Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/1357/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2019.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Номер судового провадження: 61-31170ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                         
		Іменем України
		 
		13 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/1357/18
		провадження № 61-31170 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		відповідач - ОСОБА_2,
		особа, що подала апеляційну/касаційну скаргу - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у складі судді Астахової О. О. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зняття з нього арешту.
		 
		Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що з 12 листопада 1983 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, під час перебування у якому ними набуто у власність квартиру та три земельні ділянки. В порядку поділу майна подружжя просила визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеного нерухомого майна. 
		 
		З метою забезпечення позову просила зупинити продаж арештованого майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та предметом поділу, а саме земельних ділянок, наданих на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10 червня 2008 року № 2308: площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1; площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2; площею5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада. 
		 
		На обгрунтування заяви про забезпечення позову зазначала, що з повідомлень Державного підприємства «СЕТАМ» (далі ДП «СЕТАМ») їй стало відомо, що 25 і 26 січня 2018 року ДП «СЕТАМ» призначені електронні торги щодо реалізації зазначених вище земельних ділянок, що зробить неможливим виконання рішення суду у зазначеній справі, а тому існує обгрунтована підстава для вжиття заходів забезпечення позову.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. 
		 
		Зупинено продаж арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1; площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2; площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованих за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада, які належать ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 
		10 червня 2008 року № 2308. 
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зазначені земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на Ѕ частину зазначеного нерухомого майна, а тому невжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення продажу земельних ділянок, які знаходяться під арештом у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення про стягнення боргу з ОСОБА_2, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		 
		Постановою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є законним та обгрунтованим, застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову в повній мірі відповідає характеру спірних правовідносин та нормам процесуального закону. Апеляційний суд відхилив доводи заявника про безпідставність вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на те, що ОСОБА_4 надала письмову згоду на передачу земельних ділянок в іпотеку, оскільки звернення стягнення на майно, передане в іпотеку та відповідальність іпотекодавця не є предметом спору у зазначеній справі, а тому відповідальність позивача за іпотечним договором не має правового значення при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що вжиті заходи забезпечення позову унеможливлюють виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором є безпідставними, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову є тимчасовими, до ухвалення у справі судового рішення.
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк», у якій просило скасувати ухвалу Дніпровського районного суду 
		м. Києва від 25 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 
		26 квітня 2018 року.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, щооскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Суди попередніх інстанцій безпідставно відхилили доводи банку про відсутність підстав для забезпечення позову з огляду на те, що спірні земельні ділянки перебувають в іпотеці банку на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, з якого судовим рішенням стягнуто заборгованість, і яке перебуває на стадії примусового виконання. Закон України «Про виконавче провадження» не містить обмежень чи заборон щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в ході примусового виконання рішення суду, а тому поділ майна подружжя не впливає на дійсність договорів іпотеки і не позбавляє банк права задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмету іпотеки. Крім того, відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача цього нерухомого майна, навіть якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження його іпотекою. Позивач надала письмову згоду на передачу спірних земельних ділянок в іпотеку, які є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак не зможе їх витребувати у набувача цього майна за результатами проведених прилюдних торгів. За таких обставин вжиття судом заходів забезпечення позову є безпідставним. 
		 
		Відзив на касаційну скаргу не подано. 
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 
		2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
		 
		За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Установлені судами фактичні обставини справи 
		 
		Судами установлено, що ОСОБА_1 звернулась із позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя, яке було набуте за час перебування її у шлюбі з ОСОБА_2, та визнання за нею права власності на Ѕ частку цього майна. 
		 
		З метою забезпечення позову позивач просила зупинити продаж арештованого майна, що підлягає поділу та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме земельних ділянок, наданих ОСОБА_2 на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10 червня 2008 року № 2308: площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1; площею 
		4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2; площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада.
		 
		Зазначені земельні ділянки були передані ОСОБА_2 за письмової згоди ОСОБА_1 в іпотеку ПАТ АБ «Укргазбанк» на забезпечення виконання ним зобов'язань за кредитним договором від 15 липня 2011 року. Згідно з повідомленнями ДП «Сетам» від 27 грудня 2017 року № 12641/18-18-17, від 
		03 січня 2018 року № 28/18-18-18 та № 86/8-18-18 земельні ділянки підлягають реалізації шляхом проведення електронних торгів, призначених на 25 січня 
		2018 року та 26 січня 2018 року (на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2012 року у справі № 2604/890/2012).
		 
		Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування 
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		 
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		 
		Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		 
		Згідно із пунктом 5 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		 
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам. 
		 
		Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
		 
		Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
		 
		Позивач не обгрунтувала, а суди не перевірили у чому полягають об'єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у справі про поділ майна подружжя з огляду на те, що спірні земельні ділянки були передані ПАТ АБ «Укргазбанк» в іпотеку за згодою позивача на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, а відтак позивач усвідомлювала ризики невиконання її чоловіком зобов'язань за кредитним договором, зокрема можливість примусової реалізації спірних земельних ділянок на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості. 
		 
		За змістом статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача цього нерухомого майна, навіть якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження цього майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у такому обсязі і на таких умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. До того ж, за змістом частини четвертої статті 65 СК України договори кредиту та іпотеки, укладені в інтересах сім'ї, створюють обов'язки для обох із подружжя. Позивач не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що договір іпотеки був укладений ОСОБА_2 всупереч інтересам сім'ї і не ставила питання про визнання його недійсним. 
		 
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
		 
		Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на тривале невиконання боржником рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 
		2012 року у справі № 2604/890/2012 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 4 816 914,29 грн, що перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві. 
		 
		Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		 
		Зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права ПАТ АБ «Укргазбанк», як стягувача у виконавчому провадженні, а тому оскаржувані судові рішення не можна визнати законними та обгрунтованими. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 
		 
		Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. 
		 
		Щодо розподілу судових витрат
		 
		Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). 
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		З огляду на висновок Верховного Суду щодо суті вирішення касаційної скарги, понесені ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати у зв'язку з подачею апеляційної та касаційної скарг у розмірі 3 524,00 грн покладаються на ОСОБА_1 
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.
		 
		Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого нерухомого майна відмовити. 
		 
		Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 3 524,00 грн на відшкодування судових витрат.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                  В. А. Стрільчук
		Судді:                                                                                              Б. І. Гулько
		А. С. Олійник
		С. О. Погрібний
		Г.І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...