-обовязок сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі 12,13% річних або у будь-якому іншому розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строки визначені в основному договорі;
		-обовязку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;
		- обовязку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обовязки, що виникають із основного договору;
		-обовязку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобовязань за основним договором.
		Відповідно до п. 3.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обовязків, перелічених у ст. 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.
		 
		Крім того, для забезпечення виконання відповідачем-1 своїх кредитних зобовязань перед позивачем 07.07.2015р. між відповідачем  3 - ТОВ «Вог Рітейл» та позивачем  ПАТ «Альфа-Банк» було укладено договір поруки №38-П/15 та додаткові угоди до нього від 07.07.2015р., 11.03.2016р., 27.04.2017р. та 31.10.2017р. (а.с.128-139).
		Згідно з п. 2.1 договору поруки №38-П/15 поручитель поручається за виконання боржником наступних обовязків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
		-обовязку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;
		-обовязок сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі 12,13% річних або у будь-якому іншому розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строки визначені в основному договорі;
		-обовязку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;
		- обовязку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обовязки, що виникають із основного договору;
		-обовязку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобовязань за основним договором.
		Відповідно до п. 3.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обовязків, перелічених у ст. 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.
		 
		Також, з метою забезпечення виконання відповідачем-1 своїх кредитних зобовязань перед позивачем 02.03.2017р. між відповідачем  4 - ТОВ «Вог Ритейл» та позивачем  ПАТ «Альфа-Банк» було укладено договір поруки №15-П/17 та додаткові угоди до нього від 02.03.2017р., 27.04.2017р. та 31.10.2017р. (а.с.140-150).
		Згідно з п. 2.1 договору поруки №15-П/17 поручитель поручається за виконання боржником наступних обовязків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
		-обовязку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;
		-обовязок сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі 12,13% річних або у будь-якому іншому розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строки визначені в основному договорі;
		-обовязку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;
		- обовязку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обовязки, що виникають із основного договору;
		-обовязку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобовязань за основним договором.
		Відповідно до п. 3.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обовязків, перелічених у ст. 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.
		Судом встановлено, що позичальник  ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» допустив виникнення заборгованості за кредитним договором та порушив умови договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13.
		 
		Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. 
		Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості і стаття 627 ЦК України.
		Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
		Згідно ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
		Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. 
		Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. 
		Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
		Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
		Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 нього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно п. 11.1 договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
		Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з частиною 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. 
		Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 ст. 533 ЦК України). 
		Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний з розміром облікової ставки НБУ України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним Банком України облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України  гривні.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16.08.2017р. у справі № 6-2667цс16.
		Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
		Відповідно до п. 12.12 даного договору сторони домовились про те, що позовна давність за спорами, що випливають з цього договору відносно сплати неустойки (пені, штрафів), становить три роки. Сторонами встановлено, що вказане застереження до цього договору є договором про збільшення позовної давності.
		Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р. позивачем нараховані проценти у розмірі 684368,38 доларів США та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 73757492,30грн. та за прострочення повернення процентів в сумі 3071376,10грн.
		Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою.
		Як встановлено судом, виконання зобов'язань позичальника  ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» за договором про відкриття кредитної лінії були забезпечені порукою відповідно до вищезазначених договорів поруки, укладених позивачем з ТОВ «Вог Трейдинг», ТОВ «Вог Рітейл» та ТОВ «Вог Ритейл».
		Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. 
		Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 
		Відповідно до пункту 3.1 договорів поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обовязків, перелічених у ст. 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.
		Згідно п. 4.1 договорів поруки у випадку виконання поручителем у повному обсязі та на умовах, визначених цим договором, забезпеченого порукою зобовязання (обовязків боржника за основним договором), до нього у повному обсязі переходять відповідні права банку.
		У пункті 5.3 договорів поруки зазначено, що ці договори набувають чинності з моменту їх підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діють до повного виконання зобовязань боржника за основним договором.
		Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).
		Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 01.03.2017 у справі № 6-923цс16, від 30.09.2015 у справі № 6-1348 цс15 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №905/2475/15.
		Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		На день розгляду справи по суті сума заборгованості, предявлена до стягнення, відповідачами не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи є підставною та підлягає до стягнення.
		Позивачем у даній справі було заявлено стягнення заборгованості за кредитом та процентами в іноземній валюті  доларах США.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 
		Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
		Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).
		Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. 
		Такий порядок встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 (далі  Декрет), статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.
		Верховний Суд України в постановах від 04.07.2011 у справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011 у справі № 3-141гс11 вказав, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
		Як роз'яснено у п.п. 8.1 п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", положення частини другої статті 533 ЦК України та частини другої статті 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії НБУ відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
		У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України, частина третя статті 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
		У постанові від 10.02.2016 у справі № 6-1680цс15 Верховний Суд України виклав правову позицію про те, що якщо в кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов'язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. 
		У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 6-190цс15.
		Отже, у разі пред'явлення банком позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суд має у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.
		Для розрахунку суми заборгованості при ухваленні рішення, судом прийнятий офіційний курс гривні НБУ щодо іноземних валют станом на 01.04.2019р., а саме: 100 дол. США  2720,9103грн. 
		З огляду на вищезазначене, вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.
		Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.
		Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236- 238, 240 ГПК України, господарський суд, 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ОЙЛ ГРУП (код ЄДРПОУ 34524327) та Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ ТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 38390515) на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013 року, яка складає 7836604,74 доларів США (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч шістсот чотири долари США 74 центи), що еквівалентно 213234014,98грн. (двісті тринадцять мільйонів двісті тридцять чотири тисячі чотирнадцять гривень 98 копійок) та 76828868,40грн. (сімдесят шість мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та складається з:
		- заборгованість за кредитом - 7152236,36 доларів США (сім мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість доларів США 36 центів);
		- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 73757492,30грн. (сімдесят три мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 30 копійок);
		- заборгованість по процентах - 684368,38 доларів США (шістсот вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім доларів США 38 центів);
		- заборгованість по пені за прострочення повернення процентів - 3071376,10грн. (три мільйони сімдесят одна тисяча триста сімдесят шість гривень 10 копійок).
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 37821544), як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ОЙЛ ГРУП на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013 року, яка складає 7836604,74 доларів США (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч шістсот чотири долари США 74 центи), що еквівалентно 213234014,98грн. (двісті тринадцять мільйонів двісті тридцять чотири тисячі чотирнадцять гривень 98 копійок) та 76828868,40грн. (сімдесят шість мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та складається з:
		- заборгованість за кредитом - 7152236,36 доларів США (сім мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість доларів США 36 центів);
		- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 73757492,30грн. (сімдесят три мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 30 копійок);
		- заборгованість по процентах - 684368,38 доларів США (шістсот вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім доларів США 38 центів);
		- заборгованість по пені за прострочення повернення процентів - 3071376,10грн. (три мільйони сімдесят одна тисяча триста сімдесят шість гривень 10 копійок).
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ РИТЕЙЛ (код ЄДРПОУ 38740702), як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ОЙЛ ГРУП на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013 року, яка складає 7836604,74 доларів США (сім мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч шістсот чотири долари США 74 центи), що еквівалентно 213234014,98грн. (двісті тринадцять мільйонів двісті тридцять чотири тисячі чотирнадцять гривень 98 копійок) та 76828868,40грн. (сімдесят шість мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) та складається з:
		- заборгованість за кредитом - 7152236,36 доларів США (сім мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість доларів США 36 центів);
		- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 73757492,30грн. (сімдесят три мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 30 копійок);
		- заборгованість по процентах - 684368,38 доларів США (шістсот вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім доларів США 38 центів);
		- заборгованість по пені за прострочення повернення процентів - 3071376,10грн. (три мільйони сімдесят одна тисяча триста сімдесят шість гривень 10 копійок).
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 34524327) на користь Акціонерного товариства „Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) 168087,50грн. витрат по сплаті судового збору.
		6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 38390515) на користь Акціонерного товариства „Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) 168087,50грн. витрат по сплаті судового збору.
		7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 37821544) на користь Акціонерного товариства „Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) 168087,50грн. витрат по сплаті судового збору.
		8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 38740702) на користь Акціонерного товариства „Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714) 168087,50грн. витрат по сплаті судового збору.
		 
		Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
		Повне рішення складено та підписано 03.04.2019р.
		 
		 
		СуддяО. Г. Слободян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...