Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/140/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано судом: 04.04.2019. Зареєстровано: 04.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2019.
Дата набрання законної сили: 17.07.2019
Результат оскарження 17.07.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/620/145/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 березня 2019 року                               м. Чернігів                                  Справа № 620/140/19
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої судді                                                  Падій В.В.,
		за участю секретаря                                                  Кондратенко О.В.,
		представника позивача                                        ОСОБА_1, 
		представника відповідача                                        Черевка А.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови,
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 13.12.2018 № 25-01-22/0813/327 про накладення штрафу.  
		Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що твердження відповідача про допущення до роботи найманих працівників без укладення трудового договору не відповідають дійсності, оскільки останні орендували робочі місця на автомийці, про що свідчать договори оренди, у зв'язку з чим просить суд скасувати оскаржувану постанову про накладення на неї штрафу у сумі 335070,00 грн.           Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 11.01.2019 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
		У строк, визначений судом,  відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та повідомив суд, що у ході інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 встановлено, що громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допущені позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, у результаті чого відповідачем розглянуто справу про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3  та, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за фактичний допуск найманого працівника до роботи без оформлення трудового договору (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України), винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на останню у сумі 335070,00 грн.
		Ухвалою суду від 05.03.2019, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, на підставі частини 1 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну неналежного позивача- ОСОБА_3 на належного позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.
		Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що з травня 2018 року орендувала частину  нежитлового приміщення, місце на автомийці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у ОСОБА_8 для миття  автомобілей. Акт приймання - передачі вказаного приміщення не підписувала, за оренду сплачувала орендну плату у сумі 500 грн. Побутову хімію та обладнання для миття  автомобілей  надавав ОСОБА_8 Клієнти, за надані послуги, розраховувалися з нею. Також повідомила, що вона не має статусу фізичної особи - підприємця, а 27.11.2018 написала заяву до позивача про прийняття її на роботу на постійній основі. 
		Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що з  12.11.2018 орендував частину  нежитлового приміщення, місце на автомийці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у ОСОБА_8 для миття  автомобілей. Повідомив, що не пам'ятає чи підписував акт приймання - передачі вказаного приміщення. У період з 12.11.2018 по 27.11.2018 учився мити автомобілі, гроші  за миття, які брали з клієнтів, передавали ОСОБА_8 Позивач була присутня під час здійснення перевірки відповідачем. 27.11.2018 написав заяву позивачу про прийняття на роботу, оскільки це відповідає законодавству. 
		Свідок ОСОБА_9 повідомила в судовому засіданні, що працює на посаді головного державного інспектора Управління Держпраці у Чернігівській області. 26-27 листопада 2018 року проводила інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  за адресою АДРЕСА_2 згідно з направленням на перевірку. В приміщенні було зафіксовано троє громадян: ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6  Вказані особи відмовилися  від давання письмових пояснень. В усній формі пояснили, що ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 працюють  мийниками  автомобілей  на автомойці «ІНФОРМАЦІЯ_1» з режимом роботи з 8:00 год. до 19:00 год., ОСОБА_6 адміністратором з  режимом роботи з 8:00 год. до  19:00 год. та надав нам телефонний номер позивача, ми їй зателефонували і вона приїхала через 20 хвилин. Позивач надав нам під час перевірки свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво фізичної особи-підприємця на ОСОБА_3 Під час перевірки жодних документів щодо договорів оренди, а також документів щодо оформлення осіб на роботу позивачем не було надано. Також свідок повідомила, що 23.11.2018 як приватна особа на цій автомийці замовила миття свого автомобіля, яку виконала ОСОБА_5 та на її прохання було надано чек, на якому був відпечаток печатки  фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов  не  підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
		Так, судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) на момент проведення інспекційного відвідування була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з основним видом економічної діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.108-111).
		З витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.09.2012 №35406603  вбачається, що право власності на нежитлову будівлю, автомийка з офісним приміщенням, загальною площею 219,7 кв. метрів, за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 29.08.2012 належить ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с.33).
		22.11.2018 заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Козлова Д.В. на ім'я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Дорошенка С.В. подано службову записку, в якій зазначено, що згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 та звернення громадянина ОСОБА_12 від 07.11.2018 до Управління щодо можливого використання неоформлених трудових відносин, запропонував провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2, автомийка «ІНФОРМАЦІЯ_1») (а.с.53). 
		Наказом начальника Управління Держпраці у Чернігівській області від 23.11.2018 № 347 «Про проведення контрольних заходів» зобов'язано начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Луцишиній В.М. організувати здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, ФОП ОСОБА_3 щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин за місцем  здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2 (а.с.54).
		На підставі вищевказаного наказу та направлення на проведення контрольного заходу від 23.11.2018 №1291 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_9, за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Скоробагатої А.В., проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 з 26.11.2018 по 27.11.2018 з метою перевірки додержання останньою законодавства про працю в частині використання найманої праці, без належного оформлення трудових відносин (а.с.55).
		За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 27.11.2018 №25-01-022/0813 (далі - акт інспекційного відвідування), у якому зазначено, що позивачем, у порушення вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, фактично допущено працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до роботи 2-х автомийників  та адміністратора  без належного оформлення трудового договору (а.с.56-61).
		Рішенням першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенко О.О. від 03.12.2018 №303 щодо розгляду справи про накладення штрафу прийнято до розгляду акт інспекційного відвідування від 27.11.2018 №25-01-022/0813 та призначено розгляд справи на 11 год. 10 хв. 13.12.2018, про що повідомлено позивача листом від 04.12.2018 №10-04/6988  (а.с.67-68).
		13.12.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенко О.О.  було розглянуто, зокрема, справу про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 27.11.2018 №25-01-022/0813  та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України прийнято постанову №25-01-022/0813/327 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3 у сумі 335070,00 грн. за фактичне допущення працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України) (а.с.71).
		Судом також встановлено, що згідно з наказами ФОП ОСОБА_3 від 26.11.2018 №3 та №4 прийняті на постійну роботу з 26.11.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на посади мийників - прибиральників рухомого складу з оплачувальним випробувальним терміном 2 дні, з 26 до 28 листопада 2018 року (а.с.26-27).
		Також наказом ФОП ОСОБА_3 від 27.11.2018 №6 прийнятий на роботу ОСОБА_6 з 27.11.2018 на постійну роботу на посаду адміністратора з оплачувальним випробувальним терміном 2 дні, з 27 по 29 листопада 2018 року (а.с.28).
		Листом ФОП ОСОБА_3 повідомила Управління Держпраці в Чернігівській області про виконання припису про усунення виявлених порушень від 06.12.2018 та надала підтверджуючі документи щодо оформлення працівників на автомийці «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2.
		Вважаючи протиправними дії відповідача щодо прийняття постанови про накладення штрафу та оскаржувану постанову, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
		Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
		Так, згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Частиною 4 статті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		При цьому відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
		У свою чергу процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від    26.04.2017 № 295 (далі - Порядок №295).
		Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
		Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) (пункт 3 Порядку №295).
		Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
		Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
		В силу пункту 21 Порядку №295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
		Відповідно до пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		У свою чергу, у відповідності до вимог частини 1 статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).
		Частиною 4 статті 265 Кодексу законів про працю України   передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою   статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи), визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509  (далі - Порядок №509).
		Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
		Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункти 3, 4 Порядку №509).
		Пунктом 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Як встановлено судом вище, рішенням першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенко О.О. від 03.12.2018 №303 щодо розгляду справи про накладення штрафу прийнято до розгляду акт інспекційного відвідування від 27.11.2018 №25-01-022/0813 та призначено розгляд справи на 11 год. 10 хв. 13.12.2018, про що повідомлено позивача листом від 04.12.2018 №10-04/6988  (а.с.67-68).
		Положеннями пунктів 7, 8 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
		Такоє судом встановлено вище, що 13.12.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенко О.О. було розглянуто, зокрема, справу про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 27.11.2018 №25-01-022/0813 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України прийнято постанову №25-01-022/0813/327 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3 у сумі 335070,00 грн. за фактичне допущення працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України) (а.с.71).
		Перевіряючи нормативно-правове обґрунтування підстав для накладення на позивача штрафу, суд зазначає наступне.
		Так, нормами статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Згідно з частиною 1 статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413  «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
		З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.
		Як зазначено у акті перевірки та в оскаржуваній постанові, позивачем, у порушення вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, фактично допущено працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу.
		Представник позивача у судовому засіданні  стверджував, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 орендували робочі місця на автомийці «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ОСОБА_8, що підтверджуються договорами оренди, проте суд критично відноситься до вказаних договорів, оскільки приміщення автомийки є спільною власністю ОСОБА_8 та  ФОП ОСОБА_3, , що підтверджується  витягом з Реєстру прав на нерухоме майно, наявного в матеріалах справи, проте договір укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 тільки з одним співвласником ОСОБА_8, всупереч частини 1 статті 358 Цивільного кодексу України.
		Також суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження  передачі вказаних приміщень згідно з договорами оренди місць автомийки, всупереч статті 765 Цивільного кодексу України.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що не підписувала акту приймання- передачі місця автомийки згідно з договором оренди від 26.05.2018, свідок ОСОБА_6 про даний факт не пам'ятає.
		Отже суд зауважує, що надані позивачем договори оренди місця на автомийці  не є належними та допустимими доказами у розумінні статей 73 та 74 КАС України, так як містять суперечливі дані у порівнянні з даними, які містяться в матеріалах справи. 
		Також  з показань свідків ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 вбачається, що вказані  особи дійсно перебували в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 на посадах мийника-прибиральника та адміністратора. 
		Під час розгляду справи встановлено, що належним чином трудові відносини з працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 були оформлені лише після проведення інспекційного відвідування та на виконання припису інспектора Держпраці ФОП ОСОБА_3 були видані накази про прийняття вказаних осіб на роботу і направлено лист відповідачу про виконання припису про усунення виявлених порушень, з наданням підтверджуючих документів щодо оформлення трудових відносин з працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6
		Отже визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність ознак трудових правовідносин між ФОП ОСОБА_3 та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6
		З огляду на викладене та встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов  висновку, що відносини між ФОП ОСОБА_3 та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 мали очевидний трудовий характер, проте трудового договору із ним укладено не було, що свідчить про порушення позивачем  вимог частини 3 статті 24 КЗпП   України внаслідок допущення працівника до роботи, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а тому відповідачем правомірно накладено штраф на позивача за порушення норм чинного законодавства України.
		В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності порушень законодавства про працю, зафіксованих в акті інспекційного відвідування, а відтак протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
		При цьому, відповідно до приписів частини 2 статтті 2 КАС України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи наведене, позовні вимоги є необґрунтованими та спростовуються у повному обсязі, долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а тому позов не підлягає задоволенню.
		Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України,  відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
		Керуючись статтями  227,  241-243,  246,  250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови -  відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені    статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15  Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду у повному обсязі виготовлено 04.04.2019.
		 
		Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
		Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул. П'ятницька, 39/802, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39779238. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                                                                                                                                               В.В. Падій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...